Рішення

від 17.06.2015 по справі 58/518

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015Справа №58/518

За позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Іпобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Солс-Інвест" про стягнення 50500000,00 грн. Головуючий суддя О.Є. Блажівська

Суддя О.В. Нечай

Суддя А.В. Яковенко

за участю представників:

позивача:не з'явились відповідача:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк "Іпобанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління актнвамн "Солс-Інвест" про стягнення заборгованості в сумі 50 500 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.12.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 року розгляд справи відкладено на 26.12.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року суд ухвалив призначити колегіальний розгляд справи № 58/518.

Розпорядженням від 29.12.2011 року, в.о. голови господарського суду міста Києва Шевченко Е.О., справу № 58/518 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівської О.Є. (головуючий), Котков О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2011 року розгляд справи було призначено на 01.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року розгляд справи було відкладено на 22.02.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року провадження у справі № 58/518 зупинено, ухвалено матеріали справи № 58/518 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Іпобанк" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Солс-Інвест" про стягнення заборгованості, 50500000,00 грн. направити для перевірки до Прокуратури міста Києва.

Супровідним листом № 06-37.1/41 від 22.02.2012 року копії матеріалів справи направлені на адресу Прокуратури міста Києва.

26.03.2012 року на адресу господарського суду міста Києва від Прокуратури міста Києва надійшов супровідний лист № 07/2-р-12 від 20.03.2012 року, яким матеріали справи № 58/518 направлено Прокурору Солом'янського району м. Києва старшому раднику юстиції Шуляковій В.Ф.

Прокуратура Солом'янського району м. Києва листами № 2832 вих-12 від 28.03.2012 року та № 2833 вих-12 від 28.03.2012 року повідомила про те, що матеріали справи № 58/518 для проведення перевірки направлено на адресу Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві та Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві відповідно та зазначено, що про всі вжиті заходи реагування необхідно письмово інформувати господарський суд міста Києва.

На адресу господарського суду міста Києва від Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшов лист № 652п від 03.04.2012 року та № 50/6133 від 30.05.2012 року в яких зазначено, що за результатами перевірки прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 190 КК України, на підставі п.2 ст. 6 КПК України (постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.04.2012) та на підставі п.11 ст. 6 КПК України (постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.05.2012). Після чого дані матеріали були направлені до Прокуратури Солом'янського району м. Києва.

На неодноразові звернення господарського суду міста Києва до сторін у справі № 58/518 з листами від 15.06.2012, від 16.08.2013, від 19.02.2014 та від 01.10.2014 щодо отримання інформації про наявність чи відсутність обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі, суд відповіді не отримав. Натомість вказані листи господарського суду міста Києва повернуті поштовою установою з відміткою "вибув".

Відповідно до п. 7, п. 8 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відкрите товариство Комерційний банк "Іпобанк" з 17.02.2012 року перебуває у стані припинення.

Згідно інформації на офіційному сайті Національного банку України станом на 16.04.2015 року строк ліквідації відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Іпобанк" завершено та ліквідатором вживаються заходи щодо виключення банку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду міста Києва № 04-23/411 від 27.04.2015 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 58/518 з метою заміни суддів, що вибули.

Згідно довідки автоматизованого розподілу визначено склад колегії: Блажівська О.Є. (головуючий суддя), судді Нечай О.В., Яковенко А.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2015 справу № 58/518 прийнято до провадження колегіально, поновлено провадження у даній справі, розгляд призначено на 18.05.2015. Також зазначеною ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2015, в порядку п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, витребувано у Національного банку України інформацію щодо стану ліквідаційної процедури відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Іпобанк", а зобов'язано повідомити чи виключено відкрите акціонерне товариство Комерційний банк "Іпобанк" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказати інформацію щодо наявності юридичних осіб - правонаступників відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Іпобанк".

Крім того, цією ж ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2015, в порядку п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві інформацію стосовно результатів проведеної перевірки за матеріалами справи № 58/518, а також зобов'язано надати інформацію про те, які вчинялись дії щодо повідомлення Прокуратури Солом'янського району міста Києва, Прокуратури Оболонського району міста Києва.

15.05.2015 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві надійшло повідомлення про стан проведення перевірки за матеріалами судової справи № 58/518, відповідно до якого останній повідомив про те, що органом дізнання була здійснена перевірка, яка проводилася у 2012 році відповідно до вимог ст. 97 КПК України (в редакції 1960 р.) про що було проінформовано Прокуратуру Солом'янського району в місті Києві та направлено листом від 15.05.2012 № 52/5180 на її адресу всі зібрані матеріали на 19 аркушах. З урахуванням чого, Оболонське РУ ГУМВС України в місті Києві зазначило, що інформація стосовно результатів зазначеної перевірки щодо фіктивного створення та діяльності ТОВ "Компанія з управління активами "Солс-Інвест" є в Прокуратурі Солом'янського району міста Києва.

18.05.2015 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Національного банку України надійшло повідомлення про стан ліквідаційної процедури Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Іпобанк".

Розгляд справи 18.05.2015 не відбувся у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року розгляд справи призначено на 03.06.2015.

В судове засідання 03.06.2015 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2015 у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України відкладено на 17.06.2015.

Крім того, суд листом від 02.06.2015 звернувся до Архіву Національного банку України з проханням надати інформацію щодо погашення чи списання дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Солс-Інвест" перед Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Іпобанк" у сумі 50500000,00 грн. за договором про врахування векселя з реверсом №ВВ-002 від 30.12.2009 року під час ліквідації банку, а також відповідні документи в яких відображено зазначену дебіторську заборгованість, її погашення чи списання у процесі ліквідації банку, зокрема (але не виключно), належним чином завірені копії: рішення Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 02.08.2013 № 555; затвердженого ліквідаційного балансу Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Іпобанк"; остаточного звіту ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Іпобанк".

Станом на 17.06.2015 з Архіву Національного банку України відповідь та витребувані документи на адресу господарського суду міста Києва не надійшли.

В судове засідання 17.06.2015 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2015, яка надіслана на адреси позивача та відповідача у справі, зазначені в позовній заяві, які є адресами їх місцезнаходження, згідно відомостей що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2009 між позивачем та відповідачем укладено договір врахування векселя з реверсом №ВВ-002 (далі - договір), відповідно до умов якого предметом цього договору є порядок і умови придбання банком (позивачем) у пред'явника (відповідача) векселя, шляхом оплати даного векселя до настання строку платежу за ним та наступного викупу цього ж векселя пред'явником зі сплатою вартості, обумовленої цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору у відповідності до цього договору відповідач передає позивачеві вексель згідно реєстру №2 від 30.12.2009 пред'явленого до врахування векселя по акту приймання-передачі векселя, а позивач приймає та оплачує його на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно з п. 1.3 договору відповідач засвідчує, що вексель, переданий позивачеві, належить відповідачеві на праві власності, має законне походження, нікому не переданий, не заставлений, під арештом та/або забороною відчуження не знаходиться, іншими зобов'язаннями не обтяжений.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що загальна номінальна вартість прийнятого до врахування векселя складає 50 500 000,00грн.

Відповідно до п. 2.2 договору вартість врахування векселя складає 41 300 000,00грн.

Вартість викупу векселя складає 50 500 000,00грн. (п. 2.3 договору).

Згідно п. 2.4 договору після підписання цього договору пред'явник зобов'язується надати банку вексель для оплати. При цьому, необхідними та достатніми умовами для приймання банком цього векселя до оплати є: відповідність цього векселя чинному законодавству України; відповідність цього векселя вимогам, наведеним у п. 1.3 цього договору; відмітка пред'явника на векселі про його передачу банку, а саме, проставляння іменного індосаменту без будь-яких застережень.

На виконання умов договору позивачем було прийнято а відповідачем передано для врахування простий вексель серії АА № 0288391 векселедавця - ВАТ "Кальдера" вартістю 50500000,00грн. із датою платежу - 28.12.2012р., що підтверджується актом приймання-передачі векселя від 30.12.2009р. до договору врахування векселя з реверсом №ВВ-002 від 30.12.2009р., який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Також, на векселі міститься індосамент, який проставлений директором відповідача - платити наказу ВТ КБ "Іпобанк".

Позивач здійснив оплату векселя у сумі 41 300 000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером № 353601 від 30.12.2009р.

Згідно з п. 2.6 договору відповідач зобов'язався не пізніше 29.12.2010р. викупити цей вексель за вартістю зазначеною в п. 2.3 цього договору.

Як передбачено п. 3.2.3 договору, протягом одного банківського дня з дати повної оплати пред'явником вартості викупу векселя в розмірі, передбаченому п. 2.3 цього договору, банк зобов'язаний здійснити (проставити) іменний індосамент на векселі та передати його пред'явнику за Актом приймання-передачі векселя.

Проте, відповідач у встановлений договором строк, викуп векселя у розмірі 50500000,00 грн. не здійснив.

Відповідач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у сумі 50 500 000,00грн., проте відповідач відповіді на претензії не надав, заборгованість у сумі 50 500 000,00грн. не сплатив.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача 50 500 000,00грн. - основного боргу.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" вексель - цінний папір (борговий цінний папір), який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається ( ст. 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (надалі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Відповідно до ст. 16, 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем.

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - є обов'язком особи, якій пред'явлено вимогу за векселем, якщо вона заперечує проти позову.

Відповідно до ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів (ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі).

Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем (ст. 78 Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі).

Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Відповідно до змісту статті 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передача векселів іншим способом ніж вчинення індосаменту має наслідки лише звичайної цесії.

Згідно ст. ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право пред'явити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем.

Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

В простому векселі серії АА № 0288391 від 29.12.2009 встановлений строк оплати „за пред'явленням", але не раніше 28.12.2012.

Проте, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань в частині здійснення викупу векселя не здійснив, у в'язку з чим за відповідачем станом на час вирішення спору рахується заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

З огляду на те, що відповідач взяті на себе договірні зобов'язання в частині викупу векселя не здійснив, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 50500000,00 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами «Солс-Інвест» (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, 8, корпус 8, секція 1, ідентифікаційний код 35676425) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк "Іпобанк" (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 15, ідентифікаційний код 34540768) 50500000 (п'ятдесят мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 17.06.2015.

Головуючий суддя О.Є. Блажівська

Суддя О.В. Нечай

Суддя А.В. Яковенко