Рішення

від 10.12.2012 по справі 2-4319/11

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Броварський міськрайонний суд Київської області

м. Бровари, вул. Грушевського, 2, 07400, (04594) 6-49-92

справа 2-4319/11

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2012 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого-судді Телепенька А.Д.,

при секретарі Срібній Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид», ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову по справі: Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області, про визнання права власності на майнове (корпоративне) право на частку у статутному фонді (капіталі) господарського товариства, визнання фізичної особи учасником господарського товариства, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

У листопаді 2011 року ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернулась до суду із зазначеним вище позовом, у якому, із урахуванням уточнених позовних вимог просила:

- визнати, за ОСОБА_1 право власності на майнове (корпоративне) право у вигляді частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид» (далі-ТОВ «Фірма «Давид») (код ЄДРПОУ 19419121) у розмірі 66,6 (шістдесят шість цілих шість десятих) відсотків від статутного фонду, що дорівнює 61226 (шістдесят одній тисячі двісті двадцяти шести) гривням 00 копійкам;

- визнати ОСОБА_1 учасником ТОВ «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) з часткою у розмірі 61226 (шістдесят одної тисячі двісті двадцяти шести) гривень 00 копійки, що становить 66,6 (шістдесят шість цілих шість десятих) відсотка статутного фонду (капіталу) Товариства;

- визнати недійсним (незаконним) рішення зборів учасників ТОВ «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) оформлене Протоколом № 1 від 10 березня 2011 року, як таке, що не відповідає вимогам закону та прийняте неправомочними (неповноважними) зборами;

- визнати недійсним (незаконним) рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) оформлене Протоколом № 1 від 03 лютого 2012 року, як таке, що не відповідає вимогам закону та прийняте неправомочними (неповноважними) зборами;

- скасувати державну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) зареєстровану 12 березня 2011 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області за реєстраційним №13551050003000040, що здійснена на підставі недійсного (незаконного) рішення власників (-а) Товариства;

- скасувати державну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) зареєстровану 07 лютого 2012 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області за реєстраційним №13551050003000040, що здійснена на підставі недійсного (незаконного) рішення власників (-а) Товариства;

- зобов’язати TOB «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121 1 внести зміни до установчих документів, пов’язаних з включенням ОСОБА_1 до складу учасників Товариства, та зареєструвати їх у встановленому законом порядку.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що 28 серпня 2010 року помер її чоловік, ОСОБА_4, який на момент смерті був учасником ТОВ «Фірма «Давид», якому належала частка у статутному фонді Товариства у розмірі 73472,00 гривні або 80 відсотків.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 01 березня 2011 року, виданого державним нотаріусом ОСОБА_5 Броварської міської державної нотаріальної контори, їй як пережившій дружині чоловіка ОСОБА_4, який помер 28 серпня 2010 року, належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно набуте подружжям за час шлюбу, яке складається з:

- частки у статутному фонді Приватного підприємства «Мрія-С» (код за ЄДРПОУ- 35876277), що становить 2250 грн. 00 коп., що належала померлому ОСОБА_4;

- частки у статутному фонді ТОВ «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121), що становить 73472 грн. 00 коп., яка належала померлому ОСОБА_4

Вартість майна становить 75722 грн., а вартість 1/2 частки майна становить 37861 грн.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 березня 2011 року виданого цим же державним нотаріусом, вона є власником 2/3 частки майна, у тому числі з урахуванням 1/3 частини майна від якої відмовилася донька померлого ОСОБА_6

Вартість майна становить 37861 грн. 00 коп., а вартість 2/3 часток майна становить 25240 грн. 66 коп.

Оскільки вона є власником 1/2 частки спільної сумісної власності майна набутого подружжям за час шлюбу, а саме є власником частки у статутному фонді ТОВ «Фірма «Давид», вважає, що розмір її складає 40,00% або 36736,00 грн., а також 2/3 часток майна корпоративного права у вигляді ? частки у статутному фонді ТОВ «Фірма «Давид», що складає 26,6% або 24490 грн. 66 коп., тому володіє у сукупності 66,6 відсотками статутного капіталу від статутного фонду ТОВ «Фірма «Давид».

Також зазначала, що 10 березня 2011 року, без її участі, відбулися збори учасників ТОВ «Фірма «Давид», які оформлені Протоколом №1, на яких ОСОБА_2 в одноособовому порядку виключила зі складу учасників товариства померлого ОСОБА_4, не надала згоди на прийняття її до учасників Товариства, як спадкоємця, збільшила свій розмір частки у статутному капіталі до 182297 грн., затвердила в новій редакції Статут, здійснивши його реєстрацію та взяла на себе обов’язки директора з правом підпису на бухгалтерських і банківських документах, тому вважає, що ці збори проведені з порушенням законодавства України, є неправомочними, а рішення незаконними та такими, що порушують її права та інтереси як співвласника Товариства.

Що стосується загальних зборів учасників ТОВ «Фірма «Давид» від 03 лютого 2012 року (протокол № 1) проведених під час розгляду даної цивільної справи, проведених без її участі на яких було прийнято рішення про збільшення статутного фонду Товариства до 192299 грн. шляхом внесення ОСОБА_3 протягом року вкладу в грошовому чи майновому виразі у розмірі 10002 грн., здійснено розділ часток між учасниками Товариства пропорційно їх внескам в результаті чого ОСОБА_2 належить 182297 грн. або 94,8%, а ОСОБА_3 належить 10002 грн., або 5,2%, затверджено нову редакцію Статуту (зареєстрований державним реєстратором) також вважає неправомочними, а рішення незаконними, оскільки проведені з порушенням норм Закону.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, дали пояснення аналогічні викладеному вище, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та співвідповідач ОСОБА_3 у суді позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону.

Третя особа: Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області у судове засідання не з’явився, направив до суду листа, у якому просив проводити розгляд справи без участі їх представника.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У ч. 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, шо суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ст. 60 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес і іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 60 доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 100 ЦК України передбачено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Учасники товариства мають право вийти з товариства якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року і у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження від 19 липня 1991 року Відділом ЗАГСу Броварського міськвиконкому Київської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_9, актовий запис № 351. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_4.

Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 помер 28 серпня 2010 року, про що в Книзі реєстрації смертей зроблений актовий запис за № 731.

Із спадкової справи № 527/2010 до майна померлого 28 серпня 2010 року ОСОБА_4 вбачається, що після його смерті із заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право власності в спільному майні подружжя відповідно до ст.ст. 60-62 СК України до Броварської міської державної нотаріальної контори 14 січня 2011 року, тобто у встановлений законом строк, звернулася позивач ОСОБА_4 0.0.

Відповідно до заяви від 24 лютого 2011 року, посвідченої державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 у встановлений законом строк відмовилась від належної їй частки у спадщині на користь ОСОБА_1

Із свідоцтва про право власності посвідченого державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори 01 березня 2011 року, видно, що ОСОБА_1 пережившій дружині ОСОБА_4, померлого 28 серпня 2010 року, належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, що належали останньому та складається з:

- частки у статутному фонді Приватного підприємства «Мрія-С» (код ЄДРПОУ- 35876277), що становить 2250 грн. 00 коп.;

- частки у статутному фонді ТОВ «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121), що становить 73472 грн. 00 коп.;

Вартість майна становить 75722 грн. 00 коп., а вартість 1/2 частки становить 37861 грн. 00 коп.

Крім цього згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом посвідченого 01 березня 2011 року державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1 на 2/3 частки майна у тому числі з урахуванням 1/3 частини майна від якої відмовилася донька померлого ОСОБА_6, яке складається з:

- 1/2 частини частки у статутному фонді Приватного підприємства «Мрія-С» (код ЄДРПОУ-35876277), що становить 2250 грн. 00 коп.;

- 1/2 частини частки у статутному фонді ТОВ «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121), що становить 73472 грн. 00 коп.

Вартість майна становить 37861 грн. 00 коп., а вартість 2/3 часток майна становить 25240 грн. 66 коп.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2012 року залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 червня 2012 року у цивільній справі № 2/1007/513/2012, що набрало законної сили, у задоволені позову ТОВ «Фірми «Давид» до ОСОБА_1, ОСОБА_10, третя особа: завідувач Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та свідоцтва про право власності відмовлено.

Відповідно до ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.01.2011р., виданого Державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, станом на 25 січня 2011 року засновниками та учасниками ТОВ «Фірма «Давид» є: ОСОБА_4 якому належить частка у статутному фонді Товариства у розмірі 73472 грн. або 80% та ОСОБА_2 якій належить частка у статутному фонді Товариства у розмірі 18368 грн. або 20 %.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 17 ЗУ від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), в тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дату закінчення його формування, які згідно ст. 24 цього ж Закону подаються державному реєстратору (надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення) особисто засновником (засновниками) або уповноваженою особою.

У ч. 1ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців», передбачено, що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи №135500004078 ТОВ «Фірми «Давид» ОСОБА_4 з 11 грудня 1996 року до 28 серпня 2010 року (до часу смерті) був учасником товариства. (Том 1-а.с.144-251)

01 листопада 2000 року виконкомом Броварської міської ради за № 713 було зареєстровано зміни до Статуту ТОВ «Фірми «Давид» в редакції від 16.11.1993 року (Том 1 а.с. 197-198) та Угоду про продовження його діяльності (Том 1-а.с. 199-201), відповідно до п.2 змін до Статуту, п.1, 5 Угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 досягнуто домовленості залишитись учасниками Товариства, і що розмір частки у ОСОБА_2-18368 грн. або 20,00 %, а у ОСОБА_4-73472 грн. або 80,00 %.

19 жовтня 2005 року Державним реєстратором виконкому Броварської міської ради зареєстровано ОСОБА_10 редакцію Статуту ТОВ «Фірми «Давид» (Том 1- а.с.183-188), яка затверджена Протоколом № 1 від 18 жовтня 2005 року на Загальних зборах учасників Товариства. (Том 1- а.с.179-180);

Відповідно до п.1.2. та п.5.1. даного Статуту, та чинного на час смерті ОСОБА_4, учасниками товариства були ОСОБА_2 та ОСОБА_4, статутний фонд та розмір часток не змінювались.(Том 1- а.с. 183-188).

Що стосується позову про визнання за ОСОБА_1 права власності на майнове (корпоративне) право у вигляді частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ «Фірма «Давид» у розмірі 66,6 відсотків від статутного фонду, що дорівнює 61226 грн., суд вважає, що зазначена позовна вимога підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 набув статусу учасника господарського товариства під час шлюбу із позивачем і його частка у розмірі 73472 грн. або 80,00% у Статутному фонді Товариства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до положень СТ.16 ЗУ «Про власність», ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України (які діяли на момент коли ОСОБА_4 став учасником Товариства та набуття ним 80,00 % частки у статутному фонді), а також згідно із ст.61 СК України від 10.01.2002 року, ч. 3 ст. 368 ЦК України, який вступив в дію 01.01.2004 року, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2012 року у цивільній справі № 2/1007/513/2012, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фірми «Давид» до ОСОБА_1, ОСОБА_10, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Завідувач Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності і свідоцтва цро право власності на спадщину за законом відмовлено, оскільки видані з дотриманням вимог законодавства України.

Згідно із ч. З ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

У ст. 61 СК України зазначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року №17-рп/2012 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України, зазначено, що «статутний капітал та майно приватного підприємства є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя».

Із ст.190 ЦК України вбачається, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно із ч.1 ст.167 ГК України, корпоративні права-це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право власності від 01.03.2011 року, є власником 1/2, частки спільної сумісної власності майна набутого подружжям за час шлюбу, а саме власником частки у статутному фонді ТОВ «Фірма «Давид», розмір якої складає 40,00 %, або 36 736, 00 гривень, що надає їй права передбачені законом та включають правомочності на участь її в управлінні Товариством.

