Постанова

від 18.06.2015 по справі 904/966/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015 року Справа № 904/966/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження Голови суду Євстигнеєва О.С. від 17 червня 2015 року)

Секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про час та місце повідомлені належним чином. ( поштові повідомлення а.с.147-156).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015року у справі № 904/966/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТИЙ ПРОДУКТ-С", с. Доля, Волноваський район, Донецька область

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАН ПОЛІС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 235 961,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015 року по справі № 904/966/15 ( суддя Ніколенко М.О. ) частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий продукт -С», с.Доля, Волноваського району, Донецької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Поліс», м. Дніпропетровськ : з відповідачів стягнено солідарно 235961,68 грн.,: з яких 68679,28 грн. сума вартості товару згідно видаткових накладних; 88543,88 грн. - сума індексації згідно до пункту 4.8 Договору купівлі-продажу від07 квітня 2014 року № 13835; 105,11грн.-35% річних згідно пункту 7.2 Договору за період з 27 серпня 2014 року по 09 лютого 2015 року зі строком платежу 25 серпня 2014 року; 72306,66 грн. сума процентів нарахованих за пунктом 7.3 Договору зі строком платежу до 25 жовтня 2014 року за період з 25 жовтня 2014 року по 09 лютого 2015 року; заявлена сума пені 8,53 грн., розрахована із суми боргу до 25 серпня 2015 року за період з 27 серпня 2014 року по 09 лютого 2015 року; та в сумі 6318,22 грн. нарахована пеня за період з 28 жовтня 2014 року по 09 лютого 2015 рік зі строком платежу до 25 жовтня 2015 року задоволена частково у сумі 1 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд послався на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобв"язань за Договором купівлі-продажу від 07 квітня 2014 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 1 грн., суд першої інстанції послався на те, що відповідач-1 є сільгоспвиробником, а відтак, займається пріоритетною сферою господарської діяльності, яка направлена на виробництво сировини для продуктів харчування для цілого ряду галузей. Також важливим є те, що відповідач-1 проводив та здійснював свою господарську діяльність на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція. Внаслідок цього, здійснення нормальної господарської діяльності відповідачем-1 було утруднено або взагалі неможливим. Такі обставини призвели до зриву посівної компанії у 2014 році. Частина полів залишилась необробленою, урожай незібраним. Такі виключні обставини , призвели до невиконання відповідачем -1 своїх зобов'язань за договором. Отже вина відповідача-1 у неналежному виконанні договору, є незначною. Крім того, суд зазначив, що позивачем не надано доказів понесення збитків від неналежного виконання своїх обов'язків відповідачем-1 за Договором купівлі-продажу від 07 квітня 2014 року.

При прийнятті рішення суд керувався приписами статті 205, частини 1 статті 530, статтями 536, 549, 551, 607, 610, 611, 607, 691, 694 Цивільного кодексу, статтями 230, 231 Господарського кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій просить рішення скасувати часткового в частині зменшення розміру пені, прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 6326,75 грн. задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на те, що фактично на території України не об'явлена війна або військові дії у встановленому законом порядку а, відповідно до Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» була розпочата антитерористична операція, яка не являється війною або військовими діями. Жодний нормативно-правовий акт не визначає антитерористичну операцію як обставину непереборної сили, що перешкоджає виконанню всіх договорів на території проведення такої операції. Тобто, в кожному окремому випадку має бути доведена дія обставин непереборної сили, а також причинно-наслідковий зв»язок між такими обставинами та невиконанням зобов'язань.

А отже, суддя господарського суду Дніпропетровської області Ніколенко М.О. не мав права на власне тлумачення антитерористичної операції, а тим більше ототожнювати це поняття з військовими діями.

Для підтвердження існування форм-мажорних обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистий продукт -С» мало надати єдиний належний документ сертифікат Торгово - промислової палати України, без якого, господарський суд не мав жодної підстави на зменшення розміру пені.

Представники сторін, учасники судового процесу про час і місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, явку у судове засідання повноважних представників не забезпечили.

Згідно частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу .

Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін, учасників судового процесу, за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Між позивачем (продавець) та відповідачем-1 (покупець) укладений договір купівлі - продажу від 07 квітня 2014 року № 13835 (далі - Договір). Згідно пункту 1.1. Договору, продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив, іменованих в подальшому товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього). Відповідно до пункту 3.1 Договору конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюти - долар США. Оплата вартості товару (виконання зобов'язання) підлягає у гривні згідно розділу 4 Договору. Пунктом 3.2. Договору встановлено, що загальна сума Договору складається iз суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього Договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у cпociб передбачений пунктами 4.7, 4.8 та суми процентів за користування товарним кредитом.

Специфікаціями №1,2,3,4 до Договору сторони узгодили конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціну, строк поставки та умови оплати товару, що має передаватися продавцем.

Згідно специфікації №1 товар продався на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу з наступним графіком його сплати:

- 12,5% від суми вартості всього товару за специфікацією, покупець має сплатити до 25 серпня 2014 року;

- решту 87,5% від суми вартості всього товару за специфікацією, покупець має сплатити до 25 жовтня 2014 року.

Згідно специфікацій №2-4 товар продався на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу до 25 жовтня 2014 року.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити 74 169,82 грн. - загальної суми вартості проданого товару за Договором, з яких: 4 846,23 грн. - вартість товару з відстрочкою платежу до 25 серпня 2014 року , 69 323,59 грн. - вартість товару з відстрочкою платежу до 25 жовтня 2014 року.

Позивач виконав свої зобов'язання, і передав відповідачу товар на загальну суму 68679,28 грн., що підтверджується видатковими накладними, які надані до матеріалів справи , а саме : № 80417/09 від 08 квітня 2014 року ; № 80519/09 від 08 травня 2014 року; № 230427/09 від 23 квітня 2014 року.; № 80520/09 від 08 травня 2014 .

Згідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу за спірним Договором відповідач -1 до суду не надав, у зв»язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Пунктом 4.8. Договору встановлено право позивача на індексацію суми вартості товару (боргу) у гривні у разі зміни (зменшення або збільшення) міжбанківського курсу гривні до іноземної валюти - долара США. У цьому ж пункті, позивач, та відповідач-1, узгодили формулу, згідно якої, буде відбуватися розрахунок проіндексованої суми вартості товару (боргу) у гривнях, та визначили необхідні для цього показники.

Згідно розрахунку позивача по 09 лютого 2015року, проіндексована сума вартості товару складає - 157 223,16грн., з яких: 68 679,28 грн. - сума вартості товару (товару) згідно видаткових накладних; 88 543,88грн.- сума індексації. Розрахунок позивача відповідає умовам Договору та не містить арифметичних помилок.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення проіндексованої суми основного боргу в розмірі 157 223,16грн. є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Згідно частини 5 статті 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, на прострочену суму нараховуються 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, то протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починається діяти інша ставка, визначена у пункту 7.3 цього Договору.

Згідно пункту 7.3 Договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 процентів річних за користування товарним кредитом.

Сума процентів за користування товарним кредитом зі строком платежу до 25 серпня 2014 року за період з 27 серпня 2014 року по 09 лютого 2015 рік складає 105,11 грн., зі строком платежу до 25 жовтня 2014 року за період з 25 жовтня 2014 року по 09 лютого 2015 рік складає 72 306,66 грн.

Розрахунок процентів за користування товарним кредитом, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування товарним кредитом в розмірі 72 411,77 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 1 статті 230 та пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 7.1 Договору у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у Специфікації (ях) до Договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Позивач нарахував відповідачу пеню зі строком платежу до 25 серпня 2014 року за період з 27 серпня 2014 року по 09 лютого 2015 року в сумі 8,53 грн., зі строком платежу до 25 жовтня 2014 року за період з 25 жовтня 2014 року по 09 лютого 2015 рік в сумі 6 318,22 грн.

Згідно статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" N 18 від 26 грудня 2011року , вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

За специфікою господарської діяльності, заявник є сільгоспвиробником, займається пріоритетною сферою господарської діяльності, яка направлена на виробництво сировини для продуктів харчування для цілого ряду галузей. Сільгоспвиробництво залежить від сезонності, пов'язане з сільськогосподарським календарним роком. Відповідач-1 проводив (та здійснює) свою господарську діяльність на території Андріївської сільської ради Волноваського району, Донецької області, де проводилася антитерористична операція, яка триває і на день подання цієї заяви ( а.с.88-94). Внаслідок цього, здійснення нормальної господарської діяльності відповідачем-1 було утруднено або взагалі неможливим, що підтверджено наданими до справи доказами ( а.с.63-72). Такі обставини призвели до зриву посівної компанії у 2014 році. Частина полів залишилась необробленою, урожай незібраним, що і призвело до невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором.

Враховуючи наведені виключні обставини та інтереси обох сторін ( сума пені 6328,75 грн.) , а також те, що крім стягнення з позивача основного боргу у сумі 68679,28 грн., задоволені позовні вимоги про стягнення індексації в сумі 88543,88грн. ( у разі зміни міжбанківського курсу гривні до долару США) та 35% та 370% річних в сумі 72411,77 грн., що в повній мірі компенсує втрати позивача, понесені ним внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем суми боргу за Договором купівлі-продажу від 07 квітня 2014 року № 13835, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про зменшення суми пені.

Між позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) укладений договір поруки №13835-ПОР (далі - Договір поруки).

Згідно предмету Договору поруки є зобов'язання відповідача-2 перед позивачем за порушення відповідачем-1 (боржник) його зобов'язань перед позивачем по Договору купівлі продажу.

Пунктом 5.1. Договору поруки узгоджено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед позивачем (кредитором) як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Цей Договір поруки набирає чинності з дати його підписання та діє протягом 4-х років (пункт 8.1 Договору поруки).

Частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України визначено, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 Цивільного кодексу України вказує на те, що, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідач-2 визнав позовні вимоги у повному обсязі ( а.с.46).

Оскільки позовні вимоги до основного боржника підлягають частковому задоволенню, то позовні вимоги до поручителя також підлягають задоволенню частково.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015 року по справі № 904/966/15 , які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують ніяким чином вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015 року по справі № 904/966/15.

Судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку покладається на скаржника по справі відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА", м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015року у справі № 904/966/15- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 червня 2015 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.М.Виноградник

Суддя О.В.Джихур