Постанова

від 10.02.2009 по справі 6/156-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський,

3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" лютого 2009 р.                                                          

Справа № 6/156-08

Житомирський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Веденяпіна О.А.

суддів:                                                                       

Зав'язуна В.С.

Черпака Ю.К.

при

секретарі                                                            Якобчук Ю.Г. ,

за

участю представників сторін:

від

підприємця: ОСОБА_1

ОСОБА_2

(довіреність від 04.03.2008 р.),

від

Вінницької міської ради: Никонюк О.В. (довіреність №8 від 02.01.2009р.)

розглянувши

апеляційну скаргу Вінницької міської ради

на

рішення господарського суду Вінницької області

від

"21" листопада 2008 р. у справі № 6/156-08 (суддя Говор Н.Д.)

за

позовом підприємця ОСОБА_1(м. Вінниця)

до

Вінницької міської ради (м. Вінниця)

про

визнання права користування земельною ділянкою

та

за позовом Вінницької міської ради

до

підприємця ОСОБА_1

про

знесення самовільно збудованої будівлі та повернення самовільно зайнятої

земельної ділянки , - 

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року підприємець ОСОБА_1звернувся до господарського

суду Вінницької області з позовом до Вінницької міської ради про:

- визнання за ним права користування земельною ділянкою, площею

0,0060 га, розташованої по вул.Л.Ратушної у місті Вінниці, призначеної для

обслуговування та експлуатації торговельного павільйону;

- зобов"язання Вінницьку міську раду укласти з ним договір

оренди вищевказаної земельної ділянки згідно проекту землеустрою щодо

відведення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05 серпня 2008

року порушено провадження у справі №6/156-08.

В ході розгляду справи підприємець ОСОБА_1відмовився від позову в

частині вимог про зобов"язання відповідача укласти з ним договір оренди

земельної ділянки.

У вересні 2008 року Вінницька міська рада звернулась до

господарського суду Вінницької області з позовом до підприємця ОСОБА_1про

знесення самочинно збудованого торговельного павільйону по АДРЕСА_1та

повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 52 кв.м в земельний

фонд Вінницької міської ради з приведенням її до первинного стану за рахунок

відповідача.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29 вересня 2008

року порушено провадження у справі №6/201-08.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23 жовтня 2008

року на підставі ст.58 ГПК України об"єднано справи №6/156-08 та №6/201-08

в одну за  №6/156-08 та прийнято відмову

підприємця ОСОБА_1від позову в частині зобов"язання відповідача укласти з

ним  договір оренди земельної ділянки,

площею 0,0060 га, що розташована по вул.Л.Ратушної у місті Вінниці.

Провадження у справі в цій частині припинено.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21 листопада

2008 року у справі відмовлено у позові підприємця ОСОБА_1та у позові Вінницької

міської ради.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Вінницька міська рада

подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині

відмови в задоволенні її позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення

про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального

права.

В апеляційній скарзі вказує, що місцевим господарським судом не

враховано, що дозвіл на проектування та благоустрій території з розміщенням

малих архітектурних форм надавався терміном на три роки, тобто до 30 вересня

2002 року і тому спірний об'єкт розміщено підприємцем в порушення встановленого

законодавством порядку.

Зазначає,  що  міською радою 

не  приймалось  рішень про надання ОСОБА_1 у власність чи

користування земельної ділянки, на якій знаходиться спірний об'єкт.

Звертає увагу на те, що як власник земельної ділянки міська рада

заперечує щодо розміщення на ній торгового павільйону.

Підприємець ОСОБА_1у письмовому відзиві на апеляційну скаргу

зазначає про необґрунтованість скарги, просить залишити її без задоволення, а

рішення суду вважає обґрунтованим.

В судовому засіданні представник Вінницької міської ради підтримує

апеляційну скаргу.

Підприємець ОСОБА_1 та його представник в засіданні суду

заперечують проти доводів апеляційної скарги, просять залишити скаргу без

задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Заслухавши підприємця ОСОБА_1, представників сторін, дослідивши

матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного

господарського суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

При цьому виходить з наступного.

Відповідно до  ст.33

Господарського процесуального кодексу України кожна  сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на  підставу своїх

вимог і заперечень.

Згідно зі ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає

тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до  законодавства повинні бути підтверджені

певними засобами доказування,  не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

30 вересня 1999 року виконавчий комітет Вінницької міської ради

прийняв рішення №1294  "Про надання

дозволу відкритому акціонерному товариству "Вінницький пивзавод" на

проектування та благоустрій території по АДРЕСА_1 з розміщенням малих архітектурних

форм та на проектування і будівництво 

пивного бару по вул.Червоноармійській,1", яким, зокрема,  надав дозвіл ВАТ "Вінницький

пивзавод" на проектування та благоустрій території площею 60,0 кв.м по

вул.Л.Ратушної з розміщенням малих архітектурних форм для тимчасової, терміном

на три роки , торгівлі пивом.

