Ухвала

від 10.06.2015 по справі 645/4003/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/2561/15 Головуючий 1 інстанції Федорова О.В.

Справа № 645/4003/14-ц Доповідач: Овсяннікова А.І.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П.., ОСОБА_1

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Шафран» ЛТД та ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Харківської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Шафран» ЛТД про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлову будівлю та за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафран» ЛТД до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Харківської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлову будівлю.

В обґрунтування позову зазначив, що 01 грудня 2003 року уклав з ОСОБА_4 договір купівлі - продажу нежитлової будівлі загальною площею 1663,3 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Єнакієвська, буд19, (літера Ы - 1).

Наприкінці грудня він поїхав відвідати матір, однак у зв'язку з погіршенням її стану вимушений був залишитися із нею, щоб надавати їй допомогу.

Оскільки після укладання договіру купівлі - продажу нежитлової будівлі він довгий час проживав за межами України, то не зареєстрував у БТІ своє право власності на будівлю.

Просить визнати дійним правочин: договір купівлі - продажу від 01 грудня 2003 року та визнати за ним право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1663,3 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Єнакієвська, буд19, (літера ЬІ -1) згідно технічного паспорту КП «ХМБТІ».

Відповідач ОСОБА_4 позов визнала.

Відповідач - представник Харківської міської ради в судове засідання не з'явився.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28 травня 2009 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Харківської міської ради про визнання правочину: договору купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на нежитлову будівлю задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1663,3 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, Єнакієвська, 19 (літера ЬІ-1).

У квітні 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафран» ЛТД звернулось до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки порушені його права як власника.

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 18 травня 2010 року заяву ТОВ фірми «Шафран» ЛТД задоволено.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 травня 2009 року скасовано.

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2010 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 квітня 2014 року ухвалу суду скасовано.

При новому розгляді у жовтні 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафран» ЛТД звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, реєстраційної служби Харківського МУЮ про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначають, що на підставі свідоцтва про право власності від 02 квітня1997 року їм належить нежитлове приміщення літер "ЬІ-1" по вулиці Єнакіївська, 19 в місті Харкові, загальною площею 1663,3 м 2 як майно, внесене до статутного фонду.

Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений 15 серпня 1998 року на Універсальній товарній біржі «Харків» між ТОВ «Автоком» та ОСОБА_4 не був зареєстрований в біржі та не значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Він є недійсним.

Договір не міг бути укладений і між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, оскільки станом на дату укладання договору це нежитлове приміщення в КП «ХМБТІ» за ОСОБА_4 зареєстровано не було. Зазначена в договорі площа спірного нежитлового приміщення 1663,3 м 2 та його літера «ЬІ-1» були визначені КП «БТІ» лише у 2006 році під час поточної інвентаризації.

Крім того, у договорі від 01 грудня 2003 року зазначено паспорт ОСОБА_2, який видано у 2005 році.

Зазначають, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, в якому міститься іпотечний договір від 10 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є недійсним, оскільки укладений на виконання недійсного договору позики від 15 липня 2009 року, відповідно до якого позикодавець фактично позичальнику грошей в сумі 800000 гривень не надавав та не мав права на повернення позичених грошей.

Просять визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літер «ЬІ-1» по вулиці Єнакіївська, 19, в місті Харкові, загальною площею 1663,3 м 2 , укладений 15 серпня 1998 року на Універсальній товарній біржі «Харків» між ТОВ «Автоком» та ОСОБА_4

Визнати недійсним договір купівлі-продажу цього приміщення, укладений 01 грудня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Визнати недійсним договір позики, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_5 15 липня 2009 року.

Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, в якому міститься іпотечний договір від 10 серпня 2009 року, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , посвідчений нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі під №214.

Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського МУЮ виключити з державного реєстру іпотек запис про передачу в іпотеку як об'єкту обтяження нежитлову будівлю літер "ЬІ-1" по вулиці Єнакіївська, 19, в місті Харкові загальною площею 1663,3 м 2 , внесеного в державний реєстр іпотек реєстратором приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, №8955447 від 10 серпня 2009 року та виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, як об'єкту обтяження цієї нежитлової будівлі №8955367 від 10 серпня 2009 року.

У грудні 2014 року ТОВ «Шафран» ЛТД уточнило позовні вимоги, виключивши Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції з числа відповідачів та просить скасувати в Державному реєстрі іпотек запис про передачу в іпотеку як об'єкту обтяження цю будівлю та скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчудження об'єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, як об'єкту обтяження цієї нежитлової будівлі.

В судове засідання ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не з'явились.

У судовому засіданні представники третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Шафран» ЛТД підтримали уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Прокурор прокуратури Фрунзенського району м. Харкова у судовому засіданні підтримала позов третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Шафран» ЛТД.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19 лютого 2015 року первісний позов ОСОБА_2 0.0. до ОСОБА_4, Харківської міської ради, третя особа: ТОВ «Шафран» ЛТД про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01 грудня 2003 року та визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1663,3 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Єнакієвська, буд. 19, літера "Ы- 1" залишено без розгляду.

Позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору ТОВ Фірма "Шафран" ЛТД до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 - задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літера "Ы-1" по вулиці Єнакіївська, 19 в м. Харкові, загальною площею 1663,3 кв. м., укладений 01 грудня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

В решті позову ТОВ «Шафран» ЛТД - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафран» ЛТД, код ЄДРПОУ 24667855, витрати по сплаті судового збору у сумі 81,20 грн. та витрати пов'язані з публікацією оголошення в пресі у сумі 304,55 грн..

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафран» ЛТД, код ЄДРПОУ 24667855, витрати по сплаті судового збору у сумі 81,20 грн. та витрати пов'язані з публікацією оголошення в пресі у сумі 304,55 грн..

Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафран» ЛТД, код ЄДРПОУ 24667855, витрати по сплаті судового збору у сумі 81,20 грн. та витрати пов'язані з публікацією оголошення в пресі у сумі 304,55 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ Фірма «Шафран» ЛТД просить рішення суду в частині відмови з задоволенні їх вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позов, а саме:

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання права власності на нежитлове приміщення літер "ЬІ-1" по вулиці Єнакіївська, 19, в місті Харкові, загальною площею 1663,3 м 2 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу цього нежитлового приміщення між ТОВ «Автоком» та ОСОБА_4 від 15 серпня 1998 року.

Визнати недійсним договір позики, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 15 липня 2009 року у простій письмовій формі на суму 800000,00 гривень.

Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, в якому міститься іпотечний договір, від 10 серпня 2009 року, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Скасувати в Державному реєстрі іпотек запис про передачу в іпотеку як об'єкту обтяження цієї нежитлові будівлі.

Скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчудження об'єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, як об'єкту обтяження цієї нежитлової будівлі.

Стягнути з відповідачів солідарно на користь ТОВ Фірма "Шафран" ЛТД судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 просить рішення суду в частині скасувати та ухвалити нове, яким визнати дійсним договор купівлі - продажу від 01 грудня 2003 року та визнати за ним право власності на будівлю.

Зазначає, що 22 травня 2009 року ним отримано технічний паспорт на цю будівлю, в якому відсутній запис у графі «Власник».

Крім того, в якості доказів ТОВ Фірма «Шафран» Лтд надав до суду договір купівлі-продажу №389 від 29 січня 1996 року. Однак,в п.1.1. цього договору міститься відомості про те, що об'єктом продажу є «державне майно у складі цілісного майнового комплексу магазину №115 та складу №11 загальною площею 1098 м 2 . ТОВ Фірма «Шафран» Лтд за цим договором набула право власності на інший об'єкт, і не має ніякого відношення до складу, площею 1663,3 м 2 .

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи згідно договору купівлі-продажу від 29 січня 1996 року цілісного майнового комплексу - магазину № 115 та складу №11, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та членами трудового колективу структурного підрозділу орендного підприємства «Вікторія» об'єднання «Харківплодоовоч» покупець придбав це майно за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 19.

Договір посвідчено 8 Харківською державної нотаріальною конторою.

02 квітня 1997 року покупцем отримано свідоцтво про право власності на ці будівлі.

У наступному структурний підрозділ орендного підприємства «Вікторія» перереєстровано у ТОВ Фірма «Шафран» ЛТД.

В матеріалах справи мається договір купівлі-продажу від 01 грудня 2003 року, укладений у простій письмовій формі між ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Згідно цього договору предметом купівлі - продажу є нежитлова будівля загальною площею 1663,3 м 2 за адресою м.Харків, вул. Єнакіївська, 19 (літера Ы-1).

Визнаючи цей договір недійсним суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що він не відповідає вимогам закону, який регулює такі правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 48 ч. 1 ЦК України(у редакції 1963 року) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Підставою для набуття ОСОБА_4 права власності на це майно зазначено договір купівлі-продажу від 15 серпня 1998 року, укладений між нею та ТОВ «Автоком».

Даний договір на Біржі не укладався та не реєструвався (т.2 а.с. 61).

В БТІ його зареєстровано не було(т.1 а.с. 6).

Крім того, в договорі купівлі- продажу зазначено, що ці приміщення належать ТОВ «Автоком» на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 1996 року, який посвідчено І Харківською державною нотаріальною конторою, реєстровий №2-3845(т.3 а.с.5) .

Згідно відповіді Харківського обласного державного нотаріального архіву такий договір нотконторою не посвідчувався.

Отже, ОСОБА_4 не набула права власності на цю будівлю, а тому,відповідно, і не мала права проводити його відчуження ОСОБА_2

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недійсність договору від 01 грудня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який не укладався і не реєструвався.

Обґрунтований висновок суду і щодо відмови товариству у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, укладеного 15 липня 2009 року, оскільки цей договір ніяким чином не зачіпає інтереси товариства і воно не є стороною по цій угоді.

Відповідають закону і висновки суду щодо відсутності підстав для визнання договору про задоволення вимог іпотекодержателя недійсним, оскільки у випадку визнання недійсним первинного договору відсутні підстави визнавати недійсними всі наступні договори.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Первинний договір між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є недійсним. Виходячи з вищезазначеного відсутні підстави і для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 про визнання договору купівлі- продажу від 01 грудня 2003 року дійсним.

Що стосується розбіжності у зазначенні розміру спірного приміщення, що, на думку ОСОБА_2, свідчить про те, що це різні приміщення, то колегія виходить з відповіді БТІ від 11 грудня 2006 року, в якій зазначено, що обстеженням від 17 жовтня 2006 року виявлено,що загальна площа будівлі «Ы-1» при первинній інвентаризації була помилково вказана 1456,8 м 2 замість 1663,3 м 2 та уточнена літеровка будівлі з літ. «А-1» на літ. «Ы-1»(т.1 а.с. 63).

Саме цим приміщенням весь час користується ТОВ Фірма «Шафран» ЛТД.

Відсутні підстави і для задоволення позову про виключення з державного реєстру іпотек запис про передачу в іпотеку як об'єкту обтяження цього приміщення та скасування в Єдиному реєстрі заборон щодо відчуження цього майна, оскільки сторонами ОСОБА_2О та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки у зв'язку з чим і внесені відповідні обтяження.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ Фірма «Шафран» ЛТД - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19 лютого 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: