Ухвала

від 09.06.2015 по справі 480/3017/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 Справа №480/3017/14-ц 09.06.2015 09.06.2015 09.06.2015

Провадження № 22-ц/784/1404/15 Суддя по 1 інстанції - Стрєльніков Д.В.

Доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

Ухвала

Іменем України

9 червня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі судового засідання - Біляєвої В.М.,

за участю:

· представників позивача - Товариства - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

· представника відповідача - МПП «Іній» - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

приватного акціонерного товариства «Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»

на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 травня 2015 року про зупинення провадження у справі за

позовом

приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до малого приватного підприємства «Іній», ОСОБА_6 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нежитлового об'єкта,

встановила:

У грудні 2014 року приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (далі - Товариство) звернулося з позовом до малого приватного підприємства «Іній» (далі - МПП «Іній»), ОСОБА_6 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

В обгрунтування позову позивач посилався на те, що 13 березня 2012 року МПП «Іній» продало ОСОБА_6 18/100 часток нерухомого майна (нежитлових приміщень), які розташовані за адресою смт. Ольшанське, вул.Прмислова, 7 Миколаївського району Миколаївської області, договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7

Оскільки до складу відчуженого нерухомого майна ввійшли, у тому числі, й під'їзні залізничні колії № 52 та № 53 (раніше під № 12 та № 13), які належать йому на праві власності, позивач просив визнати недійсним вищезазначений договір в частині відчуження вказаних залізничних колій.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 травня 2015 року провадження по справі зупинено, в зв'язку з неможливістю її розгляду до вирішення інших справ, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність ухвали про зупинення провадження, просив її скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Зупиняючи провадження по справі з підстав, передбачених п. 4 ч.1 ст. 201 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що цивільну справу неможливо розглянути до вирішення інших справ, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Між тим, такий висновок суду є передчасним.

Так, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 201 та п. 3 ч. 1 ст. 203 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, кримінального чи адміністративного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

В пункті 33 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» надані роз'яснення, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч.1 ст. 201 ЦПК - неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішення питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», яке створено в процесі корпоратизації шляхом перетворення з державного підприємства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на підставі наказу Міністерства транспорту України від 30 жовтня 2001 року № 746.

Відповідно до акту приймання - передачі нерухомого майна від 30 жовтня 2001 року Міністерство транспорту України передало, а ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» прийняло у власність нерухоме майно, зокрема й під'їзні залізничні колії № 12 та № 13 (порядковий номер 159, а інвентаризаційний № 20390), розташовані за адресою смт. Ольшанське, вул. Промислова,7 Миколаївського району Миколаївської області.

Докази реєстрації спірного майна на праві власності за позивачем в матеріалах справи відсутні, як і свідоцтво про його право власності на спірне майно.

Спірне майно неодноразово переходило у власність інших юридичних та фізичних осіб, а виконком Ольшанської селищної ради видавав нові свідоцтва на право власності новим власникам.

Зокрема, власником спірного майна було МПП «Іній», якому у 2011 році виконком Ольшанської селищної ради видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно (рішення № 68 від 20 липня 2011 року), на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 4 березня 2008 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_8 (а.с. 8,17).

13 березня 2012 року МПП «Іній» продало ОСОБА_6 18/100 часток нерухомого майна (нежитлових приміщень), які розташовані за адресою смт. Ольшанське, вул. Промислова, 7 Миколаївського району Миколаївської області, договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7 До складу відчуженого нерухомого майна ввійшли, у тому числі, й під'їзні залізничні колії № 52 та № 53 (раніше під № 12 та № 13), які позивач вважає своїм майном (а.с. 22-23).

За заявою ОСОБА_6, як засновника ТОВ «Транссклад ОМ», виконком Ольшанської селищної ради рішенням № 33 від 2 квітня 2012 року видав ТОВ «Транссклад ОМ» свідоцтво про право власності на нерухоме майно з присвоєнням нової адреси: смт. Ольшанське, вул.Промислова,7-Б, Миколаївського району, до складу якого входить і спірне майно. Згідно довідки МБТІ станом на 5 лютого 2013 року спірне нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «Транссклад ОМ», яке до участі у справі не залучено (а.с. 51-53).

Із матеріалів справи та змісту оскаржуваної ухвали про зупинення провадження вбачається, що позивач в порядку адміністративної юрисдикції оскаржив рішення виконкому Ольшанської селищної ради № 4 від 22 січня 2008 року в частині прийняття ним рішення щодо спірного майна (справа № 1417/1726/12). Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31 жовтня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, позов Товариства задоволено. 26 травня 2014 року у цій справі відкрите касаційне провадження Вищим адміністративним судом України за касаційною скаргою ТОВ «Транссклад ОМ» (а.с. 122-125).

Крім того, в провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області знаходиться адміністративна справа (№ 480/2319/14-а) за позовом Товариства до виконкому Ольшанської селищної ради про визнання недійсним та скасування рішень виконкому № 68 від 20 липня 2011 року та № 33 від 2 квітня 2012 року щодо спірного майна, яка не розглянута.

Зупиняючи провадження по справі, районний суд формально виходив з того, що адміністративна справа, яка переглядається в порядку касаційного провадження, а також не розглянуті районним судом в порядку адміністративного судочинства вищезазначені позовні вимоги Товариства тісно пов'язані із заявленим позовом у цій справі й від результатів їх розгляду залежить розгляд цивільної справи.

Однак, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у справі є передчасним, оскільки суд належним чином не з'ясував характер спірних правовідносин, коло належних відповідачів у справі, а також і не уточнив у позивача спосіб захисту його права, з урахуванням того, що Товариство не було стороною оспорюваної ним угоди купівлі-продажу.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України з направленням справи до того ж суду для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 травня 2015 року скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: