Постанова

від 11.06.2015 по справі 825/1022/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1022/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат» до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат» (надалі за текстом - «ТОВ «Остерський промкомбінат») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001202200 від 24 грудня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 60 370 грн. 50 коп.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Козелецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області, як правонаступник Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (надалі за текстом - «Козелецька ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 грудня 2014 року посадовцями Козелецької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Остерський промкомбінат» з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Прайм Лайн Груп» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1202/22-02972552 від 09.12.2014 року.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок завищення податкового кредиту на 48 254 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до умов договору № 01/03-13 від 10.03.2014 р. ТОВ «Прайм Лайн Груп» зобов'язалось здійснити поставку вторинної сировини, а позивач - прийняти і оплатити її.

На підставі названого договору були складені видаткові та податкові накладні на поставку ганчір'я на загальну суму 331 200 грн., у т.ч. 55 200 грн. ПДВ.

Розрахунки за договором позивач здійснив частково, шляхом безготівкового перерахунку коштів у сумі 272 368 грн. 50 коп., а сплачений у складі вартості товару ПДВ включив до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно висновку ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 6586/26-54-07-04 від 22.09.2014 р. місцезнаходження ТОВ «Прайм Лайн Груп» не встановлено.

Також, за даними цього висновку товар на адресу позивача не міг транспортуватись автомобілями, зазначеними у товарно-транспортних накладних.

На думку контролюючого органу наведене свідчить відсутність факту реального здійснення господарських операцій та про завищення позивачем податкового кредиту.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Козелецькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001202200 від 24 грудня 2014 р., яким ТОВ «Остерський промкомбінат збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 60 370 грн. 50 коп., у тому числі 48 254 грн. за основним платежем та 12 063 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладеної угоди позивачем було надано копії: договору № 01/03-13 від 10.04.2014 р., видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, банківських виписок, а також карток рахунку № 631, накладних на внутрішнє переміщення.

Разом з тим, на думку колегії суддів, зазначені документи не підтверджують факт реального придбання позивачем товару.

Так, відповідно до товарно-транспортної накладної № б/н від 17.07.2014 р. поставка ганчір'я на адресу ТОВ «Остерський промкомбінат» здійснювалось автомобілем Вольво, державний номер НОМЕР_2, з автопричепом № НОМЕР_3, що належать ТОВ «Дон».

Водночас, із матеріалів справи вбачається, що державний номер НОМЕР_2 видано на автомобіль ВАЗ 2110, а згідно пояснень ОСОБА_4 він є власником зазначеного автопричепа і у липні 2014 р. ніяких вантажів позивачеві не доставляв.

За даними товарно-транспортних накладних № 1145 від 25.07.2014 р. та № 1156 від 30.07.2014 р. перевезення придбаного ТОВ «Остерський промкомбінат» товару здійснювалась автомобілем ДАФ, державний номер НОМЕР_4, що належить ПП «Мамас», однак директор останнього заперечує цей факт.

Згідно товарно-транспортної накладної № б/н від 11.07.2017 р. доставка вантажу здійснювалась автомобілем Вольво, державний номер НОМЕР_7 що належить перевізнику ОСОБА_9.

Однак, за даними результатів пошуку АМТ фізичних та юридичних осіб державний номерний знак НОМЕР_8 у грудні 2013 р. видано автомобілю OPEL ASCONA, власником якого є ОСОБА_5

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 154261 від 03.07.2014 р. перевезення здійснювалось автомобілем РЕНО, державний номер НОМЕР_5, що належить приватному підприємцю ОСОБА_6

Водночас, із матеріалів справи вбачається, що зазначений автомобіль належить приватному підприємцю ОСОБА_7, який заперечує факт перевезення вантажу на адресу ТОВ «Остерський промкомбінат».

Так само і приватний підприємець ОСОБА_8 заперечив свою причетність до перевезення вантажу автомобілем ДАФ, державний номер НОМЕР_6, на підставі товарно-транспортної накладної № 13545 від 22.07.2014 р.

За таких обставин видані ТОВ «Прайм Лайн Груп» видаткові та податкові накладні не можна вважати достатніми документами, які посвідчують факт придбання позивачем товарів, а тому віднесення відображених у них сум до складу податкового кредиту є безпідставним.

Суд попередньої інстанції помилково не взяв наведене до уваги, зазначивши, що наявність у товарно-транспортних накладних помилок не може свідчити про нереальність укладеної угоди.

У даній ситуації мова йде не про певні помилки, допущені при складанні первинних документів, а про те, що ці документи не підтверджують здійснення господарської операції, оскільки містять завідомо недостовірні відомості про перевізників і транспортні засоби.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки отримання економічної вигоди виключно за рахунок збільшення податкового кредиту не можна розглядати як самостійну ділову мету.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 16 червня 2015 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.