Рішення

від 15.06.2015 по справі 906/633/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2015 р. Справа № 906/633/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача1: не з'явився;

від позивача 2: Гордійчук Я.В. - довіреність №2 від 12.01.2015;

від відповідача: Опанасюк С.П.- довіреність б/н від 01.10.2013;

від третьої особи: не з'явився;

прокурор: Муляренко Т.О. - сл. посвідчення № 031529 від 23.01.2015,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі

1) Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради (м.Житомир)

2) Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5" (м.Житомир)

про стягнення 111987,87 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна №1534 від 31.05.2012, зобов'язання звільнити приміщення та передати за актом прийому-передачі

В судовому засіданні 15.06.2015, згідно ст.77 ГПК України, оголошувалась перерва до 16:30 год. 15.06.2015.

Прокурором подано до суду позов в інтересах держави про:

- стягнення з відповідача 111987,87грн., з яких 100760,02грн. заборгованості з орендної плати та 11227,85 грн. штрафних санкцій;

- розірвання договору оренди нерухомого майна №1534 від 31.05.2012, укладеного між КП "Агентство з управління майном " Житомирської міської ради та ТОВ "Темп";

- зобов'язання відповідача звільнити приміщення, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Перемоги, 12 площею 570 кв.м. та передати за актом прийому-передачі орендодавцю - КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та балансоутримувачу КП "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5".

Ухвалою господарського суду Житомирської області про порушення провадження у справі від 30.04.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5".

15.06.2015 до суду надійшли письмові пояснення відповідача.

Позивач-1 повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 52).

Прокурор та представник позивача-2 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача-2 надав письмове клопотання, яке задоволено судом, про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача щодо позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях (а.с.75-77).

Третя особа повноважного представника в судове засідання не направила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася вчасно та належним чином.

Судом оглянуто матеріали справи господарського суду Житомирської області №906/1673/13 за позовом Прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради в особі Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про стягнення 58244,12грн.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує прокурор у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 01.03.2007 між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (позивач-2/орендодавець) та ТОВ "Темп" (відповідач/орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №95 (далі - Договір; а.с.115-16).

13.08.2009 сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна (а.с. 17).

Згідно п. 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування підвальні приміщення в будинку №12 по вул. Перемоги, що належать до комунальної власності міста, під підсобні приміщення, загальною площею 570 кв.м. з орендною платою у розмірі 08,55грн. за 1 кв.м. без ПДВ.

Згідно акту прийому-передачі приміщення, орендованого ТОВ "Темп" від 05.03.2007 (а.с. 17, зворотній бік) балансоутримувач КВЖРЕП №5 передав, а орендар прийняв відповідно до договору №95 від 01.03.2007 в платне строкове платне користування підвальні приміщення в будинку №12 по вул. Перемоги, що належать до комунальної власності міста, загальною площею 570 кв.м.

31.05.2012 між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (позивач-2/орендодавець) та ТОВ "Темп" (відповідач/орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №1534 (далі - Договір, а.с.18-20), за умовами п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування підвальні приміщення під підсобні приміщення, за адресою: м.Житомир, вул. Перемоги, 12, що знаходиться на балансі КВЖРЕП №5, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 514453,00грн. без ПДВ станом на 30.04.2010 загальною площею 570 кв.м. з орендною платою у розмірі 7,00грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

Відповідно до п.2.1. Договору, вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту прийому-передачі об'єкта оренди.

Даний договір діє з 31.05.2012 по 31.04.2015 року (п.8.1 Договору).

На випадок закінчення дії даного договору, або дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції (п. 3.7 Договору).

Прокурор у позовній заяві, зсилаючись на п.п. 3.2, 3.3 Договору, ст. 526, 762 ЦК України та ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", зазначає, що відповідач неналежним чином виконував умови договору, в результаті чого за період з жовтня 2013 по березень 2015 (включно) заборгував 100760,02грн. орендної плати.

Вказує, що за попередній період заборгованість з відповідача стягнуто згідно рішення суду у справі №906/1673/13.

У зв'язку з непроведенням розрахунків по орендній платі, прокурором на підставі п. 3.6. Договору оренди нараховано пеню у розмірі 11227,85грн.

Також, зсилаючись на ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст.ст. 283, 284 ГК України, ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", прокурор просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна та згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, п. 6.12 Договору зобов'язати відповідача повернути орендоване приміщення.

В процесі розгляду справи, представник позивача2 звернув увагу, що станом на 31.04.2015 Договір припинив свою дію. Пояснив, що жодних дій, спрямованих на його продовження, сторони не вчиняли.

