Ухвала

від 22.06.2015 по справі 918/251/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"22" червня 2015 р. Справа № 918/251/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріте ЛТД"

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський машинобудівний завод"

третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів",

третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво"

про визнання права власності, витребування нерухомого майна з незаконного володіння, визнання недійсним договору

Суддя Андрійчук О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Губар В.Є., дов. від 05.06.2015 року

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Маціборко І.С., дов. від 29.09.2014 року

від відповідача 3: Мелянчук В.А., дов. від 15.06.2015 року

від третьої особи - Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів": Павлюк І.А., дов. від 18.06.2015 року

від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво": не з'явився

від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Декуріон": не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріте ЛТД", Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів", третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" про припинення права власності, визнання права власності, витребування нерухомого майна з незаконного володіння, визнання недійсним договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 2/37 від 25.03.2011 року за ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" визнано право власності на будівлю тросового виробництва, що знаходиться за адресою: вул. Б. Штейнгеля,4-а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, до складу якого входять: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-2), їдальня (літ. Г-2), будівля управління (літ. В-3).

25.03.2013 року ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" здійснило відчуження вказаного майна відповідачеві-1 згідно з нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу нерухомого майна.

12.09.2013 року між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено іпотечний договір, за яким об'єкти нерухомого майна передані в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" за кредитним договором.

У подальшому, 24.12.2014 року постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 2/27, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2015 року, рішення місцевого господарського суду від 25.03.2011 року скасовано.

Зважаючи, що об'єкти нерухомого майна вибули з власності позивача поза його волею на підставі судового рішення, яке скасовано, останній просить суд припинити право власності, визнати право власності, витребувати нерухоме майна з незаконного володіння, визнати недійсним договір іпотеки.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 16, 182, 203, 215, 346, 387, 388, 392, 575, 576, 583, 658 ЦК України, ст. 5 Закону України "Про іпотеку" тощо.

Ухвалою від 16.03.2015 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 30.03.2015 року.

Ухвалою суду від 30.03.2015 року розгляд справи відкладено на 20.04.2015 року.

Ухвалою суду від 20.04.2015 року розгляд справи відкладено на 05.05.2015 року.

05.05.2015 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на належні відповідачу-3 - ТОВ "Рівненський машинобудівний завод" спірні об'єкти нерухомого майна.

Вказана заява обґрунтована тим, що позов у цій справі, зокрема вимога про витребування майна, пред'явлено до особи, у фактичній власності якої станом на дату звернення до суду знаходилося спірне майно - ТОВ "Юріте ЛТД". Проте, як стало відомо позивачу, 24.03.2015 року, тобто під час розгляду цієї справи, право власності на об'єкти нерухомого майна, щодо яких виник спір, зареєстровано за ТОВ "Рівненський машинобудівний завод", що свідчить про умисні дії відповідача - ТОВ "Юріте ЛТД", спрямовані на відчуження спірного майна іншій особі, тобто на унеможливлення виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.05.2015 року розгляд справи відкладено на 25.05.2015 року.

Ухвалою суду від 25.05.2015 року розгляд справи відкладено на 08.06.2015 року.

Ухвалою суду від 08.06.2015 року розгляд справи відкладено на 22.06.2015 року.

22.06.2015 року через службу діловодства господарського суду від позивача повторно надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на належні відповідачу-3 - ТОВ "Рівненський машинобудівний завод" спірні об'єкти нерухомого майна, з тих самих підстав, що викладені у заяві від 05.05.2015 року.

У судовому засіданні представники відповідачів-2 та -3 проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечили, представник третьої особи - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" проти вжиття заходів забезпечення позову не заперечив.

Суд, розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вважає за необхідне зазначити таке.

У силу вимог ч. 1 ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 визначено заходи забезпечення позову, до яких, зокрема відноситься накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови в апеляційному або у касаційному порядку.

Як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, останній просить накласти арешт на належні відповідачу-3 - ТОВ "Рівненський машинобудівний завод" об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: вул. Б. Штейнгеля,4-а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, а саме: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ), площею 54 281,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта 20003256246; їдальня (літ. Г-2), площею 1 107,1 кв.м., реєстраційний номер об'єкта 20020456246; будівля управління (літ. В-3), площею 3 769,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта 19987956246.

З наведеного вбачається, що спосіб забезпечення позову, який просить вжити позивач, відповідає вимогам ст. 67 ГПК України.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Судом із доказів, наданих позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову, встановлено, що відповідач-1 - ТОВ "Юріте ЛТД" здійснив відчуження спірного майна відповідачу-3- ТОВ "Рівненський машинобудівний завод" 26.03.2015 року, тобто одразу після звернення позивача до суду з відповідною позовною вимогою до нього (дата відправки відповідачу-1 копії позовної заяви та доданих до неї документів - 13.03.2015 року, дата подання позовної заяви до суду - 13.03.2015 року, дата ухвали про порушення справи та прийняття позовної заяви до розгляду - 16.03.2015 року, дата отримання відповідачем-1 копії вказаної ухвали - 19.03.2015 року, про що свідчить запис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення).

Крім того, єдиним засновником відповідача-3 є відповідач-1, що стверджується витягом з ЄДРЮОФОП.

Відчуження спірного майна під час судового розгляду призвело до зміни особи, якій адресована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, у зв'язку з чим позивач був змушений подати заяву про залучення до участі у справі іншого відповідача, а суд - винести відповідну ухвалу.

Вказані дії відповідача-1 та відповідача-3 дають суду підстави для обґрунтованого припущення про те, що відчуження спірних об'єктів нерухомого майна відбулося з метою утруднення виконання можливого судового рішення у цій справі.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Здійснивши оцінку запропонованого позивачем заходу до забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд встановив наявність безпосереднього зв'язку між ними, оскільки вимоги позивача про визнання права власності та про витребування майна із чужого незаконного володіння кореспондується із заходом забезпечення позову про накладення арешту на спірне майно.

При цьому захід до забезпечення позову не є тотожним заявленим позовним вимогам.

Обраний захід до забезпечення позову не має наслідком припинення господарської діяльності відповідача-3.

Крім того, такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача-3 спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Судом також враховано, що за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

З огляду на викладене, з метою недопущення зміни власників на спірне майно до набрання рішенням законної сили (зокрема, протягом строку, встановленого на апеляційне оскарження судового рішення, та протягом строку його апеляційного оскарження, якщо таке буде мати місце), для визначеності у складі учасників судового процесу, зокрема в частині належного відповідача, до якого позивачем пред'явлено вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння, та до моменту реального виконання судового рішення, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, а отже - про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам ст. 18 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

У силу вимог ч. 4 ст. 25, п. 3 ч. 1 ст. 26, п. 3 ч. 3 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову допускається до негайного виконання.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 66. 67, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Завод Технопривод" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. До вирішення спору по суті, набрання рішенням у цій справі законної сили та до його виконання вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- Накласти арешт на належні на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненський машинобудівний завод" (провулок Тбіліський,4/10, кім. 402, м. Київ, код ЄДРПОУ 39506056) об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: вул. Б. Штейнгеля,4-а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, а саме: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ), площею 54 281,5 кв.м.; їдальня (літ. Г-2), площею 1 107,1 кв.м.; будівля управління (літ. В-3), площею 3 769,6 кв.м.

3. Вказана ухвала є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 22.06.2015 року, і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Вказана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення (негайне виконання).

4. Строк пред'явлення цієї ухвали до виконання становить один рік, тобто до 23.06.2016 року.

5. Стягувачем за цією ухвалою є позивач - Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" (вул. Привокзальна,2, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 32200047) .

6. Боржником за цією ухвалою є відповідач-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський машинобудівний завод" (провулок Тбіліський,4/10, кім. 402, м. Київ, код ЄДРПОУ 39506056).

7. Вказана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ГПК України.

8. Вказану хвалу направити сторонам у справі та третім особам.

Суддя Андрійчук О.В.