Крім цього, позивач, як спадкоємець за законом в порядку спадкування, та відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.03.2011 року, набула права власності ще на 2/3 часток майна, а саме-корпоративного права у вигляді ? частки у статутному фонді ТОВ «Фірма «Давид», що складає 26,6 % або 24490,66 гривень, статутного капіталу Товариства. Отже ОСОБА_1, володіє у сукупності правом власності на 66,6 відсотків від статутного фонду Товариства.

Оскільки вище зазначені свідоцтва від 01 березня 2011 року не містять визначення відсоткової частки корпоративного права ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ «Фірма «Давид», тому позовні вимоги останньої в частині визнання за нею права власності (у відсотковому визначенні) на частку у статутному фонді товариства є законними та обґрунтованими.

З приводу позовної вимоги про визнання ОСОБА_1 учасником Товариства з часткою у розмірі 61226 грн., що становить 66,6 відсотка статутного фонду (капіталу) Товариства, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога також підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 113 ЦК України, ч.І ст.1 ЗУ «Про господарські товариства» (далі-ЗУ) підприємницьким (господарським) товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

У ч. 1 ст. 114 ЦК України, передбачено, що учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Із ч. 2 ст. 83 ЦК України, вбачається, що товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з наведеного учасником господарського товариства може бути фізична особа, яка володіє правом власності на частку у статутному (складеному) капіталі (фонді) такого товариства. Оскільки ОСОБА_1 у своєму позові поставила питання про визнання за нею права власності на частку у статутному фонді ТОВ «Фірма «Давид», суд вважає, що задоволення такої вимоги, відповідно до диспозицій вище наведених положень законодавства, надає право позивачу набути і статусу учасника господарського товариства та передбачає виникнення у ОСОБА_1 прав та обов’язків учасника господарського товариства, передбачених ст. ст. 116, 117 ЦК України та ст. ст. 10, 11 ЗУ, в тому числі, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією виходячи із положення 4.1 ст.167 ГК України та ч. 2 ст. 83 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не надає згоди ОСОБА_1 на участь у товаристві, чим позбавляє останню можливості стати учасником ТОВ «Фірма «Давид» у спосіб передбачений законодавством, на підставі проведення з участю позивача загальних зборів учасників Товариства, тому вимога позивача про визнання її учасником Товариства не суперечить законодавству.

Згідно із 4.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У 4.1 ст. 317 ЦК України, передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до 4.1 ст. 319 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки дії відповідача ОСОБА_2 обмежують права ОСОБА_1 визначені ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, тому дане порушення прав останньої підлягає захисту, шляхом визнання її учасником Товариства.

Судом встановлено, що 10 березня 2011 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «Фірма «Давид», оформлені протоколом № 1 за одноособовою участю відповідача ОСОБА_2, без присутності позивача і інших спадкоємців, померлого ОСОБА_4П, на яких були прийняті рішення:

- про виключення із складу учасників Товариства ОСОБА_4 у зв’язку з його смертю;

- про відмову в наданні згоди на прийняття в члени Товариства спадкоємцям померлого;

- про зменшення статутного капіталу Товариства у зв’язку з невнесенням 73472 грн. померлим ОСОБА_4;

Г

- про збільшення статутного капіталу до 182297 грн. у зв’язку із внесенням ОСОБА_2 внеску через ошадну касу у розмірі 163923 грн.;

- про прийняття сертифікату відповідності № 00001318 щодо відповідності закінченого будівництва об’єкта-реконструкції квартири № 3 під аптеку по вулиці М. Грушевського, 15 у м. Броварах Київської області;

- про затвердження нової редакції Статуту Товариства та здійснити його державну реєстрацію;

- про прийняття на себе ОСОБА_2 обов’язків по виконанню функцій директора Товариства з правом першого підпису на бухгалтерських і банківських документах.

