Рішення

від 16.06.2015 по справі 916/1391/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2015 р.Справа № 916/1391/15-г

Позивач: Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю.П.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС"

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Баліцька Ю.С. - згідно довіреності № 270415/13 від 27.04.2015 р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" (далі - ПАТ "ІМЕКСБАНК") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю.П., звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС" (далі - ТОВ "ФЕНІКС") про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 15 910 413грн. 23коп. та пені за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 491 547грн. 70коп.

В ході розгляду справи, до початку розгляду справи по суті, позивач надав заяву про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 226 670 600грн., заборгованість за відсотками в сумі 24 092 911грн. 46коп. та пеню за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 2 394 140грн. 45коп.

Представник позивача уточнену позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач про місце та час судового засідання, призначеного на 28.04.2015р., був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про час та місце судових засідань призначених на 02.06.2015р., 11.06.2015р., та 16.06.2015р. відповідач був повідомлений за тією ж юридичною адресою, але, направлена судом поштова кореспонденція повернута поштою з відмітками "одержувач переїхав", "підприємство відсутнє", "зачинено". До повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

28 квітня 2015р. до господарського суду Одеської області надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС".

В обґрунтування клопотання позивач посилається на ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Розглянув заяву позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову суд доходить до висновку про відмову у її задоволенні, враховуючи таке: дійсно, згідно з ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Обираючи засіб забезпечення позову, суд повинен виходити із вимог позовного провадження. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави на наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю.П. до матеріалів справи не було надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

18 лютого 2014р. між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (Кредитор) та ТОВ "ФЕНІКС" (Позичальник) був укладений кредитний Договір про відкриття кредитної лінії № 6/14 (далі - Договір), згідно якого Кредитор надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної (не відновлювальної) кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (далі - Кредит) або (далі - Кредитна лінія).

Відповідно до п. 1.1.1. Договору надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим Договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 231 370 600 грн., (надалі за текстом кожна частина окремо - Транш), а у сукупності - (Транші), зі сплатою фіксованої процентної ставки 18,00 % процентів річних (далі - процентна ставка) та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами не пізніше 13.02.2015р. на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що видача Траншів Кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок 26006008604002 Позичальника або оплати з позичкового рахунку Позичальника №20629008604009 в АТ "ІМЕКСБАНК" розрахункових документів Позичальника на цілі, визначені пунктом 1.2 цього Договору, в межах сум та відповідно до термінів, визначених пунктом 1.1.1 та п. 1.1.2 цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору моментом (днем) надання Траншів Кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку Позичальника в сумі відповідного Траншу Кредиту або день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника.

Згідно з п. 2.3 Договору моментом (днем) повернення Траншу Кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки Кредитора: суми Траншу Кредиту, винагороди Кредитора та можливих штрафних санкцій, визначених цим Договором, якщо інше не випливає з умов цього Договору.

Відповідно п. 2.4. Договору нарахування процентів за користування Траншем кредиту здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом "факт/факт" виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачується Позичальником щомісячно в останній робочій день поточного місяця в період дії цього Договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Траншу Кредиту.

Відповідно до п. 3.3.6. Договору Позичальник зобов'язався протягом строку використання Траншів Кредиту сплачувати проценти за користування ними в порядку, визначеному п. п. 2.4 - 2.5 цього Договору.

Згідно з п. 3.3.7. та п. 3.3.8. Договору Позичальник зобов'язався повертати Кредитору у повному обсязі Транші Кредиту зі сплатою винагороди Кредитора та можливих штрафних санкцій, у термін, визначений цим Договором; до закінчення термінів, визначених п. 1.1.1. та п.1.1.2. цього Договору, повернути в повному обсязі всі Транші кредиту.

Сторони неодноразово укладали Додаткові угоди та згідно додаткової угоди №6 від 23.12.2014р. до кредитного Договору про відкриття кредитної лінії №6/14 від 18.02.2014р. сторони дійшли згоди про наступне: п. 1.1.1. кредитного Договору викласти у наступній редакції - "Надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим Договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 226 670 600 грн., (надалі за текстом кожна частина окремо - Транш), а у сукупності - (Транші), зі сплатою фіксованої процентної ставки 18,3 % процентів річних (далі - процентна ставка) та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами не пізніше 20.08.2015р. на умовах, визначених цим Договором";

п. 1.1.2 кредитного Договору викласти у наступній редакції:

Дата зниження лімітуСума зниження ліміту, грн.Ліміт кредитної лінії після погашення, грн. 1.1.2.1.Не пізніше 30.12.2014р. 0,00 226 670 600,00 1.1.2.2.Не пізніше 30.01.2015р. 0,00 226 670 600,00 1.1.2.3 .Не пізніше 27.02.2015р. 0,00 226 670 600,00 1.1.2.4.Не пізніше 31.03.2015р. 0,00 226 670 600,00 1.1.2.5.Не пізніше 30.04.2015р. 45 334 120,00 181 336 480,00 1.1.2.6.Не пізніше 29.05.2015. 45 334 120,00 136 002 360,00 1.1.2.7.Не пізніше 30.06.2015р. 45 334 120,00 90 668 240,00 1.1.2.8.Не пізніше 31.07.2015р. 45 334 120,00 45 334 120,00 1.1.2.9.Не пізніше 20.08.2015р. 45 334 120,00 1.1.2.10Всього 226 670 600,00

Позивач зазначає, що він виконав у повному обсязі свої зобов'язання за кредитним Договором щодо надання грошових коштів, що підтверджується Випискою про операції за період з 18.02.2014р. по 13.03.2012р. з особового рахунку № 20629008604009.0, однак відповідач неналежним чином виконує умови Договору, систематично порушує свої зобов'язання по поверненню заборгованості по сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом, з порушенням строків встановлених Договором.

Відповідно до п. 3.2.3. договору Кредитор має право відмовити Позичальнику у подальшому наданні Траншів кредиту та/або вимагати повернення (незалежно від настання строку погашення) раніше наданих Траншів Кредиту, винагороди Кредитора та можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник протягом трьох робочих днів від дати отримання вимоги Кредитора про надання додаткових засобів забезпечення виконання зобов'язання, згідно з п. 3.2.2. цього Договору, не надасть таких засобів (шляхом укладення відповідного договору) або запропоновані засоби не влаштують Кредитора, а також у разі: погіршення фінансового стану Позичальника; зменшення грошових надходжень на поточний рахунок Позичальника; перенесення Кредиту в групу з більш високим ступенем ризику; наявності простроченої заборгованості за отриманими Траншами та/або нарахованими відсотками; невиконання або не належне виконання умов цього Договору; втрати або зниження вартості засобів забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором; припинення дії або визнання недійсними договорів, визначених п. 1.3. цього Договору; прийнято рішення про реорганізацію (без згоди Кредитора) або ліквідацію Позичальника; порушено справу про банкрутство Позичальника; Позичальником використано кредит не за цільовим призначенням; інша ніж Кредитор особа набула права стягнення на предмет застави за договорами, які укладені в забезпечення цього Договору. Настання обставин передбачених цим пунктом розглядається сторонами як істотне порушення умов цього Договору. Про необхідність дострокової сплати кредиту, відсотків з указаних вище підстав кредитор зобов'язаний письмово попередити Позичальника не менше ніж за 10 календарних днів до дати сплати. Після закінчення строку вказаному в попередньому абзаці цього Пункту Позичальник зобов'язаний сплатити кредит та проценти, якщо інший термін сплати не встановлений в вимозі Кредитора.

Відповідно до п. 4.2. Договору у випадку не виконання Позичальником зобов'язань, визначених у п.п. 3.3.2. - 3.3.17. цього Договору, протягом більше п'ятнадцяти днів, Кредитор має право визнати термін повернення Кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення Кредиту вважається таким, що настав, а Кредит підлягає поверненню з моменту отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Кредитора. Повернення Кредиту здійснюється Позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання вимоги Кредитора.

На підставі зазначеного пункту Договору та у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків, позивач надіслав відповідачу вимогу щодо дострокового повернення кредиту, сплату відсотків та виконання договірних зобов'язань погашення кредиту вих. №1263 від 03.03.2015р., яку було отримано відповідачем 11.03.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач залишив вимоги позивача без відповіді та задоволення.

Крім того, за умовами п. 4.1 Договору у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків, визначених п. 2.4 цього Договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1, 3.2.8, 4.2 цього Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

Позивач по справі вважає, що ТОВ "ФЕНІКС" неналежним чином виконує умови Кредитного договору, адже має заборгованість по кредиту станом на 30.04.2015р. у сумі 226 670 600грн. та заборгованість по відсоткам у сумі 24 092 911грн. 46коп. У зв'язку із неналежним виконанням умов Договору позивач відповідачу нарахував, відповідно до умов Договору пеню за прострочення платежів по кредитному договору у розмірі 2 394 140 грн. 45коп. за період з 06.01.2015р. по 30.04.2015р.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 226 670 600грн., заборгованість за відсотками в сумі 24 092 911грн. 46коп. та пеню за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 2 394 140грн. 45коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно якої, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Крім того, позивач зазначає, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів чинного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 цієї статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 лютого 2014р. між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (Кредитор) та ТОВ "ФЕНІКС" (Позичальник) був укладений кредитний Договір про відкриття кредитної лінії № 6/14 (далі - Договір), згідно якого Кредитор надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної (не відновлювальної) кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (далі - Кредит) або (далі - Кредитна лінія).

Відповідно до п. 1.1.1. Договору надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим Договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 231 370 600 грн., (надалі за текстом кожна частина окремо - Транш), а у сукупності - (Транші), зі сплатою фіксованої процентної ставки 18,00 % процентів річних (далі - процентна ставка) та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами не пізніше 13.02.2015р. на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що видача Траншів Кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок 26006008604002 Позичальника або оплати з позичкового рахунку Позичальника №20629008604009 в АТ "ІМЕКСБАНК" розрахункових документів Позичальника на цілі, визначені пунктом 1.2 цього Договору, в межах сум та відповідно до термінів, визначених пунктом 1.1.1 та п. 1.1.2 цього Договору.

Відповідно п. 2.4. Договору нарахування процентів за користування Траншем кредиту здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом "факт/факт" виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачується Позичальником щомісячно в останній робочій день поточного місяця в період дії цього Договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Траншу Кредиту.

Згідно з п. 3.3.7. та п. 3.3.8. Договору Позичальник зобов'язався повертати Кредитору у повному обсязі Транші Кредиту зі сплатою винагороди Кредитора та можливих штрафних санкцій, у термін, визначений цим Договором; до закінчення термінів, визначених п. 1.1.1. та п.1.1.2. цього Договору, повернути в повному обсязі всі Транші кредиту.

Сторони неодноразово укладали Додаткові угоди та згідно додаткової угоди №6 від 23.12.2014р. до кредитного Договору про відкриття кредитної лінії №6/14 від 18.02.2014р. сторони дійшли згоди про наступне: п. 1.1.1. кредитного Договору викласти у наступній редакції - "Надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим Договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 226 670 600 грн., (надалі за текстом кожна частина окремо - Транш), а у сукупності - (Транші), зі сплатою фіксованої процентної ставки 18,3 % процентів річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами не пізніше 20.08.2015р. на умовах, визначених цим Договором";

п. 1.1.2 кредитного Договору викласти у наступній редакції:

Дата зниження лімітуСума зниження ліміту, грн.Ліміт кредитної лінії після погашення, грн. 1.1.2.1.Не пізніше 30.12.2014р. 0,00 226 670 600,00 1.1.2.2.Не пізніше 30.01.2015р. 0,00 226 670 600,00 1.1.2.3 .Не пізніше 27.02.2015р. 0,00 226 670 600,00 1.1.2.4.Не пізніше 31.03.2015р. 0,00 226 670 600,00 1.1.2.5.Не пізніше 30.04.2015р. 45 334 120,00 181 336 480,00 1.1.2.6.Не пізніше 29.05.2015. 45 334 120,00 136 002 360,00 1.1.2.7.Не пізніше 30.06.2015р. 45 334 120,00 90 668 240,00 1.1.2.8.Не пізніше 31.07.2015р. 45 334 120,00 45 334 120,00 1.1.2.9.Не пізніше 20.08.2015р. 45 334 120,00 1.1.2.10Всього 226 670 600,00

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи випливає, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним Договором про відкриття кредитної лінії № 6/14, а саме: надав відповідачу кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором, а відповідач, в свою чергу, не повернув позивачу кредит у встановлений договором строк. Сума заборгованості по кредиту станом на 30.04.2015р. становить - 226 670 600грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками становить - 24 092 911грн. 46коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.1 Договору у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків, визначених п. 2.4 цього Договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1, 3.2.8, 4.2 цього Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

Сплата відповідачем неустойки, зокрема пені у випадку порушення строків повернення кредиту, а також у випадку порушення строків сплати відсотків за користування кредитом передбачена умовами п. 4.1. Кредитного договору.

За таких обставин, виходячи з п. 4.1 Договору та норм чинного законодавства, перевіривши наданий позивачем до суду розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 06.01.2015р. по 30.04.2015р. у розмірі 2 394 140 грн. 45коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю.П. цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю.П. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС" (65023, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 59, код ЄДРПОУ 32833974) на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр.-т. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) заборгованість за кредитом у сумі 226 670 600 (двісті двадцять шість шістсот сімдесят тисяч шістсот) грн., заборгованість по відсоткам у сумі 24 092 911 (двадцять чотири мільйони дев'яносто дві тисячі дев'ятсот одинадцять)грн. 46 коп., пеню у сумі 2 394 140 (два мільйони триста дев'яносто чотири тисячі сто сорок)грн. 45коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС" (65023, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 59, код ЄДРПОУ 32833974) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, отримувач УКу м. Одесі/Приморський район, код отримувача ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору у сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 червня 2015р.

Суддя Н.В. Рога