Ухвала

від 06.08.2015 по справі 826/3903/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3903/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Чеботок Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Альфа-Фенікс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Альфа-Фенікс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, посадовими особами відповідача, на підставі наказу №1173 від 15.10.2014, згідно з підпунктом 78.1.11, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на виконання постанови про призначення позапланової перевірки старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві Стецюк Р.А від 20.08.2014 проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Альфа-Фенікс» (код ЄДРПОУ 31408667) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт» (код ЄДРПОУ 38858360) за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та з товариством з обмеженою відповідальністю «Максі Трейдінг Компані» (код ЄДРПОУ 38833524) за період з 01.01.2013 по 30.06.2014.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 28.10.2014 №6131/26-56-22-03-09/31408667 (далі - акт №6131/26-56-22-03-09/31408667), згідно висновків якого, відповідач встановив порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: підпунктів 14.1.27 та 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2 та 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 304 866 грн за 2013 рік; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 451 001 грн за грудень 2013 року, за травень, липень, серпень 2014 року.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач подав заперечення №74 від 07.11.2014, за результатом розгляду яких відповідач залишив висновки акта №6131/26-56-22-03-09/31408667 без змін, про що повідомив ПП «Альфа-Фенікс» листом від 14.11.2014 №512/26-56-22-03-05.

Керуючись висновками акту перевірки №6131/26-56-22-03-09/31408667 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 19.11.2014 №0008092203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 381 083 грн, в тому числі основний платіж 304 866 грн, штрафні (фінансові) санкції 76 217 грн та від 19.11.2014 № 0008102203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 563 751 грн, в тому числі основний платіж - 451 001 грн, штрафні (фінансові) санкції 112 750 грн.

Вважаючи порушенням своїх прав та інтересів з боку податкового органу та з метою їх відновлення ПП «Альфа-Фенікс» звернулось за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем документально не підтверджено право на включення до валових витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Максі трейдінг компані» та ТОВ «Барій Стандарт».

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 180 ПК України платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно зі ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В результаті дослідження матеріалів справи та наданих позивачем доказів на спростування висновків суду першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне вказати на наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Водночас, згідно до частини першої ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон № 996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (Положення № 88), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми ), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції ( у натуральному та/або вартісному виразі ), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що для встановлення реальності здійснення господарських операцій, належить з'ясовувати руху активів у процесі здійснення відповідних таких операцій та використання придбаних товарів/послуг у господарській діяльності.

При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону № 996-XIV та Положення № 88.

Так, в результаті дослідження матеріалів справи судова колегія встановила, що на підставі усної домовленості ТОВ «Максі трейдінг компані» здійснював поставку товарів (газових котлів, обігрівачів, комплектуючих та ін.) на адресу позивача.

На підтвердження реальності здійснення вказаного правочину позивач надав суду копії рахунків-фактур (т. 1, а.с. 132-143), видаткових накладних (т. 1, а.с. 70-82), податкових накладних (т. 1, а.с. 92-107) та товарно-транспортних накладних (т. 1, а.с. 226-232).

Дослідивши копії вказаних документів, суд встановив, що податкові накладні, складені від імені ТОВ «Максі трейдінг», однак відтиск печатки на накладних поставлено ТОВ «Максі трейдінг компані». Тобто, дана накладна складена з порушенням законодавства, оскільки містить неправильну назву постачальника.

Більше того, як зазначено відповідачем, податкові накладні, складені від імені ТОВ «Максі трейдінг» на адресу ПП «Альфа-Фенікс» не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів, акцентує увагу на тому, що ряд первинних документів, не відповідають вимогам ні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ні Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зокрема, в первинних документах не зазначено прізвища особи яка їх склала та її посаду, що у свою чергу позбавляє можливості ідентифікувати відповідальних осіб за здійснення даних господарських операцій.

Також, судовою колегією прийнято до уваги ті обставини, що під час перевірки взаємовідносин позивача із даним контрагентом, товарно-транспортні накладні надані не були.

Так, відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) - це основний документ на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень. Одночасно з цим, ТТН виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.5, 11.6, 11.7 цих Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Натомість, дослідивши подані позивачем копії товарно-транспортних накладних, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а саме, що у таких первинних документах замовником та вантажовідправником вказане ТОВ «Максі трейдінг компані», вантажоодержувачем - ПП «Альфа-Фенікс», однак інформація про автопідприємство, водія, який здійснює перевезення відсутня. Жоден із реквізитів, який заповнюється автопідприємством не заповнений.

Відтак, за відсутність в матеріалах справи належним чином оформлених ТТН чи інших документів, що відображатимуть перевезення товару, судова колегія позбавлена можливості встановити рух такого товару.

За таких обставин, надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин з таким контрагентом, не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим п. 201.1 ст. 201 ПК та частини другої ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

При розгляді даної справи колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду України, яка викладена: в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а саме, неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги; та в постанові від 05.03.2012 по справі №21-421а11, згідно з якою складені і підписані неповноважними особами податкові накладні не можуть вважатися належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Хоча фактичні обставини справи №21-421а11, яка переглядалася Верховним Судом України, стосувалися лише правильності оформлення податкових накладних, на підставі яких сформовано спірний податковий кредит з ПДВ, однак суд вважає, що з метою однакового застосування законодавства застосований Верховним Судом України підхід є цілком прийнятним. Для з'ясування правильності оформлення й інших первинних бухгалтерських документів, для яких частина друга ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює відповідні обов'язкові вимоги, у т.ч. щодо їх складення та підписання відповідними уповноваженими особами.

Окрім того, судова колегія вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що позивачем не надано доказів розрахунку з ТОВ «Максі трейдінг компані», натомість, надано до матеріалів справи копію повідомлення про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «Максі трейдінг компані» (Первісний кредитор) відступило ТОВ «Пром Лайм» (Новий кредитор) право вимоги 1 925 465 грн 70 коп. від ПП «Альфа-Фенікс» (Боржник), однак, доказів сплати позивачем вказаної суми на користь ТОВ «Пром Лайм», також, не надано.

Що ж стосується взаємовідносин ПП «Альфа-Фенікс» з ТОВ «Барій Стандарт», судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Між ПП «Альфа-Фенікс» (Замовник) та ТОВ «Барій Стандарт» (Виконавець) укладено наступні договори: від 03.01.2014 №03/01/14-1 про надання маркетингових послуг (т. 1, а.с. 108-110); від 03.01.2014 №03/01/14-2 про надання юридичних послуг (т. 1, а.с. 111-114); від 03.01.2014 №03/01/14-3 про надання рекламних послуг (т. 1, а.с. 115-117); від 03.01.2014 №03/01/14-4 про надання інформаційно-консультаційних послуг (т. 1, а.с. 118-122).

Так, згідно умов зазначених договорів, ТОВ «Барій Стандарт» мало виконувати для позивача ряд послуг, а саме: маркетингові дослідження (дослідження з пошуку клієнтів на зовнішніх ринках та просування реалізації методу по торговим мережам національного масштабу) у країнах та регіонах: США, Канада, Близький Схід, Африка, Австралія та Європа; юридичні послуги (перевірка відповідності вимогам законодавства локальних актів, виданих органами (підрозділами) Замовника, підготовка і укладання різного роду договорів, організація і ведення претензійно-позовної роботи, участь в розгляді питань дебіторської заборгованості, тощо); послуги з виготовлення реклами (виготовлення оригінал-макетів, рекламно-сувенірної продукції, візиток, друк флаєрів, виготовлення сервісних книжок, дизайн-проекту сайту, розміщення реклами на білборді, тощо); послуги з надання спеціальної інформації (кваліфікованої консультації), з питань, перелік яких наведено у договорі, розробка стратегій, рекомендації щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування.

До кожного із вищезазначених договорів було складено по одному акту приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 800 000 грн, датовані 31.07.2015, копії податкових накладних, складених від імені ТОВ «Барій Стандарт» і копії банківських виписок, на підтвердження здійснення розрахунків з даним контрагентом (т. 1, а.с. 88-91, 159-161).

Згідно договорів від 03.01.2014 №03/01/14-1, №03/01/14-2, №03/01/14-3, №03/01/14-4 передбачено надання виконавцем результатів маркетингових досліджень з детальним та повним описом всіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень, в тому числі адреси, приклади розрахунків, схеми досліджень та ін.; юридичні послуги мають надаватись за окремими дорученнями, передбачено надання письмових консультацій, роз'яснень, довідок з юридичних питань; надання інформації передбачено у вигляді затвердженої сторонами анкети, яка супроводжується аналітичним висновком; затверджені макети рекламної продукції, затверджені ескізи, програма робіт з реклами, тощо, проте, жодного із перелічених документів і матеріалів, наявність яких саме у письмовому вигляді передбачена договорами, ПП «Альфа-Фенікс» на вимогу суду не надало.

Слід зазначити і те, що на рекламних матеріалах, фотознімки яких надані позивачем на електронному носії, відсутні дані про те, що друковану продукцію виготовило саме ТОВ «Барій Стандарт». Аналогічно як роздруківки сторінок сайту позивача не є беззаперечним доказом того, що дизайн-проект сайту зроблений саме ТОВ «Барій Стандарт», адже затверджених макетів, наявність яких передбачена договором, суду не надано.

Також, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на те, що перевірка, за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, була проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а тому відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначеними підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 ст.78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або ФОП, що перевіряється, предметом якого є податки та збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом отримано постанову старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві Стецюк Р.А. від 20.08.2014 про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Альфа-Фенікс», винесену на основі кримінального провадження порушеного за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.01.2014 №32014100020000005 (а.с. 180-181 Т.І). При проведенні оперативно-розшукових заходів (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) встановлено, що гp. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 мають безпосереднє відношення до ведення фінансово - господарської діяльності підприємств: ТОВ «Кью Трейд», ТОВ «Максі Трейдінг Компані» та інших, і здійснюють документальне оформлення реалізації робіт та послуг, за що відповідно отримують грошові кошти за проведені безтоварні операції. Зокрема, ТОВ «Максі Трейдінг Компані» має ознаки фіктивності, а саме: відсутнє за місцем реєстрації, посадова особа та засновник повідомив про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, транспортні засоби, основні засоби, в тому числі устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Отже, згідно із постанови старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві Стецюк Р.А. від 20.08.2014 про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Альфа-Фенікс», кримінальне провадження відносно посадових осіб платника податку не відкрито.

За таких умов, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача, як на підставу для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, на п. 86.9 ст. 86 ПК України, оскільки в даному випадку розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) інших суб'єктів господарювання, а не ПП «Альфа-Фенікс», яке перевірялось та відносно якого власне винесено відповідні податкові повідомлення-рішення.

Водночас, констатація позивачем того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку ця теза не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законодавства і не може звільняти останнього від настання відповідних юридичних наслідків.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що доводи відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. А відтак, податкові повідомлення-рішення податкового органу є законними і підстав для їх скасування відсутні.

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Альфа-Фенікс» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.