Ухвала

від 17.04.2012 по справі 2а/2370/479/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

17 квітня 2012 року Справа № 2а/2370/479/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Трофімової Л.В.,

при секретарі -Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреностями; відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Цибко»про роз'яснення постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. у справі № 2а/2370/479/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Цибко»до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції у Черкаській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 07.11.2011р. №0001232301 та від 07.11.2011р. №0001242301,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. у справі № 2а/2370/479/2012 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Торговий дім «Цибко»до Смілянської ОДПІ у Черкаській області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 07.11.2011р. №0001232301 та від 07.11.2011р. №0001242301 відмовлено повністю.

11.04.2012р. ТОВ «Торговий дім «Цибко»подано заяву про роз'яснення постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. у справі 2а/2370/479/2012, в якій заявник просить роз'яснити наступні питання:

- на стор. 2 (абз.1) постанови вказано, що «в попередні періоди порушень не виявлено». Є незрозумілим поняття «попереднього періоду», оскільки відповідачем вдруге перевіряється вся співпраця позивача з контрагентами;

- на стор. 5 (абз.1) постанови вказано, що не дотримано форми складання податкової накладної. Відповідач в акті перевірки позивача не вбачав порушень складання податкових накладних відповідно до вимог пп. 7.2.1 ст. 7 Закону України №168/97-ВР та наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р. №165, наказу від 21.12.2010р. №969 або наказу від 01.11.2011р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної»порушено в цих податкових накладних? В яких саме податкових накладних суд знайшов не дотримання форми? Які пункти наказів Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р. №165, від 21.12.2010р. №969 або наказу від 01.11.2011р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної»порушено в цих податкових накладних?;

- на стор. 5 (абз.4) суд посилається на пояснення ОСОБА_6 Прошу пояснити про які пояснення іде мова, оскільки в засіданнях не було надано пояснень такою особою (п. 2 ст. 163 Кодексу). Якими нормами права керувався суд при таких посиланнях?;

- на стор. 6 (абз. 2) суд визначив відсутність доставки через відсутність у товарних податкових накладних на товар окремо визначених транспортних витрат (навіть у тих накладних, де доставка здійснювалась за рахунок продавця і окремо не оплачувалась позивачем). Які норми права використав суд при такому визначенні?;

- на стор.6 (абз. 3) суд вказує, що вирок суду набрав сили згідно листа ДПА. Позивач і відповідач у засіданні 26.03.2012р. повідомили, що не мають достовірної інформації про вирок суду. Які докази використав суд для визначення набрання сили вироком суду?;

- на стор 6 (абз. 6) є незрозумілим посилання на те, що «Позивач не знав і не міг знати про зловживання постачальників», і при цьому в резолютивній частині винесено рішення про вину позивача;

- на стор. 7 (абз. 3) постанови суд посилається на те, що відповідач надав недостовірні первинні документи, не надав довіреностей контрагентів. Як ці факти мотивують вину позивача? Чому суд не витребував у відповідача довіреності, які контрагенти зберігають у себе (позивач є покупцем);

- на стор. 7 (абз. 3) постанови суд посилається на те, що позивач надав не всі документи про придбання котлів. Позивач надав суду документи на придбання котлів у кількості 1 шт. (придбане у контрагента), актів списання запчастин для різних котлів - 4 шт., документів на продаж - 6 шт. Роз'ясніть, чому суд проігнорував усне клопотання позивача в засіданні від 26.03.2012р. про надання документів всіх постачальників котлів, а не тільки від контрагентів, які перевірялися?;

- на стор. 7 (абз. 4) постанови суд посилається на допуск до будівельно-ремонтних робіт. Позивач не надавав і не отримував будівельних робіт. В яких доказах по справі вказані роботи? Що суд має на увазі?;

- на стор. 9 (абз. 1) суд визначив суму загальновиробничих витрат. Оскільки позивач і відповідач не надавали таких розрахунків, то які докази стали підставою такого визначення?;

