ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
15 червня 2015 року 16:15 № 826/3903/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участю секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Альфа-Фенікс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за участю сторін:
представник позивача: Скакун О.П.
представник відповідача: Денисенко О.Е.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15.06.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Альфа-Фенікс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 19.11.2014 №0008092203 та форми «Р» від 19.11.2014 №0008102203.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Барій стандарт» та ТОВ «Максі трейдінг компані» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати. Зазначив, що у відповідача не було законних підстав для оформлення спірних податкових повідомлень-рішень, так як податкова перевірка позивача була проведена на підставі постанови про призначення позапланової перевірки старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві Стецюком Р.А. від 20.08.2014, а в результаті такої перевірки має складатись лише акт. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Вказував на те, що кримінальна справа в рамках якої була проведена перевірка позивача, не стосується ПП «Альфа-Фенікс», а тому прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень є законним та обґрунтованим. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався на те, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Посадовими особами відповідача, на підставі наказу №1173 від 15.10.2014, згідно з підпунктом 78.1.11, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на виконання постанови про призначення позапланової перевірки старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві Стецюк Р.А від 20.08.2014 проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Альфа-Фенікс» (код ЄДРПОУ 31408667) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт» (код ЄДРПОУ 38858360) за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та з товариством з обмеженою відповідальністю «Максі Трейдінг Компані» (код ЄДРПОУ 38833524) за період з 01.01.2013 по 30.06.2014.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 28.10.2014 №6131/26-56-22-03-09/31408667 (далі - акт №6131/26-56-22-03-09/31408667), згідно висновків якого, відповідач встановив порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
1) підпунктів 14.1.27 та 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2 та 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 304 866, 00 грн. за 2013 рік;
2) пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 451 001,00 грн. за грудень 2013 року, за травень, липень, серпень 2014 року.
Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач подав заперечення №74 від 07.11.2014, за результатом розгляду яких відповідач залишив висновки акта №6131/26-56-22-03-09/31408667 без змін, про що повідомив ПП «Альфа-Фенікс» листом від 14.11.2014 №512/26-56-22-03-05.
На підставі акта перевірки №6131/26-56-22-03-09/31408667 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 19.11.2014 №0008092203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 381 083,00 грн., в тому числі основний платіж 304 866,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 76 217,00грн. та від 19.11.2014 № 0008102203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 563 751,00 грн., в тому числі основний платіж - 451 001,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 112 750,00 грн.
Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
Рішенням Головного управління ДФС у місті Києві від 23.01.2015 №1022/10/26-15-10-08 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 19.11.2014 №0008092203 та № 0008102203 - без змін. Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.02.2015 №3480/6/99-99-10-01-04-25 скарга позивача на вказані податкові повідомлення-рішення залишена без розгляду.
Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 19.11.2014 №0008092203 та № 0008102203 ПП «Альфа-Фенікс» оскаржило їх до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стосовно взаємовідносин ПП «Альфа-Фенікс» та ТОВ «Максі трейдінг компані» суд встановив наступне.
Позивач зазначив, що на підставі усної домовленості ТОВ «Максі трейдінг компані» здійснював поставку товарів (газових котлів, обігрівачів, комплектуючих та ін.) на адресу позивача.
На підтвердження реальності здійснення вказаного правочину позивач надав суду копії рахунків-фактур (а.с. 132-143 Т.І), видаткових накладних (а.с. 70-82 Т.І), податкових накладних (а.с. 92-107 Т.І) та товарно-транспортних накладних (а.с. 226-232 Т.І).
Дослідивши копії вказаних документів, суд встановив, що податкові накладні, складені від імені ТОВ «Максі трейдінг», однак відтиск печатки на накладних поставлено ТОВ «Максі трейдінг компані». Тобто, дана накладна складена з порушенням законодавства, оскільки містить неправильну назву постачальника.
Крім того, відповідач вказав на те, що податкові накладні, складені від імені ТОВ «Максі трейдінг» на адресу ПП «Альфа-Фенікс» не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач цих доводів не спростував, зокрема, не надав суду квитанцій про реєстрацію податкових накладних у реєстрі.
В акті перевірки №6131/26-56-22-03-09/31408667 зазначено, що під час перевірки взаємовідносин позивача із даним контрагентом, товарно-транспортні накладні надані не були.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Дослідивши надані позивачем копії товарно-транспортних накладних, суд встановив, що у них замовником та вантажовідправником вказане ТОВ «Максі трейдінг компані», вантажоодержувачем - ПП «Альфа-Фенікс», однак інформація про автопідприємство, водія, який здійснює перевезення відсутня. Жоден із реквізитів, який заповнюється автопідприємством не заповнений.
На товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, міститься відтиск печатки ПП «Альфа-Фенікс» та підпис уповноваженої особи. Таким чином, позивач був ознайомлений зі змістом товарно-транспортної накладної та погодився з достовірністю наведеної у ній інформації.
Таким чином, надані товарно-транспортні накладні, враховуючи відсутність у них відомостей про перевізника та відсутність товарно-транспортних накладних під час перевірки, не є належним і допустимим доказом транспортування товару від ТОВ «Максі трейдінг компані» до ПП «Альфа-Фенікс».
Суд встановив, що розрахунки з ТОВ «Максі трейдінг компані» позивач не здійснював. До матеріалів справи надано копію повідомлення про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «Максі трейдінг компані» (Первісний кредитор) відступило ТОВ «Пром Лайм» (Новий кредитор) право вимоги 1 925 465,70 грн. від ПП «Альфа-Фенікс» (Боржник). Доказів сплати позивачем вказаної суми на користь ТОВ «Пром Лайм» не надано.
Посилання позивача на договір оренди приміщень №3/2012 від 01.01.2012 (а.с. 211-215 Т.І), укладений між ПП «Альфа-Фенікс» в особі директора ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_5 щодо оренди складського приміщення суд відхиляє, оскільки даний договір не є беззаперечним доказом реальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Максі трейдінг компані». Крім того, доказів виконання даного договору суду не надано (акти приймання-передачі приміщення, розрахункових документів, документів, на підтвердження права власності на нежитлове приміщення).
ПП «Альфа-Фенікс» надало до матеріалів справи копію нотаріальної заяви гр. ОСОБА_6, який у даній заяві зазначає про те, що був директором ТОВ «Максі трейдінг компані» та мав фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Альфа-Фенікс» (а.с. 4 Т.ІІ).
Суд відхиляє наведену заяву як належний і допустимий доказ реальності господарських взаємовідносин позивача з вказаним контрагентом, оскільки в заяві гр. ОСОБА_6 вказав про те, що взаємовідносини відбувались на підставі укладених договорів, які він власноруч підписував. Водночас, доказів укладання письмових договорів між ПП «Альфа-Фенікс» та ТОВ «Максі трейдінг компані» суду не надано, а про усні домовленості у заяві ОСОБА_6 нічого не зазначено.
Щодо взаємовідносин ПП «Альфа-Фенікс» з ТОВ «Барій Стандарт», суд встановив наступне.
Між ПП «Альфа-Фенікс» (Замовник) та ТОВ «Барій Стандарт» (Виконавець) укладено наступні договори:
- від 03.01.2014 №03/01/14-1 про надання маркетингових послуг (а.с. 108-110 Т.І);
- від 03.01.2014 №03/01/14-2 про надання юридичних послуг (а.с. 111-114 Т.І);
- від 03.01.2014 №03/01/14-3 про надання рекламних послуг (а.с. 115-117 Т.І);
- від 03.01.2014 №03/01/14-4 про надання інформаційно-консультаційних послуг (а.с. 118-122 Т.І).
У відповідності до умов зазначених договорів, ТОВ «Барій Стандарт» мало виконувати для позивача ряд послуг, а саме:
- маркетингові дослідження (дослідження з пошуку клієнтів на зовнішніх ринках та просування реалізації методу по торговим мережам національного масштабу) у країнах та регіонах: США, Канада, Близький Схід, Африка, Австралія та Європа;
- юридичні послуги (перевірка відповідності вимогам законодавства локальних актів, виданих органами (підрозділами) Замовника, підготовка і укладання різного роду договорів, організація і ведення претензійно-позовної роботи, участь в розгляді питань дебіторської заборгованості, тощо);
- послуги з виготовлення реклами (виготовлення оригінал-макетів, рекламно-сувенірної продукції, візиток, друк флаєрів, виготовлення сервісних книжок, дизайн-проекту сайту, розміщення реклами на білборді, тощо);
- послуги з надання спеціальної інформації (кваліфікованої консультації), з питань, перелік яких наведено у договорі, розробка стратегій, рекомендації щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування.
До кожного із вищезазначених договорів було складено по одному акту приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 800 000,00 грн., датовані 31.07.2015, у яких відтворено повний перелік робіт, виконання яких передбачено договорами. Копії даних актів наявні в матеріалах справи (а.с. 83-87 Т.І).
Позивач також надав суду копії податкових накладних, складених від імені ТОВ «Барій Стандарт» і копії банківських виписок, на підтвердження здійснення розрахунків з даним контрагентом (а.с. 88-91, 159-161 Т.І).
Дослідивши надані позивачем договори від 03.01.2014 №03/01/14-1, №03/01/14-2, №03/01/14-3, №03/01/14-4, суд встановив, що ними передбачено надання виконавцем результатів маркетингових досліджень з детальним та повним описом всіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень, в тому числі адреси, приклади розрахунків, схеми досліджень та ін.; юридичні послуги мають надаватись за окремими дорученнями, передбачено надання письмових консультацій, роз'яснень, довідок з юридичних питань; надання інформації передбачено у вигляді затвердженої сторонами анкети, яка супроводжується аналітичним висновком; затверджені макети рекламної продукції, затверджені ескізи, програма робіт з реклами, тощо.
Жодного із перелічених документів і матеріалів, наявність яких саме у письмовому вигляді передбачена договорами, ПП «Альфа-Фенікс» на вимогу суду не надало.
На підтвердження виконання договору про надання рекламних послуг позивач надав суду роздруківки сторінок власного веб-сайту та CD-диск із фотографіями рекламної продукції (а.с. 25-68 Т.ІІ). Суд відхиляє дані роздруківки на інформацію на CD-диску як належний і допустимий доказ виконання ТОВ «Барій Стандарт» для позивача рекламних послуг з огляду на наступне.
На фотознімках, наявних на CD-диску, зображені рекламні матеріали (чашки, ручки, блокноти, пакети, каталоги тощо) таких торгових марок як Ariston, Electrolux, Bosch, Viessman та ін. Однак на продукції із логотипами названих торгових марок відсутні відомості про ПП «Альфа-Фенікс», що свідчить про те, що такі рекламні матеріали могли бути виготовлені виробниками продукції, а не позивачем. Оскільки дані рекламні матеріали не містять інформації про позивача, вони не можуть вважатися рекламною продукцією саме позивача.
Крім того, позивач не надав доказів того, що виробники Ariston, Electrolux, Bosch, Viessman та ін. надали йому дозвіл на використання їхнього логотипу при виготовленні рекламних матеріалів.
Стосовно фотознімків, на яких зображені банери на яких міститься назва «Альфа Фенікс», суд під час дослідження їх на CD-диску, відкривши вкладку «властивості» встановив, що вони зроблені у 2009 році, а тому не мають відношення до спірних господарських операцій, які відбувались у 2014 році (а.с. 79-80 Т.ІІ). Решта фотознімків, на яких зображені предмети з написом «Альфа Фенікс» зроблені у квітні 2015 року, що свідчить про те, що вони зроблені під час розгляду справи в суді, а не на виконання спірних договрів.
Також слід зазначити, що на рекламних матеріалах, фотознімки яких надані позивачем на електронному носії, відсутні дані про те, що друковану продукцію виготовило саме ТОВ «Барій Стандарт». Аналогічно як роздруківки сторінок сайту позивача не є беззаперечним доказом того, що дизайн-проект сайту зроблений саме ТОВ «Барій Стандарт», адже затверджених макетів, наявність яких передбачена договором, суду не надано.
В судовому засіданні 08.04.2015 суд допитав в якості свідка директора ПП «Альфа-Фенікс» ОСОБА_5, який підтвердив, що здійснював фінансово-господарську діяльність з ТОВ «Максі трейдінг компані» та ТОВ «Барій Стандарт». Зазначив, що договори з ТОВ «Барій Стандарт» підписував у місті Києві та вони передавались до міста Кіровоград, директора даного товариства бачив один раз. Свідок пояснив, що рекламна продукція частково залишились в офісі позивача, а частково розповсюджувалась серед клієнтів. Білборди розміщувались і місті Кіровограді, контрагент відзвітував шляхом надсилання фотозвіту. На запитання: «Чи надавались макети ручок і чашок для погодження?», ОСОБА_5 зазначив, що не пам'ятає. Флаєри з характеристиками продукції були віддані у магазини, з якими співпрацює позивач для розповсюдження серед потенційних покупців. Щодо взаємовідносин з ТОВ «Максі трейдінг компані» ОСОБА_5 зазначив, що воно постачало продукцію. Директора даного товариства ОСОБА_5 бачив особисто.
Оскільки наведені покази свідка не підтверджуються матеріалами справи, вони не можуть бути беззаперечним доказом реальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Максі трейдінг компані» та ТОВ «Барій Стандарт» і є сумнівними.
Відповідач посилався на те, що ним отримано постанову старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві Стецюк Р.А. від 20.08.2014 про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Альфа-Фенікс», винесену на основі кримінального провадження порушеного за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.01.2014 №32014100020000005 (а.с. 180-181 Т.І). При проведенні оперативно-розшукових заходів (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) встановлено, що гp. ОСОБА_7, гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_9 мають безпосереднє відношення до ведення фінансово - господарської діяльності підприємств: ТОВ «Кью Трейд», ТОВ «Максі Трейдінг Компані» та інших, і здійснюють документальне оформлення реалізації робіт та послуг, за що відповідно отримують грошові кошти за проведені безтоварні операції. Зокрема, ТОВ «Максі Трейдінг Компані» має ознаки фіктивності, а саме: відсутнє за місцем реєстрації, посадова особа та засновник повідомив про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, транспортні засоби, основні засоби, в тому числі устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Барій Стандарт», відповідач вказав на те, що доказів виконання укладених між ними договорів не було надано під час перевірки, адміністративного оскарження та судового розгляду справи. Також зазначив, що до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів м. Києва надійшов акт Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області від 03.10.201 4№19/11/23-22-06/38858360 про результати перевірки ТОВ «Барій Стандарт» (а.с. 182-204 Т.І), згідно якого дане товариство співпрацювало з сумнівними платниками податків і такі взаємовідносини документально не підтверджені. В тому числі, не підтверджено документально взаємовідносини з ПП «Альфа-Фенікс».
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України (редакції, чинній на момент здійснення спірних правочинів), об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З аналізу наданих позивачем документів, суд дійшов висновку, що позивачем документально не підтверджено право на включення до валових витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Максі трейдінг компані» та ТОВ «Барій Стандарт».
З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження ПП «Альфа-Фенікс» податку на додану вартість на суму 451 001,00 грн. та податку на прибуток на суму 304 866,00 грн. і відсутність підстав для визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2014 №0008092203 та №0008102203.
Позивач посилався на те, що перевірка, за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, була проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а тому відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень.
Суд відхиляє наведені доводи, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначеними підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 ст.78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або ФОП, що перевіряється, предметом якого є податки та збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Як вбачається з постанови старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві Стецюк Р.А. від 20.08.2014 про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Альфа-Фенікс», кримінальне провадження відносно посадових осіб платника податку не порушено, а порушено відносно іншої особи.
Таким чином, в даному випадку відповідач мав правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Аналогічна правова позиція вкладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.08.2014 № К/800/42044/13.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні позову приватного підприємства «Альфа-Фенікс» відмовити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «Альфа-Фенікс» (код ЄДРПОУ 31408667) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський
Повний текст постанови складено та підписано 22.06.2015.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2015 |
Оприлюднено | 26.06.2015 |
Номер документу | 45398582 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кобилянський К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні