cpg1251 номер провадження справи 20/122/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2015 Справа № 908/3113/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Рама" (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 51, поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 4а )
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, вул. Т.Шевченка, буд. 18) в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 133)
про стягнення суми 15 387,68 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - Броннікова О.В. (довіреність № б/н від 07.05.2015 р.);
Від відповідача - Солоніна Є.С. (довіреність № 3577 від 03.11.2014 р.)
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 15387,68 грн., із яких: 11507,54 грн. основного боргу по договору № 513/61 від 30.09.2014 р., сума 82,65 грн. - 3% річних, сума 3797,49 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду від 12.05.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3113/15, справі присвоєно номер провадження 20/122/15, судове засідання призначено на 03.06.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.06.2015 р.
17.06.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача суму 15387,68 грн., із яких: 11507,54 грн. - основний борг по договору на виконання підрядних робіт № 513/61 від 30.09.2014 р., сума 82,65 грн. - 3% річних, сума 3797,49 грн. - інфляційних втрат. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань за договором на виконання підрядних робіт № 513/61 від 30.09.2014 р. Наполягає на задоволенні позову. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 625, 837, 843, 854 ЦК України, ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, умовами договору № 513/61 від 30.09.2014 р.
Відповідач позов не визнав, про що зазначив у письмовому поясненні та усно в судовому засіданні. Зазначає, що згідно з п.п. 4.1 та 3.1 договору № 513/61 від 30.09.2014 р. відповідач здійснює попередню оплату у розмірі 30% вартості робіт, визначених договірною ціною у розмірі 16439,34 грн. з ПДВ на підставі рахунку. 24.10.2014 р. між сторонами був підписаний Акт взаємозаліку, за яким було здійснено взаємозалік за договором у розмірі 4931,80 грн., що складає 30% від вартості робіт за цим договором у рахунок оплати авансу. Позивач у позові надав недостовірну інформацію, що відповідач нібито здійснив передоплату за договором у розмірі 4931,80 грн. на підставі рахунку № 253 від 08.10.2014 р. Крім того, відповідно до п. 4.2 договору остаточний розрахунок з позивачем за виконані роботи у безготівковій формі проводиться на підставі Довідок за формою КБ-3 та Актів виконаних робіт за формою № КБ-2 та рахунку. Позивач повинен був виставити рахунок на залишок вартості виконаних робіт, що складає 70% від ціни договору, разом з тим до теперішнього часу, в порушення умов п. 4.2 договору, не виставив рахунок. Відповідач листом від 14.05.2015 р. № 42-04-161 звернувся до позивача з вимогою надати рахунок по договору для здійснення остаточного розрахунку. З огляду на викладене, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з відповідача та нарахування штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок за договором. Стосовно суми 11507,54 грн. основного боргу, який виник за договором, представник відповідача в судовому засіданні 17.06.2015 р. повідомив, що дана сума боргу була сплачена під час розгляду справи 12.06.2015 р. без рахунку і для того, щоб не було підстав для нарахування у подальшому 3% річних та інфляційних втрат. Враховуючи, що основну заборгованість відповідачем погашено 12.06.2015 р., просить провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 11507,54 грн. припинити за відсутністю предмету спору, в задоволенні позовних вимог у частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовити. У судовому засіданні відповідач заявив клопотання витребувати у позивача рахунок на оплату. Клопотання судом відхилено, оскільки ухвалою від 12.05.2015 р. судом вже було зобов'язано позивача надати усі рахунки, на які мається посилання в позовній заяві, і в судовому засіданні представник позивача пояснив, що рахунки були виставлені, однак немає доказів направлення рахунків.
Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглянуті судом в судовому засіданні, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
30.09.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "В.Рама" (підрядник, позивач у справі) укладено договір на виконання підрядних робіт № 513/61, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати роботи на умовах договору: «Ремонт фасаду будівлі цеху ТП № 2 (м. Василівка) за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 19» (Інв. № 1-1020100014) (надалі - об'єкт). Замовник зобов'язався прийняти й оплатити роботи на умовах, визначених цим договором (п.п. 1.1, 1.3 договору).
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору початок виконання робіт - після здійснення передплати та в терміни, визначені в додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору, закінчення - 45 календарних днів із моменту здійснення передплати.
За умовами п. 3.1 договору договірна вартість робіт складає 16439,34 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2739,89 грн. та визначається у додатку № 2 до цього договору.
У розділі 4 договору встановлений порядок розрахунків за виконані роботи. Відповідно до п. 4.1 замовник здійснює попередню оплату у розмірі 30% від вартості робіт, визначених договірною ціною, зазначеною в п. 3.1 договору на підставі рахунку підрядника. Згідно з п. 4.2 замовник проводить остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи у безготівковій формі на підставі Довідок за формою № КБ-3, Актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та рахунку, які надаються підрядником уповноваженому представнику замовника. Уповноважений представник замовника протягом п'яти банківських днів перевіряє обсяги фактично виконаних робіт і у випадку їхньої відповідності підписує акт за формою № КБ-2в. Роботи, виконані з порушенням будівельних норм та умов цього договору, не оплачуються до усунення підрядником браку за власний рахунок (п. 4.3).
Згідно з п. 10.1 передбачені даним договором права й обов'язки ПАТ «Укртелеком», у т.ч. проведення взаєморозрахунків, виконуються філією останнього - Запорізькою філією ПАТ «Укртелеком».
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами обов'язків по ньому, але не довше ніж до 31.12.2014 р. (п. 10.8).
До договору був складений, зокрема, додаток № 2 «Договірна ціна», відповідно до якого договірна ціна всього складає суму 16439,34 грн.
Матеріали справи свідчать, що 24.10.2014 р. між сторонами підписано Акт взаємозаліку, згідно з яким, зокрема, сторони домовились залишок суми вважати передоплатою Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" по договору № 513/61 від 30.09.2014 р. у сумі 4931,80 грн.
17.11.2014 р. сторонами договору № 513/61 від 30.09.2014 р. без зауважень було підписано та скріплено печатками Акт № 1/11 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року (форма № КБ-2в), Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2014 року (форма № КБ-3), згідно з якими позивачем у повному об'ємі виконано, а відповідачем прийнято роботи з урахуванням ПДВ 16,43934 тис.грн., сума перерахованого авансу 4,93180 тис.грн., всього до сплати 11,50754 тис. грн..
03.02.2015 р. позивач вручив відповідачу претензію на загальну суму 149248,37 грн., за змістом якої вказано також заборгованість за договором № 513/61 від 30.09.2014 р. на суму 11507,54 грн. Просив терміново, до 08.02.2015 р. сплатити заборгованість. Указано, що всі документи, необхідні для розгляду даної претензії, у відповідача є. Факт отримання претензії відповідачем підтверджено штампом вхідної кореспонденції (вхід. № 629/0/2-15 від 03.02.2015 р.)
22.04.2015 р. відповідачу було вручено вимогу № 4 від 02.04.2015 р. про сплату суми 11597,54 грн. (вх. № 2183/0/2-15), у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги.
У зв'язку з наявною заборгованістю за договором № 513/61, позивач 08 травня 2015 року звернувся до господарського суду із позовною заявою, за якою порушено провадження у даній справі.
15.05.2015 р. відповідач вручив позивачу лист № 42-04-161 від 14.05.2015 р. із проханням на виконання п. 4.1 договору надати рахунки, складені на підставі довідок за формою № КБ-3, для здійснення остаточного розрахунку у розмірі 70% від вартості виконаних робіт.
Проаналізувавши норми законодавства, вислухавши представників сторін, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 2 ст. 837 ЦК України визначено поняття договору підряду: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК).
Статтею 854 ЦК України встановлено порядок оплати роботи за договором підряду. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання. Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованного поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.
Договором встановлено (п. 4.2), що замовник проводить остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи у безготівковій формі на підставі довідок за формою № КБ-3, Актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та рахунку, які надаються підрядником уповноваженому представнику замовника.
Як встановлено судом, позивач своєчасно і належним чином виконав свої зобов'язання за договором, а саме: виконав обумовлені договором роботи на суму 16439,34 грн., про що 17.11.2014 р. оформлений акт № 1/11 (форми № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт, який без зауважень підписаний сторонами та скріплений печатками юридичних осіб. 17.11.2014 р. сторонами також підписано довідку форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт на суму 16,43934 тис.грн.
У пункті 4.1 сторонами визначено, що замовник здійснює по об'єкту попередню оплату у розмірі 30% від вартості робіт, визначених договірною ціною, зазначеною в п. 3.1 договору на підставі рахунку підрядника.
На підставі підписаного сторонами акту взаємозаліку від 24.10.2014 р., відповідач, зокрема, суму 4931,80 грн. просить вважати передоплатою по договору № 513/61 від 30.09.2014 р.
Представники сторін у судовому засіданні підтвердили укладення даного акту, зазначаючи, що зобов'язання відповідача з внесення 30% передплати (4931,80 грн.) за договором № 513/61 припинено шляхом підписання акту взаємозаліку від 24.10.2014 р.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Таким чином, сума заборгованості за виконані роботи за договором складає 11507,54 грн. (16439,34 грн. (загальна вартість виконаних робіт) - 4931,80 грн. (передплата)).
Відповідач позов у частині стягнення основного боргу в сумі 11507,54 грн. не визнав, зазначаючи, що зобов'язання з оплати не наступило в зв'язку з ненаданням позивачем рахунку на суму 11507,54 грн. Однак, представник відповідача в судовому засіданні надав копію платіжного доручення № 4669 від 12.06.2015 р., відповідно до якого відповідачем на рахунок позивача перераховано суму 11507,54 грн. по договору № 513/61 від 30.09.2014 р.( у т.ч. ПДВ 20% -1917,92 грн.), просив провадження по справі в цій частині припинити за відсутністю предмету спору. Отже, будь-яких обставин, які б робили неможливим оплату за договором, відповідачем не доведено. Згідно з приписів ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Роботи відповідачем за договором № 513/61 від 30.09.2014 р., як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, були прийняті відповідачем без зауважень, остаточно, тому в силу приписів ст.ст. 854, 526, 629 ЦК України повинні бути оплачені.
Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи в суді було сплачено суму 11507,54 грн. основного боргу, який виник за договором № 513/61 від 30.09.2014 р., провадження у справі в частині стягнення суми 11507,54 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Стосовно заперечень відповідача щодо ненадання позивачем рахунку на оплату виконаних робіт, суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У пункті 4.2 договору сторони встановили, що остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться замовником на підставі довідок за формою № КБ-3, актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та рахунку, які надаються підрядником (позивачем).
Тобто, основною умовою для оплати робіт є підписання сторонами довідки за формою № КБ-3 та акту виконаних робіт за формою № КБ-2в. Зазначені довідка та акт були підписані сторонами без зауважень 17.11.2014 р. У договорі маються банківські (платіжні) реквізити підрядника, ціна договору (сума, яка підлягає оплаті) була визначена сторонами в п. 3.1 договору, додатку № 2 до договору та зазначена у акті здачі-приймання виконаних робіт та довідці форми № КБ-3. Суперечностей щодо суми виконаних робіт між сторонами не виникло.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У листі Міністерства фінансів України від 09.07.2007 р. №31-34000-20/23-4579/4800 зазначено, що відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відносяться до типових форм, які затверджуються Державним комітетом статистики України, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено, тому при його складанні слід керуватися нормами зазначеного Закону України.
Отже, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити грошові кошти за прийняту ним продукцію.
Як свідчать досліджені судом докази, відсутність, як стверджує відповідач, рахунків, не заважало йому провести взаємозалік на передплату та сплатити основний борг під час розгляду справи в суді. Вимогу про надання рахунку відповідач направив лише після звернення позивача до суду.
Обґрунтовуючи вимоги ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 82,65 грн. за період із 11.02.2015 р. по 08.05.2015 р. (87 днів прострочення) та суму 3797,49 грн. інфляційних втрат за період із лютого по квітень 2015 р. включно.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає встановленим факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань з підстав, наведених вище, в також виходячи з наступного.
03.02.2015 р. за вх. № 629/0/2-15 відповідач отримав претензію позивача (вих. № 2/15 від 03.02.2015 р.) про сплату, зокрема, заборгованості в сумі 11507,54 грн. за договором № 513/61 від 30.09.2014 р.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Таким чином, приписами даної норми встановлений обов'язок оплати виконаної роботи після остаточної здачі роботи. Аналогічне визначено сторонами також в пункті 4.2 договору.
За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач нараховує 3% річних за період з 11.02.2015 р., тобто, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, після спливу семиденного терміну з дати вручення відповідачу претензії вих. № 2/15 від 03.02.2015 р.
Вимоги про стягнення 3% річних заявлені правомірно, разом із тим розрахунок позивачем здійснений з арифметичними помилками. Здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що сума 3% річних за заявлений позивачем період із 11.02.2015 р. по 08.05.2015 р. включно (87 днів) становить 82,29 грн.
Розрахунок втрат від інфляції позивача також містить арифметичні помилки. Здійснивши перерахунок інфляційних за заявлений позивачем період: лютий-квітень 2015 р., судом встановлено, що інфляційні становлять суму 3798,24 грн. Враховуючи приписи ст.ст. 22, 83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог, стягується з відповідача заявлена сума 3797,49 грн. інфляційних втрат.
На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється частково.
Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, при цьому суд бере до уваги, що сума 11507,54 грн. основного боргу сплачена відповідачем після порушення судом провадження у даній справі, тому судовий збір в цій частині також покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" ( 01601, м. Київ, вул. Т.Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" ( 69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 133, код ЄДРПОУ 01184385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Рама» (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 51, поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 4а, код ЄДРПОУ 35888460) суму 82 (вісімдесят дві) грн. 29 коп. - 3% річних, суму 3797 (три тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 49 коп. інфляційних втрат, суму 1826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 96 коп. судового збору. Видати наказ.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 11507 (одинадцять тисяч п'ятсот сім) грн. 54 коп. суми основного боргу за відсутністю предмета спору.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 22 червня 2015 р.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2015 |
Оприлюднено | 26.06.2015 |
Номер документу | 45401166 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Гандюкова Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні