Ухвала

від 06.07.2016 по справі 826/3903/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Київ К/800/38951/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В. , за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В. ,

представника відповідача Перепелюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства «Альфа-Фенікс»

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 року

у справі № 826/3903/15

за позовом приватного підприємства «Альфа-Фенікс» (далі - позивач, ПП «Альфа-Фенікс»)

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ПП «Альфа-Фенікс» звернулось у березні 2015 року до суду з позовом до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2014 року № 0008092203 та № 0008102203.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до окружного адміністративного суду м. Києва. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу № 1173 від 15.10.2014 року, згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на виконання постанови старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві Стецюк Р.А від 20.08.2014 року про призначення позапланової перевірки відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Альфа-Фенікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Барій Стандарт» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та ТОВ «Максі Трейдінг Компані» за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року, результати якої оформлено актом від 28.10.2014 року № 6131/26-56-22-03-09/31408667, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 304 866,00 гривень; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 451 001,00 гривню.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення рішення від 19.11.2014 року: № 0008092203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 304 866,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 76 217,00 гривень; № 0008102203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 451 001,00 гривня та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 112 750,00 гривень.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача залишено без задоволення.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями п. 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення № 88), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що для встановлення реальності здійснення господарських операцій, належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення відповідних таких операцій та використання придбаних товарів/послуг у господарській діяльності. При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону № 996-XIV та Положення № 88.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі усної домовленості ТОВ «Максі трейдінг компані» на адресу позивача здійснювало поставку товарів (газових котлів, обігрівачів, комплектуючих та ін.).

На підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій, обумовлених зазначеним правочином, позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, а також товарно-транспортних накладних.

Так, при дослідженні наявних у матеріалах справи копій податкових накладних судами встановлено, що останні складені в ід імені ТОВ «Максі трейдінг», однак відтиск печатки на накладних поставлено ТОВ «Максі трейдінг компані», тобто, дані накладні не відповідають вимогами як Закону № 996-XIV так і Положення № 88, зокрема, в первинних документах не зазначено прізвища особи яка їх склала та її посаду, що у свою чергу позбавляє можливості ідентифікувати відповідальних осіб за здійснення даних господарських операцій, оскільки містять неправильну назву постачальника. При цьому, податкові накладні, складені від імені ТОВ «Максі трейдінг» не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, судами вірно зауважено, що під час перевірки взаємовідносин позивача із даним контрагентом, товарно-транспортні накладні надані не були, що у розумінні положень п. 44.6 ст. 44 ПК України свідчить про те, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) - це основний документ на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень. Одночасно з цим, ТТН виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом пунктів 11.5, 11.6, 11.7 цих Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Натомість, дослідивши подані позивачем копії товарно-транспортних накладних, судами встановлено, що у таких первинних документах замовником та вантажовідправником вказане ТОВ «Максі трейдінг компані», вантажоодержувачем - ПП «Альфа-Фенікс», однак інформація про автопідприємство, водія, який здійснює перевезення відсутня, зокрема, жоден із реквізитів, який заповнюється автопідприємством не заповнений.

Так, судами вірно зауважено, що відсутність в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних чи інших документів, що відображатимуть перевезення товару, виключає можливість встановити рух такого товару.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин з таким контрагентом, не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України та Закону № 996-XIV щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, а тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за такими.

Окрім того, судами вірно зауважено, що позивачем не надано доказів розрахунку з ТОВ «Максі трейдінг компані», натомість, матеріали справи містять копію повідомлення про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «Максі трейдінг компані» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Пром Лайм» (повий кредитор) право вимоги 1 925 465,70 гривень від ПП «Альфа-Фенікс» (боржник), однак, доказів сплати позивачем вказаної суми на користь ТОВ «Пром Лайм», також, не надано.

Крім того, у перевіряємий період позивач (замовник) мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Барій Стандарт» (виконавець) за договорами від 03.01.2014 року: № 03/01/14-1 про надання маркетингових послуг; № 03/01/14-2 про надання юридичних послуг; № 03/01/14-3 про надання рекламних послуг; № 03/01/14-4 про надання інформаційно-консультаційних послуг, за умовами яких ТОВ «Барій Стандарт» мало виконувати для позивача ряд послуг, а саме: маркетингові дослідження (дослідження з пошуку клієнтів на зовнішніх ринках та просування реалізації методу по торговим мережам національного масштабу) у країнах та регіонах: США, Канада, Близький Схід, Африка, Австралія та Європа; юридичні послуги (перевірка відповідності вимогам законодавства локальних актів, виданих органами (підрозділами) замовника, підготовка і укладання різного роду договорів, організація і ведення претензійно-позовної роботи, участь в розгляді питань дебіторської заборгованості, тощо); послуги з виготовлення реклами (виготовлення оригінал-макетів, рекламно-сувенірної продукції, візиток, друк флаєрів, виготовлення сервісних книжок, дизайн-проекту сайту, розміщення реклами на білборді, тощо); послуги з надання спеціальної інформації (кваліфікованої консультації), з питань, перелік яких наведено у договорі, розробка стратегій, рекомендації щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування.

На підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій позивачем долучено до матеріалів справи копії актів приймання-передачі виконаних робіт, складених до кожного із вказаних договорів на загальну суму 800 000,00 гривень, які датовані 31.07.2015 року, податкових накладних та банківських виписок.

Водночас, судами вірно зауважено, що умовами вказаних правочинів передбачено надання виконавцем результатів маркетингових досліджень з детальним та повним описом всіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень, в тому числі адреси, приклади розрахунків, схеми досліджень та ін.; юридичні послуги мають надаватись за окремими дорученнями, передбачено надання письмових консультацій, роз'яснень, довідок з юридичних питань; надання інформації передбачено у вигляді затвердженої сторонами анкети, яка супроводжується аналітичним висновком; затверджені макети рекламної продукції, затверджені ескізи, програма робіт з реклами, тощо, однак, жодного із перелічених документів і матеріалів, наявність яких саме у письмовому вигляді передбачена договорами, ПП «Альфа-Фенікс» на вимогу судів не надало.

Також, при дослідженні на рекламних матеріалів, фотознімки яких надані позивачем на електронному носії, судами встановлено відсутність даних про те, що друковану продукцію виготовило саме ТОВ «Барій Стандарт», як і долучені до матеріалів справи роздруківки сторінок сайту позивача не є беззаперечним доказом того, що дизайн-проект сайту зроблений саме вказаним контрагентом, адже затверджених макетів, наявність яких передбачена договором, до матеріалів справи не додано.

За змістом п. 86.9 ст. 86 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначеними пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або ФОП, що перевіряється, предметом якого є податки та збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами податковим органом отримано постанову старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві Стецюк Р.А. від 20.08.2014 року про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Альфа-Фенікс», винесену на основі кримінального провадження порушеного за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.01.2014 року № 32014100020000005. При проведенні оперативно-розшукових заходів (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) встановлено, що гp. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_9 мають безпосереднє відношення до ведення фінансово-господарської діяльності підприємств: ТОВ «Кью Трейд», ТОВ «Максі Трейдінг Компані» та інших, і здійснюють документальне оформлення реалізації робіт та послуг, за що відповідно отримують грошові кошти за проведені безтоварні операції. Зокрема, ТОВ «Максі Трейдінг Компані» має ознаки фіктивності, а саме: відсутнє за місцем реєстрації, посадова особа та засновник повідомив про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, транспортні засоби, основні засоби, в тому числі устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Отже, згідно із постанови старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві Стецюк Р.А. від 20.08.2014 року про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Альфа-Фенікс», кримінальне провадження відносно посадових осіб платника податку не відкрито.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання позивача, як на підставу для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, на п. 86.9 ст. 86 ПК України, оскільки в даному випадку розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) інших суб'єктів господарювання, а не ПП «Альфа-Фенікс», яке перевірялось та відносно якого власне винесено відповідні податкові повідомлення-рішення.

З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин справи суд касаційної інстанції вважає, що судами попередніх інстанцій у повній мірі визначено безпідставність та необґрунтованість заявлених ПП «Альфа-Фенікс» позовних вимог та правомірно відмовлено у їх задоволенні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 210, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Альфа-Фенікс» - залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 року у справі № 826/3903/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: (підпис) М.І. Костенко (підпис) І.В. Приходько