Рішення

від 08.06.2015 по справі 523/9062/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 Номер провадження: 22-ц/785/4732/15

Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Бабія А.П.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02.04.2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ОТП Банк», ПАТ «СК «Кардіф» про визнання договору про надання споживчого кредиту № 2008652850 від 22.04.2014 року таким, що припинив свою дію з 29.04.2014 року, стягнення моральної шкоди, визнання недійсним договору добровільного страхування держателя кредитної картки № 06/08/2008652850 від 22.04.2014 року з моменту його укладення з 22.04.2014 року,-

встановила:

Позивачка звернулася з вказаним позовом до суду (а. с. 2-10 т. 1), який в ході розгляду справи неодноразово уточнювала (а. с. 99-107 т. 1, 57-63 т. 2) та в останній редакції просила: визнати договір про надання споживчого кредиту № 2008652850 від 22.04.2014 року таким, що припинив свою дію з 29.04.2014 року; стягнути з ПАТ «ОТП Банк» на її користь моральну (немайнову) шкоду в розмірі 5 000 грн.; визнати недійсним договір добровільного страхування держателя кредитної картки 06/08/2008652850 від 22.04.2014 року з моменту його укладення - 22.04.2014 року.

Свої позовні вимоги позивачка, як зазначено в рішенні суду та вбачається з позовної заяви, обґрунтовувала тим, що 22.04.2014 року між нею та ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2008652850 у розмірі 6 401 грн. 15 коп., а також договір добровільного страхування держателя кредитної картки 06/08/2008652850.

Проте, своєю заявою, отриманою ПАТ «ОТП Банк» 29.04.2014 року, вона в односторонньому порядку відмовилась від зобов'язання за вказаним договором про надання споживчого кредиту, право на яке встановлено ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», тобто з цього моменту, з 29.04.2014 року договір припинив свою дію. Крім того, на момент отримання відповідачем заяви про відкликання згоди на укладення договорів - станом на 29.04.2014 року грошові кошти за цими договорами ще не були перераховані, а тому ніяких зобов'язань у неї перед відповідачами на цей момент не виникло.

Також позивачка посилалася на те, що перед підписанням договору на отримання споживчого кредиту, вона не отримала від ПАТ «ОТП Банк» письмової інформації щодо кредиту, його предмету, сукупної вартості, з метою ознайомлення та прийняття рішення щодо укладення/не укладення такого договору та на те, що згідно договору вона нібито мала придбати послуги страхування у ПАТ «Страхова компанія «СК УНІКА Життя», однак згідно договору він укладено ПАТ «ОТП Банк» від імені іншого продавця послуг - ПАТ «СК «Кардіф». Таким чином, договір страхування укладено із страховою компанією, яка в договорі не визначена, як продавець послуг страхування. Проте, грошові кошти, які передбачені в договорі, як послуги зі страхування перераховані ПАТ ОТП Банк» ПАТ «Страхова компанія «СК УНІКА Життя», згідно меморіального ордеру від 07.05.2014 року, з якою вона ніяких договорів не укладала, а тому у неї відсутні будь-які зобов'язання перед цією компанією.

Однак, банк не звертає уваги на те, що вона відмовилась від зобов'язання за вказаним договором про надання споживчого кредиту та вимагає повернення нею кредиту. З банку надходять їй дзвінки з вимогою про повернення кредиту, сплату процентів, погрози про передачу її кредитної справи колекторській компанії, в зв'язку з чим, вона перебуває півроку в нервовому стані, що завдає їй душевних страждань. Вона пенсіонерка, їй 66 років всі ці вимоги її морально вбивають та завдають моральної шкоди, яку вона оцінює в 5 000 грн.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов з наведених у ньому підстав.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02.04.2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02.04.2015 року, в якій просить рішення суду від 02.04.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що не може погодитися з оскаржуваним рішенням суду, вважає його незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням і недотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідачами рішення суду не оскаржується.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала апеляційну скаргу. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 2008652850 від 22.04.2014 р., укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк», банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 5 162 грн. 22 коп. на придбання товару у ФОП ОСОБА_4; на придбання послуг зі страхування в ПАТ СК «Кардіф» у розмірі 1 238 грн. 93 коп., а всього загальну суму в розмірв 6 401 грн 15 коп.

Позивач ОСОБА_3 зобов'язалася повернути кредит в повному обсязі в порядку, передбаченому договором, та сплатити відсотки передбачені договором (а. с. 12-15).

22.04.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ СК «Кардіф» було укладено договір добровільного страхування держателя кредитної картки № 06/08/2008652850 (а. с. 14).

22.04.2014 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 укладено договір індивідуального номеру замовлення DL-27L (а. с. 16).

Позивач ОСОБА_3 неодноразово зверталася до відповідача ПАТ «ОТП Банк» з листами про неправомірність дій відповідача при укладенні кредитного договору № 2008652850 від 22.04.2014 р., договору індивідуального номеру замовлення DL-27L від 22.04.2014 року та договору добровільного страхування держателя кредитної картки № 06/08/2008652850 від 22.04.2014 року (а. с. 17, 19, 39, 41, 42).

Відповідно до листів ПАТ «ОТП Банк» № 77-77-10-68-2-1/6316 від 27.05.2014 року, № 77-77-10-68-2-1/9064 від 01.08.2014 року, № 77-77-10-68-2-1/10772 від 17.09.2014 року ОСОБА_3 роз'яснено, що спірні договори відповідають діючому законодавству України та роз'яснено порядок відкликання згоди на укладення договору, яким позивачка не скористалася по невідомим причинам (а. с. 21, 73, 74).

Відповідно до квитанцій Банк «Національний кредит», 18.06.2014 року ОСОБА_3 сплатила грошові кошти за користування кредитом (а. с. 26).

Відповідно до меморіального ордеру № 3246365 від 07.05.2014 року ФОП ОСОБА_4 перераховані кошти в розмірі 4 852 гривень 49 копійок, призначення платежу: споживчий кредит ОСОБА_3, рахунок-фактура 27 від 22.04.2014 року, кредитний договір № 2008652850 від 22.04.2014 р. (а. с. 75).

Відповідно до меморіального ордеру № 3246076 від 07.05.2014 року ПрАТ СК «УНІКА життя» перераховані кошти у розмірі 1 238 гривень 93 копійок, призначення платежу: страховий платіж по договору страхування № 04/01/02/2008652580 від 22.04.2014 року ОСОБА_3 (а. с.76).

02.09.2008 року керівником ЗАТ «СК «Кардіф» підписано правила добровільного страхування фінансових ризиків з подальшими змінами та доповненнями (а. с. 154-181).

01.09.2010 року керівником ЗАТ «СК Кардіф» підписано правила добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби з подальшими змінами та доповненнями (а. с. 182-209).

01.09.2010 року, керівником ЗАТ «СК Кардіф» підписано правила добровільного страхування від нещасних випадків з подальшими змінами та доповненнями (а. с. 210-228).

Відповідно до договору № 46 від 01 липня 2010 року, ПАТ «ОТП банк» надає ПАТ «СК «Кардіф» посередницькі послуги у сфері страхування у якості страхового агента (а. с. 229-240).

Регламентом до додаткових угод, встановлено взаємодію ПАТ «ОТП Банк» та ПАТ «СК «Кардіф» при реалізації програм страхування держателів кредитних карток (а. с. 254-273).

В матеріалах справи є ксерокопія бланку додаткової угоди № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2008652850 від 22.04.2014 року про розірвання кредитного договору. Однак, вказана угода не підписана сторонами (а. с. 40).

Також, в матеріалах справи є ксерокопія бланку додаткової угоди № 1 до договору добровільного страхування держателя кредитної картки № 06/08/2008652850 від 22.04.2014 року. Однак, вказана угода не підписана сторонами (а .с. 40).

Вивчивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що сторони, підписавши договір кредиту, встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Суд вважав, що вимоги позивачки відносно того, що умови кредитного договору не відповідають положенням чинного законодавства, оскільки порушують Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023- ХІІ не відповідають дійсності.

Посилання позивача на порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а саме відсутність у споживача інформації, не прийнято судом до уваги, виходячи з того, що як вбачається з тексту оспорюваного договору, кредитодавець повідомив споживачеві до укладення договору споживчого кредиту всі його умови, про що в кредитному договорі міститься згода позичальника щодо узгодження усіх істотних умов та відображає повне розуміння предмету та інших питань, зазначених у договорі.

Крім цього, доводи позовної заяви про те, що кредитним договором встановлено монопольне право банку визначати страхову компанію, яка буде проводити страхування майна та життя позивача, а тому вона не може самостійно обрати страхову компанію і змушена погоджуватися на умови банку, і її воля при укладенні такого договору страхування не була вільною, суд першої інстанції вважав безпідставні. Таке положення договору не суперечить закону і при укладенні договору сторони погодилися з такою умовою.

Також, на думку суду не надані належні та допустимі докази того що, кредитний договір суперечить діючому законодавству України.

Щодо позовних вимог про визнання договору страхування недійсним, суд також вважав вказані вимоги безпідставними.

Діяльність страхових агентів в Україні регламентована постановою КМУ від 18 грудня 1996 року № 1523 «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками».

П. 2 вказаного порядку передбачено, що у разі коли договір страхування укладається при посередництві страхового агента, суб'єкти цивільно-правових відносин повинні дотримуватися таких вимог: страховий агент, що отримує страхові платежі від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу; страховий агент зобов'язаний щодекадно подавати страховику відомості про укладені договори страхування та розміри отриманих платежів; у разі несвоєчасного перерахування страховим агентом страхових платежів або порушення ним терміну оформлення договорів страхування без поважних причин страховик зобов'язаний призупинити дію агентської угоди не менше ніж на три місяці.

Неналежний контроль страховика за діяльністю його страхових агентів кваліфікується як порушення страхового законодавства.

В силу ст. 15 Закону України «Про страхування», страховим агентом є фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування), тобто представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Суд першої інстанції вважав, що розглянув справу в межах позовних вимог, створивши учасникам процесу усі необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін.

Проте, судом встановлено, що позивачка не надала суду письмових доказів в підтвердження заявлених позовних вимог.

Також, суд першої інстанції вважав, що позивачка не довела суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд першої інстанції на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203, 215, 598, 615, 526, 626, 627, 629, 638, 654, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 6, 15, 29 Закону України «Про страхування», ст. 1, 10, 11, 18, 19, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ, рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 року по справі № 1-26/2011, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 09.11.2009 року, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин». ст. ст. 10, 11, 60, 64, 209, 212-215,224-226 ЦПК України, відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Однак, судова колегія, не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов до таких висновків з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.04.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір № 2008652850 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 5 162 грн. 22 коп. на придбання товару у ФОП ОСОБА_4 та на придбання послуг зі страхування у розмірі 1 238 грн. 93 коп., а всього загальну суму в розмірі 6 401 грн. 15 коп. (а. с. 12-15 т. 1).

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів), якою позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками (ч. 1); споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі. Споживач не зобов'язаний сплачувати будь-які інші збори у зв'язку з відкликанням згоди. Кредитодавець зобов'язаний повернути споживачеві кошти, сплачені ним згідно з договором про надання споживчого кредиту, але не пізніше, ніж протягом семи днів. За кожний день затримки повернення споживачу коштів, сплачених ним згідно з договором про надання споживчого кредиту понад установлений строк (сім днів), споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка суми, належної до повернення кредитодавцем.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка відкликала свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту, направивши ПАТ «ОТП Банк» відповідне письмове повідомлення, яке банк отримав 29.04.2014 року (а. с. 17 т. 1), докази протилежного в матеріалах справи відсутні, тому з цього часу зобов'язання за договором, укладеним між сторонамипро надання споживчого кредиту № 2008652850 від 22.04.2014 року припинилися відповідно до вищезазначеної норми закону та ч. 1 ст. 598 ЦК України.

Доводи банку з посиланням на те, що припинення дії договору не є можливим, оскільки позивачкою не повернуті кошти по цьому договору (а. с. 21, 73-74 т. 1), судова колегія не приймає до уваги, оскільки відповідно до матеріалів справи кошти банком за вказаним договором перераховувалися, як ФОП ОСОБА_4. так і страховій компанії уже після того, як позивачка відкликала свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту, а саме 07.05.2014 року, що підтверджується меморіальними ордерами (а. с. 75-76 т. 1), а тому банк на власний розсуд перерахував кошти за вказаним договором, знаючи про відкликання позивачкою згоди на укладення договору.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивачки, в частині визнання договору про надання споживчого кредиту № 2008652850 від 22.04.2014 року припиненим з 29.04.2014 року є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню, враховуючи п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України та те, що вимоги банку про повернення позивачкою коштів за вказаним договором порушують її права, а права позивачки підлягають судовому захисту.

Також судова колегія приймає до уваги те, що обставини, які б унеможливили застосувати право на відкликання згоди на укладення договору відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в ході розгляду справи не встановлені.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» , захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом; при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що банк не визнає припиненим між ним та позивачкоюдоговору про надання споживчого кредиту № 2008652850 від 22.04.2014 року, пред'являючи до позивачки вимоги про повернення коштів за вказаним договором (а. с. 21, 73-74 т. 1), в зв'язку з чим позивачці - людині похилого віку (а. с. 11), завдано моральної шкоди, яка виражається в тому, що позивачка постійно знаходиться в нервовому статі та душевно страждає від вимог банку про повернення коштів.

Тому судова колегія вважає, що вимоги позивачки про стягнення з ПАТ «ОТП Банк» моральної шкоди також законні та обґрунтовані і підлягають задоволенню. Судова колегія погоджується і з розміром моральної шкоди, який просить стягнути на свою користь позивачка, враховуючи вимоги ст. 23 ЦК України та засади розумності і справедливості, вважаючи, що 5 000 грн., які просить стягнути позивачка, є розумною та справедливою компенсацією їй моральної шкоди, враховуючи встановлені обставини у справі.

Проте, судова колегія не погоджується з позовними вимогами позивачки, в частині визнання недійсним договору добровільного страхування держателя кредитної картки 06/08/2008652850 з моменту його укладення - 22.04.2014 року.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з вищевказаним договором продавцем послуг із добровільного страхування є ПАТ «Страхова компанія «СК УНІКА Життя» (а. с. 13 зв. ст. т. 1), якій банком і перераховано кошти згідно меморіального ордеру № 3246076 від 07.05.2014 року (а. с. 76 т. 1).

Тому позовними вимогами позивача, в частині визнання недійсним договору добровільного страхування зачіпаються права ПАТ «Страхова компанія «СК УНІКА Життя».

Однак, суд першої інстанції не вирішив питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, та в ході розгляду справи ні позивачкою ні судом до участі у справі не було залучено ПАТ «Страхова компанія «СК УНІКА Життя». Відомості про те, що вказана страхова компанія ліквідована чи, що її правонаступником є, залучена до участі у справі ПАТ «СК «Кардіф», в матеріалах справи відсутні та суду апеляційної інстанції не надані.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Проте, суд першої інстанції розглядаючи позовні вимоги позивачки про визнання недійсним договору добровільного страхування (продавцем послуг із добровільного страхування є ПАТ «Страхова компанія «СК УНІКА Життя»), розглянув справу без залучення до участі у справі ПАТ «Страхова компанія «СК УНІКА Життя», вирішуючи питання стосовно його прав без його участі, чим порушив, враховуючи вище зазначене, норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи, що суд апеляційної інстанції не має повноважень відповідно до вимог чинного законодавства щодо залучення до участі у справі на стадії апеляційного провадження осіб, які не брали участі у справі в суді першої інстанції, то відсутні правові підстави для задоволення позову позивачки, в цій частині, саме з підстав не залучення до участі у справі в якості відповідача ПАТ «Страхова компанія «СК УНІКА Життя», що не позбавляє права позивачку звернутися з вказаними позовними вимогами до суду першої інстанції, залучивши до участі у справі ПАТ «Страхова компанія «СК УНІКА Життя», як того вимагає закон, для вирішення спору у встановленому законом порядку.

Таким чином, судова колегія, на підставі наведеного, частково погоджується з доводами апеляційної скарги, враховуючи підстави, з яких частково задовольняються позовні вимоги та з яких відмовляється в частині позовних вимог, і вважає, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02.04.2015 року необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково: визнати договір про надання споживчого кредиту № 2008652850 від 22.04.2014 року припиненим з 29.04.2014 року; стягнути з ПАТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02.04.2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ОТП Банк», ПАТ «СК «Кардіф» про визнання договору про надання споживчого кредиту № 2008652850 від 22.04.2014 року таким, що припинив свою дію з 29.04.2014 року, стягнення моральної шкоди, визнання недійсним договору добровільного страхування держателя кредитної картки № 06/08/2008652850 від 22.04.2014 року з моменту його укладення з 22.04.2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати договір про надання споживчого кредиту № 2008652850 від 22.04.2014 року припиненим з 29.04.2014 року.

Стягнути з ПАТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

А.П. Бабій

В.А. Станкевич