12 березня 2011 року на підставі даного протоколу № 1, державним реєстратором здійснено державну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ «Фірма «Давид». (Том 1-а.с. 172-175)

Судом достовірно встановлено, що на момент проведення 10 березня 2011 року загальних зборів, діяла редакція Статуту Товариства, затвердженого Протоколом № 1 від 18 жовтня 2005 року. (Том 1-а.с.183-188)

Із п.13.3. Статуту Товариства (в редакції від 18.10.2005 року) вбачається, що учасники фірми зобов’язані дотримуватися положень договору і Статуту фірми.

У п.8.1 Статуту Товариства (в редакції від 18.10.2005 року), зазначено, що вищим органом Фірми є збори учасників, учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

Відповідно до п. 5.1. цього ж Статуту, частка учасника Товариства ОСОБА_2 у статутному фонді Товариства на момент проведення загальних зборів 10 березня 2011 року складала 20,00 відсотків голосів.

Згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року (далі-ЗУ) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Також у п. 8.3. Статуту, передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЗУ з питань, зазначених у п. п. «а», «б» (внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу), а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більщ як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

За правилами ч. 5 ст. 61 ЗУ, учасники товариства про проведення загальних зборів товариства, повідомляються способом передбаченим статутом із зазначенням часу, місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно із ч.1 ст. 55 ЗУ при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 51, ч. 1 ст. 59 цього ж закону передбачено можливість збільшення статутного капіталу господарського товариства щляхом внесення його учасниками додаткових внесків.

За правилами ст. 52 ЗУ зменшення статутного капітату ТОВ попускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків, а збільшення статутного капіталу товариства допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

У ч. 6 ст. 144 ЦК України передбачено, що збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.

Судом встановлено, що новий учасник Товариства ОСОБА_3 на момент проведення загальних зборів 03 лютого 2012 року та державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства, яка відбулась 07 лютого 2012 року свій внесок до статутного фонду не вніс, а тому рішення про збільшення статутного капіталі і державна реєстрація нової редакції Статуту суперечить вимогам ст. 144 ЦК України, ч. 2 ст. 16, ч.8 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства».

Суд, вважає, що рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Фірма «Давид», оформлене протоколом № 1 від 10.03.2011 року не відповідає вимогам ч.2 ст. 59, ч.І ст.60, 61 ЗУ «Про господарські товариства» в частині недотримання процедури їх скликання, відсутності кворуму на загальних зборах господарського товариства.

Крім цього зазначене вище рішення також не відповідає вимогам п.8.3. Статуту Товариства (в редакції від 19.10.2005 року), оскільки збори учасників вважаються повноважними, якщо присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотків голосів.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2, в порушення вимог Статуту, володіючи лише часткою у розмірі 20,00 відсотків голосів, одноособово провела Загальні збори учасників ТОВ «Фірма «Давид», що оформлене Протоколом № 1 від 10.03.2011 року.

Відповідно до ч. З п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» (далі-Постанови) підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до п. п. 18, 21, 25, 34 цієї ж Постанови безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення, недотримання процедури їх скликання та їх проведення, що є підставою для визнання у судовому порядку цих рішень недійсними (ст. ст. 41-43, 59-61 Закону про господарські товариства).

Крім цього судом встановлено, що на загальні збори Товариства, які відбулись 10 березня 2011 року та 03 лютого 2012 року позивача ОСОБА_4 0.0. запрошено не було.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що і в цій частині позовні вимоги про визнання незаконними рішень загальних зборів товариства підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам закону та прийняті неправомочними (неповноважними) зборами.

З приводу позовної вимоги про визнання недійсним (незаконним) рішення Загальних зборів учасників Товариства оформлене Протоколом № 1 від 03 лютого 2012 року, як таке, що не відповідає вимогам закону та прийняте неправомочними (неповноважними) зборами судом встановлено, що головою зборів була ОСОБА_2, а секретарем було обрано ОСОБА_3 на яких були прийняті рішення:

- про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_3;

- про збільшення розміру статутного фонду до 192299 грн., шляхом внесення ОСОБА_3 протягом року вкладу в грошовому чи майновому виразі у розмірі 10002 грн.;

- про розподіл часток між учасниками товариства пропорційно їх внескам, а саме: ОСОБА_2-182297 грн. або 94,8%, а ОСОБА_3-10002 грн., або 5,2%;

- про затвердженння нової редакції Статуту Товариства з урахуванням прийнятих рішень учасників товариства.

Суд також вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню з тих же підстав, що і вимога про визнання недійсним (незаконним) рішення зборів учасників товариства оформлене Протоколом № 1 від 10 березня 2011 року, як таке, що не відповідає вимогам закону та прийняте неправомочними (неповноважними) зборами.

Позовні вимоги про скасування державної реєстрації редакції Статуту Товариства зареєстрованої 12 березня 2011 року за реєстраційним № 13551050003000040 та редакції Статуту Товариства зареєстрованої 07 лютого 2012 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області за реєстраційним № 13551050003000040, підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що зареєстровані зміни були здійснені на підставі недійсного (незаконного) рішення власників (-а) Товариства (оформленого протоколами № 1 Зборів учасників товариства від 10 березня 2010 року та від 03 лютого 2012 року), а також, що зазначений спосіб захисту цивільного права та інтересу позивача не суперечить закону (зокрема, положенням ст. 31 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Що стосується, позовних вимог про зобов’язання Відповідача ТОВ «Фірма «Давид» внести зміни до установчих документів, пов’язаних з включенням Позивача ОСОБА_1 до складу учасників Товариства, та зареєструвати їх у встановленому законом порядку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 16 Постанови пленуму ВСУ № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду cyдами корпоративних спорів», на підставі ч. 2 ст. 7 Закону про господарські товариства підвідомчими судам є також справи про зобов'язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу учасника з товариства, відчуження частки (її частини) в статутному (складеному) капіталі товариства, вступом правонаступника (спадкоємця) учасника до господарського товариства тощо за позовами таких осіб.

Оскільки Позивач ОСОБА_1, орган державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до вимог закону не в змозі самостійно здійснити вказані дії, щодо внесення змін до установчих документів, а порушене право та інтерес Позивача потребують захисту, суд покладає обов’язок по їх вчиненню саме на Відповідача ТОВ «Фірму «Давид».

Доводи відповідача ОСОБА_3 та представників відповідачів, судом до уваги не приймаються, оскільки суд вважає, що вони не ґрунтуються на матеріалах справи.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 16, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на майнове (корпоративне) право у вигляді частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) у

розмірі 66,6 (шістдесят шести цілих шести десятих) відсотків від статутного фонду, що дорівнює 61 226 (шістдесят одній тисячі двісті двадцяти шести) гривням 00 копійкам.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) з часткою у розмірі 61226 (шістдесят одної тисячі двісті двадцяти шести) гривень 00 копійки, що становить 66,6 (шістдесят шість цілих шість десятих) відсотка статутного фонду (капіталу) Товариства.

Визнати недійсними (незаконним) рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) оформлене Протоколом № 1 від 10 березня 2011 року, як такі, що не відповідають вимогам закону та прийняті неправомочними (неповноважними) зборами.

Визнати недійсним (незаконним) рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) оформлене Протоколом № 1 від 03 лютого 2012 року, як такі, що не відповідають вимогам закону та прийняті неправомочними (неповноважними) зборами.

Скасувати державну реєстрацію нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) зареєстровану 12 березня 2011 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області за реєстраційним №13551050003000040, що здійснена на підставі недійсного (незаконного) рішення власників (-а) Товариства.

Скасувати державну реєстрацію нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) зареєстровану 07 лютого 2012 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області за реєстраційним №13551050003000040, що здійснена на підставі недійсного (незаконного) рішення власників (-а) Товариства.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Давид» (код ЄДРПОУ 19419121) внести зміни до установчих документів, пов’язаних з включенням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до складу учасників товариства, та зареєструвати їх у встановленому законом порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Телепенько А.Д.