УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2015 року Справа № 876/6233/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центнерики» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
товариство з обмеженою відповідальністю «Центнерики» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.01.2013 р. №0000031504.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № НОМЕР_1 від 09.01.2013 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Центнерики» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ТзОВ «Сана Прим» за період з 01.07.2012 р. по 31.07,2012 р. за результатами якої складено акт від 18.12.2012 р. №4540/15-40/32969740, згідно якого встановлено порушення підприємством п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст.200 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. №88, у зв'язку з не підтвердженням реальності здійснення господарських відносин із ТзОВ «Сана Прим», внаслідок чого позивачем завищено суму податкового кредиту в Декларації з ПДВ за липень 2012 року в сумі 34206,70 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 34879 грн. За результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 09.01.2013 р. №0000031504, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 51310,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 34207 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17100,50 грн.
Згідно обставини справи, ТзОВ «Сана Прим» виписано (оформлено) для ТзОВ «Центнерики» в липні 2012 року акти прийому-передачі наданих послуг по монтажних роботах на АЗС в м. Тернопіль, влаштуванню залізобетонного покриття на АЗС «Катерина», переукладанню бруківки, бордюрів і поребриків на АЗС WOG по Тернопільській області, переукладанню бруківки на АЗС в Київській області, заміні поверхневого водовідводу лотків і переукладанню бруківки на АЗС по Одеській області, ремонтних роботах на Нафтобазі WOG в м. Бориспіль, ребрендінгу на АЗС 23№1 в с. Піроговці, Хмельницької області, та податкові накладні на вказані роботи (послуги) на загальну суму 205240 грн., в тому числі ПДВ - 34206,70 грн.. які відображено у Розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період липень 2012 року. Загальна сума податку на додану вартість по контрагенту ТзОВ «Сана Прим», відображена ТзОВ «Центнерики» у загальній сумі податкового кредиту, становить 34206,70 грн. (рядок 17 Декларації з ПДВ за липень 2012 року). Суму податку на додану вартість в розмірі 34206,70 грн. за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту ТзОВ «Центнерики» у липні 2012 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2012 року, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.
Однак, при винесенні оскаржуваної постанови судом не враховано тієї обставини, що акти прийому-передачі наданих послуг, надані ТзОВ «Сана Прим», якими позивач доводить реальність фінансово-господарських операцій з вказаним суб'єктом господарювання, оформлені з порушенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки в них не зазначено обсяг виконаних робіт, місце знаходження АЗС, відсутній розрахунок вартості виконаних робіт (наданих послуг), не зазначено представників виконавця ТзОВ «Сана Прим». Також, суд першої інстанції залишив поза увагою і те, що ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи в суді ТзОВ «Центнерики» окрім актів прийому-передачі наданих послуг та податкових накладних не представлено доказів використання будівельних матеріалів та необхідного обладнання при фінансово-господарських взаємовідносинах (переважно ремонтно-будівельні роботи) з ТзОВ «Сана Прим», а також доказів вільного доступу працівників ТзОВ «Сана Прим» до об'єктів ремонтних робіт надання працівникам ТзОВ «Сана Прим» приміщень для складування будівельних матеріалів, обладнання та особистого перебування.
Судом не враховано і те, що надані ТзОВ «Сана Прим» ремонтно-будівельні послуги згідно актів прийому-передачі наданих послуг надавались за дуже короткий період часу з 25.07.2012 р. по 31.07.2012 р. на досить географічно великій території, яка займає західний, центральний та південний регіон країни, що саме по собі унеможливлює виконання спірних робіт підприємством, у якого відсутні як основні засоби, так кваліфіковані робітники.
Під час проведення перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 27.09.2012 р. №3967/22-9/33927607 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р., скерований на адресу ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС. Як зазначено у вказаному акті, перевіркою ТзОВ «Сана Прим» встановлено порушення ч.ч.1,3 ст.203. ч.ч.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р.; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р., які підпадають під визначення п.п.14.1.27 ст. 14, ст. 185, ст.198 Податкового Кодексу України. Зокрема, в процесі перевірки встановлено що, за юридичною адресою підприємства відсутні первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.
Враховуючи вищезазначене, операції ТзОВ «Сана Прим» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. В зв'язку з цим ТзОВ «Сана Прим» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.
Також, в ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТзОВ «Сана Прим» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Сана Прим» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТзОВ «Сана Прим» з контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.
Вищезазначене підтверджує відсутність фактичного отримання ТзОВ «Центнерики» товарів (робіт, послуг) від ТзОВ «Сана Прим» у звітному (податковому) періоді липні 2012 року на суму 205240 грн., в тому числі ПДВ - 34206,7 грн. відповідно до наступних податкових накладних: ПН №515, 516 від 25.07.2012р, ПН №580 від 27.07.2012р. ПН №617,679 від 30.07.2012р.. ПН №680, 681,682 від 31.07.2012р.. відображених у Розділі «Отримані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період липень 2012 року.
Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. У статті 2 вказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та податкову фінансову звітність згідно з законодавством. Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до п.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704.
Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тої чи іншої послуги.
Отже, враховуючи викладені в акті перевірки свого контрагента ТзОВ «Сана Прим» аргументи, позивачем не представлено документів, які б підтверджували фактичне отримання товарів (робіт. Послуг) від вказаного суб'єкта господарювання.
Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тому апелянт вважає, що виходячи зі змісту п.198.3 ст.198 ПК України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції, придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.
Сам факт надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди не є підставою для її одержання, коли податковим органом встановлено, що відомості, які містяться в цих документах є недостовірні та є наслідком укладання нікчемних правочинів.
Таким чином, враховуючи вище наведене, господарські операції, які відображені ТзОВ «Центнерики» в досліджуваних документах не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Враховуючи вище викладене просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Залізничному районі Львівської області ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Центнерики» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ «Сана Прим» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, за результатами якої складено акт № 4540/15-40/2301/33927607 від 18.12.2012 року на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.01.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 51310,50 грн., в т.ч. за основним платежем 34207,00 грн. та за штрафними санкціями 17103,50 грн. Підставою прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугувало встановлене перевіркою порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ст. 200 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 року № 88, що полягало у тому, що позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ТзОВ «Сана Прим», а відтак завищено суму податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2012 року в сумі 34206,70 грн., такі висновки ґрунтувались на акті ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС від 27.09.2012 року № 3967/22-9/33927607 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року», скерованому на адресу ДПІ у Залізничному районі Львівської області ДПС, яким встановлено, що у ТзОВ «Сана Прим» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської операції із надання послуг.
Розглядаючи спір судом першої інстанції з'ясовано, що ТзОВ «Центнерики» уклало договір підряду № 010412 від 01.04.2012 року з ТзОВ «Сана Прим», згідно якого ТзОВ «Центнерики» доручає, а ТзОВ «Сана Прим» бере на себе зобов'язання власними силами та методами виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах, місцезнаходження яких вказується у Додаткових угодах до Договору. Згідно з додатковими угодами до договору підряду № 010412 від 01.04.2012 року ТзОВ «Центнерики» та ТзОВ «Сана Прим» погодили перелік і вартість робіт виконуваних підрядником за Договором, а також місце та термін виконання робіт. На виконання вказаного договору ТзОВ «Сана Прим» здійснило на замовлення позивача наступні роботи: влаштування залізобетонного покриття на АЗС WOG (м. Львів, Кільцева дорога, готель «Катерина») вартістю 25000,00 грн.; монтажні роботи на АЗС WOG (м. Тернопіль) вартістю 39540,00 грн.; переукладання бруківки, бордюрів, поребриків на АЗС WOG (вул. 15-го квітня м. Тернопіль, Тернопільська область) вартістю 51800,00 грн.; ремонтні роботи на нафтобазі WOG (м. Бориспіль) вартістю 35600,00 грн.; ребрендінг на АЗС (АЗС 23 № 1 в с. Піроговці, Хмельницької області) вартістю 50900,00 грн.; заміна поверхневого водовідводу лотків і переукладання бруківки на АЗС WOG (м. Одеса, Одеської області) вартістю 40700,00 грн.; переукладання бруківки на АЗС WOG(м. Бориспіль Київської області) вартістю 30000,00 грн.
Про виконання вказаних робіт сторонами підписано відповідні акти прийому-передачі наданих послуг. Оплата за придбані послуги здійснена позивачем в безготівковій формі та підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку. Виконавцем за наслідками господарських операцій виписано відповідні податкові накладні.
Факт реєстрації ТзОВ «Сана Прим» платником податку на додану вартість на час виникнення правовідносин з ТзОВ «Центнерики» у червні-липні 2012 року та факт видачі належним чином оформлених податкових накладних відповідачем у суді першої інстанції не заперечувалось.
Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції правильно враховано, що згідно п. 14.1.181 ст. 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідноп. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. У п. 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З огляду на це суд першої інстанції правильно вважав, що господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. Наявні у позивача документи, зокрема податкові накладні, акти прийому-передачі наданих послуг є достатніми первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що передбачені правилами ведення податкового обліку. Це в свою чергу підтверджує реальність здійснення господарських операцій з ТзОВ «Сана Прим», та свідчить про помилковість висновку податкового органу стосовно не здійснення господарських відносин із контрагентом позивача.
Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які окремо або в сукупності могли б свідчити про безтоварність (фіктивність) вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необгрунтованої податкової вигоди.
При цьому суд правильно зазначив, що висновки відповідача про неправомірне формування позивачем податкового кредиту, по суті ґрунтуються лише на результатах акту ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС від 27.09.2012 року № 3967/22-9/33927607 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Сана Прим», код за ЄДРПОУ 33927607 щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року», що не може свідчити про неправомірність включення ТзОВ «Центнерики» до податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих ТзОВ «Сана Прим» у зв'язку з виконанням будівельних робіт (наданням послуг). Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Більше того податкове законодавство не ставить в залежність наявність (відсутність) підстав для виникнення податкових зобов'язань платника податку від дій його контрагента, фактичної сплати ним податку до бюджету, законності ведення податкового обліку, перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС № НОМЕР_1 від 09.01.2013 року є протиправним.
З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року по справі № 813/456/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
ОСОБА_1
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2015 |
Оприлюднено | 26.06.2015 |
Номер документу | 45341698 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Пліш Михайло Антонович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравців Олег Романович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні