Ухвала

від 16.06.2015 по справі 805/794/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Аканов О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року справа №805/794/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Куленко О.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України-Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі № 805/794/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України-Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 12.12.2014 року № НОМЕР_1,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (далі - ПАТ В«Авдіївський коксохімічний заводВ» , ПАТ «АКХЗ») - задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України-Центральний офіс з обслуговування великих платників від 12.12.2014 року № НОМЕР_1. (арк.справи 94-100).

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального права, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову (т.2 арк. справи 104-106).

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване і підстав для його скасування або зміни немає.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, думку представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» є юридичною особою, зареєстрованою в установленому порядку. (т.1 арк. справи 132-133)

Публічне акціонерне товариство В«Авдіївський коксохімічний заводВ» є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100336635. (т.1 арк. справи 189)

Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби України-Центральний офіс з обслуговування великих платників проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ В«Авдіївський коксохімічний заводВ» , щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за вересень 2014, за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 19.11.2014 №1327/28-10-37-10/00191075.

Актом перевірки встановлено порушення вимог : п.198.6. ст.198. п. 200.1 п.20.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2014 на суму ПДВ 3739811грн.; п.п.14.1.8 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2014 на суму ПДВ 3739811грн., яка підлягає зменшенню. (т.1 арк. справи 8-19)

За наслідками розгляду заперечень позивача на вказаний акт перевірки висновки не змінені. (т.1 арк. справи 20-28)

На підставі акта перевірки від 19.11.2014 №1327/28-10-37-10/00191075 та з урахуванням результатів розгляду заперечень відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 12.12.2014 № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 3739811 грн. і застосовано штрафні санкції 1869905,5 грн. (Т.1 арк. справи 29)

Із акта перевірки від 19.11.2014 №1327/28-10-37-10/00191075 та результатів розгляду заперечень вбачається, що до висновку щодо завищення бюджетного відшкодування відповідач дійшов на підставі наступного.

Відповідно до додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та реєстру отриманих-виданих податкових накладних за серпень 2014 року ПАТ В«Авдіївський коксохімічний заводВ» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 36678846 грн. по податковим накладним отриманих від ПАТ В«ДонецькоблгазВ» (ЄДРПОУ 03361075) за поставку природного газу.

Але, згідно даних АС В«Податковий блокВ» сума податкових зобов'язань ПАТ В«ДонецькоблгазВ» за серпень 2014 становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 ПАТ В«ДонецькоблгазВ» до СДПІ з ОВП у м.Донецьку МГУМД не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.

Відповідно до додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та реєстру отриманих-виданих податкових накладних за серпень 2014 року ПАТ В«Авдіївський коксохімічний заводВ» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 68100,2грн. по податковим накладним отриманим від КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» (ЄДРПОУ 00191678) за послуги з водопостачання та водовідведення.

Але, згідно даних АС В«Податковий блокВ» сума податкових зобов'язань КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» за липень та серпень 2014 становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень та серпень 2014 КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУМД не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.

Відповідно до додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та реєстру отриманих-виданих податкових накладних за серпень 2014 року ПАТ В«Авдіївський коксохімічний заводВ» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 3864,35 грн. по податковим накладним отриманих від ЯВУВКГ Ясинуватський міськводоканал (ЄДРПОУ 05524340) за водопостачання та водовідведення.

Але, згідно даних АС В«Податковий блокВ» сума податкових зобов'язань ПРАТ В«БрикетВ» за липень 2014 становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 ЯВУВКГ Ясинуватський міськводоканал до Ясинуватської ОДПІ ГУМ у Д/о не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

В той же час, згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Дата отримання платником податку товарів чи послуг підтверджується податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до розділу 5 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" зазначено, що платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, тобто платник податку придбав більше робіт/товарів/послуг ніж продав протягом звітного (податкового) періоду.

Крім того, засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону №996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З положень чинного податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Щодо постачання ПАТ В«ДонецькоблгазВ» газу природного ПАТ В«АКХЗВ» в серпні 2014 року по договору № 2608-14Пр/664/14ЄЕ від 20.08.2014 року, колегія суддів зазначає.

ПАТ В«ДонецькоблгазВ» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 03361075, та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100340549. (т.1 арк. справи 190-192)

20.08.2014 між ПАТ В«ДонецькоблгазВ» (Постачальник) в особі першого заступника голови правління ОСОБА_4 та ПАТ В«Авдіївський коксохімічний заводВ» (Споживач) в особі генерального директора ОСОБА_5 укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2608-14Пр/664/14ЄЕ (далі - Договір). (т.1 арк. справи 107-114)

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник постачає природний газ Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, порядку та строках встановлених договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 2.3 договору Постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених Оператором, де передає газ Споживачу.

