Постанова

від 06.11.2018 по справі 826/16277/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

м. Київ

справа №826/16277/14

касаційне провадження №К/9901/5302/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 (головуючий суддя - Горбань Н.І., судді: Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі № 826/16277/14 за позовом Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2014 № 0004292201.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 12.03.2015 позов задовольнив з підстави доведеності Приватним акціонерним товариством Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту реального характеру розглядуваних господарських операцій.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.06.2015 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту оскаржило його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2015.

В обґрунтування своїх вимог Приватне акціонерне товариство Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).

При цьому зазначає, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не ставить право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного перебування постачальника за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів в останнього.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Приватним підприємством Компроміс плюс за травень 2014 року, результати якої оформлено актом від 16.09.2014 № 2271/26-53-22-01/04737111.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаної в Приватного підприємства Компроміс плюс сільськогосподарської продукції (українського виробництва).

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач наголошував на відсутності активу, реалізованого Приватному акціонерному товариству Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту , в силу неможливості здійснення поставок цієї продукції на адресу безпосереднього контрагента позивача Товариством з обмеженою відповідальністю Датто , Приватним підприємством ТЕРРА , Товариством з обмеженою відповідальністю ЩЕДРИЙ ПАН , Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СПАЙК внаслідок відсутності факту її придбання.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 № 0004292201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3391886,00 грн. за основним платежем та 1695943,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

В свою чергу, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, орган доходів і зборів відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність (спростовувати реальність) господарських операцій як підстави для прийняття відповідного акта індивідуальної дії.

У розглядуваному випадку суд апеляційної інстанції за наслідками дослідження представлених відповідачем документів встановив, що позивач не міг придбати в травні 2014 року сільськогосподарську продукцію (українського виробництва) в Приватного підприємства Компроміс плюс у зв'язку з відсутністю факту придбання товару по ланцюгам постачання (нереальністю господарських операцій), що, відповідно, виключає правомірність відображення таких операцій у податковому обліку Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту .

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі № 826/16277/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк