Постанова

від 16.06.2015 по справі 826/16277/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16277/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПрАТ «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дніпровському районі від 10.10.2014 року № 0004292201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняним товарам у розмірі 3 391 886,00 грн., 1 695 943,00 грн. - штрафних (фінансових) санкції, а всього 5 087 829,00 грн.; відшкодувати за рахунок ДПІ у Дніпровському районі понесені та документально підтверджені витрати ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 487, 20 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Компроміс плюс» за травень 2014.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 2271/26-53-22-01/04737111 від 16.09.2014 року (надалі по тексту - акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 № 0004292201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 391 886,00 грн. та 1 695 943,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність спірного повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Актом документальної позапланової виїзної перевірки від 16.09.2014 № 2271/26-53- 22-01/04737111 встановлено, що у бухгалтерському та податковому обліку ПрАТ «Київ- Дніпровське МППЗТ» за травень 2014 року відображені операції з придбання сільгосппродукції (українського виробництва) у ПП «Компромісс плюс», оформлені договором купівлі-продажу від 15.07.2013 № 1277.

Відповідно до наданих для перевірки первинних документів, було встановлено, що ПрАТ «Київ- Дніпровське МППЗТ» формувало податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Компромісс плюс» в травні 2014 року на суму ПДВ 3 391 886,0 грн.

ПП «Компроміс плюс» (код ЄДРПОУ 36611163) знаходиться на обліку в ДГІІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Згідно бази даних директором значиться Черняков A.B. Згідно звіту 1ДФ кількість працівників в 2014 році складає - 9 осіб.

Так, згідно з актом перевірки ПП «Компромісс плюс» від 11.08.2014 № 4481/15-53- 22-3/36611163 було документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, у зв'язку з тим, що згідно листа наданого товариством до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 03.07.2014 № 03/07-1 ПП «Компромісс Плюс» втратило первинні документи.

В ході перевірки було здійснено аналіз бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних», «Податковий блок» та встановлено, що основними постачальниками ТМЦ (робіт, послуг) ПП «Компромісс плюс» в травні 2014 року були:

TOB «Датто», код 3722741 на суму ПДВ 1356,9 тис. грн.;

ПП «ТЕРРА», код 32927564 на суму ПДВ 1761,1 тис. грн.;

TOB «ЩЕДРИЙ ПАН» код 37224298 на суму ПДВ 976,1 тис. грн.;

TOB «КОМПАНІЯ «СПАЙК» код 37609209 на суму ПДВ 246,4 тис. грн.

TOB «Датто» (код ЄДРПОУ 33722741), по якому складені акти про неможливість проведення зустрічних звірок та в яких виявлено маніпулювання зі звітністю:

акт від 19.06.2014 року №1247/26-55-22-08/33722741;

акт від 19.06.2014 року №1734/26-55-22-08/33722741.

Так, TOB «Датто» за травень 2014 року було сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок підприємств-контрагентів у загальній сумі 7 331,108 тис. грн.

Разом з цим, в ході аналізу АІС Податковий блок за травень 2014 року встановлено, що TOB «Датто» взагалі не відображало контрагентів-постачальників.

В той же час встановлено формування податкового кредиту TOB «Датто» в сумі 7 331,018 тис. грн. або 100% за рахунок імпорту (податок на додану вартість, сплачений митним органам).

При цьому, згідно підсистеми «Дані митниці» АІС «Податковий блок», відсутня жодна інформація щодо ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів та отриманих від нерезидента на митній території України послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платником податку TOB «Датто» протягом 2014 року.

Також проведеним аналізом аналітично-інформаційних систем Міндоходів України («Податковий блок», «АІС ОР», «ЄАІС», «Інспектор-2006»), станом на 19.06.2014 року встановлено, що інформація стосовно акредитації в митних органах вищевказаного суб'єкту господарювання відсутня, будь які вантажно-митні декларації не задекларовані.

Фактично у TOB «Датто» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Таким чином, TOB «Датто» не могло поставляти сільгосппродукцію в травні 2014 року для ПП «Компромісс Плюс» в зв'язку з відсутністю факту придбання.

ПП «ТЕРРА», код 32927564, по якому складено акт про нереальність здійснення господарських відносин: - акт від 05.08.2014 № 1425/15-03-22-0304/32927564.

Так згідно акту перевірки було встановлено, що на ПП «ТЕРРА» кількість працюючих складає 1 особа із заробітною платою у сумі 1,3 тис. грн.

ПП «ТЕРРА» на запит ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області надало до перевірки документи за травень 2014 року щодо придбання с/г продукції (олія, соя, макуха) у TOB «Тегола-2014» за договором № 12/1-14 від 12.03.2014р. на суму ПДВ 7 749,3 тис. грн.

Згідно умов договору обов'язки та витрати по здійсненню транспортування (доставки) товару взяло на себе TOB «Тегола-2014». Товарно-транспортні накладні на перевезення придбаного товару до звірки не надавались. Розрахунки між ПП «ТЕРРА» та TOB «Тегола-2014» проводились у безготівковій формі.

Однак TOB «Тегола-2014» до податкового органу за травень 2014 року взагалі не подало декларацію з ПДВ, в результаті чого не підтвердило взаємовідносини з ПП «ТЕРРА» на суму ПДВ 7749,3 тис. грн.

Таким чином, ПП «ТЕРРА» не могло поставляти сільгосппродукцію в травні 2014 року для ПП «Компроміс Плюс» в зв'язку з відсутністю факту придбання.

TOB «ЩЕДРИЙ ПАН» (ЄДРПОУ 37224298) формує податковий кредит в травні 2014 року за рахунок основного постачальника ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на суму ПДВ 1575,5 тис. грн. (поставки насіння льону, гірчиці, плоди коріандру українського походження).

Таким чином, TOB «ЩЕДРИЙ ПАН» не могло поставляти сільгосппродукцію (соя, горіхи) в травні 2014 року для ПП «Компроміс Плюс» у зв'язку з відсутністю придбання.

TOB «КОМПАНІЯ «СПАЙК» (код ЄДРПОУ 37609209) формує податковий кредит в травні 2014 року за рахунок основного постачальника TOB «МІРОШНІК» (код ЄДРПОУ 36149943) на суму ПДВ 129,2 тис. грн. (поставки сої). Однак, згідно декларації по ПДВ TOB «МІРОШНІК» відображає, що сплатило ПДВ митним органам на суму ПДВ - 22 740,9 тис. грн. (100% сформованого податкового кредиту). При аналізі бази даних «Митниці» відсутні взагалі імпортні операції в даний період, тому не може сплачувати ПДВ митним органам.

Таким чином, TOB «КОМПАНІЯ «СПАЙК» не могло поставляти сільгосппродукцію в травні 2014 року для ПП «Компромісс Плюс» в зв'язку з відсутністю придбання.

Враховуючи вищезазначені факти, ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» не могло придбавати товар у ПП «Компромісс плюс» в травні 2014 року у зв'язку з відсутністю факту придбання товару в ланцюгах постачальників (нереальністю господарських операцій).

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ГІК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Відповідно до п. 44.3. ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш, як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 44.4. ст. 44 ПК України, якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження, прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, та підтверджує її здійснення.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 (06.05.2011) судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судам слід враховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України. Вказана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом вказаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам справи.

Судом першої інстанції не було перевірено фізичні, технічні та технологічні можливості контрагентів позивача до вчинення тих чи інших дій, а саме: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення виду господарської діяльності.

Також судом першої інстанцій не було належно встановлено статус постачальників товарів (послуг), придбання яких стало підставою для формування податкового кредиту позивачем.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Доводи представника позивача в судовому засіданні не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують змісту апеляційної скарги, тому вони не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2015 року - скасувати.

Постановити нову постанову, якою в позові Приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляня

Є.О.Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 19.06.2015 року.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.