27 березня 2001 року комісія міськвиконкому склала акт про

готовність до введення в експлуатацію малої архітектурної форми для

торгівлі  пивом поАДРЕСА_1

27 лютого 2003 року відкрите акціонерне товариство

"Вінницький пивзавод" продало, а підприємець ОСОБА_1купив  малу архітектурну форму (павільйон) , про що

був укладений договір купівлі - продажу.

17 червня 2003 року 14 сесія 24 скликання  Вінницької міської ради прийняла рішення №358

"Про надання юридичним та фізичним особам дозволів на складання проектів

відведення земельних ділянок", яким вирішила надати підприємцю

ОСОБА_1дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1під

існуючий павільйон, орієнтовною площею 0,0060 га, з них: для комерційних потреб

- 0,0052 га, для громадських потреб - 0, 0008 га, за рахунок земель

територіальної громади міста.

На підставі вказаного рішення підприємцю ОСОБА_1 був оформлений

дозвіл №15/10 на розробку проекту відводу земельної ділянки.

Спеціалізованою організацією на підставі вищезазначених рішення

міської ради та дозволу був розроблений проект відведення земельної ділянки

загальною площею 0,0060 га, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Вказана проектна документація на час прийняття рішення у даній

справі не затверджена в установленому порядку.

Зазначені обставини свідчать про те що, будівля павільйону не є

збудованою підприємцем ОСОБА_1, а придбана ним після прийняття в експлуатацію

на підставі правочину, що не визнаний недійсним у встановленому порядку.

Землекористування під будівлею знаходиться на стадії оформлення. В діях

підприємця відсутній умисел та протиправна поведінка щодо захоплення та

самовільного використання спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за

використанням та охороною земель" ( в редакції  Закону від 15.04.2008 року)  термін "самовільне  зайняття 

земельної ділянки" визначений як 

будь-які дії, які свідчать про фактичне  

використання   земельної ділянки

за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого

самоврядування про її передачу у власність або надання у користування  (оренду) або за відсутності вчиненого

правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до

закону є  правомірними.

Таким чином, використання земельної ділянки підприємцем ОСОБА_1 не

є самовільним, а тому колегія суддів апеляційного господарського суду

погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних

вимог Вінницької міської ради.

Щодо позовних вимог підприємця ОСОБА_1 слід зазначити наступне.

Ст.13 Конституції України передбачено, що земля, її надра,

атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах

території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної

(морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу.

Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади

та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. 

Відповідно до ст.142 Конституції України право на землю

комунальної власності належить територіальним громадам.

Таким чином, органи місцевого самоврядування є  суб'єктами земельних відносин, які здійснюють

регулювання земельних відносин, а також контроль за додержанням земельного

законодавства. У таких земельних відносинах вони здійснюють установлені для них

функції і повноваження.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та

юридичні особи набувають права власності 

та права  користування  земельними 

ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням  органів 

виконавчої  влади  або органів  

місцевого   самоврядування   в  

межах  їх  повноважень, визначених  цим 

Кодексом  або  за 

результатами аукціону.

Отже законом передбачено в якості необхідної умови набуття права

на земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності,

наявність відповідного рішення визначеного законом органу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної

влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч.9 ст.123 Земельного кодексу України передбачено, що відмову

органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні

земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду може

бути оскаржено в судовому порядку.

Отже позивач на підставі цієї норми може захистити свої права в

судовому порядку.

Оскільки заявлені підприємцем ОСОБА_1 позовні вимоги у даній

справі за своїм змістом не відповідають визначеним законом матеріально-правовим

способам захисту порушеного права, колегія суддів погоджується з висновком суду

першої інстанції про необґрунтованість його позовних вимог.

Доводи Вінницької міської ради, викладені в апеляційній скарзі, не

є переконливими, оскільки спростовуються вищевикладеним та не ґрунтуються на

нормах чинного законодавства.

Рішення господарського суду Вінницької області від 21 листопада

2008 року у справі №6/156-08 відповідає чинному законодавству, фактичним

обставинам і матеріалам справи, підстав для 

його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 

101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський

апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 21 листопада

2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Вінницької міської ради - без

задоволення.

2. Справу №6/156-08 повернути до господарського суду Вінницької області.  

Головуючий

суддя                                                                

Веденяпін О.А.

судді:

Зав'язун В.С. 

                                                                                           Черпак

Ю.К. 

Віддрук.

4 прим.: 1 - до справи; 2 - ОСОБА_1; 3 - Вінницькійміській раді; 4 - в наряд.