Постанова

від 13.02.2007 по справі 46/117-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

46/117-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 лютого 2007 р.                                                                                   № 46/117-06  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    Кузьменка М.В.,

судді                                        Васищака І.М.,

судді                                        Палій В.М.,

розглянувши    касаційну скаргу Харківської об'єднаної профспілкової організації

                        фармацевтичних працівників,

на                      рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2006р. та

                         постанову Харківського апеляційного господарського суду

                         від 06.11.2006р.

у справі            №46/117-06

за позовом       Державного оптово-роздрібного підприємства

                         “Обласний аптечний склад”

до                         Харківської об'єднаної профспілкової організації фармацевтичних  

                          працівників

3-тя особа             Управління з питань майна комунальної власності Харківської обласної

                           державної адміністрації

про                        зобов'язання звільнити приміщення

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від 3-тьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Державне оптово-роздрібне підприємство “Обласний аптечний склад” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської об'єднаної профспілкової організації фармацевтичних працівників, 3-тя особа Управління з питань майна комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації і просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, висилити відповідача з самовільно зайнятих приміщень загальною площею 27,5 кв.м. по вул.Громадянській, 25 м.Харкова, які знаходяться на балансі позивача, і які відповідач займає безпідставно.

Позов мотивований тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Київської районної ради депутатів трудящих м.Харкова від 17.05.1972р. №146-2 “Про оформлення права державної власності на будинковолодіння, що відносяться до фонду місцевих Рад депутатів трудящих” на будинковолодіння у кількості 13 побудов за адресою: м.Харків, вул.Громадянська, 25 було оформлено право державної власності та зареєстровано у Харківському міськінвентарбюро за користувачем (балансоутримувачем) - Обласним аптечним складом. Відповідач, який знаходиться у спірних приміщеннях, не є первинною профспілковою структурою позивача, укласти  договір оренди на користування займаними ним приміщеннями на оплатній основі, відмовляється.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2006р. (головуючий, суддя Ільїн О.В., судді Черленяк М.І., Тихий П.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2006р. (головуючий,  суддя Токар М.В., судді Лакіза В.В., Шепітько І.І.), позов задоволено: виселено відповідача з самовільно зайнятих приміщень –кімната №16 площею 19 кв.м. та кімната №17 площею 8,5 кв.м. у будику №25 по вул.Громадській м.Харкова.

При цьому, суди двох інстанцій керувалися ст.ст.319, 391 ЦК України, ст.48 Закону України “Про власність” та виходили з того, що спірні приміщення відносяться до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, відображаються на балансі позивача на праві повного господарського відання, і відповідач займає їх безпідставно.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій  просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилається на те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, а також на не доведення позивачем факту знаходження спірних приміщень у нього на балансі.  

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає  задоволенню  з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.319, 391 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 48 Закону України “Про власність” встановлено, що положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадкування володіння або на іншій підставі, передбаченій законом або договором.

Судами двох інстанцій встановлено, що об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м.Харків, вул.Громадянська, 25, у тому числі спірні приміщення, відносяться до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області в особі Харківської обласної ради та відображаються на балансі позивача з 1972 року на підставі рішення виконавчого комітету Київської районної ради депутатів трудящих від 17.05.1972р. №146-2.  Наведе підтверджується довідками Управління з питань майна комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації №48 від 17.01.2006р., №476 від 11.03.2006р. (а.с.22, 67 т.1), архівною копією рішення виконавчого комітету Київської районної ради депутатів трудящих від 17.05.1972р. (а.с.68 т.1), реєстраційним посвідченням Харківського міського БТІ (а.с.8 т.2), а також письмовими поясненнями Управління з питань майна комунальної власності облдержадміністрації (а.с.13-15 т.2).

Тому доводи скаржника про зворотне, безпідставні. Окрім того, в силу ч.2 ст.111 ГПК України, не допускається посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Відповідно до ст.49 Закону України “Про власність” володіння майном вважається правомірним, якщо  інше  не  буде встановлено судом, третейським судом.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, судами двох інстанцій не встановлено неправомірність володіння позивачем спірними приміщеннями.

Що ж до тверджень скаржника про підписання позовної заяви не повноважною особою, то вони є помилковими, з огляду на обставини, встановлені судами двох інстанцій при дослідженні цього питання.

Відповідно до ст.54 ГПК України, позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником. Позовна заява №331 від 07.03.2006р. у даній справі підписана директором Державного оптово-роздрібного підприємства “Обласний аптечний склад”  Терещенком О.С.

Судами двох інстанцій встановлено, що на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 14.06.2001р. №395 “Про порядок підготовки, розгляду, погодження та підписання контрактів з керівниками підприємств, організацій та установ, що належать до сфери управління обласної державної адміністрації” 24.06.2004р. між Харківською обласною державною адміністрацією та громадянином Терещенко О.С. було укладено контракт щодо прийняття Терещенка О.С. на роботу до Державного оптово-роздрібного підприємства “Обласний аптечний склад” на посаду директора з 06.07.2004р. Термін дії вказаного контракту було встановлено на один рік до 05.07.2005р. (а.с.69-74 т.1).

Проте, пунктом 5.7 вказаного контракту встановлено, що у разі відсутності за два місяці до закінчення строку контракту ініціативи Адміністрації щодо припинення контракту або пропозицій щодо укладення контракту на новий  строк, термін дії контракту подовжується на той же самий термін.

Оскільки ініціатива Адміністрації щодо припинення контракту з директором Державного оптово-роздрібного підприємства “Обласний аптечний склад”  Терещенком О.С. відсутня, то суди двох інстанцій дійшли правильного висновку про те, що термін дії контракту було автоматично продовжено, а відтак, позовна заява підписана повноважною посадовою особою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення та постанова ухвалені  з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх зміни або скасування,  немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної профспілкової організації фармацевтичних працівників залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2006р. у справі №46/117-06  - без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій