Ухвала

від 16.06.2015 по справі 825/770/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/770/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

16 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Папернянський кар'єр скляних пісків» до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області від 22.01.2015 № 0000112200, № 0000131700, № 0000122200, № 0000102200 у повному обсязі, № 0000082200 в частині донарахування 141421,50 грн податку на прибуток підприємств, № 0000092200 в частині донарахування 55029,04 грн плати за користування надрами.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області від 22.01.2015 № 0000082200 в частині донарахування 141421,50 податку на прибуток підприємств; № 0000112200 в частині 47173,00 грн за основним платежем та 11794,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000092200 повністю. . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Ріпкинському районі ГУ ДФС у Чернігівській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 10.11.2014 по 19.12.2014 ДПІ у Ріпкинському районі ГУ ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач) проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» (далі - товариство, позивач). За результатами проведеної перевірки складено акт № 104/22/22830723 від 26.12.2014 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ПКСП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013» (т. 1 а. с. 19-117)

Відповідно до акту та викладених у ньому порушень, ДПІ у Ріпкинському районі прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000082200 від 22.01.2015 (т. 1 а. с. 125), яким товариству донараховано 210722,00 грн податку на прибуток підприємств;

- № 0000112200 від 22.01.2015 (т. 1 а. с. 126), яким товариству донараховано 91863,00 грн податку на додану вартість;

- № 0000131700 від 22.01.2015 (т. 1 а. с. 127), яким товариству донараховано 22037,50 грн податку на доходи найманих працівників;

- № 0000092200 від 22.01.2015 (т. 1 а. с. 128), яким товариству донараховано плату за користування надрами у сумі 61912,20 грн;

- № 0000122200 від 22.01.2015 (т. 1 а. с. 129), яким товариству донараховано акцизного податку (операцій з відчуження цінних паперів) у сумі 92772,50 коп;

- №0000102200 від 22.01.2015 (т. 1 а. с. 130), яким товариству донараховано земельний податок у сумі 20193, 49 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Між ТОВ «ПКСП» (страхувальник) та ПАТ «Страхове товариство «Стройполіс» (страховик) був укладений договір від 30.08.2013 №130830/001 (т. 1 а. с. 162-167), відповідно до умов якого страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити у межах страхової суми страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

На підтвердження його реальності надано наступні первинні документи: страхові сертифікати № ДД 130830/001/003, № ДД 130830/001/004, № ДД 130830/001/005, № ДД 130830/001/002, № ДД 130830/001/001, № ДД 130830/001/006 (т. 1 а. с. 168-173), журнал ордер і відомість по рахунку (т. 1 а. с. 174), акт звірки взаємних розрахунків (т. 1 а. с. 175), виписки по рахунку (т. 1 а. с. 176-185), контракт № 03-11э від 25.03.2011 із відповідними до нього специфікаціями та додатковими угодами (т. 1 а. с. 186-199), контракт № 21-12 від 30.11.2012 із відповідними до нього специфікаціями та додатковими угодами (т. 1 а. с. 200-214), договір № 17-12 від 28.08.2012 із відповідними до нього специфікаціями та додатковими угодами (т. 1 а. с. 215-224), які податковим органом під час перевірки протиправно не було враховано.

Між ТОВ «ПКСП» та ТОВ «Промінерал» було укладено агентський договір № 1 від 27.02.2009 (т. 1 а. с. 225-228), відповідно до умов якого «комерційний агент» у порядку та на умовах, установлених діючим договором та діючим законодавством України, за агентську винагороду зобов'язується надавати «довірителю» послуги продажу піску кварцевого, власником якого є «довіритель», а саме: послуги по вивченню стану та потенціалу дійсних ринків попиту, послуги по розвитку та руху товару, послуги по заключенню договорів на поставку товару між «довірителем» та кінцевим споживачем товару від імені та за рахунок довірителя, а також надавати супровідні послуги по координації взаємовідносин між довірителем та замовником.

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

На підтвердження реальності вищезазначеного договору надано наступні первинні документи: додаткову угоду з додатками до договору (т. 1 а. с. 229-241), звіти про виконану роботу за січень-грудень 2013 року (т. 1 а. с. 242, 244, 246, 248, 250, т. 2 а. с. 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14), розрахунки агентської винагороди за січень-грудень 2013 року (т. 1 а. с. 243, 245, 247, 249, т. 2 а. с. 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15), акти виконаних робіт (надання послуг) (т. 2 а. с. 16-27), акти прийому-передачі наданих послуг (т. 2 а. с. 28-39), рахунки на оплату (т. 2 а. с. 40-50), податкові накладні (т. 2 а. с. 51-62).

Крім того, на спростування доводів відповідача, що у ТОВ «Промінерал» відсутній вид діяльності за КВЕД, який би дозволив йому надавати послуги позивачу, в матеріалах справи міститься копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 2 а. с. 181), згідно якої у ТОВ «Промінерал» наявний такий вид діяльності за КВЕД: 46.13 «діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами».

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір має на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.

Крім того, довідкою № 2631/05-81-22- 06/34550797 від 12.12.2014 (т. 1 а. с. 146-150) Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Промінерал» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ПКСК» їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.01.2013 по 31.12.2013» - документально підтверджено здійснення господарських відносин з ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків».

Також, між ТОВ «ПКСК» та ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» було укладено договори фінансового лізингу № 080612-16/ФЛ-Ю-А від 12.06.2008 (т. 2 а. с. 110-113), № 080717-99/ФЛ-Ю-С від 21.07.2008 (т. 2 а. с. 121-124), № 080523-43/ФЛ-Ю-А від 23.05.2008 (т. 2 а. с. 131-134), № 070718-23/ФЛ-Ю-А від 18.07.2007 (т. 2 а. с. 137-145) на предмет фінансової оренди екскаватора JCB330LS, автосамоскидів КАМАЗ у кількості 4 шт. та легкових автомобілів Skoda у кількості 2 шт. зі строком дії до 2013 року.

Договори підписано сторонами та скріплено печатками.

На підтвердження реальності вищезазначених договорів позивачем надано наступні первинні документи: графіки сплати лізингових платежів (т. 2 а. с. 114, 125, 135, 146-147), специфікації (т. 2 а. с. 115, 126, 128, 136, 148-149), затверджена типова форма довідки (т. 2 а. с. 116), перелік послуг, надання яких забезпечує лізингодавець (т. 2 а. с. 117), додаткові угоди із додатками (т. 2 а. с. 118-120, 127, 129), акт прийому-передачі майна у користування (т. 2 а. с. 130), акти звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на предмет лізингу від 11.09.2013, від 29.08.2012, від 03.09.2013, від 09.09.2013 (т. 2 а. с. 150-153), журнал-ордер відомість по рахунку (т. 2 а. с. 154, 155).

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Крім того, з регістру бухгалтерського обліку, в якому обліковується сплачена винагорода (комісія ) лізингодавцю за період дії договорів було з'ясовано, що при проведенні (обліку) бухгалтерських проводок щодо оплати комісії та оплати частини вартості майна була допущена помилка, а саме: сплата комісії лізингодавцю була віднесена на оплату вартості орендованого майна і у витратах періоду не була врахована. Сума такої помилки складає 32553,45 грн. На підставі такого внутрішнього аудиту у бухгалтерському обліку були скориговані понесені витрати по сплаті винагороди ( комісії) лізингодавцю - збільшені на таку суму, а суми, що були враховані, як оплата вартості орендованого майна, зменшені на таку ж саму суму.

Відповідно до ст 138 ПК України допускається включення до складу витрат поточного періоду такі витрати, що не були враховані в минулих податкових періодах у зв'язку із допущенням помилок.

Тому, враховуючи ст. 14.1.84 ПК України, у податковому обліку в складі витрат поточного періоду позивачем правомірно були враховані такі коригування.

Висновки податкового органу про завищення податкового кредиту та валових витрат при укладенні та виконанні лізингових договорів є безпідставними, оскільки відповідач не довів правомірність свого твердження. В свою чергу, виконання зазначених договорів підтверджується наданими первинними документами.

Крім того, у акті перевірки Ріпкинської ДПІ зазначено, що при розрахунку методом «за фактичними цінами реалізації» підприємство порушило порядок розрахунку вартості шляхом завищення витрат

Проте зазначені витрати не відносяться до господарської діяльності гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин і такі витрати включені до ціни на готову продукцію, встановлену у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання. Відповідно до наказу про цінову політику підприємства (наказ № 82-П від 29.12.2012) вартість 1 тонни готової продукції включає витрати на видобуток та збагачення, витрати на збут, логістичну складову по відношенню до конкретних підприємств, з урахуванням умов поставки та витрати на тару і пакування.

Виходячи із вищезазначеного, всі перелічені витрати повинні бути виключені у складі «витрат на збут» із доходу, при розрахунку вартості 1 тонни видобутої корисної копалини, методом «за фактичними цінами реалізації», для цілей розрахунку плати за користування надрами при видобутку корисних копалин.

Крім того, між ТОВ «ПКСК» та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір поставки від 07.02.2013 (т. 2 а. с. 63-64а) по придбанню гідронасосу JCB20/925652 екскаватору JCB330 заводський № НОМЕР_1, однак не підтверджено суму ПДВ у складі податкового кредиту ТОВ «ПКСП» по операції придбання у ФОП ОСОБА_2 в лютому-березні 2013 року імпортного товару (насос), у зв'язку з відсутністю в податкових накладних коду УКТ ЗЕД та відсутністю реєстрації податкових накладних (підстава: купівля - продаж імпортного товару) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (ЄДРПН).

Таким чином, у порушення п. 201.10 ст. 201 Кодексу ТОВ «ПКСП» завищено суму податкового кредиту з ПДВ, в результаті віднесення до його складу суми ПДВ по податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН на загальну суму 26317,00 грн.

Між ТОВ «ПКСК» та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу № 030513 від 03.05.2013 (т. 2 а. с. 102-103), відповідно до якого було придбано бетонозмішувач КАМАЗ на суму 352600,00 грн та відповідно, сплативши його вартість, товариство виплатило ОСОБА_3 дохід.

У даному випадку сторона покупця - ТОВ «ПКСП» є юридична особа, тому при придбанні рухомого майна (бетонозмішувач КАМАЗ) є податковим агентом, який зобов'язаний з суми виплати вартості за придбаний бетонозмішувач утримувати податок на доходи фізичних осіб.

Стосовно декларування ФОП ОСОБА_3 доходів від продажу ТОВ «ПКСП» бетонозмішувача КАМАЗ, то відповідно поданої за 2013 рік ФОП ОСОБА_3 «Декларації про доходи та майновий стан» - «Доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого, та/або рухомого майна» (рядок 01.02 декларації) суми продажу відсутні, що підтверджується копією декларації (т. 3 а. с. 84-87).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПКСП» станом на 01.01.2013 мало дебіторську заборгованість по ТОВ «Полірем» в сумі 2484608,09 грн та по ТОВ «Полірем-Гіпс» у сумі 2463265,92 грн.

У рахунок погашення дебіторської заборгованості, зазначені товариства розрахувались з ТОВ «ПКСП» простими векселями, а саме: ТОВ «Полірем» простий вексель АА №2546374, номінальною вартістю 1242304,04 грн, та АА №2546373, номінальною вартістю 1242304,05 грн, а також ТОВ «Полірем-Гіпс», прості векселі АА № 1643483 на суму 1231632,96 грн, та АА № 1643484 на суму 1231632,96 грн.

Векселі, отримані від ТОВ «Полірем», номінальною вартістю 2484608,09 грн, ТОВ «ПКСП» передав фізичній особі ОСОБА_4, як оплату за його частку у статутному капіталі ТОВ «Каолін-Азов» (договір купівлі - продажу від 24.12.2012 (т. 2 а. с. 70-78), та Акту прийому-передачі від 24.01.2013 (т. 2 а. с. 79) та векселі (т. 2 а. с. 80-81), отримані від ТОВ «Полірем-Гіпс», ТОВ «ПКСП» передав фізичній особі - ОСОБА_5, як оплату за його частку в статутному капіталі ТОВ «Каолін-Азов».

Таким чином, ТОВ «ПКСП» було здійснено фактично реалізацію векселів, номінальною вартістю 4947872,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2 а. с. 82-89).

У ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ПКСП» не подано протягом 2013 року декларацію з акцизного податку та не сплачено до бюджету суму акцизного податку - 74218,00 грн.

Операції з продажу цінних паперів проводились поза фондовою біржею та не перебувають у біржовому реєстрі.

Щодо отримання у даному випадку доходу від здійснення операції з відчуження векселів, то відповідно до п.п. 14.1.54 «в», п. 14.1, ст. 14 Податкового кодексу України, доходами вважається дохід з джерелом їх походження з України у вигляді: доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів. Тобто, у момент передачі простих векселів фізичним особам та отримання від них частки у статутному капіталі ТОВ «Каолін Азов», ТОВ «ПКСП» було отримано дохід у вигляді корпоративних прав. Таким чином, при здійсненні даної операції у ТОВ «ПКСП» є об'єкт оподаткування акцизним податком та дата отримання доходу від здійснення такої операції з відчуження цінних паперів.

Таким чином, в результаті операцій з реалізації векселів, на загальну суму 4947872,00 грн, ТОВ «ПКСП» занижено суму податку за операціями з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами за 2013 рік на 74218,00 грн.

Згідно п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно даних, отриманих ДПІ у Ріпкинському районі від Державного земельного кадастру, за ТОВ «ПКСП» обліковуються земельні ділянки (лист відділу держземагенства у Ріпкинському районі від 20.10.2014 № 2821): станом на 01.01.2013 площею 67,8270 га, з них по: Горностаївській сільській раді - 27,000 га, за межами населених пунктів; Олешнянській сільській раді - 40,8270 га, з них за межами населених пунктів 4,5 га, в межах населених пунктів - 36,3270 га; станом на 01.01.2014, площею 64,8270 га, з них по: Горностаївській сільській раді - 27,000 га, за межами населених пунктів; Олешнянській сільській раді - 37,8270 га, з них за межами населених пунктів 1,5 га, в межах населених пунктів - 36,3270 га.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно укладеного договору від 27.03.2001 (договір укладено на 20 років) між Олешнянською сільською радою та ТОВ «ПКСП» в тимчасове користування передано (на умовах довгострокового користування / на умовах оренди) земельну ділянку, загальною площею 49,5 га, у т.ч.: інших угідь 49,5 га. Землекористувач зобов'язаний провести рекультивацію відпрацьованого кар'єру по закінченню терміну використання. З врахуванням рекультивованих земель за період з 2001 року по 2012 рік, загальною площею 21 га, розпорядження Ріпкинської РДА від 08.01.2003 № 3 (рекультивована площа 4,7 га), розпорядження Ріпкинської РДА від 11.01.2006 № 2 (рекультивована площа 5,25 га), розпорядження Ріпкинської РДА від 14.05.2008 № 202 (рекультивована площа 4,84 га), розпорядження Ріпкинської РДА від 10.11.2011 № 404 (рекультивована площа 6,21 га) станом на 01.01.2013 площа земельної ділянки становить 28,5 га.

Враховуючі дані державного земельного кадастру, як передбачає п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, ДПІ у Ріпкинському районі при перевірці правильності визначення товариством плати за землю правомірно встановлено, що ТОВ «ПКСП» у порушення п. 274.1 ст. 274, п. 278.1 ст. 278 ПК України занижено за 2013 рік суму плати за землю до сплати в бюджет на 16154,79 грн.

З приводу зазначеного в позовній заяві питання не проведення Ріпкинським районним відділом земельних ресурсів змін за актом, який датований 2008 роком (відносно ділянки площею 4,84 га), та щодо невідомих товариству даних відносно земельної ділянки, площею 3 га, то дане питання є взаємовідносинами між суб'єктом господарювання та відділом земельних ресурсів.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів в повній мірі правомірність своїх рішень.

На підставі викладеного, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги та представника апелянта в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - відмовити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 19.06.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.