Постанова

від 11.08.2009 по справі 2а-3032/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11

серпня 2009 року

Справа №

2а-3032/09/0870                    

(14 год.

40 хв.)

м.

Запоріжжя

    Запорізький окружний адміністративний суд у

складі:

головуючого

- судді Прудивуса О.В.,

при

секретарі судового засідання Скачковій Т.В.,

за

участю представників:

позивача

- ОСОБА_1.,

відповідача

- ОСОБА_2.,

розглянув

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за

позовом:

Бердянської

об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

до:

Товариства

з обмеженою відповідальністю «НВО Агрінол»

про:

арешт

коштів на рахунках платника податків.

21 травня 2009 року Бердянська об'єднана державна

податкова інспекція Запорізької області (далі - позивач) звернулася до

Запорізького окружного адміністративного суду з заявою, в якій просила суд

зобов'язати фінансово-кредитні установи здійснити арешт коштів на рахунках ТОВ

«НВО Агрінол» (далі - відповідач) на строк до 8760 годин, крім виконання

операцій з погашення податкових зобов'язань та податкового боргу по таким

рахункам:

•   ЗОД

«РайфайзенБанк Аваль» м. Запоріжжя, МФО 313827, р/р 2600860306;

•   АКБ

«Правекс-Банк» м. Київ, МФО 321983, р/р 2600502810020;

•   філія ЗАТ «ОТП

Банк» м. Запоріжжя, МФО 313872, р/р 26001301308655;

•   Запорізьке РУ

Приватбанк м.Запоріжжя, МФО 313399, р/р 26002208834002;

•   Запорізьке РУ

Приватбанк м.Запоріжжя, МФО 313399, р/р 26003208834001;

•   Запорізьке РУ

Приватбанк м. Запоріжжя, МФО 313399, р/р 26004208834022;

•   Ф. «В.ПІБ в м.

Бердянськ Запорізької обл.», МФО 313117, р/р 26005301160753;

•   Акц.-ком.

іннов. Банк «УкрСибБанк» м. Харків, МФО 351005, р/р 26008041387200;

•   Запорізьке РУ

Приватбанк м. Запоріжжя, МФО 313399, р/р 26053208834084;

•   Ф. «В. ПІБ в

м. Бердянськ, Запорізької обл., МФО 313117, р/р26061301160753;

•   Запорізьке РУ

Приватбанк м. Запоріжжя, МФО 313399, р/р 26069208834001.

Ухвалою від 22 травня 2009 року заява була залишена без

руху, надано позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви до 11 червня

2009 року.

Станом на 11 червня 2009 року позивач усунув недоліки

позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 22.05.2009.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного

суду від 12 червня 2009 року було відкрито провадження в адміністративній

справі, попереднє судове засідання призначене на 08 липня 2009 року.

    Судом у попередньому судовому засіданні

було завершено підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд

на 11.08.2009.

В судовому засіданні 11 серпня 2009 року представник

позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в

позовній заяві та поясненнях до позовної заяви від 07.07.2009. В

обґрунтовування своїх вимог посилався на те, що на письмовий запит позивача від

02.03.09 № 4077/10/23-212, відповідач не надав обґрунтованих пояснень та копій

документів, в зв'язку з чим позивачем було прийняте рішення про проведення

позапланової перевірки відповідача. Проте, відповідач відмовив позивачу у

допуску до проведення позапланової перевірки. У зв'язку з тим, що відповідач

відмовив у допуску позивача до проведення позапланової перевірки, то 20.05.2009

позивачем було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів

відповідача. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від

27.05.2009 по справі №2а-3033/09/0870 в задоволенні позову позивача до

відповідача про подовження терміну адміністративного арешту активів було

відмовлено. У зв'язку з відмовою відповідача від допуску позивача до проведення

позапланової перевірки просив зобов'язати фінансово-кредитні установи здійснити

арешт коштів на рахунках відповідача на строк до 8760 годин, крім виконання

операцій з погашення податкових зобов'язань та податкового боргу.

11.08.2009 в судовому засіданні представник відповідача

проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях

на позов, та пояснив, що на час розгляду справи відповідач не має податкового

боргу, на вимогу позивача від 02.03.2009 №4077/10/23-212 відповідачем була

надана обґрунтована відповідь від 11.03.2009 № 155/04. В зв'язку з тим, що

станом на дату проведення позапланової перевірки судового рішення про надання

позивачу дозволу на проведення позапланової перевірки не було, то відповідач

відмовив у допуску позивача до проведення позапланової перевірки. Через

наведене, просив відмовити в задоволенні вимог позивача.

У судовому засіданні 11.08.2009 оголошено вступну та

резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини

адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши

інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про Державну

податкову службу в Україні», п. п. 1.1, 2.1 Положення про державну податкову

інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну,

об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову

інспекцію, затвердженого наказом ДПА України від 25.06.2008 р. № 412,

відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації

своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом

виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням

адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,

прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідач первинно зареєстрований

як юридична особа 17.02.2000, має ідентифікаційний код юридичної особи -

30802090.

02.03.2009 на адресу відповідача позивачем був

надісланий лист № 4077/10/23-212, відповідно до якого позивач вимагав від

відповідача надання обґрунтованих пояснень та засвідчених копій первинних

документів по взаємовідносинам відповідача з ТОВ «Віском-Бердянськ» (ЄДРПОУ

32613598), ТОВ «Емікс-Плюс» (ЄДРПОУ 32578632) та ТОВ «Тієра» (ЄДРПОУ 33577116)

за період з 01.01.2006 по 30.09.2007.

 Листом від

11.03.2009 №155/04 відповідач відмовив позивачу у задоволенні вимоги, посилаючись

на те, що з приводу взаємовідносин відповідача з наведеними в запиті

підприємствами позивач неодноразово проводив перевірки відповідача та в ході

таких перевірок позивачу надавалися всі необхідні документи, про що зазначалося

в актах перевірки.

Наказом від 15.05.2009 № 550, виданим начальником

позивача на підставі пунктів 1, 5 частини 6 статті 11-1 Закону України «Про

державну податкову службу» від 04.12.1990 №509-XII (далі - Закон №509-XII) з

метою перевірки дотримання відповідачем податкового законодавства по

взаємовідносинам з окремими контрагентами та у зв'язку з відмовою в допуску

посадових осіб позивача для проведення позапланової перевірки, призначеної

згідно наказу позивача від 20.03.2009 № 353, начальнику управління податкового

контролю юридичних осіб позивача було наказано забезпечити проведення

позапланової виїзної перевірки відповідача у травні 2009 року.

Відповідно до направлення № 220427 від 18.05.2009

проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача з питань

перевірки додержання вимог податкового та валютного законодавства в період з

18.05.2009 по 22.05.2009 було доручено інспектору податкової служби 1-го

рангуОСОБА_1., інспектору податкової служби 1-го рангуОСОБА_3. та інспектору

податкової служби 2-го рангуОСОБА_4.

18.05.2009 головним бухгалтером відповідача ОСОБА_5.

особисто було одержано направлення на проведення перевірки, проте до проведення

перевірки представників позивача допущено не було. У зв'язку з недопущенням до

проведення перевірки, 18.05.2009 представниками позивача був складений акт про

відмову від допуску до перевірки, який був підписаний з боку позивача

-ОСОБА_3., ОСОБА_6. та ОСОБА_4., з боку відповідача - ОСОБА_5.

20.05.2009 начальником відділу податкової міліції

позивача, на підставі рапорту оперуповноваженого ВОЗСПБ ВПМ позивача ОСОБА_7.

від 20.05.2009, на ім'я начальника позивача було здійснено подання про

застосування умовного адміністративного арешту активів відповідача. На підставі

рішення начальника позивача від 20.05.2009 № 2220 був застосований умовний

адміністративний арешт усіх активів відповідача, що перебувають на праві

власності та знаходяться на балансовому обліку відповідача, крім активів на

рахунках відповідача, відкритих у фінансово-кредитних установах. Наказом

начальника позивача від 20.05.2009 № 562 було призначено виконавців рішення про

застосування адміністративного арешту активів відповідача.

