Рішення

від 28.01.2011 по справі 2-6756/10

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

cpg1251

Справа № 2 -6756/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі :

головуючого / судді Чечот А.А.

при секретарі Новак Т.І.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування -договором довічного утримання та розірвання договору довічного утримання

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування -договором довічного утримання та розірвання договору довічного утримання, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 17.08.2004 року подарував сину 45/100 частин житлового будинку розташованого за адресою м. Черкаси, вул.. Р.Люксембург 190/1, відповідно до чого не знав про те, що такий вид правочину як договір дарування не передбачає обов'язку обдарованого забезпечувати доглядом дарувальника, тому з цих підстав як людина юридично необізнана просить визнати договір дарування -договором довічного утримування та розірвати договір довічного утримання.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав та не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності суд вважає, що позов підлягає до задоволення, що обґрунтовується наступним:

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, між позивачем та відповідачами укладено договір дарування частини будинку, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу - ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 4056.

За договором дарування передано ОСОБА_2 у власність на праві приватної власності 45/100 частин житлового будинку розташованого за адресою м. Черкаси, вул.. Р.Люксембург, 190/1

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що на момент укладення спірного договору позивач перебував у вкрай тяжкому матеріальному стані та жадав остійної допомоги з боку сина, але з 2008 року перестав надавати позивачу матеріальну та будь яку іншу допомогу, мотивуючи фінансово -економічною кризою яка негативно вплинула на доходи ОСОБА_2

У відповідності до частини 1 статті 11 Цивільного Кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 744 ЦК України мітить поняття договору довічного утримання (догляду). Відповідно до цією статті за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Тому, суд вважає, що між сторонами, було укладено договір довічного утримання оскільки сторони погодились і письмово підтвердили той факт, що передача будинку відбудеться в обмін на обов'язок сина утримувати батька ОСОБА_1

З договору довічного утримання вбачається те, що за цим договором виникають саме постійні, тривалі правовідносини, тому що, обов'язок утримувати та доглядати за відчуджувачем не обмежується однією дією, а є постійною повторно дією (утриманням), які відбуваються з дня укладання правочину і до смерті відчуджувача. Права та обов'язки сторін становлять собою склад відносин, тому ці постійні дії і є складовою правових відносин договору довічного утримання відповідача до відношенню до позивача.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Частина друга ст. 235 ЦК України визначає, що якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно статті 233 Цивільного Кодексу України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Таким чином суд вважає, що сторони насправді мали на меті укласти договір довічного утримання, умови якого вони погодили та виконували, тому дії сторін чітко відповідають та підпадають під умови договору довічного утримання, який сторони і мали на меті укласти, в зв'язку з тим що ОСОБА_2 відмовляється утримувати ОСОБА_1 та добровільно повернути 45/100 частин житлового будинку № 190, що знаходиться по вул.. Р.Люксембург в м. Черкаси., тому з цих підстав позво задовольнити, а саме: визнати договор дарування -договором довічного утримання та розірвати договір довічного утримання.

Керуючись ст.ст. 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Кваліфікувати Договір дарування частини житлового будинку, укладеного 17.08.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу -ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 4056, як удаваний та визнати його як договір довічного утримання який сторони мали на меті укласти.

Розірвати Договір довічного утримання, в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не виконує своїх обов'язків за договором довічного утримання.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий : А.А. Чечот