- на стор. 9 (абз. 2) суд склав вартість придбання котла КПЕ-60 на суму 7 240 грн. і акт на списання витрат на передпродажну підготовку 4108,28 грн., отримавши 11348,28 грн. (реалізовано котел за 7400,4 грн. ). Прошу пояснити, чому суд проігнорував усне пояснення позивача в засіданні 26.03.2012р. про те, що цей котел КПЕ-60 був проданий без передпродажної підготовки з націнкою 160,4 грн., і, відповідно, господарська операція є прибутковою. Які норми права дозволили суду змінити суть господарської операції?;

- на стор. 9 (абз. 1) суд вказує інформацію пошукової мережі Інтернету. Позивач і відповідач не надавали такого доказу. Які підстави суду для використання доказів, які не були?;

- на стор. 9 (абз. 4) вказано, що позивач претендував на бюджетне відшкодування. Оскільки такого факту не було, то які докази у справі є підставою такого висновку суду?

Чому в мотивувальній частині постанови суду не вказані мотиви неврахування окремих доказів позивача (п. 3 ст. 163), а саме:

- довідок Єдиного реєстру підприємств і організацій України про контрагентів (в періоди співпраці з позивачем контрагенти були зареєстровані);

- документ Смілянської ОДПІ №10239/23-14 від 29.07.2011р., в якому викладено точку зору відповідача на обов'язки позивача: «Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податку, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства»;

- відповідь Кременчуцької ОДПІ №50917/10/15-022 від 26.12.2011р. на запит позивача про фактичні податкові зобов'язання контрагентів. У відповіді з посиланням на статті чинного законодавства вказується, що позивач не має права знати про факт відображення податкових зобов'язань контрагентів.

Чому в мотивувальній частині постанови суду не вказані мотиви неврахування окремих доказів відповідача(п. 3 ст. 163), а саме:

- дані баз ДПС про те, що свідоцтва ПДВ контрагентів були дійсними в період співпраці позивача з контрагентами;

- усне пояснення відповідача про відсутність оригіналів актів перевірок контрагентів, рішень по цих актах.

Прошу пояснити, які порушення пп. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі - Закон) зробив саме позивач, оскільки позивач взяв до складу валових витрат тільки ті витрати, що «підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку», як і передбачено Законом.

Представники заявника у судовому засіданні заяву про роз'яснення судового рішення підтримали повністю, проте зазначили, що зміст резолютивної частини постанови є зрозумілим.

Представники відповідача щодо задоволення заяви про роз'яснення судового рішення заперечили у повному обсязі.

Ознайомившись із заявою від 11.04.2012р., суд зазначає, що заявник просить у суду роз'яснити мотиви прийняття постанови від 26.03.2012р., а саме чому суд при прийнятті постанови одні докази брав до уваги, а інші докази судом при вирішенні справи не бралися до уваги і не ставить питання незрозумілості судового рішення, як неоднакового тлумачення висновку суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Кодексом адміністративного судочинства України передбачена можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям. Процесуальне право на роз'яснення судового рішення має чітко виражений спеціальний характер, що обумовлено статусом особи у процесі.

Відповідно до частини 1 статті 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Виходячи із системного тлумачення положень статті 170 КАС України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання унаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз'яснення судового рішення розглядається у судовому засіданні з наданням можливості особам, які беруть участь у справі, висловити думку з цього питання. Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення.

Проаналізувавши постанову суду від 26.03.2012р., дослідивши заяву позивача в контексті наведених норм чинного законодавства, суд вважає вищезазначену постанову зрозумілою і такою, що не потребує роз'яснення, а заяву позивача від 11.04.2012р. безпідставною та необґрунтованою і не вбачає підстав для надання відповіді на поставлені питання, оскільки вони фактично стосуються роз'яснення норм чинного законодавства у спірних правовідносинах, а не змісту постанови суду щодо виконання судового рішення.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Цибко»у роз'ясненні постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. у справі № 2а/2370/479/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Цибко»до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції у Черкаській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 07.11.2011р. №0001232301 та від 07.11.2011р. №0001242301.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.