Постанова

від 12.02.2007 по справі 33/204-06(41/107)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/204-06(41/107)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 лютого 2007 р.                                                                                   № 33/204-06(41/107)  

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                              Карабаня В.Я.

суддів:                                                         Ковтонюк Л.В.

                                                                    Чабана В.В.

за участю представників:

позивача                                           не з'явився  

відповідача                                      Чікель Я. О. –голова селянського                                                           (фермерського) господарства “Флора”

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства “Агроленд”

на  рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006

у справі

господарського суду № 33/204-06(41/107)

Дніпропетровської області  

за  позовом Закритого акціонерного товариства “Агроленд”

до  

Селянського (фермерського) господарства “Флора”

про стягнення 1677,71 грн.

В С Т А Н О В И В:

          Закрите акціонерне товариство “Агроленд” (далі –ЗАТ “Агроленд”) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області  з позовом до Селянського (фермерського) господарства “Флора” (далі –СФГ “Флора”)  про стягнення з СФГ “Флора” (з врахуванням уточнення позовних вимог від 19.06.2006) 1295,62 грн. заборгованості за договором поставки продукції

№ Д-04-7076 від 27.02.2004, а також  76,33 грн. 3% річних, 305,76 грн. суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції.

          В обґрунтування позову позивач послався на те, що відповідачем згідно умов договору поставки продукції № Д-04-7076 від 27.02.2004 було отримано 34 т селітри аміачної вартістю 22 032 грн., проте відповідач здійснив частково оплату вартості отриманої ним аміачної селітри в сумі 20 736,38 грн., заборгованість становить 1 295,62 грн.   

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006 (суддя Разіна Т.І.) в позові відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено отримання відповідачем аміачної селітри в кількості 34 т, оскільки в наданій позивачем копії видаткової накладної № Дн-00000574 від 03.05.2004 відсутній підпис відповідача. Крім того, відповідач не надав згоди на отримання продукції понад кількості, встановленої додатком № 1 до договору № Д-04-7076 від 27.02.2004.    

Не погоджуючись з вказаним рішенням,  ЗАТ “Агроленд” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати,  прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що судом невірно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. 670 ЦК України.

В судове засідання 12.02.2007 не з'явився представник ЗАТ “Агроленд”. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи ЗАТ “Агроленд” повідомлено належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.

 Вищий господарський суд України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта,  дійшов висновку про задоволення частково касаційної скарги за таких підстав.

Господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки продукції № Д-04-7076 від 27.02.2004, за умовами якого позивач як постачальник зобов'язався передати у власність відповідача як покупця продукцію, а відповідач прийняти продукцію та оплатити її на умовах, визначених в договорі; відповідно до п.п. 1.3, 2.1 договору договір укладено на умовах 100% попередньої оплати вартості продукції, яка має бути перерахована на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури. Згідно додатку № 1 до договору сторони домовились про кількість продукції 32 т та її вартість з врахуванням транспортних послуг –20 736,38 грн., відповідачем за платіжним дорученням № 02 від 01.03.2004 перераховано позивачу 20 736,38 грн. Згідно видаткової накладної № Дн-00000574 від 03.05.2004 позивачем було поставлено аміачну селітру у кількості 34 т на загальну суму 22 032 грн.

Відмовляючи у позові, суд виходив з того, що у видатковій накладній № Дн-00000574 відсутній підпис відповідача. Проте під час розгляду справи відповідач не заперечував факт отримання ним аміачної селітри за цією видатковою накладною.

Крім того, суд мотивував рішення тим, що у відповідача не виник обов'язок оплатити кількість продукції понад встановленої умовами договору.

Вищий господарський суд України не погоджується з таким висновком.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частин 2, 3 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором; якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Тому висновок суду про те, що у відповідача не виник обов'язок щодо оплати товару, який отримано ним понад загальну суму договору, є помилковим.

При новому розгляді справи господарському суду Дніпропетровської області слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.         

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області підлягає скасуванню,  а справа –передачі на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                              П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Агроленд”  задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006  у справі № 33/204-06(41/107)  скасувати.

Справу № 33/204-06(41/107) передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                                       В.Карабань

судді:                                                                                                   Л.Ковтонюк

                                                                                                          В.Чабан