Постанова

від 16.06.2015 по справі 915/121/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р.Справа № 915/121/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді : В.В.Лашина

Суддів: О.Л.Воронюка,

М.А.Мирошниченка

При секретарі Р.О. Кияшко

Представники учасників провадження в судове засідання не з'явилися.

Від ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненськй області - Насанович Н.А., довіреність № 8806/17-16-10/10, від 20.04.15;

Від ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненськй області - Семенюк І.Г., довіреність № 11561/17-6-23-10, від 02.06.15;

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися. Про час дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.03.2015 р.

у справі №915/121/13

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Євросервіс"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Гаруда-В"

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.01.2013 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євросервіс» (в подальшому за текстом - ТОВ «Юридична компанія «Євросервіс») порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Гаруда-В» (далі - ТОВ «Охоронна фірма «Гаруда-В») за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону до набрання чинності Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI (Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 05.02.2013 р. визнано безспірні грошові вимоги ТОВ «Юридична компанія «Євросервіс» у розмірі 21 609,50 грн.; ТОВ «Охоронна фірма «Гаруда-В» визнане банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Балєва В.П. тощо.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.04.2014 року здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни кредитора у справі: Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному); затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ТОВ «Охоронна фірма «Гаруда-В» ліквідоване.

Крім цього, було частково задоволено клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П.: затверджено його грошову винагороду за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ «Охоронна фірма «Гаруда-В» в розмірі двох мінімальних заробітних плат, починаючи з 05.02.2013 року; затверджено звіт арбітражного керуючого Балєва В.П. про оплату послуг та витрат ліквідатора; присуджено до стягнення, як оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора, на користь арбітражного керуючого Балєва В.П.: 317,81 грн. з ТОВ «Юридична компанія «Євросервіс», 1 306,55 грн. - з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв та 16 031,74 грн. - з ДПІ у м. Рівному; припинено повноваження ліквідатора Балєва В.П.; провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2014 р. пункти 7-13, 16 резолютивної частини ухвали господарського суду Миколаївської області від 08.04. 2014 р. (питання оплати послуг арбітражного керуючого) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. у відповідній частині скасовані, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.03.2015 р. (суддя Адаховська В.С.) клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П. задоволено.

Затверджено оплату його послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень ліквідатора ТОВ «Охоронна фірма «Гаруда-В», починаючи з моменту призначення постановою господарського суду Миколаївської області від 05.02.2013 р., за рахунок коштів кредиторів. Також затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора за період з 05.02.2013 р. по 05.03.2014 р. на загальну суму 31955 грн. за рахунок коштів кредиторів.

В рахунок оплати послуг ліквідатора ТОВ «Охоронна фірма «Гаруда-В» та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі на користь арбітражного керуючого Балєва В.П. стягнуто: з ТОВ «Юридична компанія «Євросервіс» 575,19 грн.; з ДПІ у м. Рівному 29015,14 грн.; з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаїв 2 364,67 грн.

Частково не погоджуючись з цією ухвалою, ДПІ у м. Рівному в апеляційних скаргах просить її скасувати частково та постановити нове судове рішення, яким відмовити в оплаті послуг ліквідатора арбітражного керуючого Балєва В.П. саме за рахунок ДПІ у м. Рівному, оскільки ліквідатором виконані свої обов'язки не у повному обсязі, визначеному Законом про банкрутство. Скаржник зазначає, що оплата послуг арбітражного керуючого повинна здійснюватися на підставі договору, тоді як ліквідатором із жодним з кредиторів такого договору не укладалося. ДПІ у м. Рівному також вказує на те, що його діяльність фінансується з бюджетних коштів, але кошторисом не передбачено статтю видатків на оплату послуг арбітражного керуючого за виконання ним своїх повноважень під час процедури банкрутства. При цьому, скаржник зазначає те, що справу про банкрутство було ініційовано саме ТОВ «Юридична компанія «Євросервіс» й саме на ініціюючого кредитора має бути покладено сплату послуг арбітражного керуючого.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015р. задоволено клопотання скаржника про проведення судового засідання у режимі відео конференції та доручено забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції господарському суду Рівненської області.

16.06.2015 року від Арбітражного керуючого В.П. Балєва надійшло клопотання, в якому останній просить розглядати апеляційну скаргу без його участі та відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги, залишивши ухвалу господарського суду без змін.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників скаржника, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі здійснювалося за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 52 Закону про банкрутство, яка не передбачає обов'язку ліквідатора щодо скликання зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів боржника.

Відтак, господарський суд вправі самостійно встановити порядок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 3-1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Тобто, Законом передбачено те, що надання послуг арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

З матеріалів справи видно, що з моменту призначення арбітражного керуючого Балєва В.П. 05.02.2013 р. ліквідатором ТОВ «Охоронна фірма «Гаруда-В», ним, на виконання приписів ст. 25 Закону про банкрутство, подано численні запити до компетентних реєструючих та контролюючих органів з метою одержання інформації стосовно виявлення та встановлення майнових активів банкрута, отримана інформація відносно банківських рахунків, здійснені виїзди на місця юридичного місцезнаходження головного офісу, філії, а також за попереднім місцем розташування ТОВ «Охоронна фірма «Гаруда-В» у м. Рівне з метою фактичного обстеження, здійснено повідомлення кредиторів та опубліковане оголошення про визнання боржника банкрутом, одержані відомості щодо наявних обтяжень тощо.

Згідно зі звітом ліквідатора від 05.03.2014 р., майна та майнових активів банкрута не виявлено, кошти від реалізації яких можливо було б направити на оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором за наслідком звернення кредиторів визнано їх грошові вимоги та складено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Охоронна фірма «Гаруда-В» на загальну суму 1 196 110,30 грн., у тому числі вимоги: ініціюючого кредитора ТОВ «Юридична компанія «Євросервіс» в сумі 21 609,50 грн., ДПІ у м. Рівному - 1 085 640,41 грн., Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв - 88 860,39 грн.

Загальна сума оплати, визначеної виходячи з двох мінімальних заробітних плат, та відшкодування витрат арбітражного керуючого, підтверджених матеріалами справи, становить 31955 грн.

Виносячи оскаржувану ухвалу про задоволення клопотання ліквідатора у повному обсязі, затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого, звіту ліквідатора про оплату його послуг та відшкодування витрат, а також здійснення розподілу між всіма кредиторами пропорційно їх кредиторських вимог, місцевий господарський суд виходив з положень ст. 43 Конституції України, ст. ст. 3-1 Закону про банкрутство, а також ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» й ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати. При цьому, господарським судом досліджені фінансові документи щодо здійснених ліквідатором витрат на придбання паперу, поштових витрат та командирувань, витрат на здійснення пошуку в інформаційних базах тощо, пояснення арбітражного керуючого з приводу обсягу виконаної роботи, а також витребувані судом додаткові документи щодо проведених ліквідатором дій.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та ним дана належна юридична оцінка.

Посилання ДПІ у м. Рівному на неповноту вчинених ліквідатором дій є безпідставним, оскільки такі обставини не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами.

При цьому, протягом строку ліквідаційної процедури та виконання арбітражним керуючим Балєвим В.П. обов'язків ліквідатора ТОВ «Охоронна фірма «Гаруда-В» від кредиторів не надходили скарги чи інші зауваження з приводу повноти та своєчасності дій арбітражного керуючого.

До того ж, повнота дій здійснення ліквідатором банкрута своїх обов'язків досліджена господарським судом Миколаївської області при винесенні ухвали від 08.04.2014 р., яка набрала законної сили, про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ «Охоронна фірма «Гаруда-В».

Не може погодитися судова колегія й з твердженнями скаржника щодо можливості здійснення оплати послуг арбітражного керуючого лише на підставі укладеного з кредиторами договору, оскільки зазначене спростовується положеннями ст. ст. 1, 3-1, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство, згідно з якими єдиною підставою для виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків є ухвала суду про його призначення в процедурах розпорядження майном боржника, санації боржника та ліквідації банкрута.

Необґрунтованим вважає колегія суддів посилання ДПІ у м. Рівному на відсутність відповідних бюджетних асигнувань для оплати послуг ліквідатора, оскільки у даному випадку діють спеціальні норми Закону про банкрутство, якими не передбачено звільнення від оплати послуг арбітражного керуючого.

Твердження скаржника про необхідність покладання здійснення оплати послуг арбітражного керуючого та понесених витрат виключно на ініціюючого кредитора не базуються на положеннях законодавства про банкрутство.

Так, згідно із ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Частиною 14 ст. 3-1 Закону про банкрутство встановлено, що оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, безпосередньо Законом про банкрутство встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого на рівні двох мінімальних заробітних плат та визначені спеціальні джерела такої оплати чи відшкодування його витрат, а саме: за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів, або коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Відтак, у разі відсутності майна банкрута, за рахунок якого можливе погашення вимог кредиторів та здійснення оплати послуг ліквідатора, або коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності, оплата послуг ліквідатора повинна відбуватися саме за рахунок коштів кредиторів пропорційно їх заявлених кредиторських вимог.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Вищого господарського суду України від 18.02.2014 р. у справі № 2/19/09, від 04.09.2014 р. у справі № 38/5005/4985/2012, від 02.12.2014 р. у справі № 6/416-29/335(6/322-4/271).

При цьому, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від обсягу діяльності ліквідатора банкрута (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство), від розміру вимог кожного із кредиторів у справі, майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Подібна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 25.03.2015 р. у справі № 49/65-Б.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.03.2015 р. у справі № 915/121/13 - без змін.

Повний текст складено 19.06.2015р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя М.А. Мирошниченко