Рішення

від 16.06.2015 по справі 904/3456/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.15 Справа № 904/3456/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Весна", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Дніпропетровськ

про стягнення 703 792,06 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Руденко О.Ф., довіреність № 10 від 20 квітня 2015 року, представник

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Весна" звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Дніпропетровське РУ":

- кошти депозитного вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) "Класичний" за № 93 від 04 квітня 2014 року у сумі 567 000,00 грн.;

- несплачені проценти у розмірі 37 645,89 грн.,

- 3% річних за порушення грошового зобов'язання у розмірі 4 613,66 грн.,

- втрати від інфляції у розмірі 94 532,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського вкладу (депозиту) "Класичний" № 93 від 04 квітня 2014 року в частині повернення вкладу та виплати процентів.

Відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування своїх заперечень зазначає, що 04.04.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір банківського вкладу "Класичний "№93 (депозитний договір). Згідно договору банківського вкладу вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками. На виконання умов цього договору між позивачем та відповідачем були укладені та підписані:

Додаток №93-1 від 04.04.2014, відповідно до якого строк грошового вкладу у сумі 195 000,00грн. продовжено до 06.03.2014. додатком №93-1/15 від 03.02.2015 строк вкладу продовжено до 06.03.2015;

Додатком №93-2 від 06.05.2014 строк грошового вкладу у сумі 57 000,00грн. продовжено до 06.03.2014, а Додатком №93-2/14 від 03.02.2015 - до 06.03.2015;

Додатком №93-5 від 27.06.2014 строк грошового вкладу у сумі 55 000,00грн. продовжено до 06.03.2014, а Додатком №93-5/12 від 03.02.2015 - до 06.03.2015;

Додатком №93-6 від 23.07.2014 строк грошового вкладу у сумі 140 000,00грн. продовжено до 06.03.2014, а Додатком №93-6/11 від 03.02.2015 - до 06.03.2015;

Додатком №93-7 від 02.09.2014 строк грошового вкладу у сумі 50 000,00грн. продовжено до 06.03.2014, а Додатком №93-7/6 від 03.02.2015 - до 06.03.2015;

Додатком №93-8 від 23.09.2014 строк грошового вкладу у сумі 45 000,00грн. продовжено до 06.03.2014, а Додатком №93-8/10 від 03.02.2015 - до 06.03.2015;

Додатком №93-9 від 02.09.2014 строк грошового вкладу у сумі 25 000,00грн. продовжено до 06.03.2014, а Додатком №93-9/10 від 03.02.2015 - до 06.03.2015;

З огляду на те, що строк дії усіх траншів продовжено до 06.03.2015 позивачем неправомірно взято для розрахунку періоди з 03.02.2015 по 12.05.2015 та з 04.02.2015 по 06.03.2015. Також відповідач зазначає, що позивачем пред'явлено вимогу до ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит", однак в прохальній частині позову відсутній код ЄДРПОУ відповідача, тобто відсутня його ідентифікація.

Стосовно задоволення вимог про стягнення збитків, інфляції та трьох відсотків річних відповідач заперечує, оскільки діючим законодавством, що регулює питання банківського вкладу, не передбачено стягнення жодних збитків та стягнень санкцій у вигляді інфляції або трьох відсотків річних. Договором про строковий банківський вклад не передбачено стягнення збитків та додаткових процентів за прострочення виконання зобов'язань.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що банківська система України на теперішній час знаходиться в стані поглибленої стагнації. Національний банк України визнав наявність руйнуючих банківську діяльність факторів та встановив жорсткі обмеження економічної складової цієї діяльності. В умовах несприятливої для економіки банків тенденції строкового та дострокового повернення депозитних коштів клієнтів суттєве значення має добросовісне та повне виконання позичальниками Банку зобов'язань щодо часткового або повного повернення вартості отриманих кредитів та здійснення плати за користування грошовими коштами. Таким чином, відповідач знаходиться під впливом об'єктивно обумовлених негативних макроекономічних факторів, які необхідно враховувати з метою всебічного, повного дослідження обставин справи.

У судове засідання відповідач не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Неявка відповідача у судові засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розгляд справи був відкладений з 13.05.2015 на 02.06.2015, з 02.06.2015 на 16.06.2015.

У судовому засіданні 16.06.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Весна" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Дніпропетровське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) укладений договір банківського вкладу "Класичний" № 93 (надалі - Договір), відповідно до умов якого клієнт надає банку суму грошових коштів, надалі - вклад, у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї (п.1.1 Договору).

Вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами цього Договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та додатками, укладеними в рамках цього Договору і які є його невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Цей договір діє до 06.04.2015. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього Договору (п.1.3 Договору).

Для обліку вкладу банк відкриває клієнту вкладний рахунок № 2610604920002, у філії "Дніпропетровське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", код банку 307231.

Перерахування вкладного траншу на вкладний рахунок здійснюється клієнтом зі свого поточного рахунку шляхом зарахування коштів через транзитний рахунок, що вказаний у відповідному Додатку (п.1.5 Договору).

Пунктами 2.1, 2.3 Договору сторони погодили, що на суму вкладу в розрізі вкладних траншів банк нараховує проценти, розмір яких обумовлюється сторонами в Додатках, що є невід`ємною частиною цього Договору; нарахування процентів за вкладом проводяться від дня, наступного за днем надходження вкладного траншу у банк, до дня, який передує його поверненню клієнту або списанню з рахунка клієнта, відповідно до строку вкладного траншу, що вказаний у відповідному Додатку.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначено, що при закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, що вказаний в розділі 7 цього договору. Повернення вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок клієнта, що вказаний в листі клієнта про повернення коштів. При настанні терміну, вказаного в п.1.4 цього Договору, строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін шляхом укладання відповідного договору.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначені обов`язки банку, зокрема, нараховувати на вклад проценти відповідно до ставки, яка обумовлюється сторонами в Додатках, а також повернення суми вкладних траншів на умовах, зазначених в цьому Договорі та у Додатках до нього після закінчення строків надання вкладних траншів.

04.04.2014 між сторонами підписаний додаток № 93-1 до Договору, відповідно до якого для розміщення вкладного траншу у банку, клієнт не пізніше 04.04.2014р здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.1.00.49200.01 в філії "Дніпропетровське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на вкладний рахунок у банку № 2610.0.049200.01 у розмірі 195 000 грн. 00 коп. на строк до 06.05.2014, з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 24% річних.

Додатком №93-1/15 від 03.02.2015 строк вкладу продовжено до 06.03.2015, процентна ставка визначена у розмірі 25%.

Згідно Додатку №93-2 від 06.05.2014 грошовий вклад у сумі 57 000,00грн. надається позивачем Банку на строк до 06.06.2014, з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 25% річних. Додатком №93-2/14 від 03.02.2015 строк вкладу продовжено до 06.03.2015.

Згідно Додатку №93-5 від 27.06.2014 грошовий вклад у сумі 55 000,00грн. надається позивачем Банку на строк до 29.07.2014, з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 25% річних. Додатком №93-5/12 від 03.02.2015 строк вкладу продовжено до 06.03.2015.

Згідно Додатку №93-6 від 23.07.2014 грошовий вклад у сумі 140 000,00грн. надається позивачем Банку на строк до 08.08.2014, з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 25% річних. Додатком №93-6/11 від 03.02.2015 строк вкладу продовжено до 06.03.2015.

Згідно Додатку №93-7 від 02.09.2014 строк грошового вкладу у сумі 50 000,00грн. надається позивачем Банку на строк до 06.10.2014, з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 25% річних. Додатком №93-7/6 від 03.02.2015 строк вкладу продовжено до 06.03.2015.

Згідно Додатку №93-8 від 23.09.2014 грошовий вклад у сумі 45 000,00грн. надається позивачем Банку на строк до 27.10.2014 з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 25% річних. Додатком №93-8/10 від 03.02.2015 строк вкладу продовжено до 06.03.2015.

Згідно Додатку №93-9 від 02.09.2014 грошовий вклад у сумі 25 000,00грн. надається позивачем Банку на строк до 27.10.2014 з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 25% річних. Додатком №93-9/10 від 03.02.2015 - до 06.03.2015

Отже, відповідно до укладених між сторонами додатків змінювався розмір процентної ставки річних та продовжувався строк розміщення вкладного траншу; кінцевим строком розміщення коштів сторонами визначено 06.03.2015, решта умов Договору залишилась незмінною.

На виконання умов Договору №93 від 04.04.2014 позивачем перераховані кошти у загальному розмірі 567 000,00грн. згідно платіжних доручень:

№407 від 04.04.2014 на суму 195 000,00грн. (а.с.17),

№449 від 06.05.2014 на суму 57 000,00грн. (а.с.20),

№495 від 27.06.2014 на суму 55 000,00грн. (а.с.23),

№521 від 23.07.2014 на суму 140 000,00грн. (а.с.26),

№547 від 02.09.2014 на суму 50 000,00грн. (а.с.29),

№574 від 23.09.2014 на суму 45 000,00грн. (а.с.32),

№576 від 25.09.2014 на суму 25 000,00грн. (а.с.35)

03.04.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією, якою просив повернути грошові кошти у сумі 567 000,00грн., проценти по договору, три проценти річних та втрати від інфляції. Претензія залишена відповідачем без задоволення.

Згідно з ч.1 ст.4, ст.4-2 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частинами 1, 4, 5 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним; примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише: як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Частиною 6 ст.41 Конституції України передбачено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі і порядку, встановлених законом.

Принцип непорушності права власності закріплено також в статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст.177 ЦК України до об`єктів цивільних прав зазначеною нормою віднесено речі, в тому числі, і гроші (грошові кошти).

Статтею 190 ЦК України регламентовано, що майном, як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Отже, поняттям "майно" охоплюються і гроші (грошові кошти), які у відповідності до ст.192 ЦК України є законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України.

Частинами 1, 2 ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст.1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що приймає від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі; письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківським правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад); договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення; за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Частинами 1, 5, 6 ст.1061 ЦК України регламентовано, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу; проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав; у разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України регламентовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2 Договору після закінчення строків надання Вкладних траншів, що обумовлюються сторонами в Додатках та є невід'ємною частиною цього Договору, Банк зобов'язаний повернути суму Вкладних траншів на умовах, зазначених у цьому Договорі та у Додатках до цього Договору.

Порядок повернення депозитного вкладу передбачено п.3.1. договору. При закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, що вказаний у розділі 7 договору. Повернення вкладного траншу також може бути здійснено на інший поточний рахунок клієнта, що вказаний в листі клієнта про повернення коштів.

За приписами ч. 1 ст. 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Строк повернення вкладних траншів згідно договору банківського вкладу встановлений- 06.03.2015.

Відтак, станом на 06.03.15р. відповідач має заборгованість у розмірі 597 000,00грн.

Оскільки строк повернення вкладних траншів відповідно до умов договору настав (06.03.2015), вимога позивача про стягнення вкладних траншів у сумі 567 000,00грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти на банківський вклад на підставі договору банківського вкладу за період з 03.02.2015 по 12.05.2015 у сумі 37 645,89грн.

Відповідно до ч.5 ст. 1061 Цивільного кодексу України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

За умовами договору банківського вкладу строк повернення вкладних траншів настав 06.03.2015, тобто проценти мають бути нараховані по 05.03.2015 включно. Отже сума процентів за період з 03.02.2015 по 05.03.2015 яка підлягає стягненню з відповідача складає 11 237,66грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 03.02.2015 по 12.05.2015 у сумі 4 613,66 грн. та втрати від інфляції за період з лютого по березень 2015 року включно у сумі 94 532,51грн. Розрахунок вказаних сум перевірено судом, відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 567 000,00грн. - кошти депозитного вкладу за договором банківського вкладу, проценти у сумі 11 237,66грн., три відсотки річних у сумі 4 613,66грн., втрати від інфляції у сумі 94 532,51грн., а всього суму 677 383,83грн.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості ідентифікувати боржника у зв'язку з відсутністю у позовній заяві коду ЄДРПОУ.

Відповідно до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява, зокрема, має містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

Зазначена інформація міститься в реквізитах позовної зави та в тексті позовної заяви, а отже всупереч зауваженням відповідача ідентифікувати сторону відповідача цілком можливо із наявної у змісті позовної заяви інформації. Також, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2015 у справі № 904/3456/15 суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Доводи відповідача щодо безпідставного нарахування позивачем трьох відсотків річних та втрат від інфляції відхиляються судом, оскільки нарахування трьох відсотків річних та суми втрат від інфляції відбувається на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено додаткову відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Беручи до уваги різну правову природу процентів, передбачених ст. 1061 ЦК України і процентів, що стягуються у відповідності до ст. 625 ЦК України, відсутність у чинному законодавстві обмежень, одночасне стягнення процентів, передбачених ст. 1061 ЦК України та відшкодування інфляційних збитків за весь час прострочення, а також сплата трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених ст. 625 ЦК України, є правомірним.

Також, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що даний спір підлягає розгляду у господарському суду Дніпропетровської області, виходячи з того, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК України за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Крім того, даний спір випливає саме з діяльності відособленого підрозділу юридичної особи (Аналогічна правова позиція викладена у п. 20.2 Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.11р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог: з відповідача на користь позивача стягненню підлягають витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 13 547,68грн.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема,б.60, ЄДРПОУ 09807856) в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, буд. 9, код ЄДРПОУ 26460727) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Весна" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська,68, ЄДРПОУ 24989085) кошти депозитного вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) "Класичний" за №93 від 04.04.2014 у сумі 567 000,00грн., несплачені проценти у сумі 11 237,66грн., три відсотки річних у сумі 4 613,66грн., втрати від інфляції у сумі 94 532,51грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 13 547,68грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 19.06.2015