Відповідно до п.2.6. договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Сторонами актом приймання - передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку. Відповідно до ст.2.9. договору акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Згідно ст. 4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем шляхом передплати до 25-го числа місяця що передує місяцю постачання.

Також, укладено додаткові угоди до Договору.

Першою подією яка призвела до виникнення права позивача на податковий кредит у серпні 2014 року є передплата за договором постачання природного газу, здійснена 27.08.2014 року на загальну суму 22007076,00 грн. в т.ч. ПДВ 3667846,00грн.

Факт передплати за постачання природного газу за регульованим тарифом №2608-14Пр/664/14ЄЕ, здійсненої 27.08.2014 року на загальну суму 22007076,00грн. в т.ч. ПДВ 3667846,00 грн. підтверджується випискою ПАТ В«Перший Український ОСОБА_6В» за 27.08.2014 року (т.1 арк. справи 105-106, 204-205)

На суму передплати Постачальником виписано податкову накладну № 55 від 27.08.2014 року на суму 22007076,00 (у т.ч. ПДВ 3667846,00 грн.). ПДВ включено ПАТ В«АКХЗВ» до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ у серпні 2014 року. (т.1 арк. справи 206)

31.08.2014 р. Постачальником був наданий акт б/н від 31.08.2014 р. на суму 25021366,33 грн. у т.ч. ПДВ 4170227,72 грн. (т.1 арк. справи 207)

На залишок суми по акту б/н від 31.08.2014 р. в розмірі 3014290,33 грн. ( у т.ч. ПДВ 502381,72 грн.) Постачальником виписано податкову накладну № 84 від 31.08.2014 року, яка не зареєстрована у ЄРПН, як передбачено ПКУ.(т.1 арк. справи 208)

Позивач скориставшись своїм правом, наданим п. 201.10 ст.201 ПКУ, ПАТ В«АКХЗВ» протягом передбачених законодавством 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний податковий період, у якому надано незареєстровану у ЄРПН податкову накладну, додало до податкової декларації за жовтень 2014 року скаргу на постачальника ( №1 у р.1 додатку 8) та включило ПДВ у сумі 502381,72 грн. до податкового кредиту Декларації за жовтень 2014 року. (т.1 арк. справи 210-214я)

Суму залишку по акту в розмірі 3014290,33 (у т.ч. ПДВ 502381,72 грн.) сплачено 09.09.2014 року у складі загальної суми платежу 17018652,03 грн., що підтверджується випискою банку від 09.09.2014 року (т.1 арк. справи 217-218) та листом від 10.09.2014 року № 03-3/09/1409/1-5541 на зміну призначення платежу (т.1 арк. справи 219)

Природний газ в розмірі 3979,392 тис. м. куб., поставлений ПАТ В«ДонецькоблгазВ» в серпні місяці 2014 року на ПАТ В«АКХЗВ» використано у виробничої діяльності ПАТ В«АКХЗВ» , що підтверджується Балансом природного газу за серпень 2014 року. (т.1 арк. справи 220)

Щодо постачання КП В«Вода ДонбасуВ» води питної ПАТ В«АКХЗВ» в липні 2014 року по договору №0089-1/9/14Є від 30.12.2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 00191678, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, також КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100062320. (т.1 арк. справи 221-222)

30.12.2013 року між КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» (Виробник) та ПАТ В«Авдіївський коксохімічний заводВ» (Споживач) укладено договір на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення №0089-1/9/14Э (далі - Договір).(т.1 арк. справи 223-229)

Відповідно до п. 1.1 якого Виробник постачає питну воду до водопровідного вводу Споживача, а Споживач сплачує за отримані послуги.

Відповідно до п. 1.2 якого виробник приймає та очищає стоковою воду Споживача, а Споживач сплачує за отримані послуги.

Відповідно до п. 2.1 якого Виробник подає питну воду Споживачу на підставі п.2.2 Договору. Розрахунок-заявка складається Споживачем на споживання води і підлягає узгодження з Виробником.

Відповідно до п.2.7. договору кількість поданої води оформлюється двостороннім актом.

Відповідно до п. 3.8 договору кількість прийнятих Виробником від Споживача стічних вод оформлюється двостороннім актом.

Відповідно до п.5.10. договору передбачена попередня оплата за надані послуги, та згідно п. 5.11 кінцевий розрахунок здійснюється по факту підписання акту не пізніше 3- днів з моменту його оформлення.

Також, укладено додаткову угоду до Договору.

09.07.2014 року Споживачем сплачено передплату у сумі 164974,58 грн. ( у т.ч. ПДВ 27495,76 грн.), що підтверджується випискою ПАТ В«Перший український міжнародний банкВ» за 09.07.2014 року. (т.1 арк. справи 231-234)

Виробником виписано податкову накладну № 56/01 від 09.07.2014 року на суму 164974,58 грн. (у т.ч. ПДВ 27495,76 грн.).(т.1 арк. справи 235). ПДВ у сумі 27495,76грн. Споживачем включено до суми податкового кредиту у Декларації з ПДВ у липні 2014 (додається).

17.07.2014 Споживачем сплачено передплату у сумі 164974,58 грн. ( у т.ч. ПДВ 27495,76грн), що підтверджується випискою ПАТ В«Перший український міжнародний банкВ» за 17.07.2014 року. (додається)

Виробником виписано податкову накладну № 101/01 від 17.07.2014р. на суму 164 974,58 грн. (у т.ч. ПДВ 27 495,76 грн.). (додається). ПДВ у сумі 27 495,76грн. Споживачем включено до складу податкового кредиту у Декларації з ПДВ у липні 2014р.

31.07.2014року Виробником наданий акт реалізації № 07.14 від 31.07.2014р. на суму 424 141,69 грн., у т.ч. ПДВ 70 690,29 грн. (додається)

Враховуючи зроблену ПАТ В«АКХЗВ» передплату в розмірі 329 949,16 грн. залишок несплаченої суми по акту № 07.14 від 31.07.2014 року складав 94 192,53 грн. На залишок суми по акту 94 192,52 грн.( у т.ч. ПДВ 15 698,76грн) податкову накладну Виробником не надано.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим п.201.10 ст.201 ПКУ, ПАТ В«АКХЗВ» протягом передбачених 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний період, у якому не надано податкову накладну, додало до податкової декларації за серпень 2014р. скаргу на постачальника ( № 3 у р.1 додатку № 8) та включило ПДВ у сумі 15 698,76 грн. до податкового кредиту Декларації за серпень 2014р. (додається)

Суму залишку по акту 94 192,52 (у т.ч. ПДВ 15 698,76 грн.) було сплачено 06.08.2014р., що підтверджується виписка банка від 06.08.2014р. (додається).

Отримана питна вода була використана в господарській діяльності для потреб підприємства, що підтверджується технічним звітом про витрати питної води за липень 2014р. (т.2 арк. справи 24).

Щодо постачання КП В«Вода ДонбасуВ» води технічної ПАТ В«АКХЗВ» в серпні 2014 року по договору № 9 від 11.12.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 00191678, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, також КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100062320.

11.12.2012 року між КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» (Виробник) та ПАТ В«Авдіївський коксохімічний заводВ» (Споживач) укладено договір на послуги водопостачання №9 (далі - Договір).(додається)

Відповідно до п. 1.1 якого Виробник із закріплених водних об'єктів проводить забір технічної води і передає її Споживачу в об'ємах передбачених п.2.3 Договору, а Споживач сплачує за отримані послуги.

Відповідно до п. 4.12 договору № 9 кількість поданої води оформлюється двостороннім актом з означенням місяця, в якому здійснена поставка води, номеру договору, показань засобів обліку.

На виконання умов договору 29.08.2014 року сторонами було складено акт б/н від 29.08.2014 року, відповідно до якого КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» в серпні місяці 2014 року було поставлено на ПАТ В«АКХЗВ» відповідно до договору № 9 від 11.12.2012 року 138 600 м. куб. технічної води на загальну суму 314 344,80грн., у т.ч. ПДВ 52 390,80 грн. (додається).

КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» виписано податкову накладну № 17/01 від 29.08.2014. на суму 314 344,80 грн. (у т.ч. ПДВ 52 390,80 грн.) (додається) . ПДВ у сумі 52 390,80грн. покупцем включено до складу податкового кредиту у Декларації з ПДВ у серпні 2014р.(додається)

Суму по акту 314 344,80 (у т.ч. ПДВ 52390,80 грн.) сплачено 01.09.2014року., що підтверджується випискою банку від 01.09.2014р. (додається)

Отримана технічна вода використана в господарській діяльності для потреб підприємства, що підтверджується технічним звітом про витрати технічної води за серпень 2014р. (додається).

Щодо договору 0089-1/9/14 Э від 30.12.2013 року між КП В«Вода ДонбасуВ» та ПАТ В«АКХЗВ» , колегія суддів зазначає наступне.

КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 00191678, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, також КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100062320.

30.12.2013 року між КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» (Виробник) та ПАТ В«Авдіївський коксохімічний заводВ» (Споживач) укладено договір на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення №0089-1/9/14Э (далі - Договір). (додається)

Відповідно до п. 2.4. вищевказаного договору № 0089-1/9/14 Э від 30.12.2013 року послуги по опломбування приладів обліку води здійснюються Виробником платно на умовах передплати.

07.07.2014 покупцем було сплачену передплату за опломбування приладу обліку у сумі 63,85 грн.,у т.ч. ПДВ 10,64 грн., що підтверджується випискою банку від 07.07.2014р. (додається).

КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» податкову накладну не надано.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим п.201.10 ст.201 ПКУ, ПАТ АКХЗ протягом передбачених 60 календарних днів,що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний період,у якому не надано податкову накладну, додало до податкової декларації за серпень 2014р. скаргу на постачальника (№2 у р.1 додатку №8) та включило ПДВ у сумі 10,64 грн. до податкового кредиту Декларації за серпень 2014р.

Роботи по опломбуванню приладу обліку проведені не були.

Станом на 01.04.2015р. на підприємстві ПАТ АКХЗ врахована дебіторська заборгованість у сумі 63,85 грн., що підтверджується витягом з Відомості В«Аналітичного обліку по рахунку НОМЕР_2 короткострокові аванси, видані по операційній діяльностіВ» за березень 2015 р.(витяг додається).

Щодо надання послуг КП В«Ясинуватське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарстваВ» з питного водопостачання та водовідведення для ПАТ В«АКХЗВ» по договору №1/21/13Э від 02.01.2013 року, суд зазначає наступне.

КП В«Ясинуватське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарстваВ» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 05524340, також КП В«Ясинуватське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарстваВ» є платником податку на додану вартість, що зазначено у акті відповідача від 19.11.2014 року.

02.01.2013 року між КП В«Ясинуватське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарстваВ» (Підприємство) та ПАТ В«Авдіївський коксохімічний заводВ» (Абонент) укладено договір на послуги з питного водопостачання і водовідведення №1/21/13Э (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 якого Підприємство постачає питну воду до водопровідного вводу Абоненту, а Абонент сплачує за отримані послуги.

Відповідно до п. 1.2 якого Підприємство приймає та очищає стоковою воду Абоненту, а Абонент сплачує за отримані послуги.

Підприємством був наданий акт № 1615 від 31.07.2014 на суму 23186,10грн., у т.ч. ПДВ 3864,35 грн.

Постачальником податкову накладну не надано.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим п.201.10 ст.201 ПКУ, ПАТ АКХЗ протягом передбачених 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний період,у якому не надано податкову накладну, додало до податкової декларації за серпень 2014р. скаргу на постачальника( №7 у р.1 додатку №8) та включило ПДВ у сумі 3864,35 грн. до податкового кредиту Декларації за серпень 2014р.

Суму по акту 23 186,10 (у т.ч. ПДВ 3 864,35 грн.) було сплачено 08.08.2014р., що підтверджується випискою банку від 08.08.2014р. (додається).

Отримана питна вода використана в господарській діяльності для потреб підприємства, що підтверджується технічним звітом про витрати питної води за липень 2014р. (додається).

Крім того, всі висновки про неправомірне формування ПАТ В«АКХЗВ» податкового кредиту обґрунтовуються податковим органом відсутністю даних АС В«Податковий блокВ» сум податкових зобов'язань ПАТ В«ДонецькоблгазВ» , КП В«Компанія В«Вода ДонбасуВ» , КП В«Ясинуватське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарстваВ» , оскільки податкові декларації з ПДВ вищевказаними особами не надавались, але суд зазначає, що у відношенні контрагентів в оскаржуваний період діяли форс-мажорні обставини, що підтверджуються сертифікатами №4896/05-4 від 17.11.2014року, № 2059/05-4 від 30.07.2014 року.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган не ставив під сумнів достовірність первинних документів чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, зокрема, відсутність у них обов'язкових реквізитів, передбачених частиною 2 статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , також, відповідність виписаних контрагентами позивача податкових накладних вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, відповідачем в акті перевірки не зазначається.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Враховуючи положення Закону України В«Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в УкраїніВ» , а також приведені норми податкового законодавства, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відтак, позивач наданими доказами підтвердив реальність господарських операцій згідно вищевикладених договорів та первинних документів.

Отже, в даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що порушення податкового законодавства контрагентами платника податків не може бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Колегією суддів встановлено, що позивач наданими доказами підтвердив реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам із своїми контрагентами.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу відповідача, що невиконання контрагентами позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом, тягне відповідну відповідальність саме для них і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Так, як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" - якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України-Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі № 805/794/15-а - залишити без змін.

Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів 17 червня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів А.В.Гайдар

ОСОБА_7

ОСОБА_2