Ухвала

від 18.05.2015 по справі 2а-12856/09/7/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року м. Київ К/9991/66902/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: ГоловуючогоНечитайло О.М. СуддівГолубєвої Г.К. Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19 грудня 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року

у справі №2а-12856/09/7/0170

за позовом Державного підприємства «Судак»

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «Судак» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

Окружний адміністративний суд АР Крим постановою від 19 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року, позовні вимоги задовольнив, визнав протиправним та скасував рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12 жовтня 2009 року №000203, а також стягнув з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судових витрат.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Крім того, скаржником було заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку зі зміною найменування на Міністерство доходів і зборів України.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Податковий орган провів позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу спирту та алкогольних напоїв за період з 01 червня 2008 року по 01 вересня 2009 року, про що склав акт від 04 вересня 2009 року №3097/120/32-108, яким встановив порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виразилося у здійсненні оптової торгівлі без наявності ліцензії.

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган прийняв рішення від 12 жовтня 2009 року №000203, яким застосував до позивача штраф у розмірі 3 201 503,20 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичною підставою для прийняття контролюючим органом спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував встановлений під час перевірки позивача факт здійснення реалізації алкогольних напоїв після отримання 16 лютого 2009 року розпорядження відповідача про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Так, за висновками акту перевірки, позивачем у відсутність ліцензії на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями було здійснено реалізацію вин виноградних в асортименті ПП ОСОБА_4 згідно товарно-транспортної накладної від 19 лютого 2012 року №365113 на суму 1 288,80 грн. та ТОВ «Судак» згідно товарно-транспортної накладної №365112 на суму 7 122,00 грн.

Крім того, позивач здійснив поставку алкогольних напоїв - вин виноградних в асортименті на підставі договорів комісії від 17 березня 2009 року №б/н, укладеного з ТОВ «Любимий город» та від 01 липня 2009 року №3-09, укладеного з ТОВ «ТД «Ресурс» для реалізації комісіонерами.

Зазначені обставини, на думку скаржника, свідчать про порушення позивачем вимог частини 7 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Разом з тим, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не погодилися з такими доводами контролюючого органу з огляду на наступне.

За змістом частини 7 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції суб'єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

Абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- призупинення ліцензії - тимчасове позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження зазначеної в ліцензії діяльності у разі несплати чергового платежу за ліцензію;

- анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Частинами 25, 26 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: заяви суб'єкта господарювання; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання марок акцизного збору (стосовно імпортерів); рішення суду про встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного збору; рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог статті 15 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

З акту перевірки вбачається, що датою з якої припинена дія ліцензії позивача на право оптової торгівлі алкогольними напоями є 16 лютого 2009 року, тобто дата отримання позивачем розпорядження відповідача про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Разом з тим, як обґрунтовано зазначено попередніми судовими інстанціями, вказане розпорядження відповідача від 10 лютого 2009 року №101-р не містить рішення компетентного органу про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, а лише зобов'язує Відділ ліцензування та контролю за обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів до вчинення певних дій направлених на анулювання ліцензії.

Тобто, зазначене розпорядження відповідача, в силу положень статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не є розпорядженням про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Відтак, отримання позивачем вказаного розпорядження не свідчить про настання наслідків, встановлених статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , в частині анулювання та недійсності ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

За встановлених попередніми судовими інстанціями обставин, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі розпорядження від 10 лютого 2009 року №101-р є передчасним, а отже спірне рішення підлягає скасуванню.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби на Міністерство доходів і зборів України.

2. Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

3. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19 грудня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі №2а-12856/09/7/0170 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Голубєва Г.К. Пилипчук Н.Г.