Постанова

від 17.08.2015 по справі 910/6338/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2015 року Справа № 910/6338/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Васищака І.М., Селіваненка В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Меджик Лайн" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справігосподарського суду міста Києва №910/6338/14 за позовомкомунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Меджик Лайн" простягнення 59 073,25 грн.

за участі представників сторін: від позивача -Поліщук Л.П., від відповідача -Лошадкіна В.О.,

У С Т А Н О В И В:

08.04.2014 комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Меджик Лайн" про стягнення 57 318,18грн. основного боргу, 266,06грн. інфляційних втрат та 1 487,01грн. 3% річних, мотивуючи фактичним споживанням послуг відповідачем без відповідної оплати.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що він не є споживачем комунальних послуг, з огляду на відсутність договірних правовідносин між ним та позивачем, а комунальні послуги ним не споживались, оскільки його господарська діяльність була призупинена.

Справа розглядалась судами неодноразово.

31.03.2015 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін 16.06.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А., Чорна Л.В.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Меджик Лайн" на користь КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 57 318,18грн. основного боргу, 266,06грн. інфляційних втрат та 1 487,01грн. 3% річних, та судові витрати. У частині донарахувань 10 373,53грн. а також 9,88грн. інфляційних втрат та 8,42грн. 3% річних у позові відмовлено. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю позовних вимог про стягнення боргу, та нарахованих на нього (з перерахунком, здійсненим судом) інфляційних втрат та 3% річних.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Меджик Лайн" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати зазначені судові рішення та відмовити в позові новим рішенням. Зазначали, що позивач не надав суду доказів того, що відповідач споживав комунальні послуги, які надавались першим, а також доказів кількості та вартості цих послуг.

Подане ТОВ "Меджик Лайн" клопотання про проведення судово-економічної експертизи в силу положень ст.111 7 ГПК України відхилено.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 та є виконавцем житлово-комунальних послуг у Шевченківському районі м. Києва.

13.11.2003 між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства (ЖЕК-1001) та акціонерною енергопостачальною організацією "Київенерго" укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 32-0056, відповідно до якого остання зобов'язалась виробляти та поставляти теплову енергію підприємству для потреб опалення та гарячого водопостачання, а підприємство оплатити її відповідно до умов зазначеного договору.

Згідно договору купівлі-продажу від 10.10.2007 відповідач є власником приміщень загальною площею 63, 90 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 22 (літера Б).

За твердженням позивача, у період з 30.09.2012 по 28.02.2014 відбулось фактичне споживання відповідачем комунальних послуг за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 22 (літера Б), в розмірі 57 318,18 грн. , які останнім не оплачені.

Відповідно до п.3 ст.16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Відповідно до п.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.3, ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За змістом ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Проаналізувавши зазначені норми закону, суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не звільняє споживача від встановленого законом обов'язку оплатити ці послуги, якими він фактично користується у повному обсязі.

Одночасно суди установили, що заборгованість відповідача перед позивачем має відповідне документальне підтвердження: договір №32-0056 від 13.11.2003, укладений між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", як постачальником, та позивачем, як споживачем на поставку теплової енергії для потреб населення; розшифровки рахунків абонента та облікові картки, що підтверджують факт отримання відповідачем в період з вересня 2012 по лютий 2014 комунальних послуг (теплової енергії) від виробника.

Донарахована КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" сума боргу у розмірі 10 373,53грн. обґрунтовано відхилена судами попередніх інстанцій в силу відсутності належних доказів у підтвердження доводів комунального підприємства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, коли відповідач у встановлені законом строки не оплатив фактично спожиті ним комунальні послуги, позивач вправі був вимагати застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення грошового зобов'язання, а тому суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції правомірно постановили про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача основну заборгованість у сумі 57 318,18грн., основного боргу, інфляційні втрати у сумі 266,06грн., та 3% річних у сумі 1 487,01грн., при цьому здійснивши перерахунок інфляційних та 3% річних з урахуванням періоду прострочення. Відтак підстав для скасування чи зміни судових рішень попередніх інстанцій, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій. Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111 7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2015 у справі №910/6338/14 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяІ.М. Васищак СуддяВ.П. Селіваненко