Постанова

від 16.06.2015 по справі 908/2334/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.06.2015 справа №908/2334/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Ломовцева Н.В., Радіонова О.О.

за участю представників сторін: від позивача:Ясир А.І. - за довіреністю від відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу та апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС», с. Кам``янське Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 29.04.2015р. по справі№ 908/2334/15-г (суддя: Азізбекян Т.А..) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС», с. Кам'янське до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» м. Запоріжжя простягнення 164' 420,44 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» с. Кам`янське (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» м. Запоріжжя (далі - «Відповідач») заборгованості у розмірі 164420,44 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.04.2015 року у справі № 908/2334/15-г позовні вимоги були задоволені частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» - 113 966, 96 грн.- основного боргу, 29 929,46 грн.- інфляції, 1 471,03 грн.- 3% річних та 2 907,89 грн.- судового збору. В іншій частині позову відмовлено

Не погодившись з прийнятим рішенням Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області в частині стягнення санкцій, прийняти нове рішення, яким в позові задовольнити в повному обсязі та покласти судові витрати на Відповідача в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають матеріалам справи. Крім того суд невірно визначив момент виникнення забовьязання Відповідача оплати товару, внаслідок чого безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог щодо стягнення санкцій встановлених ст. 625 Цивільного Кодексу України заявлених в позові, а саме: 3 869,33 грн.- 3% річних за загальний період з 30.11.2013р. по 06.04.2015р. та 46 554,15 грн.- інфляції за загальний період з листопада 2013р. по квітень 2015р.

Відповідач, у свою чергу, також не погодився з прийнятим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області, прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» відмовити в повному обсязі та покласти судові витрати на подачу апеляційної скарги на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕВІС».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» вважає рішення господарського суду Запорізької області таким, що прийнято з порушенням матеріального права та підлягає оскарженню. Крім того, відповідач вважає, що рішення суду в частині стягнення 3% річних та інфляції підлягають задоволенню частково з урахуванням строку оплати товару, а саме: 3% річних в сумі 1 471,03 грн. за період з 01.11.2014р. по 06.04.2015р. та 29 926,46 грн. інфляції за період листопад 2014р. - квітень 2015р. на думку відповідача теж має бути скасовано, оскільки строк виконання грошового забов`язання не був встановлений, про строчка відсутня і встановити її не являється можливим, саме через т, що домовленості з даної умови, як із інших умов, правочину досягнуто між сторонами не було.

Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС», с. Кам`янське та розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» м. Запоріжжя.

Представник Позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та заперечує проти задоволення апеляційної скарги Відаовідача.

Представник Відповідача, у судове засідання не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні здійснювалась повна фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги Позивача, та апеляційної скарги Відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також визнає апеляційну скаргу Позивача - такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, та відмовляє у задоволені апеляційної скарги відповідачу виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, в період з 29.11.2013р. по 10.04.2014р. згідно з видаткових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» прийнято товар на загальну суму 113 966,96 грн., про що свідчить відповідні видаткові накладні, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. На оплату товару Відповідачу виставлено рахунки - фактури №№ СФ - 0000354, СФ - 0000346, СФ - 0000351, СФ - 0000349, СФ - 0004002, СФ - 0000038, СФ - 0000354, СФ - 0000064, СФ - 0000065, СФ - 0000105, СФ - 0000125. Отже, на підставі зазначеного суд встановив, що між сторонами відбулась угода купівлі-продажу в виду досягнення сторонами згоди по усіх істотних умовах, необхідних для зазначених угод.

Частково відмовляючи в частині позовних вимог Позивача а саме: 3 869,33 грн.- 3% річних за загальний період з 30.11.2013р. по 06.04.2015р. та 46 554,15 грн.- інфляції за загальний період з листопада 2013р. по квітень 2015р., суд першої інстанції керувався п. 2, ст. 530 ЦК України де зазначено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи факт направлення Позивачем вимоги від 23.10.2014р. №231014/1-2 претензію від 27.03.2014р. №36/03-14 про негайну сплату отриманого товару та керуючись ст.. 530 ЦК України, господарський суд Запорізької області встановлює, що строк оплати товару настає з 31.10.2014р.

На думку судової колегії Донецького апеляційного господарського суду дане твердження є хибним з наступних підстав.

Згідно з ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Як вже зазначалося вище, в період з 29.11.2013р. по 10.04.2014р. між сторонами відбулась угода купівлі-продажу, про що свідчать відповідні видаткові накладні, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до ч. 2, ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі продажу може бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовується загальні положення про купівлю-породаж, якщо інше не впливає із змісту або характеру цих прав.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписи ст. 207 Цивільного кодексу України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Укладання господарських договорів, у відповідності з п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а підпис шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем в силу ст. ст. 202, 207, 655, 656 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України виникли зобов`язальні відносини, на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, що підтверджується видатковими накладними (копії документів містяться в матеріалах справи) які свідчать про отримання Відповідачем від Позивача товару на загальну суму 113 966,96 грн.

Відповідно до ч. 1,2, ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець ( постачальник ), який здійснює підприємницьку діяльність, забов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець забов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Крім того, у ст. 692 ЦК України зазначено, що покупець забов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець забов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, на підставі вищезазначеного пребіг строку виконання грошового забов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі- продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, на підставі чого Відповідач як покупець в будь-якому випадку був забов`язаний сплатити вартість товару після його прийняття від Позивача.

Відповідно до ч.1, ст.. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські забов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання забов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 2, ст.. 625 ГПК України, боржник, який прострочив виконання грошового забов`язання, на вимогу кредитора забов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеного колегія апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає що під час розгляду справи місцевим господарським судом були допущені порушення норм матеріального та процесуального права та вважає за необхідне апеляційну скаргу Позивача - задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги Відповідача - відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.. ст.. 49, 101 Господарського процесуального кодексу України, ст.. ст. 202, 207, 530, 625, 655, 656, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст.. ст.. 181, 193 Господарського кодексу України,Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС», с. Кам`янське - задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2015 року у справі № 908/2334/15-г - скасувати в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» ( ЄДРПОУ 35147919 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» ( ЄДРПОУ 25223540 ) 16 624,69 грн. - інфляційних, 2 398,3 грн. - 3% річних та 380 грн.- судового збору та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» задовольнити .

Викласти абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2015 року у справі № 908/2334/15-г у наступній редакції:

«…Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» ( ЄДРПОУ 35147919 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» ( ЄДРПОУ 25223540 ) - основного боргу 113 966,96 грн., суму інфляційних - 46 554, 15грн., 3% річних - 3 869,33 грн., судові витрати в розмірі - 3 288,41 грн….»

У задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» м. Запоріжжя - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» ( ЄДРПОУ 35147919 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІС» ( ЄДРПОУ 25223540 ) 1 644,21 грн.- судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази про примусове виконання Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2015р., оформивши їх у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: Н.В. Ломовцева О.О. Радіонова

Надруковано примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-у справу

1-ДАГС