Постанова

від 08.12.2008 по справі 2-а-813/2008

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                       Справа

№ 2-А-813

                                                                       2008

рік                          

                                       ПОСТАНОВА

                                         ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

             08 грудня 2008 року. Путивльський районний

суд, Сумської області у складі:

                                   головуючого -

судді Литовки М.І.

                                   при секретарі

- Ковальовій К.В.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль цивільну справу за

адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в

Путивльському районі (далі - ПФУ) про зобов,язання вчинити дії,-

                                          ВСТАНОВИВ:

            Зважаючи на складність у

викладенні  повної постанови суду,

пов,язаної з потребою у наведенні доводів сторін і мотивації суду, на що

необхідно витратити значний час, суд вважає за необхідне проголосити її вступну

та резулятивну частини.

            На підставі викладеного, керуючись

ст. 22, 152 Конституції України, ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд

України”,  ст.  Закону України “Про державний бюджет на 2006

рік”, ст. 62 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” ( зі змінами від

15.03.07 року), ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов,язкове державне

пенсійне страхування”, ст. ст. 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей

війни”, ст. ст. 8-11, 71, 94, 99-100, 160-163 КАС України,суд,-

                                         ПОСТАНОВИВ:

            Позов ОСОБА_1 - задовольнити

частково.

            Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Путивльському

районі Сумської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачене підвищення

до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей

війни“  за  вересень - грудень 2007 року  і  травень

- липень 2008 року,  в загальному розмірі

785,41 (сімсот вісімдесят п,ять грн. 41 коп.), виходячи із розрахунку

викладеному у мотивувальній частині постанови.  

            В задоволенні інших вимог відмовити.

            Постанова

суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного

суду  через Путивльський районний суд

Сумської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення постанови

заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів

апеляційної скарги або у порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

            Постанова

є оригіналом і виготовлена в нарадчій кімнаті.

            Суддя:   ï³نïèٌ

            Копія      вірна

                        Голова

            Путивльського районного суду                                                          

П.П.Гриценко

                                                                       Справа

№ 2-А-813

                                                                       2008

рік                         

                                       ПОСТАНОВА

                                         ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

            08 грудня 2008 року. Путивльський

районний суд, Сумської області у складі:

                                   головуючого -

судді Литовки М.І.

                                   при секретарі

- Ковальовій К.В.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль цивільну справу за

адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в

Путивльському районі (далі - ПФУ) про зобов,язання вчинити дії,-

                                          ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року позивач звернувся до суду з

позовом, який мотивує тим, що є дитиною війни і 

відповідно до  ст. 6 Закону

України  Закону України “Про соціальний

захист дітей війни” має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в

розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак всупереч вимогам цього закону

така допомога протягом 2006-2007 р. р. йому не надавалася, а в 2008 р.

виплачувалася лише в розмірі 10 % від мінімальної пенсії за віком.

Вказує,

що рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007р. у справі №

1-29/2007 визнано неконституційними 

положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на

2007 рік” від 19.12.2006 р., якими зупинялась дія ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей

війни”.

Оскільки

це рішення має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції  при розгляді позовів у зв'язку з

правовідносинами, які виникають внаслідок дії положень закону про Державний

бюджет України, на підставі ст. ст. 19, 22 Конституції України просила

зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити йому як дитині війни

щомісячну  соціальну допомогу за період з

січня 2006 по липень 2008 р. р. у загальному розмірі 3400 грн. 30 коп.,

відповідно наведеного у позові розрахунку, виходячи з  мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.

28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Також

просив поновити йому строк звернення до адміністративного суду, оскільки його

право на отримання цієї соціальної допомоги було порушено шляхом прийняття ряду

неконституційних нормативно-правових актів, 

про що він дізналася  лише на

початку серпня 2007 р. після висвітлення цих подій ЗМІ, у зв'язку з

ухваленням  Конституційним судом

вказаного рішення. 

В

судовому засіданні позивач не з,явився, просив справу розглянути у його

відсутність..

Відповідач

надіслав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, а

також  свої письмові заперечення (а. с

9-11), в яких просив в позові відмовити виходячи з наступного:

-

згідно зі ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове

забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом,

здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного

фонду України,  кошти якого

використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають в силу п. 9

Положення Про Пенсійний фонд України;

-

дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено

на 2006 рік Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік ”, а

статтею 110  установлено поетапне

запровадження в  2006 році виплат,

встановлених ст. 6 за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у

порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом ВР

України з питань бюджету, але такий порядок 

в 2006 році не приймався;

            - дію статті 6 Закону  України “Про соціальний захист дітей війни”

зупинено на 2007 рік згідно з п. 12 статті 71 Закону України “Про державний

бюджет України на 2007 рік ”, а статтею 111 було встановлено, що у 2007 році

підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної

соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6

Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є

інвалідами( крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту”, у розмірі 50 відсотків від розміру

надбавки, встановленої для учасників війни;

            - відповідно до ст. 73 Закону  України ”Про Конституційний Суд України”

рішення  КСУ  № 6-рп/2007 року  від 09 липня 2007 року  не має зворотньої сили у часі; 

- має місце законодавча невизначеність порядку

обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст.

6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки мінімальний

розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України “Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,  не може бути застосований в силу ч. 3 цієї

статті;

-  в 2008 році позивачу виплачувалась надбавка

до пенсії в розмірі, передбаченому п. 41 розділу ІІ Закону України ”Про

державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих

актів України”.    

Також

відповідач наполягав на 

застосуванні  наслідків  пропущення 

строку  звернення до

адміністративного суду, встановлених ч.1 ст. 100 КАС України, які позивач

пропустив без поважних причин.                            

Вивчивши

матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому

задоволенню виходячи з наступного.

Судом

встановлено і не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 є дитиною війни,  отримує пенсію за віком і перебуває на обліку

в Управлінні ( а. с. 5, 12).

У

відповідності до Положення (а. с. 13-14 ) Управління є органом Фонду, має

статус юридичної особи, яка призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії

відповідним категоріям громадян.

Згідно

з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією

з конституційних гарантій прав та свобод людини і громадянина є недопущення їх

скасування ( з ч. 2 ст. 22 Конституції України) чи звуження їх змісту та обсягу

при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних (ч. 3 ст. 22 Конституції

України).

Статтею

6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції Закону 2195-ІV

від 18.11.04 р.) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне

грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість

пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як

вбачається з довідки Управління (а. с 12), як дитина війни позивач таке

підвищення до пенсії отримав  в 2008 році

в розмірі: в січні - березні по 47 грн., 

в квітні - червні по 48,10 грн., за липень - вересень по 48,20 грн., а

протягом 2006-2007 року таке підвищення йому не виплачувалося.   

В

період заявлених позовних вимог діяло наступне законодавство.

Дію

статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  Верховна Рада України  зупинила на 2006 рік  пунктом 17 статті 77 Закону України “Про

державний бюджет України на 2006 рік ”, а статтею 110(в редакції від 19.01.06

р.) установила поетапне запровадження в 2006 році виплат, встановлених ст. 6

Закону  за результатами виконання бюджету

у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

На

2007 рік дію статті 6 зазначеного Закону було зупинено пунктом 12 статті 71

Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік ”, а статтею 111 було

установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного

грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість

пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”

виплачується особам, які є інвалідами( крім тих, на яких поширюється дія Закону

України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у

розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Пунктом

41 розділу ІІ Закону України ”Про державний бюджет України на 2008 рік та

внесення змін до деяких законодавчих актів України” викладено в новій

редакції  статтю 6 Закону України “Про

соціальний захист дітей війни ”, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на

яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового

утримання  чи державної соціальної

допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі

надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням

Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09 липня 2007 року

визнано  такими,  що 

не   відповідають  Конституції 

України(є неконституційними) положення пункту 12 статті 71, ст. 111

Закону України “Про державний бюджет на 

2007 рік“ .

Рішенням

Конституційного Суду України  №

10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року, визнано такими, що не відповідають

Конституції України (є неконституційними) положення пункту 41 розділу ІІ Закону

України ”Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих

актів України”.

Відповідно

до ст. 152 Конституції України і ст. 73 Закону України ”Про Конституційний Суд

України” закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані

неконституційними,  втрачають чинність зі

дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і

зворотної дії у часі не мають.  

Зазначене

вище, дає підстави вважати, що саме з 09.07. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008

р. Управління повинно було виплачувати позивачеві  підвищення до пенсії  у відповідності  до  ст.

6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”(в редакції Закону 2195-ІV

від 18.11.04 р.), а позовні вимоги в частині нарахування такого підвищення до вказаних

дат, є безпідставними, оскільки дії суб'єкта владних повноважень відповідали

чинному на той час законодавству.

Стосовно

розмірів підвищення, які встановлені п. 8 постанови Кабінету Міністрів України

№ 530 від 28 травня 2008 року, то вони суперечать ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей

війни”, і тому не можуть бути застосовані 

за правилом  частини 4 ст. 9 КАС

України, яким визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта

Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на

обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту

суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пунктом

6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно

законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75

Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є

парламент - Верховна Рада України. Конституція не давала права парламенту

делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми

нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Частиною

2 статті 99  КАС України передбачений

річний строк  для  звернення до адміністративного суду за

захистом прав, свобод та інтересів особи, 

який,   якщо не   встановлено  

інше,  обчислюється   з 

дня  коли   особа 

дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи

інтересів.

В

силу ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до

адміністративного  суду є підставою

для  відмови в  задоволенні адміністративного позову за

умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін.  

Як

встановлено судом, ОСОБА_1  протягом

2006-2007 року доплату до пенсії на підставі ст. 6  Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” не

отримував, однак   до  суду 

за  захистом  своїх  

прав  звернувся   лише 

у вересні 2008 року.

Посилаючись

на те, що дізнався про порушення свого права на отримання підвищення до пенсії

лише на початку серпня 2007 року - після висвітлення у ЗМІ подій, пов'язаних з

визнанням неконституційними положень згаданих нормативно-правових актів, не

навів жодних поважних причин, які б перешкоджали йому вчасно подати позов, тому

суд не вбачає підстав для поновлення 

цього строку і з цих міркувань відмовляє у позові  в частині вимог про нарахування  підвищення до 

пенсії  за  липень-серпень 2007 року.  

Враховуючи

вище наведене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача:

-

про відсутність фінансового забезпечення державних соціальних гарантій,

передбачених Законом України  “Про

соціальний захист дітей війни”, яке здійснюється за рахунок коштів Державного

бюджету України, а не Пенсійного фонду України, 

оскільки відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для

порушення права громадянина на отримання соціальної допомоги, в т.ч підвищення

пенсії, яке є предметом судового розгляду, і про неприйнятність посилання органів

державної влади на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань

неодноразово зазначав і Європейський Суд з прав людини, зокрема  у справі “Кечко проти України”;

            - про законодавчу невизначеність

порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації

положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”( з огляду

на  те, 

що мінімальний розмір пенсії 

за  віком,  встановлений статті  28 

Закону  України  “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування”,  застосовується в силу ч. 3

цієї статті виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом),

позаяк забороняється відмова  в  розгляді 

та  вирішенні   адміністративної   справи 

з   мотивів   неповноти,  

неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює

спірні правовідносини(ч. 4 ст. 8 КАС України), і у разі відсутності закону, що

регулює спірні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні

правовідносини(аналогія закону) - ч. 7 ст. 9 КАС України.

Таким чином, оскільки  на цей 

час  порядок обчислення  мінімальної пенсії  за віком 

з метою  реалізації норм Закону

України “Про соціальний захист дітей війни”, не визначений, тому при такому

обчисленні  необхідно  застосовувати   загальні 

норми,  які  в даному 

випадку і містяться  у відповідних

статтях Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Частиною

1 статті 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється

у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

             У період за який задовольняються позовні

вимоги цей розмір був таким: у 2007 році - з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня -

411 грн.( ст.  62 Закону України ”Про

державний бюджет на 2007 рік ” зі змінами від 15.03.07 р.);  у 2008 році - з 1 квітня - 481 грн., з 1

липня 2008 року  - 482 грн. ( ст.  58 ”Про державний бюджет України на 2008 рік

та внесення змін до деяких законодавчих актів України”).

            Згідно ч. 3 ст. 62 Закону України

“Про державний бюджет України на 2007 рік”, для визначення мінімального розміру

пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня

2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність

визначений абзацом п,ятим, частини першої цієї статті, збільшений на один

відсоток.

            Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС

України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно

для повного захисту прав, свобод чи інтересів сторін чи третіх осіб, про захист

яких вони просять.

 Таким

чином, з урахуванням вказаного одновідсоткового підвищення та отриманих

позивачем сум, підлягає нарахуванню підвищення до пенсії  в загальному розмірі 785 грн. 41 коп.,  із розрахунку :

-

за 2007 рік: за   вересень - 123,02

грн.(406грн. + 4,06 грн.) x 30 :100), за жовтень-грудень по 124,53 грн. (411

грн. + 4,11 грн.) x 30 :100); 

-

за 2008 рік: за травень - червень по 96,20 грн.(481 грн. х 30 : 100 - 48,10

грн.);                               за

липень - 96,40 грн.(482 грн. х 30 : 100 - 48,20 грн.)  

На

підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 22, 75, 92, 152 Конституції

України, ст. 73 Закону України ”Про Конституційний Суд України”, Законом

України ”Про державний бюджет на 2006 рік ”, ст.  62 Закону України ”Про державний бюджет на

2007 рік ”( зі змінами від 15.03.07р.), Законом України ”Про державний бюджет

України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ч.

1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,

ст.ст.  3, 6 Закону України “Про

соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 

8-11, 71, 94, 99-100,122, 160-163 КАС України, суд -   

                                     ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1  - задовольнити

частково.

   Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в

Путивльському районі Сумської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії відповідно до ст. 6

Закону України “Про соціальний захист дітей війни“  за 

вересень - грудень 2007 року  і  травень - липень 2008 року,  в загальному розмірі 785,41 (сімсот

вісімдесят п,ять гривень  41 копі.),

виходячи із розрахунку викладеному у мотивувальній частині постанови.  

            У задоволенні інших вимог відмовити.

            Постанова

суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного  суду 

через  Путивльський районний  суд 

Сумської області  шляхом подачі в

10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в

порядку ч. 5 ст. 186 КАС України .

            Постанова виготовлена у повному

обсязі 13  грудня  2008 року.

            Суддя:   підпис

            Копія      вірна

                        Голова

            Путивльського

районного суду                                                          

П.П.Гриценко