Звернення до суду в інтересах позивача-1 обґрунтував тим, що згідно "Положення про оренду, методику розрахунку та порядок використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Житомира", затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 30.08.2012 №429, орендна плата за оренду нерухомого майна перераховується в розмірі 30% до міського бюджету, 70% - орендодавцю. Вказує, що несплата заборгованості з орендної плати та неповернення приміщення призводить до ненадходження орендної плати до міського бюджету та неефективного використання майна територіальної громади, що в свою чергу унеможливлює повноцінне фінансування соціальних та інших програм, тобто являється істотним порушенням чинного законодавства і суперечить інтересам територіальної громади та держави в цілому.

Представник відповідача вказані представником позивача обставини щодо припинення дії договору не заперечив.

Відповідач, заперечуючи проти позову, в письмових поясненнях (а.с. 75-77) вказує, що позивач, для підтвердження своїх прав на передачу в оренду, отримання орендної плати та повернення спірного майна, зобов'язаний надати здійснення державної реєстрації права власності на нього.

Вважає, що об'єкт оренди не узгоджений сторонами та відсутній як істотна умова договору, оскільки згідно Договору його предметом є підвальне приміщення площею 570,00кв.м., а згідно інвентарної справи №911 загальна площа підвалу становить 710,6кв.м. і складається з 60 окремих приміщень різної площі. Не підтвердженою також вважає вартість спірного майна, що зазначена в договорі - 514453,00грн.

Вказує, що лише за наявності у договорі істотних умов, якщо їх не врегульовано чинним законодавством, договір оренди майна можна вважати укладеним. При цьому умова договору щодо вартості об'єкта оренди державного або комунального майна повинна відповідати "Методиці оцінки об'єктів оренди", затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні відносини ґрунтуються на укладеному сторонами договорі оренди нерухомого майна №1534 від 31.05.2012 (а.с. 18-20).

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору оренди №1534 відповідач використовував підвальні приміщення за адресою: вул. Перемоги, 12, які позивач-2 передав, а відповідач прийняв згідно договору оренди №95 від 01.03.2007, про що свідчить акт прийому-передачі приміщень від 05.03.2007 (а.с. 17, зворотній бік).

Вказане не заперечувалося представниками сторін під час розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Так, пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що орендна плата по цьому договору за перший місяць оренди становить 3990,00грн. без ПДВ. В подальшому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа послідуючого місяця з урахуванням податку на додану вартість.

За п.7.4 Договору, відповідальність у разі отримання та/або неотримання рахунку згідно з п.3.3 Договору несе орендар.

Враховуючи вищевказані умови Договору, відповідач за період з жовтня 2013 по березень 2015 року зобов'язаний був сплатити 100760,02грн. орендної плати, що підтверджується також рахунками на оплату (а.с. 81-89).

Позивач-2 стверджує, що за вказаний період відповідачем оплати не проведені, всі здійсненні платежі зараховано в рахунок погашення попередньої заборгованості.

Водночас, як вбачається з наявного в матеріалах справи реєстру документів (а.с. 61), 09.04.2014 ТОВ "Темп" сплачено 4744,80грн. з призначенням платежу "сплата за оренду за грудень 2013 зг. рах. №3135 від 12.12.2013".

Приписами п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Відповідно до роз'яснень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України у листі № 06-10/10-1215 від 29.10.2004 року - питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому надані послуги чи товар має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення, тобто позивач має право спрямувати кошти, які сплачуються відповідачем без чіткого зазначення призначення платежу, в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше.

Таким чином, коли платіжні документи містять чітке посилання на призначення платежу, сплачені кошти слід зараховувати як оплату за надані послуги (виконані роботи) у вказаному місяці. У випадку, якщо платіжні документи не містять призначення платежу - сплачені кошти зараховуються в порядку черговості.

Враховуючи зазначене відповідачем призначення платежу, непогашеною залишилася основна заборгованість за вказаний у позовній заяві період у розмірі 96015,22грн.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, яка кореспондується з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

При цьому, суд не приймає до уваги зсилання відповідача, викладені у запереченні, стосовно ненадання позивачем доказів здійснення державної реєстрації права власності на орендоване приміщення, невизначеності площі об'єкту оренди та безпідставності визначення розміру орендної плати, оскільки зобов'язання сторін обумовлені Договором, підписавши який сторони погодили об'єкт оренди та розмір орендної плати. При цьому Договір не визнаний недійсним у встановленому законом порядку. Факт використання спірних приміщень та проведення відповідачем часткових оплат за їх оренду підтверджується здійсненими відповідачем частковими оплатами та рішенням господарського суду Житомирської області від 28.01.2014 у справі №906/1673/13 (за позовом Прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради в особі Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про стягнення 58244,12грн.), яким позов задоволено частково та стягнуто, зокрема, 47189,03грн. заборгованості по Договору №1534 від 31.05.2012 за період з 31.05.2012 по 29.10.2013.

За вказаних обставин та враховуючи факт часткового виконання відповідачем вказаного договору, безпідставними є його твердження про неукладення Договору.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 96015,22грн. основного боргу підлягають задоволенню. У задоволенні 4744,80грн. слід відмовити.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 3.6. Договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п. 3.3. цього Договору.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, за період з 11.05.2014 по 14.04.2015 нараховано до стягнення 11227,85грн. пені (а.с. 23).

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, вважає, що її нарахування у визначеній позивачем сумі та за вказаний ним період є правомірним.

Що стосується вимоги прокурора про розірвання Договору оренди нерухомого майна №1534 від 31.05.2012, слід зазначити наступне.

Згідно п. 8.3 Договору, даний договір може бути розірвано на вимогу однієї з сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання умов даного договору та інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

У відповідності до ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Однак, суд враховує, що умовами п.8.1 Договору сторони визначили, що даний договір діє з 31.05.2012 по 31.04.2015.

Згідно п. 8.4. Договору, заявка орендаря на укладення договору на новий термін повинна бути надана орендодавцю за два місяці до закінчення строку дії цього договору. Договір оренди може бути укладений на новий термін лише при наявності відповідного дозволу (рішення) виконавчого комітету міської ради. При цьому, зазначені дії оформляються новим договором.

Нормами п. 1 ч. 2 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За вказаних обставин, Договір на дату вирішення спору припинив свою дію, що не заперечувалося представниками сторін та прокурором у судовому засідання. Тобто, предмет спору в частині розірвання договору відсутній.

Відповідно п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв'язку з припиненням дії договору 31.04.2015, провадження у справі в частині вимоги про розірвання Договору оренди нерухомого майна №1534 від 31.05.2012 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За умовами п. 6.12 Договору, у разі припинення даного договору або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю та балансоутримувачу в 5-денний термін об'єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі.

Оскільки на момент вирішення спору орендоване приміщення відповідачем не повернуто, що не заперечувалось його представником в судовому засіданні, тому вимога про повернення орендованого приміщення обґрунтована та підлягає задоволенню.

При цьому судом враховуються приписи п.9.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", згідно якого у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування обґрунтованості позовних вимог суду не надав. При цьому, позивач2 довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами та підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення 96015,22грн. основного боргу, 11227,85грн. пені та повернення орендованого приміщення.

В стягненні 4744,80грн. основного боргу суд відмовляє. Стосовно вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна №1534 від 31.05.2012 провадження у справі суд припиняє на підставі п.1 -1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

При розподілі судових витрат, суд враховує приписи ст. 49 ГПК України та п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", згідно яких, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.

За вказаного, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог:

- на відповідача 4580,86грн. (з вимог про стягнення 96015,22грн. основного боргу та 11227,85грн. пені - в сумі 2144,86грн., з вимог немайнового характеру про розірвання договору та повернення майна - 2436,00грн. (1218,00грн.+1218,00грн.)) ;

- на позивачів по 47,45грн. з кожного (в частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 4744,80грн. - 94,90грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Перемоги, буд. 12, ід. код 13549816) на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Щорса, буд. 4, ід. код 34788934):

- 96015,22грн. основного боргу;

- 11227,85грн. пені.

3. В стягненні 4744,80грн. основного боргу відмовити.

4. В частині вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна №1534 від 31.05.2012 провадження у справі припинити на підставі п.1 -1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

5. Товариству з обмеженою відповідальністю "Темп" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Перемоги, буд. 12, ід. код 13549816) на наступний день після набрання рішенням суду законної сили повернути приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 12 площею 570 кв. м за актом прийому-передачі Комунальному підприємству "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Щорса, буд. 4, ід. код 34788934) та Комунальному підприємству "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Старовільська, буд. 14, ід. код 13565123)

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Перемоги, буд. 12, ід. код 13549816) в дохід Державного бюджету України 4580,86грн. судового збору.

7. Стягнути з Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Щорса, буд. 4, ід. код 34788934) в дохід Державного бюджету України 47,45грн. судового збору.

8. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, майдан С.П. Корольова, буд. 4/2, ід. код 13576954) в дохід Державного бюджету України 47,45грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.06.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - до справи;

2 - позивачу-1 (рек. з пов.)

3 - відповідачу (згідно заяви: видати)

4 - прокурору (згідно заяви; рек. з пов.)