Постанова

від 11.06.2015 по справі 911/4201/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 911/4201/14 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівФролової Г.М., Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дозвілля "Лісне Ранчо" на постанову від 08.04.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№911/4201/14 господарського суду Київської області за позовом третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавного підприємства "Чайка" Державне управління справами до за участю 1. Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дозвілля "Лісне Ранчо" Генеральної прокуратури України провизнання незаконним та скасування розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації та визнання недійсним договору оренди водного об'єкта За участю представників сторін:

Від позивача - Коваль І.Ю. (дов. від 06.01.15)

Від відповідача - 1) не з'явились

2) Манько І.М. (дов. від 10.06.15)

3-ї особи - Калімулліна М.Ш. (дов. від 12.01.15)

Від Генеральної прокуратури України - Савицька О.В.

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 10.06.2015 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Фролова Г.М., Яценко О.В.

Клопотання ТОВ "Центр дозвілля "Лісне Ранчо" про фіксацію судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу задоволено.

ТОВ "Центр дозвілля "Лісне Ранчо" також подано клопотання про відкладення розгляду справи з мотиву того, що представник відповідача 2 Чиханцов М.А. не може з'явитись у судове засідання, оскільки перебуває в відрядженні, а представник Манько І.М. діє в якості представника відповідача 2 лише з 10.06.2015 і йому потрібен час для ознайомлення з матеріалами справи. Представник ДП "Чайка" просив клопотання відхилити, представник Державного управління справами просив клопотання відхилити, представник Генеральної прокуратури України залишив це питання на розсуд суду. В задоволенні клопотання відмовлено з підстав наявності меж перегляду справи в касаційній інстанції (ст.111-7 ГПК України). Крім того, представник ТОВ "Центр дозвілля "Лісне Ранчо" Манько І.М. має довіреність ТОВ "Центр дозвілля "Лісне Ранчо" з 15.10.2014 (строк дії довіреності до 15.10.2016) і мав можливість ознайомитись з матеріалами справи та підготуватися до судового засідання в суді касаційної інстанції. Також, слід відзначити, що надана Манько І.М. довіреність від 10.06.2015 посвідчена нотаріально 06.03.2015. З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ "Центр дозвілля "Лісне Ранчо" в судових засіданнях першої та другої інстанції представляли дві особи: Осауленко Г.М., Чиханцов М.А., мотиви відсутності в касаційній інстанції іншого представника (Осауленко Г.М.) невідомі.

ВСТАНОВИЛА:

ДП "Чайка" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації та ТОВ "Центр дозвілля "Лісне Ранчо" про визнання незаконним та скасування розпорядження від 18.03.2013 за № 196 "Про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ "Центр Дозвілля "Лісне Ранчо" в с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області" та визнання недійсним укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 103 від 19.03.2013.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2014 (суддя Черногуз А.Ф.) в позові відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 у складі: Калатай Н.Ф., Ропій Л.М., Рябухи В.І. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення яким позов задоволено, визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 18.03.2013 за № 196 "Про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ "Центр Дозвілля "Лісне Ранчо" в с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області", визнано недійсним укладений між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та ТОВ "Центр Дозвілля "Лісне Ранчо" договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 103 від 19.03.2013.

ТОВ "Центр Дозвілля "Лісне Ранчо" у касаційній сказі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням Київським апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.51 Водного кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

ДП "Чайка" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 196 від 18.03.2013 "Про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ "Центр Дозвілля "Лісне Ранчо" в с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області", з посиланням на ст. 51 Водного кодексу України та Закону України "Про місцеві державні адміністрації", відповідачу 2 надано в оренду терміном на 25 років водний об'єкт, площа водного дзеркала якого складає 2,75 га, для риборозведення в с.Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району.

19.03.2013 відповідач 1, орендодавець, та відповідач 2, орендар, уклали договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення № 103, за умовами якого, на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, відповідно до п. 3 Прикінцевих положень, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України, постанови КМУ від 13.05.96 за № 502 "Про затвердження порядку користування землями водного фонду", відповідач 1 передав в оренду, а відповідач 2 прийняв в строкове платне користування на умовах оренди водний об'єкт в с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, площа водного дзеркала якого складає 2,75 га, для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

19.03.2013 сторонами підписано акт прийому-передачі водного об'єкта.

Судами також встановлено, що спірний водний об'єкт знаходиться на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні ДП "Чайка" згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 383903 від 20.12.2012.

ДП "Чайка", вважаючи, що спірними розпорядженням та договором оренди порушені його права, звернувся до господарського суду з даним позовом.

Стаття 6 Водного кодексу України встановлює, що води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень) орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Рада міністрів Автономної Республіки Крим і обласні Ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України всі водні об'єкти поділяються на два види, кожен із яких має відповідний правовий режим: водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значення.

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать: внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів; підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать: поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

З даних, вказаних у Водогосподарському паспорті водойми в с. Лісне Києво-Святошинського району Київської області, виданому Управлінням водних ресурсів у м. Києві та Київській області, та у дозволі на спеціальне водокористування № 74/7 від 16.10.2013, виданому Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, вбачається, що спірний водний об'єкт є русловою водоймою, що розташована на р. Гуровка, що є правою притокою р. Буча та належить до басейну р. Дніпро.

Таким чином, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний водний об'єкт є об'єктом загальнодержавного значення в силу положень ст.5 Водного кодексу України, оскільки розміщений на річці Гуровка, яка є притокою другого порядку річки Дніпро.

Відповідно до п. 2 ст. 14 Водного кодексу України до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріли справи не містять доказів звернення відповідача 1 до Кабінету міністрів України за одержанням відповідних повноважень, а також надання Кабінетом Міністрів України відповідачу 1 повноважень щодо розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення і, зокрема, спірним водним об'єктом, площа водного дзеркала якого складає 2,75 га, для риборозведення в с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району, а тому судом зроблено обгрунтований висновок, що у відповідача 1 були відсутні повноваження на передачу вказаного об'єкту в оренду, та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 196 від 18.03.2013 "Про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ "Центр Дозвілля "Лісне Ранчо" в с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області".

При цьому, колегія суддів зазначає, що посилання суду апеляційної інстанції на наказ Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 за № 41 є необґрунтованим, оскільки цим наказом не визначено до якого з органу (обласних рад, місцевих державних адміністрацій, Кабінету Міністрів України) відносяться повноваження щодо передачі в оренду водних об'єктів місцевого значення та водних об'єктів загальнодержавного значення. Натомість розподіл вказаних повноважень передбачений Водним кодексом України, а саме статтею 51 Водного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що:

- судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.;

- зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України);

- відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку про визнання недійсним укладеного на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 196 від 18.03.2013 "Про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ "Центр Дозвілля "Лісне Ранчо" в с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області" договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 103 від 19.03.2013.

Враховуючи наведене, постанова апеляційної інстанції про задоволення позову відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дозвілля "Лісне Ранчо" залишити без задоволення.

Постанову від 08.04.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №911/4201/14 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко