Постанова

від 15.06.2015 по справі 810/2254/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року 810/2254/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" до Тетіївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" з позовом до Тетіївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2015 №0001392200 та №000138220.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення Тетіївської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області прийняті з порушенням норм матеріального права, є такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів викладених в письмових запереченнях.

В призначений день та час у судове засідання сторони не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, з клопотаннями, заявами про відкладення судового розгляду до суду не звертався.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стор Фуд Дистриб'юшн» є юридичною особою, що зареєстрована Ставищенським районним управлінням юстиції від 19.03.2009 №10671020000013871, перебуває на обліку у Ставищенському відділенні Тетіївської ОДПІ.

Основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

У період з 03.03.2015 по 31.03.2015 Тетіївською об'єднаної державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (надалі - ОДПІ) була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Стор Фуд Дистриб'юшн», код ЄДРПОУ - 36405099, (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

Перевірка проводилась на підставі наказу ОДШ №37-П від 17.02.2015року «Щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» та наказу ОДШ №68-п від 30 березня 2015 року «Щодо продовження терміну документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн».

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 22.04.2015 року №64/220/36405099 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- п.п. 14.1.27, 14.1.36, п.14.1, п.138.1.,п.138.2, 138, 4 ст. 138, п.п. 139.1.9., п.139.1.9., ст.139 Податкового кодексу України встановлено безпідставне віднесення до складу витрат сум витрат сформованих за рахунок: ТОВ «Тек-Комерс» (код ЄДРПОУ 38968908) в лютому 2014 року; ТОВ «Асторг центр» (код за ЄДРПОУ - 39133339) за липень 2014 року; ТОВ «Атрікс Груп» (код за ЄДРПОУ - 977783) за квітень 2014 року; ТОВ «Діас-Агро» (код за ЄДРПОУ - 39325101) за листопад-грудень 2014 року; ТОВ «Воян Торг» (код за ЄДРПОУ - 39331654) за жовтень-листопад 2014 року, та встановлено завищення собівартості реалізованих товарів на загальну суму 9 682 448 грн., в результаті встановлених порушень донараховано податок на прибуток у сумі 1 742 841 грн.

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 138.5., п.п. 138.10.3, п. 138.10., ст. 138 ПКУ встановлене безпідставне віднесення до складу витрат сум витрат нарахованих за рахунок: ТОВ «Ідея Рісьоч», код за ЄДРПОУ 37242867 в січні, ТОВ «Універсал Сервіс, TOB «Вірій» код за ЄДРПОУ 37893184 в січні квітні 2014 року, ТОВ «Анадон» код за ЄДРПОУ 860988 в березні-квітні 2014 року, ТОВ «Аріфтек» код за ЄДРПОУ 39281280 у вересні 2014 року, ТОВ Інлайтс» код за ЄДРПОУ 39281300 у вересні 2014 року, ТОВ «Конвалія Технолоджі» код за ЄДРПОУ 740673 у вересні 2014 року, встановлено завищення витрат на збут в сумі 1850839 грн, в результаті встановлених порушень донараховано податок на прибуток в сумі 345680 грн.

- п. 188.1 ст.188, п.187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПКУ в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств постачальників, які мають ознаки реальності здійснення операції, по яких відсутній факт реального вчинення в зв'язку з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту сформованих за рахунок: ТОВ «Тек-Комерс» код ЄДРПОУ 38968908 в лютому 2014 року; ТОВ «Асторг Центр» (код за ЄДРПОУ - 39133339) за липень 2014 року; ТОВ «Атрікс Груп» (код за ЄДРПОУ - 38977783) за квітень 2014 року; ТОВ «Діас-Агро» (код за ЄДРПОУ - 39325101) за листопад-грудень 2014 року; ТОВ «Воян Торг» (код за ЄДРПОУ - 39331654) і жовтень-листопад 2014 року, ТОВ «Універсал Сервіс», код за ЄДРПОУ 38119444 в травні 2013 року, ТОВ «Вірій» код за ЄДРПОУ 37893184 в січні квітні 2014 року, ТОВ «Анадон» код за ЄДРПОУ 21860988 в березні-квітні 2014 року, ТОВ «Аріфтек» код за ЄДРПОУ 39281280 у вересні 2014 року, ТОВ «Інлайтс» код за ЄДРПОУ 39281300 у вересні 2014 року, ТОВ «Конвалія Технолоджі» код за ЄДРПОУ 3740673 у вересні 2014року, в зв'язку з порушенням п. п. 14.1.27, 14.1.36, п.14.1, п.138.1, п.138.2, 138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ в сумі 2 223 324 грн.

- п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПКУ в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит в сумі 2 449 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками податкового органу, викладеними в Акті перевірки 30.04.2015 подав заперечення на Акт до Тетіївської ОДПІ, в результаті чого отримав відповідь від 13.05.2015, якою висновки Акта перевірки залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

На підставі Акту перевірки були прийняті та надіслані позивачу податкові повідомлення-рішення від 15.05.2015 №000139220 щодо врахування податку на прибуток в сумі 2 610651,00, та штрафних санкцій 522 130,00 грн., загалом 210651,00 грн.; №000138220 щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 2782 216,00 та штрафних санкцій - 556 443,00 грн., загалом - 1782216,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних обставин.

Як убачається з Акту перевірки від 22.04.2015 року №64/220/36405099 в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено висновок відповідача про безпідставне формування позивачем податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам із контрагентами за перевіряємий період. На думку відповідача, фінансово - господарські взаємовідносини з контрагентами є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди.

З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся позивач уклав ряд договорів, а саме:

- Договір купівлі продажу від 04.02.2014 №02/2014СФД з ТОВ «Тек Комерс»;

-Договір постачання товару від 02.04.2014 №0204/14 з ТОВ «Артікс Груп»;

- Договір поставки продукції від 03.07.2014 №0307/14 з ТОВ «Асторг Центр»;

- Договір купівлі-продажу товарів від 06.10.2014 №0610/14 з ТОВ «Воян Торг»;

- Договір поставки товару від 11.11.2014 « 1111/14 з ТОВ «Діас Агро»;

- Договір купівлі-продажу від 06.11.2014 №0611/14 з ТОВ «Діас Агро»;

- Договір про надання послуг від 26.03.2013 №485 з ТОВ «Універсал Сервіс»;

- Договір про надання послуг від 28.02.2012 №262 з ТОВ «Вірій»;

- Договір про надання послуг від 28.09.2012 №627 з ТОВ «Барбо»;

- Договір суборенди об'єкта нерухомості від 01.12.2012 з ПФ «Анадон»;

- Договір про надання маркетингових послуг від 18.09.2014 №1809/14 з ТОВ «Аріфтек»;

- Договір про маркетингові послуги від 05.09.2014 №0509/14СІ з ТОВ «Інлайтс»;

- Договір від 28.08.2014 №2808/14 з ТОВ ОСОБА_1»;

- Договір з ТОВ «Ідея Рісьорч»;

- Договір про надання логістичних послуг від 17.01.2014 №Л11020092 з ТОВ «Астерс Груп»;

- Договір про надання рекламних послуг від 01.05.2014 №РП 110555/5 з ТОВ «Астерс Груп».

За результатами вищевказаних господарських операцій позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит.

На підтвердження реальності господарських операцій з вищезазначеними контрагентами позивач надав до суду: податкові накладні, видаткові накладні, Акти надання послуг, Виписки з банку, Акти приймання-передачі послуг, Додаткові угоди до договорів, Товарно-транспортні накладні, Сертифікати походження товару, Свідоцтва про визнання затвердження засобів вимірювальної техніки; Маркетингові дослідження; Реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників витрат ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн»; Фінансові звіти ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн»; Дані про виконання імпортних контрактів; Витяги з Єдиного реєстру податкових накладних; Сертифікати якості; Акти звіряння розрахунків.

Надаючи правову оцінку відносинам, які складають предмет позову в даній справі, суд виходить з наступного.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин з приводу визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також, відповідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії первинних бухгалтерських документів, які дають змогу вважати про реальність здійснення господарської діяльності позивача та його контрагентів.

Відповідачем буди подані заперечення на позов, які суд не може оцінювати як докази по справі, оскільки зміст заперечень містить посилання на акт перевірки та норми податкового законодавства. Крім того, вищевказані заперечення подані без будь-яких документів.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

Щодо твердження податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу норм чинного законодавства убачається, що визначальним фактором для формування валових витрат є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Щодо неподання позивачем первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ «Ідея Рісьорч» суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.3. статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Як убачається з матеріалів справи, на момент початку проведення документальної планової виїзної перевірки з 03.03.2015 тривалістю 20 днів, ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» зобов'язано надати всі документи, що стосуються предмету перевірки та забезпечити зберігання документів, пов'язаних з виконанням вимог законодавства, не менш як 1095 днів з дня податкової звітності.

В інформації щодо документального підтвердження, поданої до Тетіївської ОДПІ від 23.03.2015 №43 позивач пояснив, що у товариства не має можливості подати первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Ідея Рісьорч», оскільки вони не збереглися.

Суд встановив, що на момент початку перевірки сплинуло більш як 1095 календарних днів та у відповідності до вимог чинного законодавства неподання первинних документів по відносинам з вищевказаним контрагентом не є порушенням з боку позивача.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач формально дійшов висновку до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, а висновки в акті перевірки ґрунтуються на припущеннях, не підтверджених жодними доказами.

Отримані за договорами товари (роботи, послуги) були використані підприємством у господарській діяльності з метою одержання прибутку від її здійснення.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 15.05.2015 №0001392200 та №0001382200.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор Фуд Дистриб'юшн» (09400, Київська область, смт. Ставище, вул. Радянська, 10/4 код ЄДРПОУ 36405099) понесені ним судові витрати в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) гривні 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.