20.05.2009 позивачем на адресу відповідача був

надісланий лист № 6698/10/26-90 в якому відповідача було повідомлено про

застосування до його активів адміністративного арешту.

20.05.2009 співробітниками позивача був здійснений

адміністративний арешт активів відповідача, про що в присутності головного

бухгалтера відповідача ОСОБА_5. був складений протокол про застосування

адміністративного арешту активів платника податків.

Листом від 20.05.2009 № 383/04 відповідач повідомив

позивача про те, що станом 20.05.2009 за даними бухгалтерського обліку

залишкова вартість власних основних засобів 

відповідача складала 194569,58 грн. (обороно-сальдова відомість

додавалася).

21.05.2009 начальником ВМП позивача, на підставі рапорту

старшого оперуповноваженого ВОЗСПБ ВПМ позивача ОСОБА_7. від 21.05.2009, на

ім'я начальника позивача було здійснено подання про винесення рішення про

наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення

операцій на рахунках відповідача. На підставі подання начальника ВПМ,

21.05.2009 начальником позивача було прийняте рішення №22222 про наявність

обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій

на рахунках відповідача.

Правовою підставою вимог позивача є Закон України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон № 2181-ІІІ ).

В ч. 1 пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ арешт

може бути накладено на активі строком до 96 годин від години підписання

відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником).

Судом встановлено, що рішенням начальника позивача від

21.05.2009 № 2222, прийнятим об 11 год. 10 хв., був застосований умовний

адміністративний арешт усіх активів відповідача, що перебувають на праві

власності та знаходяться на балансовому обліку відповідача, крім активів на

рахунках відповідача, відкритих у фінансово-кредитних установах.

Згідно із ч. 3 пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ

строки, визначені цим підпунктом не включають годин, що припадають на вихідні

та святкові дні.

Отже, граничний строк адміністративного арешту активів

відповідача закінчився об 11 год. 10 хв. 27.05.2009.

Відповідно до п. 9.7 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ у разі коли

активи платника податків звільняються з-під адміністративного арешту, у зв'язку

із закінченням граничного строку його застосування, повторне накладення

адміністративного арешту за підставами накладення першого адміністративного

арешту не дозволяється.

Судом встановлено, що підстави для застосування арешту

активів відповідача за рішенням начальника позивача від 21.05.2009 № 2222 є

тими самими, що й підстави, наведені позивачем в обґрунтування своїх позовних

вимог. Відтак, з огляду на вимоги п. 9.7 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ, суд доходить

висновку про неправомірність вимог позивача.

Згідно із пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ,

адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є

виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Судом встановлено, що згідно довідки позивача від

04.08.2009 №10981/10/19-035 та пояснень представників позивача та відповідача

станом на час судового розгляду відповідач податкового боргу не має.

Відтак, за відсутності у відповідача податкового боргу,

суд доходить висновку щодо неправомірності вимог позивача про застосування

арешту коштів на рахунках відповідача, як виду арешту активів.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про

виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на

Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції

України. Частиною 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»

передбачено право державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження

на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку,

встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника,

в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах

банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах.

З огляду на те, що будь-які фінансово-кредитні установи

не є учасниками даного судового провадження, а також на те, що покладення

обов'язку по здійсненню арешту виходить за межі повноважень цих осіб, то вимога

позивача про зобов'язання фінансово-кредитних установ здійснити арешт коштів

відповідача є неправомірною.

Відтак, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту

свого права не відповідає змісту норм пп. 9.3.9 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ

та ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки

відповідно до цих правових норм арешт на кошти юридичних або фізичних осіб, що

знаходяться в банку, здійснюється виключно судом.

 З наведених

підстав суд дійшов висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову

слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 9 Закону

України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III та керуючись ст.ст.

2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    У задоволенні позову Бердянської об'єднаної

державної податкової інспекції Запорізької області  до ТОВ «НВО Агрінол» про арешт коштів на

рахунках платника податків  - відмовити.

    Постанова набирає законної сили після

закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної

скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання

апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після

закінчення апеляційного розгляду справи.

    Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний

строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі

відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі,

заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть

участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,

яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                     О.В. Прудивус

Постанова

в повному обсязі складена 14.08.2009.