Постанова від 08.09.2015 по справі 904/3456/15

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015 року Справа № 904/3456/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О. (зміна складу колегії суддів на підставі розпорядження голови суду від 07.09.2015р.)

при секретарі : Ситниковій М.Ю.

Представники сторін :

позивача - Руденко Ю.О., дов. № 964 від 22.12.2014р.;

відповідача - не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 року по справі № 904/3456/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Весна», м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», м.Дніпропетровськ

про стягнення 703 792,06 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 року у справі № 904/3456/15 (суддя Євстигнеєва Н.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Весна», м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», м.Дніпропетровськ про стягнення 703 792,06 грн. позов було задоволено частково, стягнено з відповідача на користь позивача кошти депозитного вкладу в розмірі 567 000 грн., суму процентів в розмірі 11237,66 грн., 4613,66 грн. - 3% річних, 94 532,51 грн. інфляційних втрат, 13 547,68 грн. судового збору; в решті позовних вимог - відмовлено (а.с.159-162).

Рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині задоволення позову мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань по повному та своєчасному поверненню банківського вкладу та відсотків, в часині відмови в позові - невірним періодом нарахування позивачем відсотків за депозитом; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.177, 190, 321, 525, 526, 530, 625, 629, 1058, 1059, 1060, 1061 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», м.Дніпропетровськ, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

- господарським судом не було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, чим порушено принцип рівності сторін в судовому процесі, передбачений ст..4-2 ГПК України;

- також господарським судом порушено ст..15 ГПК України, оскільки позов подано до філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит», яка відповідно до п.2.3 Положення про філію «Дніпропетровське РУ «АТ «Банк «Фінанси та Кредит» не є юридичною особою;

- крім того, в основу рішення покладено невірний розрахунок позивача щодо відсотків та штрафів, оскільки за всіма додатковими угодами строки грошових вкладів були продовжені до 06.03.2015р., а штрафи стягнуто за розрахунком позивача з 03.02.2015р. по 12.05.2015р. та з 04.02.2015р. по 06.03.2015р.;

- також господарським судом було порушено норми ст.49 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки позовні вимоги задоволені частково, а судовий збір в повному обсязі стягнутий з відповідача на користь позивача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення матеріалам, обставинам справи, вимогам закону, зазначаючи, що справу розглянуто в максимальний термін, передбачений Господарським процесуальним кодексом України; крім того, справу порушено до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» м.Київ в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» ПАТ «Банк»Фінанси та Кредит». Щодо нарахування штрафів в період з 03.02.2015р. по 12.05.2015р., то господарським судом зазначений період визначений невірним та стягнута сума за термін, передбачений додатковими угодами - до 05.03.2015р.; а вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат визнані судом обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх представників, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід змінити на підставі п.3 ч.1 ст.104 ГПК України, з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст.103 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2014р . між Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Весна» м.Дніпропетровськ («клієнт» за договором, позивач по справі) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі керуючого філією «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» м.Дніпропетровськ ("банк" за договором, відповідач по справі, скаржник) був укладений договір банківського вкладу «Класичний» № 93, відповідно до предмету якого «клієнт» надає «банку» суму грошових коштів, надалі «вклад», у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а «банк» виплачує «клієнту» таку суму та проценти, нараховані на неї; вклад складається з вкладних траншів, що розміщені «клієнтом» згідно з умовами цього договору; вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана «клієнтом» на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками , укладеними в рамках цього договору і які є його невід`ємною частиною; цей договір діє до 06.04.2015р.; внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії договору; для обліку вкладу «банк» відкриває «клієнту» вкладний рахунок № 2610604920002 у філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», код банку 307231 (код ЄДРПОУ одержувача 24989085); перерахування вкладного траншу на вкладний рахунок здійснюється «клієнтом» зі свого поточного рахунку шляхом зарахування коштів через транзитний рахунок, що вказаний у відповідному додатку (п.п.1.1-1.3, 1.5 р.1 договору (а.с.16)).

Пунктами 2.1, 2.3 розділу 2 договору сторони погодили, що на суму вкладу в розрізі вкладних траншів «банк» нараховує проценти, розмір яких обумовлюється сторонами в додатках, що є невід`ємною частиною цього договору; нарахування процентів за вкладом проводяться від дня, наступного за днем надходження вкладного траншу у банк, до дня, який передує його поверненню «клієнту» або списанню з рахунка «клієнта», відповідно до строку вкладного траншу, що вказаний у відповідному додатку.

Пунктами 3.1, 3.2 р.3 договору визначено, що при закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється «банком» шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок «клієнта» , що вказаний в розділі 7 цього договору; повернення вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок «клієнта», що вказаний в листі «клієнта» про повернення коштів; при настанні терміну, вказаного в п.1.3 цього договору, строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін шляхом укладання відповідного договору.

Пунктами 4.1, 4.2 р.4 договору визначені обов`язки «банку», зокрема, нараховувати на вклад проценти відповідно до ставки, яка обумовлюється сторонами в додатках, а також повернення суми вкладних траншів на умовах, зазначених в цьому договорі та у додатках до нього після закінчення строків надання вкладних траншів .

04.04.2014р . між сторонами був підписаний додаток № 93-1 до договору № 93 від 04.04.2014р., відповідно до якого для розміщення вкладного траншу у банку, «клієнт» не пізніше 04.04.2014р. здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.1.00.49200.01 в філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на вкладний рахунок у банку № 2610.0.049200.001 у розмірі 195 000 грн . на строк до 06.05.2014р ., з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 24% річних (а.с.18).

03.02.2015р . між сторонами був підписаний додаток № 93-1/15 до договору № 93, відповідно до якого були внесені зміни у додаток № 93-1 в частині строку розміщення коштів - до 06.03.2015р. , процентної ставки річних, розмір якої став 25%, всі інші умови залишились незмінними (а.с.19).

06.05.2014р . між сторонами був підписаний додаток № 93-2 до договору № 93 від 04.04.2014р., відповідно до якого для розміщення вкладного траншу у банку, «клієнт» не пізніше 06.05.2014р. здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.0.00.49200.02 в філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на вкладний рахунок у банку № 2610.9.049200.002 у розмірі 57 000 грн . на строк до 06.06.2014р ., з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 24% річних (а.с.21).

03.02.2015р . між сторонами був підписаний додаток № 93-2/14 до договору № 93, відповідно до якого були внесені зміни у додаток № 93-2 в частині строку розміщення коштів - до 06.03.2015р. , процентної ставки річних, розмір якої став 25%, всі інші умови залишились незмінними (а.с.22).

27.06.2014р . між сторонами був підписаний додаток № 93-5 до договору № 93 від 04.04.2014р., відповідно до якого для розміщення вкладного траншу у банку, «клієнт» не пізніше 27.06.2014р. здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.7.00.49200.05 в філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на вкладний рахунок у банку № 2610.6.049200.005 у розмірі 55 000 грн . на строк до 29.07.2014р ., з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 20% річних (а.с.24).

03.02.2015р . між сторонами був підписаний додаток № 93-5/12 до договору № 93, відповідно до якого були внесені зміни у додаток № 93-5 в частині строку розміщення коштів - до 06.03.2015р. , процентної ставки річних, розмір якої став 25%, всі інші умови залишились незмінними (а.с.25).

23.07.2014р . між сторонами був підписаний додаток № 93-6 до договору № 93 від 04.04.2014р., відповідно до якого для розміщення вкладного траншу у банку, «клієнт» не пізніше 23.07.2014р. здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.6.00.49200.06 в філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на вкладний рахунок у банку № 2610.5.049200.006 у розмірі 140 000 грн . на строк до 08.08.2014р ., з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 13,5% річних (а.с.27).

03.02.2015р . між сторонами був підписаний додаток № 93-6/11 до договору № 93, відповідно до якого були внесені зміни у додаток № 93-6 в частині строку розміщення коштів - до 06.03.2015р. , процентної ставки річних, розмір якої став 25%, всі інші умови залишились незмінними (а.с.28).

02.09.2014р . між сторонами був підписаний додаток № 93-7 до договору № 93 від 04.04.2014р., відповідно до якого для розміщення вкладного траншу у банку, «клієнт» не пізніше 02.09.2014р. здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.5.00.49200.07 в філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на вкладний рахунок у банку № 2610.4.049200.007 у розмірі 50 000 грн . на строк до 06.10.2014р ., з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 21% річних (а.с.30).

03.02.2015р . між сторонами був підписаний додаток № 93-7/6 до договору № 93, відповідно до якого були внесені зміни у додаток № 93-7 в частині строку розміщення коштів - до 06.03.2015р. , процентної ставки річних, розмір якої став 25%, всі інші умови залишились незмінними (а.с.31).

23.09.2014р . між сторонами був підписаний додаток № 93-8 до договору № 93 від 04.04.2014р., відповідно до якого для розміщення вкладного траншу у банку, «клієнт» не пізніше 23.09.2014р. здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.4.00.49200.08 в філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на вкладний рахунок у банку № 2610.3.049200.008 у розмірі 45 000 грн . на строк до 27.10.2014р ., з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 23% річних (а.с.33).

03.02.2015р . між сторонами був підписаний додаток № 93-8/10 до договору № 93, відповідно до якого були внесені зміни у додаток № 93-8 в частині строку розміщення коштів - до 06.03.2015р. , процентної ставки річних, розмір якої став 25%, всі інші умови залишились незмінними (а.с.34).

25.09.2014р . між сторонами був підписаний додаток № 93-9 до договору № 93 від 04.04.2014р., відповідно до якого для розміщення вкладного траншу у банку, «клієнт» не пізніше 25.09.2014р. здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.3.00.49200.09 в філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на вкладний рахунок у банку № 2610.2.049200.009 у розмірі 25 000 грн . на строк до 27.10.2014р ., з нарахуванням на зазначену суму відсотків у розмірі 23% річних (а.с.36).

03.02.2015р . між сторонами був підписаний додаток № 93-9/10 до договору № 93, відповідно до якого були внесені зміни у додаток № 93-9 в частині строку розміщення коштів - до 06.03.2015р. , процентної ставки річних, розмір якої став 25%, всі інші умови залишились незмінними (а.с.37).

Докази визнання недійсними, розірвання, внесення будь-яких інших змін в встановленому законом порядку до договору № 93 від 04.04.2014р. та додатків до нього відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України. Отже, такі докази відсутні.

На виконання умов договору позивачем були перераховані на рахунки банку, обумовлені додатками до договору, кошти:

- 04.04.2014р. на суму 195 000 грн. за платіжним дорученням № 407 (а.с.17);

- 06.05.2014р. на суму 57 000 грн. за платіжним дорученням № 449 (а.с.20);

- 27.06.2014р. на суму 55 000 грн. за платіжним дорученням № 495 (ас.23);

- 23.07.2014р. на суму 140 000 грн. за платіжним дорученням № 521 (а.с.26);

- 02.09.2014р. на суму 50 000 грн. за платіжним дорученням № 547 (а.с.29);

- 23.09.2014р. на суму 45 000 грн. за платіжним дорученням № 574 (а.с.32);

- 25.09.2014р. на суму 25 000 грн. за платіжним дорученням № 576 (а.с.35).

Тобто, позивачем було перераховано відповідачу коштів на загальну суму 567 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, не спростовується відповідачем жодним доказом по справі відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

03.04.2015р . претензією № 230/42 позивач, в зв`язку з закінченням 06.03.2015р. строків розміщення депозитних коштів, звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти згідно депозитного договору «Класичний» № 93 та додатків до нього в сумі 567 000 грн., 11 231,66 грн. відсотків за договором, 1444,69 грн. - 3% річних та 30 051,00 грн. інфляційних втрат, всього на суму 609 727,35 грн. (а.с.11-13). Зазначений лист отриманий відповідачем 03.04.2015р. та зареєстрований за № 1399 вхідної кореспонденції банку, що підтверджується штампом банку у правому нижньому куті претензії (а.с.11).

Відповідач на вищезазначену претензію відповіді не надав, кошти позивачу не повернув, докази протилежного відсутні, що стало підставою звернення ТОВ «Видавництво «Весна» до господарського суду з позовом за захистом своїх порушених прав 21.04.2015р. (а.с.3-8).

Згідно з ч.1 ст.4, ст.4-2 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частинами 1, 4, 5 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним; примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише: як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану . Частиною 6 ст.41 Конституції України передбачено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі і порядку, встановлених законом.

Принцип непорушності права власності закріплено також в статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст.177 ЦК України до об`єктів цивільних прав зазначеною нормою віднесено речі, в тому числі, і гроші (грошові кошти).

Статтею 190 ЦК України регламентовано, що майном, як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Отже, поняттям «майно» охоплюються і гроші (грошові кошти) , які у відповідності до ст.192 ЦК України є законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України.

Частинами 1, 2 ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст.1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що приймає від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі; письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківським правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) ; договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення; за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Частинами 1, 5, 6 ст.1061 ЦК України регламентовано, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу; проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав; у разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України регламентовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами .

Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що строк дії договору банківського вкладу закінчився, банк (відповідач) свої договірні зобов`язання не виконав, грошові кошти позивачу не повернув, відсотки не сплатив, докази протилежного відсутні в матеріалах справи, то господарським судом обґрунтовано задоволено позов частково та стягнуто з відповідача 567 000 грн. грошового вкладу та 11 237,66 грн. відсотків по вкладу, враховуючи, що строк нарахування відсотків закінчився 05.03.2015р.

Частиною 2 ст.625 ЦК України регламентовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цих обставин господарським судом обґрунтовано задоволено вимоги позивача про стягнення 3% річних, натомість, стягненню підлягає не 4613,66 грн. за період з 03.02.2015р. по 05.03.2015р., а 3122,38 грн. за період з 06.03.2015р. по 12.05.2015р. (67 днів), а також вимоги в частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції обґрунтовано підлягають задоволенню в сумі визначеній позивачем - 94 532,51 грн. (за період з березня по квітень 2015 року), оскільки при перерахунку цього виду позовних вимог, вони становлять більшу суму, ніж просив стягнути позивач у своїй позовній заяві. При цьому колегія суддів зазначає, що такі нарахування здійснено у відповідності до рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист ВСУ від 03.04.1997р. № 62-97р).

Щодо доводів відповідача про неправильний розрахунок господарським судом відсотків за банківськими вкладами, то вони не спростовані відповідачем жодним доказом в розумінні ст.ст.32,36 ГПК України, контррозрахунок відсотків відсутній, не надавався судам обох інстанцій при розгляді справи.

Щодо невірно стягнутої суми судового збору, то, враховуючи перерахунок суми 3% річних, який зроблений судом апеляційної інстанції, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 13 517,85 грн.

Щодо доводів скаржника про те, що відповідач не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем по цій справі, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами та доповненнями) коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. У разі коли позов подано за місцем знаходження відокремленого підрозділу юридичної особи і судом з'ясовано відсутність у такого підрозділу повноважень щодо представництва юридичної особи, справа згідно з частиною першою статті 17 ГПК підлягає передачі за відповідною територіальною підсудністю за місцезнаходженням юридичної особи.

Згідно з п.1.13 Статуту ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» «банк» має право створювати філії та представництва на території України відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 2.2, 4.1.7 Положення про філію «Дніпропетровське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» «філія» вступає у правові відносини з юридичними та фізичними особами від імені «банку», на підставі цього Положення та довіреності, виданої керуючому філією, має свій код МФО та кореспондентський рахунок, відкритий у «банку» ; «філія» має право від імені «банку», в межах повноважень, визначених довіреністю керуючого «філією», бути позивачем та відповідачем в судах.

На вимогу суду апеляційної інстанції, викладену в ухвалах від 14.08.2015р., 27.08.2015р. банком в якості доказів на обґрунтування доводів апеляційної скарги не надано як такої довіреності керівника філії, так і жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України, які б підтверджували факт відсутності у відповідача повноважень щодо права мати статус позивача або відповідача в судах.

Крім цього, п.п.20.1, 20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» (зі змінами та доповненнями) зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи; господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності; у разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.

Отже, відповідачем не надано на обгрунтування апеляційної скарги доказів відсутності у філії банку відповідних повноважень на вимогу суду, а спір по цій справі безпосередньо пов`язаний та виник внаслідок діяльності саме відповідача - відокремленого підрозділу банку, а тому неможливо погодитись з доводами скаржника про те, що господарським судом припущено помилок застосування процесуального законодавства, зокрема, ст.15 ГПК України.

За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу відповідач слід задовольнити частково, рішення господарського суду по цій справі - змінити.

Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ««Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління», м.Дніпропетровськ - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 року у справі № 904/3456/15 - змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Весна», м.Дніпропетровськ кошти депозитного вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) «Класичний» за № 93 від 04.04.2014р. в сумі 567 000,00 грн., несплачені проценти в сумі 11 237,66 грн., три відсотки річних в сумі 3122,38 грн., втрати від інфляції в сумі 94532,51 грн., 13 517,85 грн. судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видачу відповідного наказу згідно зі ст.ст.116-117 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.09.2015р.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.О.Вечірко