Вирок
від 12.11.2013 по справі 1-500/12
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

печерський районний суд міста києва

Справа № 1-500/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року Печерський районний суд м. Києва в складі :

Головуючого - судді Білоцерківця О.А.

при секретарі Лейко І.В.,

з участю прокурора Байдюка Д.А.,

за участі захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, бул. Краматорський, 16, кв.206, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, що має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого 03.06.2001 року Краматорським міським судом Донецької області за ч.2 ст.187 КК України до 6 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.01.2002 року вирок змінено в частині призначеного покарання до 5 років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358, ч.2 ст. 186, ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с.м.т. Ставище Київської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, без реєстрації, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, постраждалого від аварії на ЧАЕС 4 категорії, що має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_8, працюючого директором ТОВ «Мережа Медіа», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, що на час вчинення інкримінованого діяння мав на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_14 (інваліда з дитинства), раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_16, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого охоронцем ТОВ «Дейлі Бар», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_17, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_18, раніше судимого 16.08.2004 року Апеляційним судом Чернігівської області за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі, 25.12.2006 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст.ст. 391, 71 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_19, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_20, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого закупником продукції ТОВ «Дейлі Бар», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_21, раніше судимого 04.02.2004 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч.2 ст.307 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково постановою Бориспільського міського суду Київської області від 29.12.2004 року, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_22,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_23, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_24, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_25, працюючого ФОП ОСОБА_14, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_26, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.01.2007 року ОСОБА_6 приблизно о 19:00 годині, знаходячись біля будинку №12 по вул. Довженка в м. Слов'янськ Донецької області, в салоні автомобіля марки «ВАЗ-21009» вирішив відкрито заволодіти чужим майном ОСОБА_15 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_6 23.01.2007, приблизно о 19:30 годин, перебуваючи біля будинку №12 по вул. Довженка в м. Слов'янськ Донецької області в салоні вище вказаного автомобіля, діючи умисно, з корисливих мотивів під приводом перегляду попросив у наглядно знайомої ОСОБА_15 належний їй мобільний телефон, моделі «Самсунг х640».

Не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_6 на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_15 передала вище вказаний мобільний телефон ОСОБА_16 Отримавши мобільний телефон моделі «Самсунг х 640» і скориставшись тим, що після передачі вказаного мобільного телефону ОСОБА_15 вийшла із салону зазначеного автомобіля, ОСОБА_6, розуміючи, що в подальшому його злочині дії стануть очевидні як для самої ОСОБА_15 та інших присутніх осіб, ОСОБА_6 на автомобілі, моделі «ВАЗ-21009» з місця вчинення злочину зник, чим саме повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належало потерпілій ОСОБА_15, а саме мобільний телефон, моделі «Самсунг х 640», вартістю 450 грн. в якій знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Джинс», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 4 гривні.

Повторно, відкрито викравши чуже майно, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, завдавши потерпілій ОСОБА_15 матеріальної шкоди на загальну суму 479 гривень.

Крім того, ОСОБА_6 з метою підробки офіційних документів, які видаються і посвідчуються установою, яка має право видавати такі документи, і яка надає права, з метою використання цих документів, скоїв злочин при наступних обставинах.

Так, в невстановлений досудовим слідством день і час, перебуваючи біля станції метро «Хрещатик» КП «Київського метрополітену» в м. Києві, на початку жовтня 2011 року, ОСОБА_6 з метою виготовлення підробленого документу - посвідчення водія, вступив в попередню змову з невстановленою досудовим слідством особою на ім'я «Дмитро».

З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на виготовлення посвідчення водія в невстановлений досудовим слідством день і час, перебуваючи біля станції метро «Хрещатик» КП «Київського метрополітену» в м. Києві, ОСОБА_6 передав невстановленій досудовою слідством особі на ім'я «Дмитро», фотографію зі своїм зображенням для подальшого виготовлення посвідчення водія. Реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на підробку документа, невстановлена досудовим слідством особа на ім'я «Дмитро», при невстановлених досудовим слідством обставинах, фотографію із зображенням ОСОБА_6 вклеїла в офіційний бланк посвідчення водія, яке знаходиться в офіційному обігу на території України, що є документом, який видається та посвідчується установою, чим саме були внесені неправдиві відомості про особу громадянина України у вказане посвідчення.

Після чого, у невстановлений досудовим слідством день і час, перебуваючи біля станції метро «Хрещатик» КП «Київського метрополітену» в м. Києві, невстановлена досудовим слідством особа на ім'я «Дмитро» раніше підроблене посвідчення водія із вклеєною фотографією ОСОБА_6 передала останньому, для подальшого його використання.

06.04.2012 року приблизно о 15:40 год. перебуваючи біля будинку №18 по вул. Кловський узвіз в м. Києві, працівниками міліції був затриманий ОСОБА_6 При поверхневому огляду, з кишені його штанів, в які останній був одягнутий, співробітниками міліції було виявлено та вилучено посвідчення водія, серія КХС №377408 видане на ім'я ОСОБА_17, яке ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав при собі з метою подальшого його використання.

Відповідно до висновку експерта №242/тдд від 07.05.2012 року, бланк наданого на дослідження посвідчення водія серії КХС №377408 видане на ім'я ОСОБА_17 відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України. В наданому на дослідження посвідчення водія серії КХС №377408, виданого на ім'я ОСОБА_17, фотокарточка була переклеєна.

Крім того, ОСОБА_18 за попередньою змовою з ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_10 та ОСОБА_6, діючи групою осіб, з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, маючи умисел, спрямований на вчинення відкритого викрадення чужого майна, заволоділи чужим майном, яке належить ОСОБА_5 за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим слідством день та час, у 2012 році ОСОБА_18 вступивши в попередньою злочинну змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_6 з метою умисного викрадення чужого майна, для особистого збагачення, з корисливих мотивів, повідомив останнім, що за грошову винагороду потрібно викрасти порошок мідний, який належить ОСОБА_5 та який останній зберігав в індивідуальному сейфі №143 банку ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» по вул. Федорова, 4 в м. Києві.

Згідно домовленості ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_12 та діючи між собою узгоджено, повинні були відкрито викрасти вказаний порошок міді, який знаходиться в двох картонних коробках, в той час, коли ОСОБА_5 вийде із приміщення банку ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» по вул. Федорова, 4 в м. Києві із даним порошком, та розпочне його вантажити у свій автомобіль. В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_14, повинні спостерігати за навколишньою обстановкою та повідомити ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 про появу сторонніх осіб.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_18 із ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_6 06.04.2012 року приблизно о 12 год. 30 хв. приїхали до банку ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» по вул. Федорова, 4 в м. Києві, де стали чекати ОСОБА_5

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_19 та ОСОБА_12, дочекавшись, коли ОСОБА_5 почав виносити картонні коробки із вмістом порошку мідного із вказаного банку, та які одразу складав в багажне відділення свого автомобіля, моделі «Тойота Прадо», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, підішли до нього та розпочавши розмову щодо належності вказаного порошку, в ході якої відкрито викрали чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_5 а саме: порошок мідний, вартість якого згідно договору купівлі-продажу товарів №18/03-10 від 10.03.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_20 становить 3000 гривень.

Після чого, ОСОБА_18 спільно із ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_12 ОСОБА_6, та ОСОБА_14, зникли з місця вчинення злочину, однак одразу були затримані співробітниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 винним себе в інкримінованих діяннях визнав частково, фактично - за ч.3 ст.358 та ч.2 ст.186 КК України, зазначив, що дійсно він відкрито викрав мобільний телефон моделі «Самсунг х 640», підробив водійське посвідчення. Зазначені обставини він підтвердив повністю відповідно до пред'явленого обвинувачення.

Стосовно викрадення майна, що належало ОСОБА_5 разом із ОСОБА_19, ОСОБА_12 ОСОБА_14, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 по вул. Федорова, 4 в м. Києві, зазначив, що 05.04.2012 року йому зателефонував ОСОБА_14 і попросив, щоб він допоміг йому. Він приїхав на вказане місце приблизно об 11:30 годині, та сів до машини ОСОБА_14 Через деякий час ОСОБА_14 знову хтось зателефонував і він сказав, що вони зараз поїдуть на Ленінградську площу, але спочатку заїдуть по його справах. Коли вони стояли в потоці автомобілів біля Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, то помітив, як з однієї сторони по тротуару їде автомобіль «Газель», а з іншої сторони в їх напрямку біжать троє невідомих чоловіків. Ці чоловіки почали в машині вибивати вікна, після чого їх дістали з автомобіля, його посадили до автомобіля «Газель» та відвезли до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_18 винним себе в інкримінованому діянні не визнав та зазначив, що в 2008 році до нього звернувся ОСОБА_21, який являється його двоюрідним братом, та попросив допомогти продати товар, порошок міді. Він з 2008 року намагався знайти покупців на даний порошок, але до 2012 року все було безрезультатно. В січні 2012 року через юриста «Михайла» він познайомився з банкіром Толстоуховим, з яким домовився про укладення угоди. Коли йому зателефонували, та повідомили, що можна привозити «товар», він знаходився у Львові. В свою чергу через ОСОБА_21 направив ОСОБА_5 в банк. ОСОБА_5 приїхав в банк, та після дослідження «товару» його поклали до скриньки. Коли він повернувся зі Львова, то Толстоухов повідомив, що буде укладатись угода. До цього він направляв ОСОБА_5 на зустрічі з ймовірними покупцями: турками та поляками. Потім він зустрівся з ОСОБА_20, який зазначив, що «товар» належить йому. До ОСОБА_20 він звернувся з приводу реалізації міді, останній повторив, що даний товар його, і що він його віддав ОСОБА_5, як гарантію повернення грошей, які він взяв у нього в борг. Як стало відомо, при продажу товару, необхідно щоб був присутній ОСОБА_20 і ОСОБА_5, про що він повідомив Толстоухова, який погодився, що необхідно всім зустрітись, щоб не зірвати угоду. Через деякий час йому зателефонував Толстоухов та повідомив, що 6 квітня ОСОБА_5 хоче забрати «товар» з банку і зазначив, щоб о 12:30 вони всі зібрались в банку. В банк він приїхав з ОСОБА_10, щоб переконати ОСОБА_5, що не треба забирати «товар». Приблизно о 12 годині до банку приїхав ОСОБА_5, він з ОСОБА_10 підійшов до нього. Через 2 хвилини до них підійшов раніше невідомий чоловік та попросив, щоб показали якісь документи, на що ОСОБА_5 повідомив, що в нього тільки копії. Він сказав ОСОБА_10, що відбувається щось незрозуміле, тому їм потрібно їхати звідти. Після чого вони сіли до автомобіля та поїхали, а через хвилини 3-4 їх затримали на вул. Димитровській. Окрім цього зазначив, що він не знав, що на момент розмови порошок міді вже був не в банківській скриньці, а в машині ОСОБА_5. При ньому ніхто ніяких коробок з багажника автомобіля ОСОБА_5 не забирав. Коробки, які виявили у них в автомобілі, їм підкинули співробітники міліції після затримання, до приїзду експертів.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 винним себе в інкримінованому діянні визнав частково, щиро розкаявся.

Зазначив, що 06.04.2012 року він виїхав з лівого берега Києва на правий зі своїм знайомим ОСОБА_22 Коли вони їхали, то йому зателефонував ОСОБА_18 та попросив під'їхати на вул. Федорова до банку, де у останнього повинна була відбутись зустріч, а також попросив переговорити на спільні теми. Коли вони під'їхали на вказане місце, то ОСОБА_18 вже був там, стояв біля автомобіля, приблизно в 10-15 метрах він банку. ОСОБА_8 хтось зателефонував і вони, прогулюючись пішли в сторону банку. Після розмови по телефону ОСОБА_18 повідомив, що зараз відбудеться зустріч з партнерами з приводу продажу ізотопу міді. В цей час він помітив чоловіка біля автомобіля «Тойота Прадо», до якого звернувся ОСОБА_18 ОСОБА_18 звернувся до даного чоловіка таким чином, що можна було зробити висновок, що вони вже були раніше знайомі. В цей момент з правої сторони підійшов раніше незнайомий чоловік, який показав посвідчення співробітника служби безпеки і представився. Даний чоловік попросив ОСОБА_5 показати документи на «товар», на що останній повідомив, що в нього тільки копії, після цього сів у автомобіль, завів двигун, а потім вистрибнув з нього. Коли ОСОБА_5 вистрибував з автомобіля, то спіткнувся та впав на нього. Він його в цей момент підтримав, а після цього ОСОБА_5 побіг в сторону дороги та почав кликати на допомогу. Після цього він звернувся до ОСОБА_8, якого також здивувала ця ситуація. Вони сіли в машину ОСОБА_8 та поїхали, а через хвилини 3-4 їх затримали на вул. Димитровській. При ньому ніхто з машини ОСОБА_5 ніяких коробок не забирав, а ті коробки, які в них виявили, їм підкинули після затримання співробітники міліції до приїзду експертів.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 винним себе в інкримінованому діянні визнав частково, щиро розкаявся, та зазначив, що напередодні 06.04.2012 року з ним зустрівся раніше незнайомий ОСОБА_23, який повідомив, що ОСОБА_20 винен йому гроші. Під час розмови ОСОБА_23 зателефонував ОСОБА_20, який вказав, що дійсно повинен гроші останньому. Під час розмови ОСОБА_20 повідомив, що 6 квітня в нього відбудеться зустріч в банку, після якої він розрахується з ОСОБА_23. Його завдання полягало в тому, що він повинен був прослідкувати за тим, що угоду ОСОБА_20 уклав та не дурить ОСОБА_23, після укладання угоди повідомити про це ОСОБА_23. За те, що він проконтролює укладання угоди, йому обіцяли винагороду в 100 доларів США. На дану угоду він поїхав після роботи разом з ОСОБА_12, а після вони повинні були їхати до себе в село. На зустріч вони приїхали на автомобілі ОСОБА_12, приблизно о 12 годині, та стали приблизно в 10 метрах від центрального входу в банк. Окрім цього зранку 6 квітня йому зателефонував ОСОБА_20 та повідомив, що біля банку буде він, продавець та автомобіль «Тойота Прадо» і ще пару чоловіків. З ОСОБА_12 він вийшов з автомобіля, та прогулювались в очікуванні. Коли він побачив людей біля автомобіля «Тойота Прадо», то він пішов до них, а ОСОБА_12 залишився біля свого автомобіля. При цьому він повідомив ОСОБА_12, що якщо він затримається, то щоб їхав і не чекав його. Він підійшов до автомобіля «Тойота Прадо», оскільки думав, що серед тих трьох осіб, які там були, був і ОСОБА_20. Коли він підійшов, то показав посвідчення, щоб люди могли переконатись, кім він є. Почув розмову з приводу купівлі-продажу та попросив показати документи, оскільки подумав, що угоду вже уклали. Коли він попросив показати документи, то один з чоловіків сказав, що в нього є тільки ксерокопії та направився до автомобіля, сів в автомобіль, завів його, потім заглушив, вийшов з нього та почав розмову на підвищених тонах з особами, які там були. Після цих подій він зрозумів, що серед присутніх ОСОБА_20 немає. Поки відбувались всі ці події, ОСОБА_12 підійшов до нього з-заду на відстані 3-4 метрів та просто спостерігав за тим, що відбувалось. Після того, як він зрозумів, що ОСОБА_20 серед присутніх немає, то він забрав ОСОБА_12, та вони поїхали. Коли вони їхали, то зупинилися біля Республіканського стадіону, оскільки зламався автомобіль, після чого були затримані. Жодних коробок на місці події не бачив.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 винним себе в інкримінованому діянні визнав частково, щиро розкаявся, та зазначив, що 06.04.2012 року він разом з ОСОБА_13 планував їхати до села. До цього ОСОБА_13 попросив його підвезти на якусь зустріч, а потім почекати, поки він перевезе ламінат. Вони приїхали до банку десь о 10-11 годині, які саме справи були у ОСОБА_13 в банку, йому не пояснював. Після того, як вони приїхали, то вийшли з автомобіля та прогулювались біля нього в очікуванні. Потім ОСОБА_13 сказав, щоб він його зачекав, а якщо він затримається, то щоб їхав. ОСОБА_13 напевне когось побачив, та вирушив в сторону банку і він, прогулюючись, пішов за ним, в напрямку їх автомобіля, оскільки, щоб потрапити до їх автомобіля, йому необхідно було пройти повз банк. Поки він йшов, то побачив, що ОСОБА_13 підійшов до автомобіля, де вже було троє чоловіків. Поки він йшов до автомобіля, то до нього підійшов ОСОБА_13 і сказав, що вони вже можуть їхати. Коли вони їхали, то зупинилися біля Республіканського стадіону, оскільки зламався автомобіль, після чого були затримані. Він не бачив жодних коробок на місці події.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 винним себе в інкримінованому діянні визнав частково, щиро розкаявся, та зазначив, що 05.04.2012 року йому зателефонував знайомий ОСОБА_13, який попросив допомогти перевезти великогабаритні речі і взяти з собою ще одного чоловіка. Той повідомив, що вони повинні зустрітись на вул. Федорова приблизно о 12 годині. Він вирішив на допомогу взяти з собою ОСОБА_6, якого дуже давно знає. 06.04.2012 року він приїхав на перехрестя вул. ОСОБА_24 та вул. Федорова. ОСОБА_6, зідзвонившись, підійшов до нього від станції метро «Олімпійська». Він, зідзвонившись з ОСОБА_13, підійшов до нього в арку та декілька хвилин розмовляли. ОСОБА_13 сказав, що треба декілька хвилин зачекати, на що він повідомив, що буде чекати його дзвінка в автомобілі. Через півгодини йому зателефонував ОСОБА_13, попросив вибачення, що прийшлось чекати, і сказав, щоб їхав на Ленінградську площу, де вони мали зустрітись. Вони з ОСОБА_6 поїхали, а коли проїжджали біля Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, то були затримані. Окрім цього зазначив, що потерпілого він не бачив і жодних коробок він не чіпав.

Такі показання підсудних були перевірені судом шляхом дослідження наявних у справі доказів під час судового слідства.

Незважаючи на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, невизнання вини ОСОБА_8, по справі існує сукупність допустимих доказів, на підставі яких можна зробити висновок щодо доведеності їх вини у вчинених інкримінованих діяннях.

Суд, здійснюючи оцінку наявним у справі доказам, бере до уваги лише ті, що власне є доказами, тобто є допустимими фактичними даними в розумінні положень ст.65 КПК України 1960 року, при цьому здійснюючи аналіз доказів виключно в межах пред'явленого обвинувачення з урахуванням його зміни прокурором.

Винність у вчиненні інкримінованих підсудним діяннях доведена наступними зібраними по справі доказами.

Так по епізоду викрадення ОСОБА_6 майна ОСОБА_15 його вина підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_15, неявка якої визнана поважною, під час досудового слідства, згідно яких 23.01.2007 року ОСОБА_6 у м. Слов'янськ Донецької області поїхав на власному автомобілі, утримуючи її мобільний телефон моделі «Самсунг х 640».

Окрім цього, його вина доводиться:

- даними, що містяться в протоколі пред'явлення осіб для впізнання від 07.09.2007 року, відповідно до якого потерпіла впізнала ОСОБА_6 як знайомого особи, яка викрала у неї телефон;

- даними, що містяться в протоколі пред'явлення осіб для впізнання від 12.07.2012 року, відповідно до якого потерпіла впізнала ОСОБА_6 як особу, яка викрала в неї телефон.

Суд, аналізуючи досліджені по справі докази з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь - яких істотних суперечностей вважає вину підсудного ОСОБА_6 у відкритому викраденні майна ОСОБА_15 доведеною повністю.

Також, окрім визнання вини підсудним ОСОБА_6, по епізоду підроблення посвідчення водія, вина підтверджується зібраними письмовими доказами, а саме:

- протоколом виявлення, огляду та вилучення від 06.04.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлено та вилучено посвідчення водія (серія № КХС 377408), видане на ім'я ОСОБА_17;

- висновком експерта №242/тдд від 07.05.2012, відповідно до якого бланк наданого на дослідження посвідчення водія серія КХС № 377408, що видане на ім'я ОСОБА_17, відповідає аналогічним документам, які знаходяться в офіційному обігу на території України, та в якому фотокартка була переклеєна;

- листом-довідкою УДАІ ГУМВС України в Київській області від 07.06.2012 року, згідно якого 15.04.2005 року ОСОБА_17 видано посвідчення водія серії КХС №377408, категорії «ВСЕ», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_27;

- постановою про приєднання до справи речового доказу від 18.05.2012 року, згідно якої посвідченням водія КХС, видане на ім'я ОСОБА_17, приєднано до матеріалів справи.

Вказані письмові докази у справі є допустимими, узгоджуються з іншими доказами у справі і є та такими, що об'єктивно вказують на вину ОСОБА_6 у інкримінованому діянні.

Також вина ОСОБА_6 у підробленні посвідчення водія підтверджується показами свідка ОСОБА_25, який під час досудового та судового слідства показав, що 06.04.2012 року він в присутності двох понятих провів поверхневий огляд ОСОБА_6, в ході якого виявив та вилучив посвідчення водія КХС №377408;

Суд, аналізуючи досліджені по справі докази з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь - яких істотних суперечностей вважає вину підсудного ОСОБА_6 у підробці посвідчення водія доведеною повністю.

Окрім цього, вина ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_6 у відкритому викраденні майна ОСОБА_5 підтверджується зібраними по справі доказами.

Так допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що 06.04.2012 року приблизно о 12 год. 40 хв. він на своєму автомобілі «Тойота Прадо», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, чорного кольору, приїхав до банку «Імпробанк» по вул. Федорова, 4 в м. Києві, звідки забрав раніше зданий ним порошок міді, який на той час знаходився у двох картонних коробках. Забравши вказані коробки, він їх поставив у багажне відділення свого автомобіля. В цей час до нього підійшов ОСОБА_18, ОСОБА_10, та ОСОБА_19, які почали вести з ним розмову з приводу даного порошку, при чому останній пред'являв посвідчення служби внутрішньої безпеки. ОСОБА_12 стояв далі всіх. Після цього він намагався сісти до машини, однак потім вирішив відійти від машини, однак його схопив та тримав ОСОБА_10 Вирвавшись від ОСОБА_10, він впав в декількох метрах від автомобіля, після чого підвівся та почав кликати на допомогу. Коли зупинилось декілька проїжджаючих автомобілів та пішоходів, то він побачив, що ОСОБА_18 та ОСОБА_10 швидкою ходою пішли в напрямку вул. Червоноармійської. Куди пішли ОСОБА_13 та ОСОБА_12 йому не відомо, оскільки він цього не бачив. Коли він повернувся до автомобіля, то він був відчинений та коробок в ньому вже не було, куди вони подівались, та хто їх забрав, йому не відомо.

Зазначені показання потерпілого є допустимими, узгоджуються з іншими доказами у справі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 зазначив, що 06.04.2012 року він перебував на своєму робочому місці, будучи водієм інкасатором банку «Імпробанк» по вул. Федорова, 4 в м. Києві. В цей час він вийшов на ганок перекурити, почув гамір біля автомобіля «Тойота Прадо» чорного кольору, який був припаркований біля банку. Після цього він почув крик про допомогу, повернувшись побачив, що ОСОБА_5 за руки тримають двоє чоловіків, а саме ОСОБА_18 та ОСОБА_10 Після крику ОСОБА_5 останні його відпустили, та пішли поміж автомобілів, які були припарковані. Припускає, що чоловіків могло бути і більше, однак із-за машини нічого не було видно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 зазначив, що 06.04.2012 року він був свідком того, як з автомобіля, який був припаркований на початку вул. Кловський узвіз, вилучили 3 мобільних телефона і одну коробку. Коли він підійшов до автомобіля, то він був відчинений, а в багажному відділенні знаходилась коробка. Після того, як відкрили коробку, то в ній було 6 коробочок, які потім поклали назад, після чого коробку опечатали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 зазначив, що 06.04.2012 року було відпрацювання по грабежам. Група, в складі якої він перебував, знаходилась неподалік банку. 06.04.2012 року приблизно о 13:30 годині був затриманий ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_6, та ОСОБА_14, які вчинили відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_5 а саме двох картонних коробок із вмістом в яких порошку міді, які останній зберігав в банківських скриньках банку «Імпробанк» по вул. Федорова, 4 в м. Києві. В салонах автомобілів затриманих осіб працівниками міліції виявлено та вилучено речові докази, тобто картонні коробки із вмістом в яких порошку міді.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 зазначив, що 06.04.2012 року він перебував в складі СОГ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Вказаного дня приблизно о 16:00 годині він по вказівці оперативного чергового даного територіальної підрозділу, в складі СОГ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, виїхав на виклик щодо затримання осіб, які вчинили відкрите викрадення чужого майна. Отже, вказаного дня він прибув на вул. Дмитрова, 13 в м. Києві, де на той час знаходився автомобіль, марки «Крайслер с300», які номерні знаки він не пам'ятає, та після чого черговий слідчий Козлюк М.В. провів огляд місця події даного автомобіля. Під час огляду було виявлено та вилучено документи із фотокартками, три картонні коробки білих кольорів, які в свою чергу були опломбовані металевою печаткою. Після проведення вказаного огляду, він спільно із слідчим та понятими, провели наступний огляд автомобіля, марки «Пежо», білого кольору, який знаходився по вул. Червоноармійській, 51 в м. Києві, в ході чого було виявлено та вилучено посвідчення працівника внутрішньої безпеки, видане на ім'я ОСОБА_19, мобільні телефони, сліди пальців руки, та портмоне із документами. Також він в складі цієї групи знову провів ще один огляд місця події, автомобіля «Тойота Прадо», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, чорного кольору, який знаходився на стоянці банку «Імпробанк» по вул. Федорова, 4 в м. Києві, належного потерпілому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 надав за своїм змістом показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_29

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 зазначив, що 06.04.2012 року він перебував в складі СОГ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Вказаного дня він по вказівці оперативного чергового даного територіальної підрозділу, в складі СОГ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві виїхав на виклик щодо затримання осіб, які вчинили відкрите викрадення чужого майна. Він провів огляд місця події автомобіля, марки «Мітсубіші Паджеро», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під час чого виявив та вилучив із багажного відділення вказаного автомобіля 9 картонних коробок, білого кольору, які в свою чергу знаходились в одній картонній коробці коричневого кольору.

Допитаний в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_32 надав показання щодо висновку наданого ДП «ДКТБ ІЕЗ ім.. ОСОБА_33» НАН України. В результаті дослідження було встановлено, що порошок відповідає марці цієї міді Д006, згідно стандарту №859. З'ясовано, що порошок має витягнуту форму, а не сферичну, як вказано на технічних умовах такого порошку, тобто він не підходить під значення технічних вимог до високодисперсного порошку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 надав показання відповідно до яких ОСОБА_20 придбав мідний порошок та передав його ОСОБА_5 за борги. Також зазначив, що ОСОБА_5 пообіцяв процент за реалізацію вказаного товару, реалізацією цього товару також займався його двоюрідний брат ОСОБА_18. Про обставини вчинення злочину нічого повідомити не може, оскільки не був очевидцем події.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 надав за своїм змістом показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_21

Показання свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_34 суд бере до уваги лише в частині обставин належності порошку саме ОСОБА_5

Надаючи оцінку показанням свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_34, суд приходить до висновку, що вони не були очевидцями подій, які відбулись 06.04.2012 року, а тому не можуть об'єктивно вказати на всі обставини справи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 надала показання щодо висновку про неможливість проведення експертизи для визначення вартості порошку.

Зазначені показання свідків, спеціаліста є допустимими, узгоджуються з іншими доказами у справі.

Суд бере до уваги показання свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, як об'єктивні, оскільки вони безпосередньо не зацікавлені у певному вирішенні справи, не суперечать один одному, узгоджуються з показаннями потерпілого та вказують на вчинення підсудними інкримінованого діяння відносно майна ОСОБА_5

Окрім цього, вина підсудних у вчиненні злочину підтверджується іншими доказами у справі, а саме:

- заявою ОСОБА_5 від 06.04.2012 року, згідно з якою він звернувся до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про те, що 06.04.2012 року приблизно о 12:40 годині по вул. Федорова, 4 в м. Києві невстановлені особи відкрито заволоділи його майном;

- протоколом огляду місця події від 06.04.2012 року, згідно якого у салоні автомобіля, марки «Мітсубіші Паджеро» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, яким керував обвинувачений ОСОБА_14, співробітниками міліції виявлено та вилучено велику картонну коробку, коричневого кольору в якій знаходилось 9 картонних коробок, білого кольору, із вмістом в яких порошку міді;

- протоколом огляду місця події від 06.04.2012 року, згідно якого у салоні автомобіля, марки «Крайслер», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, яким керував обвинувачений ОСОБА_18, співробітниками міліції виявлено та вилучено 3 картоні коробки, білого кольору, із вмістом порошку міді;

- протоколом огляду місця події від 06.04.2012 року, згідно якого у салоні автомобіля, марки «Пежо 405», державний реєстраційний номерний знак 122-87КН, яким керував обвинувачений ОСОБА_12, працівниками міліції виявлено та вилучено посвідчення внутрішньої безпеки видане на ім'я ОСОБА_19;

- протоколом огляду місця події від 06.04.2012 року, згідно якого у салоні автомобіля, марки «Тойота Прадо» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яким керував потерпілий ОСОБА_5, співробітниками міліції виявлено та вилучено сліди пальців рук;

- висновком дактилоскопічної експертизи № 43/Д від 17.05.2012 року, згідно якого слід пальця руки № 3, розмірами 15-10 мм., вилучений 06.04.2012 року по вул. Федорова, 4 в м. Києві під час огляду місця події автомобіля, моделі «Тойота Прадо» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, для ідентифікації за ним особи придатний, та який залишений обвинуваченим ОСОБА_8;

- протоколом огляду місця події від 09.04.2012 року, згідно якого у салоні автомобіля, марки «Тойота Камрі», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, яким керував свідок ОСОБА_36, працівниками міліції виявлено та вилучено 5 картонних коробок із вмістом порошку міді;

- протоколом огляду від 25.04.2012 року, згідно якого були оглянуті всі картонні коробки, вилучені в ході проведення оглядів місця події від 06.04.2012 року автомобіля, марки «Мітсубіші Паджеро», державний реєстраційний номерний знак AI9161ВН, та автомобіля, марки «Крайслер» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, а також огляду місця події від 09.04.2012 року автомобіля марки «Тойота Камрі», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, із вмістом порошку темно - рудого кольору;

- висновком відділу фізико - технічних методів дослідження матеріалів електрозварювання імені ОСОБА_33 Національної академії наук України, відповідно до якого хімічний склад матеріалу наданого на дослідження це чиста мідь, яка відповідає марці М006 ГОСТ 859-91, та маса порошку «нетто» наданого на дослідження порошку, становить 13790,00 гр.;

- протоколом виїмки та огляду від 24.04.2012 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлено та вилучено документи щодо порошку міді, партія № 24/11-05;

- протоколом пред'явленням свідку ОСОБА_26 JI.JI. для впізнання фотокарток, який серед них впізнав фото обвинуваченого ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, які 06.04.2012 року приблизно о 13:10 годині вчинили відкрите викрадення чужого майна потерпілого ОСОБА_5;

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_37, під час якої ОСОБА_5 підтвердив свої показання, які дав під час допиту в якості потерпілого;

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_10 під час якої ОСОБА_5 підтвердив свої показання, які дав під час допиту в якості потерпілого;

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_8 під час якої ОСОБА_5 підтвердив свої показання, які дав під час допиту в якості потерпілого;

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_12 під час якої ОСОБА_5 підтвердив свої показання, які дав під час допиту в якості потерпілого;

- протоколом виїмки та огляду від 28.04.2012 року, відповідно до якого у свідка ОСОБА_36 виявлено та вилучено картонну коробку, коричневого кольору;

- протоколом виїмки та огляду від 28.04.2012 року, відповідно до якого у свідка ОСОБА_36 виявлено та вилучено автомобіль, марки «Тойота Камрі» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, чорного кольору;

- протоколом пред'явленням свідку ОСОБА_36 для впізнання фотокарток, який впізнав фотографію обвинуваченого ОСОБА_12, що 06.04.2012 року вчинив відкрите викрадення чужого майна потерпілого ОСОБА_5;

- речовими доказами по справі: наявністю автомобіля НОМЕР_5, автомобіля НОМЕР_6, автомобіля марки ««Пежо 405» державний реєстраційний номерний знак 122-87КН, посвідчення інспектора управління внутрішньої безпеки, виданого на ім'я ОСОБА_19, слідів пальців рук, автомобіля марки «Тойота Камрі», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порошку мідного, 2 картонними коробками, коричневого кольору, документами в оригіналах та копіях, які 24.04.2012 року вилучені у потерпілого ОСОБА_5.

Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення підсудними діяння, інкримінованого їм стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілого, свідків у справі.

Суд, аналізуючи досліджені по справі докази з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності істотних суперечностей вважає вину підсудних щодо вчинення грабежу відносно ОСОБА_5 доведеною повністю.

Вирішуючи питання стосовно кваліфікації дій підсудних, суд приходить до наступних висновків.

Діяння, вчинене ОСОБА_6, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч.3 ст.358 КК України, як підробка офіційних документів, які видаються і посвідчуються установою, яка має право видавати ти посвідчувати такі документи, і які надають права, з метою використання його підроблювачем, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Також діяння, вчинене ОСОБА_6, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Додаткова кваліфікація за ч.2 ст.186 КК України є зайвою, оскільки діяння підсудного охоплюються наявністю кваліфікуючої ознаки «повторність».

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_8, є суспільно небезпечним та підлягає кваліфікації за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_10, є суспільно небезпечним та підлягає кваліфікації за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_13, є суспільно небезпечним та підлягає кваліфікації за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_12, є суспільно небезпечним та підлягає кваліфікації за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_14, є суспільно небезпечним та підлягає кваліфікації за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання підсудним, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, відповідав особі винних, обставинам справи, сприяв виправленню засуджених.

Незважаючи на те, що підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 вину визнали лише частково, заявляючи суду про щире каяття, суд вважає, що суб'єктивне ставлення цих підсудних до юридичної кваліфікації їх дій, ступеню їх участі у відповідних подіях, не може бути достатньою перешкодою для визнання щирого каяття у скоєному як пом'якшуючої покарання обставини.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує тяжкість скоєних підсудним діянь, їх кількість, його особу, який раніше судимий, згідно наявних у справі документів позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину.

Пом'якшуючими покарання обставинами є щире каяття, відсутність заподіяної шкоди потерпілому ОСОБА_5