Постанова

від 16.06.2015 по справі 910/6338/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа№ 910/6338/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі : Богатчук К.І.

за участю представників :

позивача - Бриль П.О.

відповідача - Гаврилова О.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджик Лайн" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2015 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів

Шевченківського району"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджик Лайн"

про стягнення 59073,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджик Лайн" про стягнення 57318,18 грн. - основного боргу, 266,06 грн. - інфляційних втрат та 1487,01 грн. - 3 % річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2014 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 апеляційну скаргу комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2014 по справі №910/6338/14 залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.01.2015 касаційну скаргу комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 скасовано, а справу №910/6338/14 направлено для нового розгляду до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2015 по справі №910/6338/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджик Лайн" на користь комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 57318 грн. 18 коп. - основного боргу, 266 грн. 06 коп. - інфляційних втрат, 1487 грн. 01 коп. - 3% річних та 1 552 грн. 95 коп. судового збору, 776 грн. 50 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги, а також 776 грн. 50 коп. - судового збору за подання касаційної скарги.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 16.06.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 910/6338/14 від 15.06.2015, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. на навчанні з підвищення кваліфікації, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/6338/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 16.06.2015.

16 червня 2015 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, який долучено судом до матеріалів справи.

В судове засідання 16.06.2015 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2015.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2015.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно з рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради перейменоване у комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Відповідно до статуту комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" останнє створено з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства від виконавця цих послуг.

Основними напрямками діяльності комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", зокрема, є: забезпечення послугами централізованого опалення до споживачів по внутрішньобудинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених ним безпосередньо з споживачами послуг; здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг; здійснення комплексного обслуговування споживачів, в тому числі нарахування споживачам та збір плати за спожиті житлово-комунальні послуги, на підставі відповідних договорів виробниками житлово-комунальних послуг.

13 листопада 2003 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства (правонаступником якого є позивач) та Акціонерною енергопостачальною організацією "Київенерго" укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 32-0056, відповідно до якого остання зобов'язалась виробляти та поставляти теплову енергію підприємству для потреб опалення та гарячого водопостачання, а підприємство оплатити її відповідно до умов зазначеного договору.

Відповідно до умов договору №32-0056 від 13.11.2003 Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" зобов'язалась виробляти та поставляти теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в зазначеному договорі.

Місцевим господарським судом встановлено, що власником приміщень загальною площею 63,90 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 22 (літера Б) є товариство з обмеженою відповідальністю "Меджик Лайн".

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з відповідача за неналежне виконання останнім обов'язку щодо сплати вартості наданих комунальних послуг.

Згідно з нормами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.ч. 1 - 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Згідно з п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не надано доказів відключення його від мережі централізованого опалення в установленому порядку або доказів звернення відповідача до виробників відповідних послуг із заявою про відключення від надання цих послуг.

Колегія суддів звертає увагу, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується договором № 32-0056 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 13.11.2003, укладеним між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", як постачальником, та позивачем, як споживачем на поставку теплової енергії для потреб опалення, також розшифровками рахунків абонента та обліковими картками підтверджується факт отримання відповідачем в період з вересня 2012 року по лютий 2014 року (включно) комунальних послуг (теплова енергія) від виробника.

Пунктом 2.3.5 вищезазначеного договору на позивача як споживача, зокрема, покладено обов'язок забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Таким чином, оскільки відповідач фактично спожиті комунальні послуги не оплатив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, то місцевий господарський суд, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 57318,18 грн. основного боргу.

Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо необґрунтованості донарахувань позивача на суму 10373,53 грн., в зв'язку з ненаданням належних доказів в підтвердження своїх доводів.

Згідно зі статтею 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, який складено арифметично вірно, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджик Лайн" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджик Лайн" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2015 по справі №910/6338/14 - без змін.

Матеріали справи №910/6338/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

Л.В. Чорна

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.06.2015