Рішення

від 14.02.2007 по справі 4/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "14" лютого 2007 р.Справа №  4/5

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 5

за позовом : Товариство з обмеженою  відповідальністю “Актив  плюс” м. Кіровоград

до Торгово-роздрібне  підприємство №1 Новоукраїнського районного  споживчого  товариства  м.Новоукраїнка     Кіровоградської  області   

про стягнення    1681 грн. 75  коп.

Представники сторін:

від позивача - Заремблюк Р.І. , довіреність № б/н  від 04.01.07 ;

від позивача - Скрипкіна О.Ю. , довіреність № б/н  від 04.01.07 ;

від відповідача - Кушнірова Т.В. , довіреність № 56  від 13.02.07 ;

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення заборгованості  по  оплаті  за отриманий  товар в  розмірі 1681  грн.  та  судових  витрат   з  Торгово-роздрібного  підприємства №1 Новоукраїнського районного  споживчого  товариства  м.Новоукраїнка   на  користь Товариства  з обмеженою  відповідальністю “Актив  плюс” м. Кіровоград.

Представники   позивача вимоги підтримали повністю.  Господарський  суд   не находить  підстав  для  відкладення  розгляду  справи на  підставі  ст.77 ГПК  України  та  враховує, що  передбачений  ст.69  ГПК України  строк  розгляду  справи   спливає.

Розглянувши матеріали справи у  відповідності  до  ст.75  ГПК України  за  наявними  у   справі  документами, заслухавши пояснення представників позивача та  відповідача ,  проаналізувавши     встановлені   факти  та  відповідні  до них  правовідносини, господарський суд,-  

                                                 ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору 27.08.2004р.  було укладено договір купівлі-продажу № 41 (надалі   договір).

Відповідно до умов  договору  позивач  поставляв  відповідачу  продукти харчування в асортименті, а  відповідач  зобов'язався  прийняти  товар та оплатити його вартість. На виконання умов  договору   продавцем (позивач)   покупцю (відповідач)  поставлені  товари    по накладних      від 02.03.2005р. №АП - 0057621 на суму 392 грн. 80 коп.,  від 05.03.2005р. №АП - 0058308 на суму 680 грн. 94 коп.,  від 29.04.2005р. №АП - 0064747 на суму 778 грн. 03 коп., від 14.05.2005р. №АП - 0066280 на суму 891 грн. 45 коп., від 10.07.2006р. №АП - 0130569 на суму 222 грн. 70 коп.;    від 17.08.2006р. №АП - 0137077 на суму 327 грн. 91 коп.  В порушення  п.4.1   договору  відповідач не провів   оплату  за отриманий товар  на протязі  5  банківських днів,  чим  було  створено заборгованість в  розмірі    1324 грн. 32 коп.

Наявність заборгованості та її розмір позивачем  визнано повністю та   відповідачем надано акт звірки  взаєморозрахунків. До вказаного акту  відповідачем    включено    для  зарахування  до  зобов'язань   позивача   акти від  03.01.2007  року  на  суму   219  грн. 90 коп. про псування, бій, лом  товарно-матеріальних цінностей, однак  господарським  судом   вказані акти  не  приймаються до уваги і  розцінюються  як такі, що не мають  доказової  бази  для розгляду  справи по суті, оскільки вони складені  комісією у  складі  працівників  відповідача, позивач  про роботу цієї комісії   не  був повідомлений та не приймав  участі  в  її роботі. Крім  того,   акти  не відповідають   погодженим сторонами  умовам  п.3.3 договору   про порядок вирішення претензій при поставці  неякісного  товару (а.с.13). Господарським  судом  також  звертається увага на те, що акти було складено   через 5 місяців  після отримання  останньої  партії  товару (17.08.2006 року), без  врахування  строків  зберігання  і  реалізації  продуктових  товарів  і до актів  на списання включено окремі  товари,  постачання  яких не проводилось в спірний період   позивачем.

Письмових заперечень  відповідач  суду не надав, а в судовому засіданні не визнав  обґрунтованим нарахування   втрат від інфляції та 3 % річних починаючи  з  квітня  2006  року, оскільки  при проведенні  розрахунку   позивачем не враховано  факти  проведених  оплат та  погашення  заборгованості  відповідачем в  період з квітня по  серпень  2006  року.

Заявлені  позивачем  претензії  про  проведення оплати  вартості  отриманого товару залишені  відповідачем без реагування  та  задоволення.

Проаналізувавши  правовідносини, що виникли між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський  суд   приходить до переконання, що позовні  вимоги  підлягають  до  часткового  задоволення, з відповідача підлягає  до стягнення  1450  грн. 61 коп.  Такий  висновок суд  зробив на підставі наступного.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,   між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв товар, але  виконав  свої  зобов'язання  по  оплаті  вартості   товару  лише  частково і  не  вжив  заходів  для повернення  позивачу  отриманого  без  проведення  оплати  товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в   видаткових  накладних (а.с. 18- 24).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його  прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами..

Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг  в  розмірі 1324  грн. 32 коп. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає  5500  грн.  Аналізуючи  обґрунтованість   позовних вимог  в  частині  стягнення  пені  в  розмірі   299 грн. 17  коп. господарський  суд  вважає  позовні вимоги в  цій  частині  безпідставними, оскільки  позивачем  не  надано    правового  обґрунтування нарахуванню  пені саме  виходячи з  розміру  подвійної  облікової ставки  Національного  банку України в той час, коли  п.3.5 договору   передбачає відповідальність покупця  за  відмову від  розрахунку за  продукцію  штраф  в  розмірі  1%  від  суми відмови, а також  0,5% пені  за кожен день прострочення  платежу. За  приписом  ст. 33 ГПК  України кожна сторона повинна  довести ті  обставини, на  які   вона посилається як  на підставу своїх  вимог  і  заперечень.  Згідно  до ст. 549  Цивільного кодексу України   пенею  є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від  суми  несвоєчасно  виконаного грошового  зобов'язання за кожен день  прострочення  виконання. Вирішуючи  питання  про  обґрунтованість  позовних вимог в частині   стягнення  нарахованих  позивачем сум  втрат  від інфляції та 3 %  річних суд вважає, що  позовні  вимоги підлягають   до задоволення   частково  на підставі  ч.2 ст. 625 Цивільного  кодексу  України в  розмірі  106   грн. 38  коп.  втрат  від інфляції  та   19  грн. 91  коп.   3% річних  за період з серпня  2006  року  по січень  2007 року включно. Господарський  суд  вважає, що позивачем  необґрунтовано  проведено  розрахунок  втрат від інфляції та 3% річних  за  період з квітня по  липень  2006  року включно, оскільки з наданих  відповідачем  документів  про проведення звіряння  розрахунків  та    реєстру  проведених  платежів  вбачається, що     борг  в  розмірі   1324  грн. 32 коп.   виник  в серпні  2006  року і  таким  залишався  до   часу  звернення  позивача  з  позовом  до суду, а в період з  квітня  по  липень 2006  року відповідачем  здійснювались  окремі  платежі, однак   позивач   приймав  ці  платежі  без  визначення  їх цільового  призначення  і   погашав  заборгованість  за  власним  розсудом  вибірково, а  не  узгоджував  питання  про віднесення платежів на покриття заборгованості  по  окремих  поставках. За  приписом  ст. 193  Господарського кодексу України   кожна  сторона господарського зобов'язання повинна  вжити усіх заходів для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи  інтереси другої сторони та  забезпечення  загальногосподарського  інтересу.   

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд,

                                            В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  частково.

Стягнути з  торгово-роздрібного  підприємства №1 Новоукраїнського районного  споживчого  товариства  м.Новоукраїнка     Кіровоградської  області   вул. Карла Маркса 60 р/р 260092855 в "Райффвйзен банк "Аваль", МФО 323538, код 20646550  на користь   товариства з обмеженою  відповідальністю “Актив  плюс” м. Кіровоград  вул. Дарвіна 50 р/р 26005312540001 в КФ КБ "Приватбанк", МФО 323583, код 31472308 заборгованість за  отриманий товар  в  розмірі  1324 грн. 32 коп.,  втрати від інфляції в розмірі  106 грн. 38 коп., 3% річних в  розмірі  19  грн.91 коп. на загальну суму  1450  грн. 61 коп., суму сплаченого  державного  мита в розмірі   102  грн. та  по оплаті  послуг на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу в  розмірі  118  грн.  

Наказ  видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного господарського суду Дніпропетровської  області  на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя   Ю. І. Хилько