Ухвала

від 09.06.2015 по справі 826/483/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/483/15 Головуючий у 1-й інстанції: Д»яков В.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Гільдія кінорежисерів 24/1" в інтересах ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Всеукраїнської громадської організації "Гільдія кінорежисерів 24/1" в інтересах ОСОБА_3 до Державного агентства України з питань кіно, треті особи : Державне підприємство "Українська кіностудія анімаційних фільмів", Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування прокатного посвідчення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" квітня 2015 року в задоволені позову було відмовлено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 20.04.2015 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Гільдія кінорежисерів 24/1" в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" квітня 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, Державною службою кінематографії України було видано державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (прокатне посвідчення), державний реєстраційний номер 131-139.98 ВТПК від 24 березня 1998 року (далі по тексту - прокатне посвідчення) на право розповсюдження аудіовізуальних творів: "Як козаки інопланетян зустрічали" (1987), "Як козаки в футбол грали" (1970), "Як козаки в хокей грали" (1972), "Як козаки куліш варили" (1967), "Як козаки мушкетерам допомагали" (1979), "Як козаки на весіллі гуляли" (1984), "Як козака наречених виручали" (1977), "Як козаки олімпійцями стали" (1978), "Як козаки сіль купували" (1975), відповідно до якого права на фільм належать Мінкультури і мистецтв, "Укранімафільм"; право на фільм (тиражування, розповсюдження, демонстрування) передано ФОП ОСОБА_4 до 30 червня 2014 року. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від "20" квітня 2015 року в задоволені позову було відмовлено. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду в інтересах та з метою захисту прав ОСОБА_3, як члена ВГО "Гільдія кінорежисерів "24/1", посилаючись на Закон України "Про громадські об'єднання" та договір про надання повноважень на управління майновими авторськими правами на твори від 26 вересня 2003 року №П/Д-К/21, відповідно до якого ОСОБА_3 надає Гільдії повноваження на здійснення колективного управління належним йому виключними майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти авторського права та/або суміжних прав. Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04 червня 2010 року "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що "у справах про захист авторського права і (або) суміжних прав позивачами є: автори творів, їх спадкоємці та особи, які набули права на твори відповідно до договору чи закону (суб'єкти авторського права); виконавці творів, їх спадкоємці та особи, які набули суміжні права відповідно до договору чи закону щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; організації мовлення та їх правонаступники (суб'єкти суміжних прав); інші заінтересовані особи мають право в разі смерті автора та за відсутності уповноваженої ним особи звернутися до суду з позовом про охорону недоторканності твору (частина друга статті 439 ЦК). Відповідно до статті 45 Закону №3792-XII суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління. Згідно з підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону №3792-XII організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим. Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду в порядку, передбаченому статтею 45 ЦПК, за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація. У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства. При цьому відповідно до статті 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Документами, які підтверджують право організації на звернення до суду за захистом авторського і (або) суміжних прав, є: свідоцтво про облік організації колективного управління; Статут; договір із суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав на управління майновими правами на колективній основі; у певних випадках - договір з аналогічними іноземними організаціями, що управляють такими ж правами, чи довіреність". Процедура обліку організацій колективного управління, процедура здійснення нагляду за їх діяльністю і форма свідоцтва про облік організації колективного управління встановлені Порядком обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 21 травня 2003 року № 311. Згідно пунктом 3 вказаного Порядку Державна служба інтелектуальної власності видає свідоцтво про облік установленого зразка. Право займатися діяльністю організації колективного управління виникає з моменту видачі свідоцтва про облік організації колективного управління. Облік організацій колективного управління є засобом контролю держави за додержанням організаціями колективного управління вимог законодавства щодо таких організацій. Відповідно до положень пункту 10 Порядку передбачено, що за порушення вимог законодавства України у сфері авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі цього Порядку, рішенням Державної служби до організації колективного управління можуть бути застосовані санкції у вигляді зняття з обліку. Протягом 3 робочих днів з дати закінчення 30-денного строку організація має надати Державній службі звіт про виконання вимог, передбачених цим пунктом Порядку. У разі невиконання організацією вимог, передбачених цим пунктом Порядку, у тому числі ненадання зазначеного звіту, державні інспектори з питань інтелектуальної власності Державної служби здійснюють перевірку діяльності організації, за результатами якої складається відповідний акт. Зняття з обліку організації колективного управління тягне за собою припинення права займатись діяльністю організації колективного управління. Таким чином, підтвердженням повноважень організації колективного управління на звернення до суду за захистом прав суб'єктів авторського права є відповідне свідоцтво про облік організації колективного управління. В свою чергу, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ВГО "Гільдія кінорежисерів "24/1" є організацією колективного управління та, відповідно, має право звертатись до суду з метою захисту прав суб'єктів авторського права. В матеріалах справи наявна копія листа Державної служби інтелектуальної власності України від 12 травня 2014 року №1-12/3426, яким повідомлено, що рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності України від 11 червня 2009 року №9/2009-30 ВГО "Гільдія кінорежисерів "24/1" знято з обліку організацій колективного управління. З таких підстав, договір про надання повноважень на управління майновими авторськими правами на твори від 26 вересня 2003 року №П/Д-К/21 не є належним доказом здійснення позивачем функцій організації колективного управління. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не має статусу організації колективного управління, а тому не наділений право представляти інтереси суб'єктів авторського права. З матеріалів справи вбачається, що аудіовізуальні твори (анімаційні фільми): "Як козаки інопланетян зустрічали", "Як козаки в футбол грали", "Як козаки в хокей грали", "Як козаки куліш варили", "Як козаки мушкетерам допомагали", "Як козаки на весіллі гуляли", "Як козака наречених виручали", "Як козаки олімпійцями стали", "Як козаки сіль купували" створені в період з 1967 по 1987 роки. У вказаний період відносини щодо майнових авторських права на твори регулювались Цивільним кодексом Української РСР від 18 липня 1963 року. Відповідно до пункту 1 Закону України "Про авторське право та суміжні права" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності". Аналогічні положення містяться і в пункті 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Згідно приписів статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року. Стаття 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, при визначенні суб'єкта, який має майнові авторські права на аудіовізуальні анімаційні (мультиплікаційні) твори: "Як козаки інопланетян зустрічали", "Як козаки в футбол грали", "Як козаки в хокей грали", "Як козаки куліш варили", "Як козаки мушкетерам допомагали", "Як козаки на весіллі гуляли", "Як козака наречених виручали", "Як козаки олімпійцями стали", "Як козаки сіль купували", слід виходити із положень законодавства, що було чинним на момент їх створення. Частина перша статті 483 Цивільного кодексу Української РСР встановлює, що авторське право на кінофільм або телевізійний фільм належить підприємству, яке здійснило його зйомку. Відповідно до частини третьої статті 483 Цивільного кодексу Української РСР авторові сценарія, композиторові, режисеру-постановникові, головному операторові, художнику-постановникові і авторам інших творів, які увійшли складовою частиною в кінофільм або в телевізійний фільм, належить авторське право кожному на свій твір. Наведене вказує, що відповідно до чинного на час створення аудіовізуальних творів (анімаційних фільмів) із серії "Як козаки…" законодавства про авторське право, авторським правом на кінофільм або телевізійний фільм наділено підприємство, яке здійснило його зйомку. Обставини справи свідчать, що підприємством, яке здійснило зйомку анімаційних творів: "Як козаки інопланетян зустрічали", "Як козаки в футбол грали", "Як козаки в хокей грали", "Як козаки куліш варили", "Як козаки мушкетерам допомагали", "Як козаки на весіллі гуляли", "Як козака наречених виручали", "Як козаки олімпійцями стали", "Як козаки сіль купували" є Творчо-виробниче об'єднання мультиплікаційних фільмів Київської кіностудії науково-популярних фільмів (к/ст "Київнаукфільм"), правонаступником якого є ДП "Укранімафільм". Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження позивача про належність авторських прав на серію анімаційних фільмів: "Як козаки інопланетян зустрічали", "Як козаки в футбол грали", "Як козаки в хокей грали", "Як козаки куліш варили", "Як козаки мушкетерам допомагали", "Як козаки на весіллі гуляли", "Як козака наречених виручали", "Як козаки олімпійцями стали", "Як козаки сіль купували, ОСОБА_3 є помилковим. Пунктом 4 Указу Президента України № 511/94 "Про заходи щодо відзначення 100-річчя від дня народження Олександра Довженка" від 10 вересня 1994 року встановлено, що всі фільми та фільмові матеріали кіностудій України, створені за рахунок бюджетних коштів, є загальнодержавною власністю України - національною культурною спадщиною і можуть використовуватися лише за погодженням з Міністерством культури України. Статтею 16 Закону України "Про кінематографію"(в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) вихідні матеріали фільму та фільмокопії можуть бути об'єктом права власності держави, юридичних та фізичних осіб. Вихідні матеріали фільму та фільмокопії, створені за кошти Державного бюджету України, незалежно від часу їх створення і місця знаходження є державною власністю. Суб'єкти кінематографії можуть володіти, користуватися та розпоряджатися цими вихідними матеріалами та фільмокопіями відповідно до угод, укладених з центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії. Як свідчать обставини справи, на момент виникнення правовідносин по створенню серії фільмів "Як козаки…" кінематографічна продукція обліковувалася позабалансово у кількісному вираженні. Наказом Міністерства культури і туризму України від 19 травня 2008 року №575/0/16-08 "Про визнання активами, взяття на баланс та облік майнових прав інтелектуальної власності на кінофільми" визначено, що фільми та фільмові матеріали, які у відповідності з планами виробництва Держкіно УРСР, Міністерства культури УРСР та їх правонаступників в період з 1953 по 1991 роки створені (вироблені) за рахунок державних (бюджетних) коштів на державних кіностудіях України (Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, Київській кіностудії науково-популярних фільмів, Одеській кіностудії художніх фільмів, Українській студії хронікально-документальних фільмів) належать до загальнодержавної власності України - національної культурної спадщини, та визнаються нематеріальними активами і перебувають в управлінні Міністерства культури і туризму України. Зазначеним наказом доручено взяти на баланс Державної служби кінематографії та обліковувати в складі нематеріальних активів майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності (фільми), зазначені у додатку 1 до цього наказу та в акті інвентаризації, проведеної Державною службою кінематографії за період з 2005 по 2007 роки (додаток 2) (пункт 4 Наказу). Матеріали справи підтверджують, що об'єкти інтелектуальної власності - анімаційні фільми серії "Як козаки…" входять до переліку фільмів, зазначеного у Додатку №1 до наказу Міністерства культури і туризму України від 19 травня 2008 року №575/0/16-08 "Про визнання активами, взяття на баланс та облік майнових прав інтелектуальної власності на кінофільми", та обліковуються як нематеріальні активи у Державному агентстві України з питань кіно ні підставі актів введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності від 19 січня 2012 року та інвентарних карток обліку під №№3381, 3406, 3438, 3464, 3503, 3514, 3579, 3616, 3692. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Гільдія кінорежисерів 24/1" в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" квітня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Всеукраїнської громадської організації "Гільдія кінорежисерів 24/1" в інтересах ОСОБА_3 - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "20" квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.