Постанова

від 18.06.2015 по справі 915/505/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р.Справа № 915/505/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : : Величко Т.А.,

суддів: Таран С.В., Жеков В.І.

(склад колегії сформовано на підставі розпорядження №2212 від 12.09.2014 р.)

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - відсутній;

від відповідача - Сорочан В.В.

від третьої особи - не з'явився;

(про час і місце розгляду апеляційної скарги представники сторін повідомлені під запис в судовому засіданні 04.06.2015р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Жемчужина" та Дочірнього підприємства "Авіатор" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Кишинеу"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.06.2014р.

у справі № 915/505/14

за позовом: Дочірнього підприємства "Авіатор" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Кишинеу"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Жемчужина"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області

про встановлення земельного сервітуту

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про встановлення земельного сервітуту на право:

- проходу відпочиваючих та працівників пансіонату "Авіатор" по частині земельної ділянки відповідача (кадастровий номер 4820982200:12:054:0001), площею земельного сервітуту 0,024 га (240 кв. м.), визначеної у проекті технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, з оплатою 545,90 грн. на рік (на період будівництва пансіонату "Жемчужина"), 2729,66 грн. на рік (після введення в експлуатацію пансіонату "Жемчужина" - комерційне використання);

- прокладання та експлуатації лінії електропередачі від електричної підстанції пансіонату "Нептун" (кадастровий номер 4820982200:09:0000274) до їдальні пансіонату "Авіатор" (кадастровий номер 4820982200:09:000:0562) по частині земельної ділянки відповідача (кадастровий номер 4820982200:12:054:0001), площею земельного сервітуту 0,0169 га (169 кв. м.), визначеної у проекті технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, з оплатою 384,41 грн. на рік (на період будівництва пансіонату "Жемчужина"), 1922,14 грн. на рік (після введення в експлуатацію пансіонату "Жемчужина" - комерційне використання).

Заявлений позов позивач обґрунтовує наступним. Через орендовану відповідачем земельну ділянку проходить електричний кабель, який експлуатується позивачем. Також, через цю земельну ділянку проходить дорога, по якій відпочиваючі та працівники бази відпочинку "Авіатор" проходили до їдальні бази відпочинку "Авіатор". Позивач без встановлення спірних земельних сервітутів не може продовжувати звичайне користування базою відпочинку "Авіатор", оскільки існуючий прохід до їдальні бази відпочинку "Авіатор" та доступ до електричного кабелю перекрито збудованим відповідачем парканом. У зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо встановлення спірних земельних сервітутів позивач передав спір на вирішення господарського суду.

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечував, мотивуючи наступним:

- будівництво паркану зумовлено виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 15.09.2013 № 2, укладеним ним з Компанією "Лардіана Компані Лімітед";

- жодної облаштованої дороги, по якій відпочиваючі бази відпочинку "Авіатор" проходили до їдальні через орендовану відповідачем земельну ділянку, прокладено не було;

- позивач має можливість користуватись належним йому нерухомим майном іншим, менш обтяжливим для відповідача способом;

- позивач не довів необхідність здійснення ним експлуатації електричного кабелю.

Третя особа своїх пояснень по суті спору суду не надала, в судові засідання представника не направила.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.06.2014р. (суддя Бездоля Д.О.) позов задоволено частково.

Встановлено Дочірньому підприємству "Авіатор" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Кишинеу" (вул. Нептун, 1, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська обл., 57453, код 30985362) згідно з доданим до позовної заяви проектом технічного (кадастрового) плану земельної ділянки, розробленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Український експертний центр по вимірюванню та оцінці", земельний сервітут, площею 169 кв.м., у виді права експлуатації частини кабельної лінії 0,4 кВ, марки АВВГ 3х150+1х20, яка прокладена від РУ-0,4 кВ трансформаторної підстанції № 493, розташованої за адресою: вул. Нептун, 5, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська обл., до їдальні бази відпочинку "Авіатор", розташованої за адресою: вул. Нептун, 1, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська обл., на земельній ділянці, загальною площею 1,24 га, кадастровий номер 4820982200:12:054:0001, розташованій за адресою: вул. Жемчужина, 2, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївської обл., яка належить на праві оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Жемчужина" (вул. Шевченко, 59, м. Миколаїв, 54001, код 35356877).

Встановлено строк дії земельного сервітуту - на період експлуатації Дочірнім підприємством "Авіатор" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Кишинеу" кабельної лінії 0,4 кВ, марки АВВГ 3х150+1х20, яка прокладена від РУ-0,4 кВ трансформаторної підстанції № 493, розташованої за адресою: вул. Нептун, 5, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська обл., до їдальні бази відпочинку "Авіатор", розташованої за адресою: вул. Нептун, 1, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська обл., але не більше строку дії договору оренди земельної ділянки від 28.12.2007 № 3408, укладеного між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Жемчужина", зареєстрованим у Березанському районному окрузі Миколаївської МРФ ДП "Центр ДЗК" 29.12.2007 за № 040700700099.

Встановлено розмір річної плати, яка підлягає сплаті Дочірнім підприємством "Авіатор" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Кишинеу" Товариству з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Жемчужина" за земельний сервітут:

- 384 грн. 41 коп. - на період будівництва об'єкта;

- 1922 грн. 14 коп. - після введення об'єкта в експлуатацію.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Жемчужина" на користь Дочірнього підприємства "Авіатор" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Кишинеу" судовий збір в сумі 609 грн.

Судове рішення мотивоване таким:

- щодо позовної вимоги про встановлення земельного сервітуту на право проходу відпочиваючих та працівників пансіонату „Авіатор" - на підтвердження обставин неможливості задоволення потреби позивача у проході відпочиваючих та працівників б/в „Авіатор" до їдальні б/в „Авіатор" в інший спосіб, ніж через орендовану відповідачем земельну ділянку, відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу. Поданий позивачем проект технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, розроблений ТОВ „Український експертний центр по вимірюванню та оцінці", взагалі не містить вказівок (зображень) щодо наявності/відсутності інших (альтернативних) шляхів проходу відпочиваючих та працівників б/в „Авіатор" до їдальні б/в „Авіатор" при цьому, позивач стверджує, що працівники та відпочиваючі можуть пройти від спального корпусу до їдальні по вулицям загального користування - Нептуна/Кишинівської, довжина шляху - біля 700м. Неможливість задоволення потреби позивача у проході відпочиваючих та працівників б/в „Авіатор" до їдальні не інакше, ніж через надання позивачу права проходу вказаних осіб через орендовану відповідачем земельну ділянку позивач обумовлює лише довжиною шляху проходу вулицями порівняно з проходом через орендовану земельну ділянку (орієнтовано на 580м більше).

За висновками господарського суду, більша на 580м довжина іншого шляху від б/в „Авіатор" до їдальні б/в „Авіатор" не свідчать про об'єктивну неможливість задоволення потреби позивача у проході відпочиваючих та працівників б/в „Авіатор" до своєї їдальні не інакше, як через орендовану відповідачем земельну ділянку. Господарський суд має також враховувати і потреби іншої сторони - володільця земельної ділянки, які полягають у обмеженому та контрольованому доступі на власну територію сторонніх осіб. Також господарський суд, дослідивши наданий позивачем проект технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, дійшов висновку, що при його розробці, розробником та позивачем не було прораховано в який спосіб межі спірного земельного сервітуту на право проходу будуть найменш обтяжливими для відповідача, оскільки земельна ділянка, на яку позивач вимагає встановити спірний земельний сервітут на право проходу, фактично проходить по центру орендованої відповідачем земельної ділянки. При цьому, відповідач погоджувався на спільне використання (лист від 07.04.2014 №11), межі і межових споруд з оформленням дво- чи багатосторонніх правовідносин відповідною угодою та запропонував облаштування проходу (стежки) по периметру орендованої відповідачем земельної ділянки в напрямку їдальні б/в „Авіатор".

- щодо позовної вимоги про встановлення земельного сервітуту на право прокладення та експлуатації лінії електропередачі.

Через орендовану відповідачем земельну ділянку проходить частина належної позивачу кабельної лінії 0,4 кв., марки АВВТ 3х150+1х20, яка прокладена від РУ - 0,4кв. трансформаторної підстанції №493, розташованої по вул.. Нептуна, 5 с.Коблеве, до їдальні б/в „Авіатор", розташованої по вул.. Нептуна, 1 в с. Коблеве.

Забезпечення потреб позивача у електронній енергії здійснюється за договором від 30.07.2008р. №36/352-1, укладеним з ПАТ „Миколаївобленерго", додатком №8 до якого є Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатації відповідальності сторін від 14.04.2010р. Через зведення відповідачем паркану, позивач позбавлений можливості відслідковувати технічний стан та здійснювати безпечну експлуатацію вказаної кабельної лінії. За висновком господарського суду, задоволення потреб позивача у проведенні експлуатації вказаної кабельної лінії згідно з нормами ст. 98, 99, 100 ЗК України можливе через встановлення спірного земельного сервітуту, а отже, позов позивача в частині позовної вимоги про встановлення земельного сервітуту на право експлуатації лінії електропередачі підлягає задоволенню.

Дослідивши подані позивачем технічну документацію з нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки та рішення третьої особи від 10.07.2013 №8 господарський суд визнав вірним проведений позивачем розрахунок річної оплати, яка підлягає сплаті останнім відповідачу за земельний сервітут на право експлуатації кабельної лінії: 348,41 грн. - на період будівництва, 1922,14грн. - після введення об'єкта в експлуатацію. Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин необхідності у встановлені позивачу земельного сервітуту на право прокладення ліній електропередачі, позов в частині вимоги про встановлення земельного сервітуту на право прокладення ліній електропередачі задоволенню не підлягає.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ТОВ "Пансіонат Жемчужина" просить скасувати рішення господарського суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

ТОВ "Пансіонат Жемчужина" не погоджується з рішенням в частині встановлення на належній йому на праві користування земельній ділянці обтяження у вигляді сервітуту на право експлуатації лінії електропередачі, так як вважає, що обставини та висновки, зроблені господарським судом, не відповідають фактичним обставинам та нормам матеріального права. Здійснення експлуатації належного позивачу підземного електричного кабелю (яка полягає у візуальному зовнішньому огляді траси проходження кабелю по належній відповідачу на праві оренди земельній ділянці довжиною біля 100м.) цілком можливе з належної позивачу земельної ділянки, де розташована їдальня б/в „Авіатор", тобто, без встановлення обтяжень земельної ділянки відповідача у вигляді строкового земельного сервітуту.

Також з апеляційної скаргою звернулося Дочірнього підприємства "Авіатор" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Кишинеу" і просить скасувати рішення господарського суду в частині відмови в іншій частині позову (п.3) та прийняти нове рішення, яким:

- скасувати рішення господарського суду Миколаївської області (суддя Бездоля Д.О.) від 24.07.2014р. по справі №915/505/14, в частині відмови в іншій частині позову (п.3) та прийняти нове рішення;

- встановити Дочірньому підприємству "Авіатор" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Кишинеу" земельні сервітути, загальною площею 0,0409га, на земельну ділянку розміром 1,24га, розташована за адресою: Миколаївська область, Бережанський район, с. Коблеве, вул.. Жемчужна,2 , кадастровий номер (згідно договору від 28.12.2007р. №4820982200:09:000:0500; новий №4820982200:12:054:0001), на строк до 28.12.2056., з оплатою 930,31грн. на рік (на період будівництва пансіонату „Жемчужина"); 4651,8 грн. на рік (після введення в експлуатацію пансіонату „Жемчужина" - комерційне використання), та з наступними правами:

- правом проходу відпочиваючих та працівників пансіонату „Авіатор", по частині ділянки ТОВ „Пансіонат „Жемчужина" (кадастровий номер 4820982200:12:054:0001), площа земельного сервітуту 0,024га, визначеної у Проекті технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, з оплатою, 545,9грню на рік (на період будівництва пансіонату „Жемчужина"); 2729,66грн. на рік (після введення в експлуатацію пансіонату „Жемчужина" - комерційне використання).

За доводами скаржника, господарський суд мав вирішити спір про встановлення сервітуту по суті, з врахуванням часткової згоди щодо встановлення самого сервітуту (лист від 07.04.2014р. №11), та вирішити питання про фактичне місце проходу і встановити цей сервітут в тому місці, яке доцільне на думку суду, з врахуванням пропозицій позивача та відповідача.

Неможливість задоволення потреби іншим способом, має бути пов'язана не з фізичною можливістю задоволення потреби (можливістю пройти іншим шляхом чи залітати на гелікоптері), а з відсутністю можливості задовольнити потребу у будь який іншій правовій формі (укласти договір оренди, усунути перешкоди в користуванні). Факт неможливості задовольнити потреби іншим способом має доводитися шляхом доведення факту неможливості задоволення цієї потребу у будь-якій іншій правовій формі.

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ „Пансіонат „Жемчужина" вказує, що ніколи і ні в якій формі не погоджувався з тим, що по території наданої йому в користування земельної ділянки були прокладення або коли-небудь існувала якась дорога загального користування. Належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних в позовній заяві та апеляційній скарзі обставин не надано, а тому рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог є правильним.

Заявою від 31.07.2014р. ТОВ „Пансіонат „Жемчужина" в порядку ст. ст. 100, 22 ГПК України відмовилося від апеляційної скарги.

Станом на 19.08.2014р. від ТОВ „Пансіонат „Жемчужина" надійшла пропозиція з вибору експертної установи та кола питань, для вирішення експертом, з яким погодився позивач.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2014р. з метою повного і всебічного розгляду справи, призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

- чи існує технічна можливість для проходу відпочиваючих та працівників бази відпочинку "Авіатор", розташованої за адресою: вул. Нептун, 1, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська обл., від спального корпусу до їдальні поза межами належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Жемчужина" на праві оренди земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:12:054:0001, розташованій за адресою: вул. Жемчужна, 2, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївської обл.?

- якщо "так", - вказати у який спосіб та яким шляхом?

- якщо "ні", - запропонувати найменш обтяжливі для суміжних з земельною ділянкою бази відпочинку "Авіатор" землекористувачів (у тому числі, і для Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Жемчужина") варіанти обмеженого використання належних їм земельних ділянок для проходу відпочиваючих і працівників бази відпочинку "Авіатор" від спального корпусу до їдальні шляхом встановлення необхідного для цього земельного сервітуту.

Станом на 27.03.2015 року отримано Висновок №4417 судової земельно-технічної експертизи по господарській справі №915/505/14 - від 18.03.2015р., складений Одеським НДІСЕ.

За висновками експерта, є технічна можливість для проходу відпочиваючих і працівників б/в „Авіатор", розташованої по вул.. Нептуна, 1 в с. Коблево, від спального корпусу до столової поза межами належної ТОВ "Пансіонат Жемчужина" на праві оренди земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:12:054:0001, розташованої по вул. Жемчужна, 2 в с. Коблево.

Існуючий прохід від спального корпусу до їдальні б/в „Авіатор" технічно можливо здійснювати по 2-м маршрутам:

1) по вул. Нептуна, далі по вул. Кишинівській, далі по провулку без назви - загальна довжина - 700м.

2) по вул. Нептуна, далі по вул.. Морській долі по вул. Жемчужній далі по пішохідній дорозі вздовж споруд б/в „Жемчужина - 3" - загальна довжина 800м.

При цьому, експерт зазначив, що вказані маршрути не відповідають вимогам по плануванню і експлуатації курортно-рекреаційних установ, в тому числі по доступності для маломобільних груп населення і затвердженому сільською Радою в 2005р. плану евакуаційних шляхів і шляхів проходу відпочиваючих і працівників від спального корпусу до їдальні.

За висновком експерта, пропонується один найбільш раціональний варіант організації проходу відпочиваючих і працівників б/в „Авіатор", розташованої по вул.. Нептуна, 1 в с.Коблево, від спального корпусу до їдальні, шляхом накладення сервітуту пл.. 0,0248га на ділянку, належну ТОВ "Пансіонат Жемчужина" на праві оренди кадастровий номер 4820982200:12:054:0001, розташованої по вул.. Жемчужна, 2 в с. Коблево. (додатки 3, 4 до Висновку).

В запереченнях щодо висновку експерта, ТОВ "Пансіонат Жемчужина" вважає, що експертом прямо і однозначно встановлено наявність альтернативних варіантів (шляхів) для використання належних позивачу на праві оренди земельних ділянок без встановлення земельних сервітутів на інші, суміжні з ним земельні ділянки, в тому числі для проходу відпочиваючих та працівників б/в „Авіатор" через вулиці загального користування, де розміщений спальний корпус та їдальня. Запропонований експертом за власної ініціативи варіант обтяження належної ТОВ "Пансіонат Жемчужина" земельної ділянки строковим земельним сервітутом є найбільш обтяжливим, оскільки фактично виключає можливість використання ним своєї земельної ділянки за її призначенням. У експертному висновку не зазначено - яким чином і в якій частині два існуючих маршрути по вулицям загального користування загальною довжиною 700 та 800м не відповідають вимогам існуючих державних будівельних норм чи стандартів. Негативні наслідки взаємного розташування спального корпусу та їдальні на мінімальній відстані 700м. викликані не недоліками земельної ділянки, а безпосередньо діями самого землекористувача.

На думку відповідача, висновок експерта не спростовує обставин та висновків, що були встановлені в рішенні місцевого господарського суду стосовно того, що апелянтом не доведено неможливості здійснення ним нормальної господарської діяльності без обтяження сервітутом чужого нерухомого майна, зокрема, земельної ділянки, орендованої ТОВ "Пансіонат Жемчужина".

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла таких висновків:

- стосовно апеляційної скарги ТОВ "Пансіонат Жемчужина" - прийняти відмову від апеляційної скарги і провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Пансіонат Жемчужина" - припинити відповідно до ст.100 ГПК України;

- стосовно апеляційної скарги ДП "Авіатор" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Кишинеу" колегія суддів зазначає таке:

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, за договором оренди землі від 28.12.2007р., укладеним з Березанською РДА, відповідач орендує земельну ділянку площею 1,24 га (кадастровий номер: 4820982200:09:000:0500), для рекреаційного призначення строком на 49 років - під розміщення пансіонату "Жемчужина", яка знаходиться за межами населеного пункту в межах території Коблевської сільської ради по вул. Жечужина, 2, Березанського району, Миколаївської області.

28.12.2007р. встановлені в натурі межі даної земельної ділянки, про що складений акт про передачу межевих знаків під охорону та зберігання.

Відповідно до рішення Миколаївської обласної ради від 23.09.2011р. №2 "Про встановлення та зміну межі населеного пункту Коблеве Березанського району Миколаївської області", орендована відповідачем земельна ділянка на даний час входить в межі населеного пункту с. Коблеве, кадастровий номер 4820982200:12:054:0001.

За договором від 01.03.2010р. №134/10-AR ДП "Міжнародний аеропорт Кишинеу" передало ДП „Авіатор" в оренду до 20.02.2016р. базу відпочинку "Авіатор", площею 3356,10 кв. м., їдальню площею 622,70 кв. м., інше майно (п. 1.1. договору), розташоване в зоні відпочинку с. Коблево.

05.06.2012р. між ДП „Авіатор" ДП "Міжнародний аеропорт Кишинеу" та Коблівської сільською радою було укладено договір оренди землі, за яким в оренду строком на 49 років передано земельну ділянку площею 0,7590 га, кадастровий номер 4820982200:09:000:0563, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення під обслуговування існуючої бази відпочинку "Авіатор" в с. Коблеве, вул. Нептуна, 1.

Також 05.06.2012р. між вказаними сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,2030 га. кадастровий номер 4820982200:09:000:0562 (строком на 49 років), для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення під обслуговування існуючої бази відпочинку "Авіатор" - їдальня в с. Коблеве, вул. Нептуна, 1а.

Як зазначає позивач, орендована відповідачем земельна ділянка пл.. 1,24га є фактично територією загального користування, на якій збудовано спортивні майданчики, тротуари, загальні інженерні мережі та споруди: каналізаційна насосна станція, артезіанська свердловина, водонапірна башта „Рожновського", інженерні мережі та комунікації. Через територію цієї земельної ділянки проходить дорога, по якій відпочиваючі б/в „Авіатор" з 1992р. проходять до своєї їдальні, на ній же знаходиться силовий електричний кабель ДП „Авіатор". Оскільки відповідачем прохід відпочиваючих до їдальні та доступ до електронного кабелю перекрито збудованим парканом, позивач 26.02.2014р. звернувся до відповідача із заявою про встановлення сервітутів, до якої додав проект технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зразок договору сервітуту та просив встановити земельні сервітути.

Неотримання відповіді на свою пропозицію в установлений законом строк, фактичне відхилення пропозиції ДП „Авіатор" про встановлення земельних сервітутів та укладення відповідного договору стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даним позовом для вирішення питання про встановлення земельних сервітутів в запропонованій редакції.

Відповідно до п.1 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Підставами встановлення земельного сервітуту згідно з ч. 2 ст. 100 ЗК України є договір або рішення суду.

Пунктом 1 ст. 404 ЦК України, зокрема, визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладення та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки (панівної) має право на обмеження користування суміжною (сусідською) земельною ділянкою (обслуговуючого) з метою усунення недоліків своєї ділянки, пов'язаних, зокрема, з її місцем розташування і природним станом, тобто, обслуговуюча земельна ділянка своїми зручностями, перевагами, природними ресурсами усуває недоліки панівної земельної ділянки, задля задоволення своїх потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Таким чином, позивач має довести наявність єдиної підстави для встановлення земельного сервітуту - неможливість використання свого майна і своєї земельної ділянки через недоліки їх природного стану чи місця розташування без надання йому права користування земельною ділянкою відповідача.

При цьому, необхідною умовою є те, що задоволення потреб сервітурія неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Щодо позовної вимоги про встановлення земельного сервітуту на право проходу відпочиваючих та працівників б/в „Авіатор", господарський суд, приймаючи рішення про відмову в її задоволенні, не погодившись з доводами позивача, зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що межі спірного земельного сервітуту на право проходу згідно з вимогами ч. 4 ст. 98 ЗК України є найменш обтяжливими для володіння земельної ділянки - відповідача. Дослідивши наданий позивачем проект технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, розроблений ТОВ „Український експертний центр по вимірюванню та оцінці", господарський суд дійшов висновку, що земельна ділянка, на яку позивач вимагає встановити спірний сервітут на право проходу, фактично проходить по центру орендованої відповідачем земельної ділянки. При розробці проекту не було враховано в який спосіб межі спірного земельного сервітуту на право проходу будуть найменш обтяжливими для володільця земельної ділянки - відповідача.

З листа від 07.04.2014р. №11 вбачається, що відповідач погоджувався на спільне використання межі і межових споруд з оформленням дво- чи багатосторонніх правовідносин відповідною угодою та запропонував, за сприяння та погодження з іншими сусідніми землекористувачами, облаштування проходу (стежки) по периметру орендованої ним земельної ділянки в напрямку їдальні б/в „Авіатор".

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №4417/2 від 18.03.2015р., розроблений в 2014р. ТОВ „Український експертний центр по вимірюванню та оцінці" є найбільш раціональним і підходящим для експлуатації б/в „Авіатор", а також таким, який враховує найменш обтяжливі умови для користувачів земельної ділянки ТОВ "Пансіонат Жемчужина".

При цьому, як зазначив експерт, існуючий прохід від спального корпусу до столової б/в „Авіатор" технічно можливо здійснювати по двом маршрутам:

1-й по вул.. Нептуна, далі по вул.. Кишинівській, - по провулку без назви - загальна довжина - 700м.

2-й по вул.. Нептуна - вул.. Морській - Жемчужній - пішохідна дорога вздовж споруд б/в „Жемчужина - 3" - загальна довжина 800м.

Але на розгляд суду (із врахуванням невідповідності існуючих маршрутів від спального корпусу до їдальні б/в „Авіатор" існуючим вимогам по плануванню і експлуатації курортно-рекреаційних установ, а також затвердженому сільською радою в 2005р. плану евакуаційних шляхів і шляхів проходу відпочиваючих і співробітників від спального корпусу до їдальні), для можливості подальшої нормальної експлуатації курортно-рекреаційної установи б/в „Авіатор" і земельної ділянки належної ТОВ "Пансіонат Жемчужина", пропонується один найбільш раціональний варіант організації проходу відпочиваючих і працівників б/в „Авіатор" - від спального корпусу до їдальні, шляхом накладення сервітуту пл. 0,0248га на ділянку, належну ТОВ "Пансіонат Жемчужина" на праві оренди, кадастровий номер 4820982200:12:054:0001, розташовану за адресою: вул.. Жемчужна, 2 в с. Коблево Березанського району Миколаївської області (додаток №3 і №4 до висновку).

Відповідно до ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Підставою призначення даної експертизи (ухвала ОАГС від 19.08.2014р.) апеляційна інстанція зазначила встановлення того, чи можливе нормальне господарське використання земельної ділянки, яка належить позивачу, без обтяження сервітутом, оскільки за наявності альтернативних варіантів використання землі без встановлення сервітуту, відсутні підстави для задоволення позову.

Судовим експертом встановлена технічна можливість проходу відпочиваючих та працівників б/в „Авіатор" від спального корпусу до їдальні - 2 шляхами. Вказаний найбільш раціональний маршрут не є єдиним і найменш обтяжливим для суміжного землекористувача - відповідача, оскільки ускладнює використання ним цієї земельної ділянки за цільовим призначенням.

Вказане підтверджується наданою відповідачем копією Генерального (розбивочного) плану забудови земельної ділянки.

Таким чином, судовим експертом підтверджено, що існує можливість проходу відпочиваючих та працівників б/в „Авіатор" від спального корпусу до їдальні - 2 маршрутами (700і 800м); запропонований експертом варіант обтяження належної ТОВ "Пансіонат Жемчужина" строковим земельним сервітутом - не є єдиним і можливим для позивача, а до того ж - є найбільш обтяжливим для відповідача (проходить через центр належної йому земельної ділянки і виключає можливість її використання за цільовим призначенням).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду в цій частині, оскільки позивач за допомогою належних і допустимих доказів не спромігся довести ні підстав для встановлення земельного сервітуту, ані можливості використання без такого сервітуту своїми земельними ділянками, натомість, вимагає закріпити в судовому порядку використання земельної ділянки відповідача, чим фактично обмежує його у здійсненні правомочностей володіння, користування і розпорядження землею.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність ознак права земельного сервітуту і, відповідно, підстав для задоволення в цій частині вимог позивача та вважає доводи апеляційної скарги такими, що цих висновків не спростовують, а зводяться до намагання надати їм перевагу над встановленими господарським судом обставинами безпідставності, необґрунтованості позовних вимог.

Наведене свідчить, що під час прийняття господарським судом оскаржуваного судового рішення, суд не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного законодавства, а, отже, підстави для його скасування в частині відмови в задоволенні позовних вимог - відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Прийняти відмову ТОВ "Пансіонат Жемчужина" від апеляційної скарги, провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Пансіонат Жемчужина" - припинити.

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Авіатор" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Кишинеу" залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 24.06.2014р. у справі № 915/505/14 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран

Суддя В.І. Жеков