Рішення

від 04.04.2013 по справі 2-4319/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа № 2-4319/11 Головуючий у І інстанції Телепенько А.Д. Провадження № 22-ц/780/1479/13 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С. Категорія 56 04.04.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.

суддів : Верланова С.М., Березовенко Р.В.

при секретарі- Бобку О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ТОВ «Фірма «Давид», ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду від 10 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ТОВ «Фірма «Давид», ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області про визнання права власності на майнове (корпоративне) право на частку у статутному фонді (капіталі) господарського товариства, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства та зобов»язання вчинити певні дії.

Встановила :

У листопаді 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з названим позовом.

Посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_7 На момент смерті чоловік був учасником ТОВ «Фірма «Давид» і йому належала частка у статутному фонді підприємства у розмірі 73472 грн.

Зазначала, що свідоцтвом про право власності від 01березня 2011 року, виданим державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори посвідчено право власності ОСОБА_5 на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яке складається :

- з частки у статутному фонді приватного підприємства «Мрія-С», що становить 2250 грн., що належала померлому ОСОБА_7 на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.01.2011 року, виданим Державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Згода В.В.;

- частки у статутному фонді ТОВ Фірма «Давид», що становить 73 472 грн., що належала померлому ОСОБА_7 на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 25.01.2011 року, виданим Державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Згода В.В.

Вартість майна становить 75 722 грн., вартість ? частки майна становить 37 861 грн.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 березня 2011 року, виданого цим же нотаріусом, вона є власником 2/3 частки майна, у тому числі з урахуванням 1/3 частини майна, від якої відмовилася донька померлого ОСОБА_9

Вартість майна становить 37861 грн.,, а вартість 2/3 часток майна становить 25240,66 грн.

Оскільки позивачка є власником частки у статутному фонді ТОВ «Фірма «Давид», набутого подружжям за час шлюбу, а саме 1/2 частки у статутному фонді ТОВ «Фірма «Давид», то вважала, що розмір її складає 40 % або 36736 грн., а також 2/3 часток майна-корпоративного права у вигляді 1/2 частки у статутному фонді зазначеного підприємства, що складає 26,6 % або 24 490 ,66 грн., тому володіє у сукупності 66,6 % статутного капіталу від статутного фонду ТОВ «Фірма «Давид».

Також зазначала, що 10 березня 2011 року, без її участі, відбулися збори учасників ТОВ «Фірма «Давид», які оформлені Протоколом №1, на яких ОСОБА_2 в одноособовому порядку виключила зі складу учасників товариства померлого ОСОБА_7, не надала згоди на прийняття її, як спадкоємця до учасників товариства та збільшила свій розмір частки у статутному капіталі до 182 297 грн., а також затвердила в новій редакції Статут, здійснила його реєстрацію та взяла на себе обов!»язки директора з правом підпису на бухгалтерських і банківських документах. Вважала, що збори проведено з порушенням вимог законодавства, є неправомочним та такими, що порушують її права та інтереси як співвласника товариства.

Крім того, позивачка вважала незаконним рішення загальних зборів ТОВ «Фірма «Давид» від 03 лютого 2012 року (протокол №1), які було проведено без її участі і на яких було прийнято рішення про збільшення статутного фонду товариства до 192 299 грн. шляхом внесення ОСОБА_3 протягом року вкладу в грошовому чи майновому виразі у розмірі 10002 грн., здійснено розподіл часток між учасниками товариства пропорційно їх внескам, в результаті чого встановлено, що ОСОБА_2 належить 182 297 грн. або 94,8%, а ОСОБА_3 - 10002 грн., або 5,2%, затверджено нову редакцію Статуту товариства.

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 10 грудня 2012 року позов ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі:

- визнано за позивачкою право власності на майнове (корпоративне) право у вигляді частки у статутному фонді ТОВ Фірма «Давид» у розмірі 66,6 відсотків статутного фонду, що дорівнює 61226,00 грн.;

- визнано позивачку учасником ТОВ Фірма «Давид» з часткою у розмірі 66,6 відсотків статутного фонду, що дорівнює 61226,00 грн.;

- визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ Фірма «Давид», оформлених протоколами № 1 від 10.03.2011 року та № 1 від 03.02.2012 року;

- скасувано державну реєстрацію нової редакції статуту ТОВ Фірма «Давид» від 12.03.2011 року та від 07.02.2012 року;

- зобов'язано ТОВ Фірма «Давид» внести зміни до установчих документів, пов'язаних з включенням ОСОБА_5 до складу учасників товариства.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2, ТОВ «Фірма Давид», ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з підстав невідповідності його вимогам матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційне провадження по апеляційних скаргах відкрито, справу до розгляду призначено на 01 квітня 2013 року на 12.15 год.

ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилася, про час та місце слухання справи повідомлена. Подала заяву про відкладання розгляду справи, посилалася на те, що її представник хворіє, а вона хотіла б надати свої заперечення на апеляційну скаргу.

Заяву датовано 01.04.2013 роком, проте ОСОБА_5 в судове засідання 01.04.20123 року не з»явилася, підстави для її відсутності при розгляді справи апеляційною інстанцією не надала, а тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторони. Щодо надання заперечень на апеляційну скаргу, то ОСОБА_5 не була позбавлена права їх надати в термін до 25.03.2013 року, про що була повідомлена листом Апеляційного суду Київської області від 01.03.2013 року за вих..22ц-780/1479/13.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_7

На момент смерті ОСОБА_7 був учасником ТОВ «Фірма «Давид» і йому належала частка у статутному фонді підприємства у розмірі 73 472 грн.

01березня 2011 року державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори видано свідоцтво на ім.»я ОСОБА_7 на право власності ОСОБА_5 на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яке складається :

- з частки у статутному фонді приватного підприємства «Мрія-С», що становить 2250 грн., що належала померлому ОСОБА_7 на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.01.2011 року, виданим Державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Згода В.В.;

- частки у статутному фонді ТОВ Фірма «Давид», що становить 73 472 грн., що належала померлому ОСОБА_7 на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 25.01.2011 року, виданим Державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Згода В.В.

Вартість майна становить 75 722 грн., вартість ? частки майна становить 37 861 грн. (т.1 а.с.17).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 березня 2011 року, виданого цим же нотаріусом, вона є власником 2/3 частки майна, у тому числі з урахуванням 1/3 частини майна, від якої відмовилася донька померлого ОСОБА_9

Вартість майна становить 37861 грн.,, а вартість 2/3 часток майна становить 25240,66 грн.(т.1 а.с.18).

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид» ( станом на 18.10.2005 року) товариство є юридичною особою, самостійною виробничо-торгівельною одиницею, створеною відповідно до діючого законодавства України на базі об»днання частини майна Учасників (т.1 а.с.29,30-39).

Згідно розділу 1, п.п.1.2-1.4., п.п.5.1 - учасниками товариства є ОСОБА_2, ОСОБА_7; статутний фонд підприємства складає 91840 грн. за рахунок внесків учасників. Частки учасників становили -ОСОБА_2- 18 368 грн. або 20%, ОСОБА_7-73472 грн. або 80% (т.1 а.с.30,33).

Відповідно до п.5.2. фірма має право змінювати розмір статутного фонду.

Згідно п.п.8.1 Статуту - вищим органом фірми є збори учасників; п.п.8.2.12 встановлено, що до компетенції зборів учасників відноситься прийняття нових учасників і виключення зі складу учасників (т.1 а.с.34).

Згідно п.п.13.4 Статуту у разі набуття третьою особою права на частку в майні фірми поза бажанням учасника (при поділі майна подружжя, в порядку спадкування і т.п.), а також внаслідок заповіту учасника, при відсутності згоди учасників на прийняття в члени фірми, частка цій особі підлягає виплаті в порядку, передбаченому п.8.2 цього Статуту. У цих випадках третя особа не набуває ніяких прав учасника фірми.

З протоколу №1 Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю від 10.03.2011 року видно, що рішенням зборів ОСОБА_7 виключено зі складу учасників товариства у зв»язку зі смертю. Згоду на прийняття в члени фірми спадкоємців померлого не надано. Згідно з рішенням зборів учасників від 10.03.2011 року внесено зміни до Статуту Товариства та затверджено його нову редакцію (т.1 а.с.40,41).

З протоколу загальних зборів учасників ТОВ Фірма «Давид» від 03 лютого 2012 року встановлено, що зборами прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_3 про прийняття його до складу учасників, збільшено розмір статутного фонду товариства до 192299 грн, розподілено частки учасників товариства : ОСОБА_2-182 297 грн. або 94,8 %, ОСОБА_3 - 10002 грн. або 5,2%, затверджено нову редакцію Статуту ( т.1 а.с.145-146).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_5, суд виходив з того, що остання є власником частки у статутному фонді Товариства на підставі свідоцтва про право власності від 01.03.2011 року за № 1-565 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.03.2011 року за № 1-566, їй належать права, включаючи згідно ч. І ст.167 Господарського Кодексу України правомочність на участь в управлінні товариством, а тому вважав, що оскільки вище зазначені свідоцтва не містять визначення відсоткової частки корпоративного права ОСОБА_5 у статутному фонді товариства, вимоги останньої в частині визнання за нею права власності у відсотковому значенні на частку у статутному фонді є законними та обґрунтованими.

При цьому, визнавши за позивачкою право власності у відсотковому значенні на частку у статутному фонді товариства у розмірі 61226 грн., що становить 66,6 % статутного фонду (капіталу) товариства, суд дійшов висновку, що всі прийняті рішення Загальними зборами учасників Товариства без участі позивачки є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки було допущено суттєвих порушень процедури скликання та голосування на загальних зборах учасників Товариства.

Колегія не може погодитися з даними висновками суду.

Згідно ст..1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст..1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст..1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов»язки, що нерозривно пов»язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в об»єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами .

В силу ч.1 ст.100 ЦК України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка після смерті учасника товариства ОСОБА_7 отримала правовстановлюючі документи, якими підтверджується її право власності на частку в статутному фонді ТОВ фірми «Давид», а саме - свідоцтво про право власності від 01.03.2011 року за № 1-565 (т.1, а.с.17) та свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.03.2011 року за № 1-566. Згідно цих свідоцтв ОСОБА_5 належить на праві спільної сумісної власності 1/2 частки у статутному фонду ТОВ «Фірма «Давид» померлого учасника ОСОБА_7, тобто 40% статутного фонду, що дорівнює 36736,00 грн., а також позивач являється спадкоємцем 2/3 часток майна померлого учасника ОСОБА_7, тобто 26,6% статутного фонду ТОВ Фірма «Давид», що дорівнює 24490, 66 грн. Загалом, виходячи з наявних свідоцтв ОСОБА_5 має майнове право на 66,6% статутного фонду ТОВ «Фірма «Давид» в редакції статуту станом на 01.03.2011 року, що дорівнює 61226,66 грн.

Висновок суду про те, що наявність у спадкоємця померлого учасника товариства правовстановлюючих документів, що були отримані після його смерті і якими підтверджується майнове корпоративне право на частку в статутному фонді (капіталі) Товариства свідчить про те, те, що він автоматично набуває статус учасника Товариства, не ґрунтується на вимогах закону.

Крім того, посилання суду на рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року №17-рп/2012 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст..61 СК України, а саме, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, колегія вважає безпідставним. Зазначене рішення не розповсюджується на правовідносини, що виникли між позивачкою та відповідачами у зв»язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7. Крім того, ТОВ «Фірма «Давид» згідно статуту не є приватним підприємством.

Відповідно до п.п.13.4 Статуту товариства ( в редакції 2005 року) у разі набуття третьою особою права на частку в майні фірми поза бажанням учасника (при поділі майна подружжя, в порядку спадкування і т.п.), а також внаслідок заповіту учасника, при відсутності згоди учасників на прийняття в члени фірми, частка цій особі підлягає виплаті в порядку, передбаченому п.8.2 цього Статуту. У цих випадках третя особа не набуває ніяких прав учасника фірми.

Відповідно до положень ст...55 ГК України спадкоємець може бути визнаний учасником Товариства лише після надання згоди Товариства на прийняття спадкоємця учасника Товариства учасником Товариства . Такі повноваження належать до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства .

По справі встановлено, що рішенням зборів учасників товариства від 10 березня 2011 року ОСОБА_7 виключено зі складу учасників товариства у зв»язку зі смертю. Згода на прийняття в члени фірми спадкоємців померлого не надавалася.

На думку колегії, суд, обґрунтовуючи рішення, помилково застосував до спірних правовідносин ч.1 ст.167 ГК України.

Дані положення статті встановлюють, що корпоративне право - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. У даному випадку ОСОБА_5 є лише спадкоємцем померлого учасника товариства і її право набути корпоративні права, в т.ч. правомочності на участь в управлінні Товариством виникає лише після прийняття її в члени товариства на підставі згоди учасників товариства.

Крім того, як зазначено в абз. 4 п.3.2.4 рекомендації Президії Вищого Господарського Суду України від 28.12.2007 року, судам необхідно враховувати, що голоси, які припадають на частку померлого або реорганізованого учасника, не беруть участі у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду, що позивачка є учасником товариства, а застосування, у даному випадку до спірних правовідносин ч.І ст. 167 ГК України, є помилковим.

Не можна погодитися також з рішенням суду в частині визнання права власності за позивачкою (у відсотковому значенні) на частку у статутному фонді товариства..

Як вже наголошувалося, згідно свідоцтва про право власності від 01.03.2011 року за № 1-565 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.03.2011 року за № 1-566 ОСОБА_5 належить на праві спільної сумісної власності 1/2 частки у статутному фонду ТОВ «Фірма «Давид» померлого учасника ОСОБА_7, тобто 40% статутного фонду, що дорівнює 36736,00 грн., а також позивач являється спадкоємцем 2/3 часток майна померлого учасника ОСОБА_7, тобто 26,6% статутного фонду ТОВ «Фірма «Давид», що дорівнює 24490, 66 грн. Загалом, виходячи з наявних свідоцтв, ОСОБА_5 має майнове право на 66,6% статутного фонду ТОВ Фірма «Давид» в редакції статуту станом на 01.03.2011 року, що дорівнює 61226,66 грн.

Вказані свідоцтва є дійсними та ніким не оспорені, а позивачка володіє своїм майновим правом у розмірі, визначеними правовстановлюючими документами.

Вирішуючи спір по суті, суд залишив поза увагою, що відповідно до ч.2 ст.55 ГК України спадкоємець, якому належить право власності на частку в статутному фонді товариства, в разі відмови товариством у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця), має право вимагати повернення йому в грошовій або натуральній формі частки майна, яке належало спадкодавцю та не роз»яснив відповідно до ст..10 ЦПК України позивачці дане її право. На думку колегії, вимоги позивачки в цій частині є передчасними.

Колегія суддів вважає необґрунтованим також рішення суду стосовно позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів та наступного скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ Фірма «Давид».

Посилання позивачки на те, що рішення загальних зборів від 10 березня 2011 року про виключення зі складу учасників померлого ОСОБА_7 та відмову в прийнятті до складу ТОВ Фірма «Давид» його спадкоємців, було прийнято з порушенням ст. 61 ЗУ «Про господарські товариства» є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Як вже наголошувалося раніше, відповідно до рекомендацій ВГСУ «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 року N 04-5/14 голоси, які відносяться до частки померлого або реорганізованого учасника, не приймають участі в голосуванні з питання вступу спадкоємця або правонаступника в товариство. Відповідно, ці голоси не враховуються при визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника в це товариство.

Крім того в п. 2.2.3. вказаних вище Рекомендацій Вищий господарський суд України зазначив, що недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення їх загальних зборів є порушеннями права на участь у роботі цього органу. Цим правом відповідно до законодавства наділено лише учасників господарських товариств. Тому недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення загальних зборів не можуть визнаватися порушеннями прав тих позивачів, які не є учасниками цього товариства.

Оскільки ОСОБА_5 не являється учасником ТОВ « Фірма «Давид», висновок суду про порушення її прав і, як наслідок, визнання рішень загальних зборів від 10 березня 2011 року та від 03 лютого 2012 року не відповідає обставина справи та вимогам закону.

Не ґрунтується на законі і висновок суду про право ОСОБА_5, як спадкоємця учасника товариства, вимагати скасування державної реєстрації нової редакції Статуту, а також вимагати про внесення змін до установчих документів товариства, оскільки дані права надано учасникам товариства та є виключною компетенцією загальних зборів учасників, ким позивачка не являється.

В силу ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому не може бути залишеним без змін, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким, у відповідності до викладеного вище, слід відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст..ст.307, 309 ЦПК України, колегія

Вирішила :

Апеляційні скарги задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду від 10 грудня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :