Постанова

від 15.09.2015 по справі 908/3113/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.09.2015 справа №908/3113/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу не з'явився не з'явився Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) у справі№908/3113/15 (суддя Гандюкова Л.П.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «В.Рама», м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Запоріжжя простягнення суми 15387,68грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Рама», м.Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Запоріжжя про стягнення суми 15387,68грн., яка складається з 11507,54грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 82,65грн. та 3797,49грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) у справі №908/3113/15 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Рама» суму 82,29грн. - 3% річних, суму 3797,49грн. інфляційних. Припинено провадження у справі в частині стягнення 11507,54грн. суми основного боргу за відсутністю предмета спору.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено виконання для відповідача робіт за договором на виконання підрядних робіт № 513/61 від 30.09.2014 р. у загальній сумі 16439,34грн. Відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних та прийнятих робіт за даним договором належним чином не виконав, сплативши лише 4931,80грн., у зв'язку з чим його заборгованість склала 11507,54грн. Відповідачем під час розгляду справи в суді було сплачено суму 11507,54 грн. основного боргу, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення цієї суми було припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору. Оскільки зобов'язання по оплаті виконаних робіт були виконані відповідачем несвоєчасно, суд, перевіривши розрахунок позивача, частково задовольнив позовні вимоги та стягнув суму 82,29грн. - 3% річних, суму 3797,49грн. інфляційних.

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулося з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) у справі №908/3113/15, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині стягнення 3% річних у розмір 82,29грн. та інфляційних в сумі 3797,49грн. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник посилається на те, що позивачем не був виставлений рахунок для здійснення остаточного розрахунку, вимога про надання такого рахунку була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Рама», доказів виставлення рахунку позивачем не надано, отже обов'язку по остаточному розрахунку у відповідача не виникло.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. у справі №908/3113/15 відновлено строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

У судове засідання 15.09.2015р. представники сторін не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, сторони не посилалися на необхідність надання додаткових доказів, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

30.09.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "В.Рама" (далі - підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт №513/61.

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи на умовах договору: «Ремонт фасаду будівлі цеху ТП № 2 (м. Василівка) за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 19» (Інв. № 1-1020100014) (далі - об'єкт).

Умовами п.1.3 передбачено, що замовник зобов'язується прийняти й оплатити роботи на умовах, визначених цим договором.

Початок виконання робіт - після здійснення передплати та в терміни, визначені в додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору; закінчення - 45 календарних днів із моменту здійснення передплати (Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору).

Згідно з п.3.1 договору договірна вартість робіт складає 16439,34грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2739,89 грн. та визначається у додатку № 2 до цього договору.

Приписами розділу 4 договору сторони встановили порядок розрахунків за виконані роботи. Згідно з п.4.1 замовник здійснює по об'єкту попередню оплату у розмірі 30% від вартості робіт, визначених договірною ціною, зазначеною в п. 3.1 договору на підставі рахунку підрядника. Згідно з п.4.2 замовник проводить остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи у безготівковій формі на підставі Довідок за формою № КБ-3, Актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та рахунку, які надаються підрядником уповноваженому представнику замовника. Уповноважений представник замовника протягом п'яти банківських днів перевіряє обсяги фактично виконаних робіт і у випадку їхньої відповідності підписує акт за формою № КБ-2в.

Пунктом 4.3 передбачено, що роботи, виконані з порушенням будівельних норм та умов цього договору, не оплачуються до усунення підрядником браку за власний рахунок.

Відповідно до п. 10.1 передбачені даним договором права й обов'язки Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», у т.ч. проведення взаєморозрахунків, виконуються філією останнього - Запорізькою філією Публічного акціонерного товариства «Укртелеком».

Пунктом 10.8 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами обов'язків по ньому, але не довше ніж до 31.12.2014 р.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач своєчасно і належним чином виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в № 1/11 від 17.11.2014 р. та довідкою форми №КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт на суму 16439,34грн. Зазначені акт та довідка підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками юридичних осіб. Таким чином, вартість виконаних будівельних робіт становить 16439,34 грн.

За умовами пункту 4.1 договору замовник здійснює по об'єкту попередню оплату у розмірі 30% від вартості робіт, визначених договірною ціною, зазначеною в п. 3.1 договору на підставі рахунку підрядника.

24.10.2014 р. сторонами був підписаний акт взаємозаліку, згідно з яким сума 4931,80 грн. вважається передоплатою по договору № 513/61 від 30.09.2014р. Отже, зобов'язання відповідача з внесення 30% передплати (4931,80грн.) за договором №513/61 припинено шляхом підписання акту взаємозаліку від 24.10.2014 р.

03.02.2015р. позивачем була вручена відповідачу претензія на загальну суму 149248,37грн., в якій разом з іншим зазначалася заборгованість за договором №513/61 від 30.09.2014р. на суму 11507,54грн. та ставилася вимога про сплату зазначеної заборгованості.

Крім того, 22.04.2015р. відповідачу було вручено вимогу №4 від 02.04.2015 р. про сплату суми 11597,54грн. у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги.

Проте зазначені вимоги не були виконані, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Рама» до суду з відповідним позовом.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем доведено виконання для відповідача робіт за договором підряду №513/61 від 30.09.2014р. у загальній сумі 16439,34грн. (є акт приймання виконаних будівельних робіт №1/11 від 17.11.2014р. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт). Відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних та прийнятих робіт за даним договором на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Рама» з позовом до суду належним чином не виконав, сплативши лише 4931,80грн. (відповідно до акту взаємозаліку), у зв'язку з чим його заборгованість склала 11507,54грн.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача надав копію платіжного доручення №4669 від 12.06.2015р., яке підтверджує перерахування на рахунок позивача суми 11507,54грн. по договору №513/61 від 30.09.2014р.( у т.ч. ПДВ 20% -1917,92 грн.). Господарським судом Запорізької області провадження у справі в частині стягнення суми 11507,54грн. основного боргу було правомірно припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Крім основного боргу, Товариство з обмеженою відповідальністю «В.Рама» просило стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» 3% річних у розмірі 82,65грн. та інфляційні у розмірі 3797,49грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, як вірно встановлено місцевим господарським судом, фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати, то суд першої інстанції правильно зазначив про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбачених ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційних.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, приписами даної норми встановлений обов'язок оплати виконаної роботи після остаточної здачі роботи, що також відповідає положенням погодженого сторонами пункту 4.2 договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем для нарахування 3% річних та інфляційних був визначений період з 11.02.2015 р., тобто, після спливу семиденного терміну з дати вручення відповідачу претензії вих. № 2/15 від 03.02.2015 р.

При зверненні з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «В.Рама» нарахувало 3797,49грн інфляційних втрат за період з11.02.2015р. по 08.05.2015. Суд, зробивши власний перерахунок, встановив, що за заявлений позивачем період: лютий-квітень 2015 р. інфляційні становлять суму 3798,24 грн. Враховуючи приписи ст.ст.22, 83 ГПК України, суд не виходячи за межі позовних вимог, стягнув з відповідача заявлену сума 3797,49 грн. інфляційних втрат.

Однак з розрахунком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується і вважає, що стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 3027,86грн. за березень-квітень 2015р., оскільки визначений в розрахунку період нарахування не відповідає вимогам п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Крім того, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та ст.ст. 17, 18 Закону України "Про інформацію" використовується та є офіційним індекс, розрахований Державною службою статистики України, який наводиться з одним десятковим знаком після коми.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 3% річних у розмірі 82,29грн., суд першої інстанції правомірно врахував положення статті 625 ЦК України та обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, стягнувши 3% річних у розмірі 82,29грн.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що позивачем не був виставлений рахунок для здійснення остаточного розрахунку, вимога про надання такого рахунку була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Рама», доказів виставлення рахунку позивачем не надано, отже обов'язку по остаточному розрахунку у відповідача не виникло.

Дійсно, у пункті 4.2 договору сторони визначили, що остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться замовником на підставі довідок за формою № КБ-3, актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та рахунку, які надаються підрядником.

Зазначені довідка та акт були підписані сторонами без зауважень та містяться в матеріалах справи.

Спростовуючи посилання відповідача про ненастання моменту виконання його зобов'язання з оплати послуг, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що погодження в договорі порядку оплати робіт на підставі отриманих довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт та рахунку, не звільняє відповідача від обов'язку сплатити борг з дотриманням встановленого порядку, навіть у разі не виставлення рахунку, з огляду на те, що рахунок містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Крім того, ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за договором.

До того ж, у договорі маються банківські (платіжні) реквізити підрядника, ціна договору (сума, яка підлягає оплаті) була визначена сторонами в п. 3.1 договору, додатку № 2 до договору та зазначена у акті здачі-приймання виконаних робіт та довідці форми № КБ-3. Суперечностей щодо суми виконаних робіт між сторонами не виникло.

15.05.2015 р. відповідач вручив позивачу лист № 42-04-161 від 14.05.2015р. із проханням на виконання п.4.1 договору надати рахунки, складені на підставі довідок за формою №КБ-3, для здійснення остаточного розрахунку у розмірі 70% від вартості виконаних робіт. Проте зазначена вимога була вручена вже після звернення позивача до суду. В ході розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача надав копію платіжного доручення №4669 від 12.06.2015р., яке підтверджує перерахування на рахунок позивача суми 11507,54грн. по договору №513/61 від 30.09.2014р.( у т.ч. ПДВ 20% -1917,92 грн.), що підтверджує наявність можливості у відповідача без отримання рахунку від позивача виконати вчасно та належним чином свої зобов'язання з оплати підрядних робіт.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 22 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду частково не відповідає чинному законодавству, а саме, в частині задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних у сумі 769,63грн., в цій частині рішення господарського суду слід скасувати, у позовних вимогах в цій частині - відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином рішення в частині розподілу судових витрат також підлягає зміні. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - задовольнити частково.

Судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) у справі №908/3113/15 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) у справі №908/3113/15 - скасувати частково, змінити в частині стягнення судових витрат.

Викласти 2 абзац резолютивної частини рішення наступним чином:

«Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, вул. Т.Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 133, код ЄДРПОУ 01184385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Рама» (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 51, поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 4а, код ЄДРПОУ 35888460) суму 82,29грн. - 3% річних, суму 3027,86грн. інфляційних, суму 1735,58грн. судового збору.»

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. (повний текст підписано 22.06.2015р.) у справі №908/3113/15 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Рама» (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 51, поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 4а, код ЄДРПОУ 35888460) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, вул. Т.Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 133, код ЄДРПОУ 01184385) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 181,21грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді К.І. Бойченко

ОСОБА_3

Надруковано 7 прим:2 - позивачу;2 - відповідачу;1 - ГСЗО;1 - до справи;1 - ДАГС.