Рішення

від 14.04.2015 по справі 376/2355/14-ц

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2355/14-ц

Провадження № 2/376/6/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р.

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Віговського С.І.,

при секретарі Кропивлянській С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою по справі ОСОБА_3 наявний спір про визнання права власності на ? частину спадкового майна зазначеного у змісті позовних вимог.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

У матеріалах справи наявна заява відповідача ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області від 20.10.2014 року № 464-02-08 з якої вбачається, що позовні вимоги відповідач визнає у повному обсязі, просить проводити розгляд справи у відсутності свого представника.

В судовому засіданні третя особа по справі ОСОБА_3 та його представник, позовні вимоги не визнали, подали письмове заперечення проти позову, в якому зазначили : 1) про хибне твердження позивача у позовній заяві про прийняття ним спадщини після смерті батьків, шляхом подачі до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку заяви про прийняття спадщини, догляду за ними та ведення з ними спільного господарства до дня їх смерті, володіння правовстановлюючими документами, оскільки в цьому ж позові позивач зазначав про неможливість оформити спадщину після батьків у зв'язку з відсутністю в нього оригіналів згаданих правовстановлюючих документів; 2) про рішення суду по справі №1022/1552/2012 від 25.06.2012 року про визначення позивачу додаткового строку в три місяці з дня вступу рішення в законну силу, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батьків, яку (заяву) позивачем у зазначений строк до нотаріуса подано не було, що підтверджується листом завідувача Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області за № 594 від 07.04.2015 року, у зв'язку з чим позивачем було пропущено вже додатковий строк звернення до суду визначений судом, а тому фактично спадщину не прийнято; 3) про пропущення позивачем строків звернення до суду за захистом своїх спадкових прав визначених ст.ст. 257, 261 ЦК України. Виходячи з вищевказаного, третя особа по справі та його представник просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на ? частину майна в порядку спадкування за законом, у повному обсязі.

Судом встановлено, що 01.03.2007 року помер батько позивача - ОСОБА_4, актовий запис № 9 від 02.03.2007 року, зареєстрований виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області. 10.04.2010 року померла мати позивача - ОСОБА_5, актовий запис № 13 від 12.04.2010 року, зареєстрований виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області.

Після смерті спадкодавців відкрилася спадщина на майно у складі житлового будинку № 1 по вул. Ярова в с.Лаврики Сквирського району Київської області, з господарськими будівлями та спорудами, належного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності; земельної ділянки площею 3,5720 га., кадастровий номер: 3224081500:05:019:0005, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 146508, виданий Сквирською райдержадміністрацією Київської області від 22.10.2004 року, належної ОСОБА_4; земельної ділянки площею 1,0000 га., кадастровий номер: 3224081502:02:019:0002, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, с. Лаврики, призначена для ведення особистого селянського господарства, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 593660, виданий ОСОБА_2 сільською радою Сквирського району Київської області від 21.08.2008 року, належної ОСОБА_5; майнового паю в розмірі 13820,00 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп., що перебуває у колективній власності КСП «ім. Шевченка», реорганізованого у ТОВ В«ім. ШевченкаВ» , с. Лаврики Сквирського району Київської області, посвідчений Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КИ-ХХ № 1905722, видане ОСОБА_2 сільською радою Сквирського району Київської області від 08.10.2002 року, належного ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги згідно ст. 1261 ЦК України, що зокрема підтверджується рішенням Сквирського районного суду Київської області від 25.06.2012 року по справі № 1022/1552/2012, про визначення ОСОБА_1 додаткового строку в три місяці з дня вступу рішення в законну силу для подання ним заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, який помер 01.03.2007 року, та після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 10.04.2010 року. Рішення до суду апеляційної інстанції не оскаржувалося і набрало законної сили 06.07.2012 року.

Третя особа по справі ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом четвертої черги згідно ст. 1264 ЦК України, що підтверджується зокрема листом завідувача Сквирської районної державної нотаріальної контори від 20.05.2012 року за № 470/01-16, де серед іншого ОСОБА_3 наголошено, що В«Вами, як спадкоємцем четвертої черги, не було вчинено дій, що свідчать про прийняття спадщини, відсутні докази фактичного прийняття спадщини, а також рішення суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщиниВ» .

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 10.08.2012 року по справі № 1022/2650/2012 за ОСОБА_1 визнано в порядку спадкування за законом право власності на майно зазначене у рішенні.

Право власності на майно зазначене у рішенні Сквирського районного суду Київської області від 10.08.2012 року по справі № 1022/2650/2012 ОСОБА_1 зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

31.07.2013 року рішенням Апеляційного суду Київської області скасовано рішення Сквирського районного суду Київської області від 10.08.2012 року по справі №1022/2650/2012, та ухвалене нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення і в касаційному порядку не оскаржувалося.

26.12.2013 року рішенням Сквирського районного суду Київської області по справі №376/2778/13-ц, зокрема, за ОСОБА_3 визнано в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6, право власності на ? частину майна зазначеного у рішенні. Рішення ніким із сторін та третіх осіб у встановленому законодавством порядку не оскаржувалося і набрало законної сили 06.01.2014 року.

29 травня 2014 року заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області по справі № 376/796/14-ц зобов'язано Реєстраційну службу Сквирського районного управління юстиції Київської області скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, визнане за ОСОБА_1 на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 10.08.2012 року по справі №1022/2650/2012, та зареєстроване у встановленому законодавством порядку. Рішення ніким із сторін та третіх осіб у встановленому законодавством порядку не оскаржувалося і набрало законної сили 09.06.2014 року.

26.07.2014 року ОСОБА_3 зареєстрував право власності на ? частину майна, зазначеного у рішенні Сквирського районного суду Київської області від 26.12.2013 року по справі № 376/2778/13, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, які містяться у матеріалах справи.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 20.10.2014 року по справі № 376/2355/14-ц за ОСОБА_1 визнано в порядку спадкування за законом право власності на ? частину спадкового майна зазначеного у рішенні. Рішення набрало законної сили 31.10.2014 року. За заявою третьої особи по даній справі ОСОБА_3 від 11.12.2014 року про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 30.12.2014 року по справі № 376/2355/14-ц, провадження 8/376/18/2014, заяву представника ОСОБА_3 задоволено, а рішення Сквирського районного суду Київської області від 20.10.2014 року по справі № 376/2355/14-ц скасовано за нововиявленими обставинами.

Водночас, за заявою представника ОСОБА_1, по цивільній справі № 376/2778/13-ц про перегляд рішення суду від 26.12.2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 27.01.2015 року по справі № 376/2778/13-ц, провадження 8/376/1/2015, у задоволенні заявлених вимог відмовлено.

Таким чином, після скасування за нововиявленими обставинами рішення Сквирського районного суду Київської області від 20.10.2014 року по справі № 376/2355/14-ц, та залишенням в силі рішення суду по цивільній справі № 376/2778/13-ц від 26.12.2013 року, ? частина спадкового майна, спір за яке ведеться між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою по справі ОСОБА_3, на момент винесення даного рішення залишається не успадкованою.

21.01.2015 року третьою особою по справі ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області про прийняття до спільного розгляду із даною справою зустрічної позовної заяви про усунення від права на спадкування за законом позивача за первісним позовом ОСОБА_1. Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 19.02.2015 року, відмовлено ОСОБА_3 у прийнятті до спільного розгляду його зустрічної позовної заяви з первісним позовом ОСОБА_1.

Вказані обставини справи встановлені матеріалами справи.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні показали що вони протягом тривалого часу проживали по-сусідству із померлими спадкодавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_9. Про будь-які обставини прийняття спадщини позивачем та третьою особою по справі їм нічого не відомо.

Дослідивши надані сторонами та третьою особою докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

Як вбачається із ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

За ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК Україниякщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із мотивувальної частини рішення Сквирського районного суду Київської області від 10.08.2012 року по справі № 1022/2650/2012, у абз. 10 зазначено, що В«Позивач є спадкоємцем за законом після смерті спадкодавців відповідно до ст. 1261 ЦК України, прийняв спадщину згідно рішення Сквирського районного суду Київської області від 25.06.2012 року, про визначення позивачу додаткового строку для подання ним заяви до нотаріуса про прийняття спадщини (справа № 1022/1552/2012р., провадження по справі за №2/1022/459/2012р.)В» .

Водночас, скасовуючи рішення Сквирського районного суду Київської області від 10.08.2012 року по справі № 1022/2650/2012 та ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, Апеляційний суд Київської області встановлюючи обставини справи у абз. 17, 18 свого рішення від 31.07.2013 року вказав, що В«судом першої інстанції при встановленні обставин по справі не було взято до уваги той факт, що крім єдиного спадкоємця першої черги ОСОБА_1 є інші спадкоємці спадкодавців, а саме подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6, як чоловік померлої ОСОБА_6, ОСОБА_10 та їх син - ОСОБА_3А.В» . Тому, В«Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було залучено інших спадкоємців до участі у розгляді справи відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України, чим порушено їх права...В» .

Тобто, у вищевказаному рішенні Апеляційний суд Київської області не встановлював обставин наявності чи відсутності прийняття позивачем ОСОБА_1 спадщини після смерті батьків ОСОБА_4, який помер 01.03.2007 року та ОСОБА_5, яка померла 10.04.2010 року, не встановлював обставин наявності чи відсутності прийняття спадщини іншим спадкоємцем за законом четвертої черги ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_6, а лише вказав про наявність інших спадкоємців за законом незалежно від одержання права на спадкування у зв'язку з його черговістю, посилаючись на ст. 303 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду .

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що обставини, які встановлені рішенням Апеляційного суду Київської області від 31.07.2013 року обов'язкові для суду, що розглядає вказаний цивільно-правовий спір.

Разом із тим, під час розгляду справи суд враховує обставини раніше вирішеної справи про право на спірне майно незалежно від того, встановлені вони судовим рішенням, що набрало законної сили, у цивільній, господарській або адміністративній справі. Якщо суд дійде інших висновків, ніж ті, що містяться в судовому рішенні щодо раніше вирішеної справи, він має навести відповідні мотиви. При цьому суд виходить з того, що правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки (судження) суду щодо прав і обов'язків сторін, зроблені на підставі встановлених при розгляді справи обставин, не є преюдиційними. Від правових висновків суду слід відрізняти судові рішення за перетворювальними позовами, які встановлюють, змінюють або припиняють права та обов'язки сторін (п. 4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав").

Суд вважає, що євстановленими обставини прийняття спадщини позивачем після смерті батьків ОСОБА_4, який помер 01.03.2007 року та ОСОБА_5, яка померла 10.04.2010 року на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 10.08.2012 року у цивільній справі № 1022/2650/2012, оскільки дані обставини не досліджувалися Апеляційним судом Київської області у рішенні від 31.07.2013 року.

Крім того, всупереч ст.ст. 10, 60 ЦПК України третьою особою по справі суду не доведено, а також судом не здобуто будь-яких доказів: 1)ухилення позивача ОСОБА_1 від надання спадкодавцям ОСОБА_11 та ОСОБА_12 допомоги, які через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво були у безпорадному стані (у сукупності усіх чотирьох підстав), що мало б наслідком усунення від права на спадкування позивача відповідно до вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України; 2) наявності (у т.ч. у матеріалах справи) листа завідувача Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області за № 594 від 07.04.2015 року, на що посилався у запереченні ОСОБА_3, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 не подавав заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батьків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 згідно рішення Сквирського районного суду Київської області по справі № 1022/1552/2012 від 25.06.2012 року, де йому визначено додатковий строк у три місяці з дня вступу рішення в законну силу; 3) наявності чи відсутності спадкоємців другої та/чи третьої черг за законом за ст.ст. 1262, 1263 ЦК України (рідні брати та сестри спадкодавців, тощо), прийняття чи неприйняття ними спадщини після смерті спадкодавців ОСОБА_11 та ОСОБА_12, або відмови від її прийняття (ст.ст. 1258, 1268, 1269, 1273, 1274 ЦК України), оскільки вказані черги передують спадкоємництву четвертої черги спадкоємців за законом, яка передбачена ст. 1264 ЦК України, і тому з'ясування даних обставин судом має істотне значення для правильного вирішення справи.

Посилання третьої особи по справі у запереченні на пропущення позивачем строків позовної давності звернення до суду за захистом оспорюваних прав не заслуговують на увагу, оскільки згідно ч. 2, 3 ст. 264 ЦК Українипозовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, оскільки в даному випадку мало місце переривання перебігу позовної давності у зв'язку із пред'явленням ОСОБА_3 позову до ОСОБА_1, ОСОБА_2 сільської ради, третя особа: ОСОБА_10 про визнання права власності на ? частину спадкового майна, де Сквирський районний суд Київської області ухвалив у цивільній справі № 376/2778/13 від 26.12.2013 року рішення про визнання права власності на ? частину спадкового майна вказаного в рішенні, то суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не пропустив строку звернення до суду визначеного ст.257 ЦК України, а відтак доводи третьої особи в цій частині слід відхилити.

Інші доводи, на які у запереченні посилається третя особа по справі, на думку суду не мають істотного значення для правильного вирішення справи, є недоведеними, а тому суд також вважає їх відхилити.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи на підставі доказів поданих позивачем та третьою особою, які містяться у матеріалах справи відповідно до вимог ст.ст.11, 212, 214, 215 ЦПК України, суд прийшов до переконання про наявність всіх законних підстав набути позивачем ОСОБА_1 права власності на ? частину вищевказаного спадкового майна.

Виходячи з вищевказаного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 131, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 257, 264, 1222, 1223, 1225, 1258, 1261, 1264, 1267, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом право власності на ? частину житлового будинку № 1 по вул. Ярова в с.Лаврики Сквирського району Київської області, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 86,60 кв.м., житловою площею 33,10 кв.м., що належав його батькам ОСОБА_4, який помер 01.03.2007 року та ОСОБА_5, яка померла 10.04.2010 року.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, право власності на ? частину земельної ділянки, 3,5720 га., кадастровий номер: 3224081500:05:019:0005, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 146508, виданий Сквирською райдержадміністрацією Київської області від 22.10.2004 року, що належала його батьку ОСОБА_4, який помер 01.03.2007 року.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, право власності на ? частинуземельну ділянку площею 1,0000 га., кадастровий номер: 3224081502:02:019:0002, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Сквирського району Київської області, с. Лаврики, призначена для ведення особистого селянського господарства, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 593660, виданий ОСОБА_2 сільською радою Сквирського району Київської області від 21.08.2008 року, що належала його матері ОСОБА_5, яка померла 10.04.2010 року.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, право власності на ? частину майнового паю в розмірі 13820,00 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп., що перебуває у колективній власності КСП «ім. Шевченка», реорганізованого у ТОВ В«ім. ШевченкаВ» , с. Лаврики Сквирського району Київської області, посвідчений Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КИ-ХХ № 1905722, видане ОСОБА_2 сільською радою Сквирського району Київської області від 08.10.2002 року, що належав його батьку ОСОБА_4, який помер 01.03.2007 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

:Суддя:ОСОБА_13