Рішення

від 17.06.2015 по справі 922/2910/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2015 р.Справа № 922/2910/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Приватної фірми "Знак", м. Харків до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", м. Харків про стягнення 168585,80 грн. за участю представників:

позивача - Шило В.Г. за довіреністю № б/н від 20.03.2015 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Знак" (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" про стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних втрат в розмірі 150098,50 грн. та 3% річних в розмірі 1718,41 грн.

В процесі розгляду справи позивачем були збільшені позовні вимоги у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача, за період прострочення розрахунку по своїх зобов'язаннях з 24.03.2015 р. по 08.06.2015 р., на свою користь суму інфляційних втрат в розмірі 165939,47 грн. та 3% річних в розмірі 2646,33 грн.

11.06.2015 р. судом розгляд справи було відкладено на 17.06.2015 р. о 11:20.

Представник позивача до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (вх.№ 24843 від 17.06.2015 р.), яка судом була задоволена.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

21.04.2015 р. рішенням господарського суду Харківської області по справі № 922/1165/15 позовні вимоги позивача були задоволені, стягнуто з Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" на користь Приватної фірми "Знак" 418101,66 грн. основного боргу, 152970,41 грн. інфляційних витрат, 34641,32 грн. 3% річних та витрати зі сплати судового збору в розмірі 12116,00 грн.

Судом встановлено, що доказів скасування даного рішення в матеріалах справи не міститься, що підтверджується листом господарського суду Харківської області № 018630 від 22.05.2015 р.

Також, у листі господарського суду Харківської області № 018630 від 22.05.2015 р. вказувалося, що рішення від 21.04.2015 р. у справі № 922/1165/15 набрало законної сили 08.05.2015 р. та на його виконання видано відповідний наказ. Станом на 22.05.2015 р. вказане рішення в установленому порядку не оскаржено.

Згідно позову позивач вказував, що рішенням господарського суду Харківської області від 21.04.2015 р. по справі № 922/1165/15 стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в розмірі 152970,41 грн. Отже, інфляційні втрати позивача за період з 24.03.2015 р. по 08.06.2015 р. складають 165939.47 грн. (318909,88 грн. - інфляційні втрати за період прострочення відповідачем розрахунку по своїх зобов'язаннях станом на 08.06.2015 р. мінус 152970,41 грн. - інфляційні втрати, стягнуті з відповідача на користь позивача згідно рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 р. по справі № 922/1165/15).

Згідно рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 р. по справі № 922/1165/15 стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 34641,32 грн. Отже, 3% річних за період з 24.03.2015 р. по 08.06.2015 р. складають 2646,33 грн. (37287,65 грн. - 3% річних за період прострочення відповідачем розрахунку по своїх зобов'язаннях станом на 08.06.2015 р. мінус 34641,32 грн. - 3% річних, стягнуті з відповідача на користь позивача згідно рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 р. по справі № 922/1165/15).

Загальна сума позовних вимог позивача до відповідача за період з 24.03.2015 р. по 08.06.2015 р., інфляційних втрат та 3% річних, складає 168585,80 грн.

Судом були перевірені вказані розрахунки позивача та встановлено, що дані розрахунки здійснено з урахуванням обставин справи та вимог законодавства.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, вони підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 3371,72 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 96, ідентифікаційний код 34859507) на користь Приватної фірми "Знак" (61058, м. Харків, вул. Чичибабіна, 1, кв. 100, ідентифікаційний код 30591489) суму інфляційних втрат в розмірі 165939,47 грн., суму 3% річних в розмірі 2646,33 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 3371,72грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 22.06.2015 р.

Суддя Д.О. Доленчук