Ухвала

від 18.06.2015 по справі 814/3690/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 р. Справа № 814/3690/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року по справі за позовом Приватно - орендного підприємства «Вікторія» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області, треті особи: Приватне підприємство виробничо - комерційна фірма « Лорд», Фізична особа підприємець ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватно-орендне підприємство "Вікторія" (далі-позивач, ПОП) звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач, ОДПІ) №0000542200 від 19.08.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 160 125,00грн. (за о'сновним платежем 106 750,00грн., за штрафними санкціями 53 375,00грн.); №0000742200 від 31.10.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 20 107,50грн.(за основним платежем 13 405,00грн., за штрафними санкціями 6 702,50грн.); №0000762200 від 05.11.204 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 76 668 грв.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкова зробила безпідставні висновки про нікчемність правочинів у періоді, що перевірявся, а відтак і податкові повідомлення-рішення винесені на підставі таких висновків є протиправними.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року - позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0000542200 від 19.08.2014 р., №0000742200 від 31.10.2014 р., №0000762200 від 05.11.2014 р.

В апеляційній скарзі, Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 10 березня 2015 року - скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПОП "Вікторія" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правових відносин з ППВКФ "Лорд" за період з 01.06.2013 р. по 30.09.2013 р., за результатами якої був складений акт перевірки № 8/22-30899766 від 17.07.2014 року (далі-Акт перевірки, арк. с. 28-42).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями.

Рішенням Миколаївського Г'У Міндоходів у .Миколаївській області про результати розгляду скарги від 28.10.2014р. № 3600/10/14-29-10-05-10 (арк. с .13-14), яке було залишено без змін ДФС України, було: залишено без змін податкове повідомлення-рішення Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 19.08.2014р. № 0000542200; збільшено грошове зобов'язання ПОП "Вікторія'' з ПДВ на суму 20 107,50грн., у тому числі за основним платежем на суму 13 405,00грн. та штрафними санкціями на суму 6 702,50грн.; скасоване податкове повідомлення-рішення від 19.08.2014р. № 0000552200 в частині визначення від'ємного значення суми ПДВ на 11 973,00грн., в іншій частині залишено без змін; частково задоволено скаргу ПОП "Вікторія" від 27.08.2014р. №408.

Таким чином, предметом судового оскарження за позовом є прийнятті відповідачем податкові повідомлення-рішення (арк. с. 17-19):

-№ 0000542200 від 19.08.2014р., у ! якому зазначено, що згідно з п.п.54.3.2.п.54.3.статті 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та відповідно до абз.3,4 п. 123.1 ст.123 розд.2 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. встановлене порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями та п.4.6.2-4.6.6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 160 125,00грн. (за основним платежем 106 750,00грн., за штрафними санкціями 53 375,00грн.);

- № 0000742200 від 31.10.2014р., у якому зазначено, що згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3 статті 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та відповідно до абз.3,4 п. 123.1 ст. 123 розд.2 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. Податкового кодексу України встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями та п. 4.6.2-4.6.6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 20 107,50грн.(за основним платежем 13 405,00грн., за штрафними санкціями 6 702,50грн.);

- № 0000762200 від 05.11.2014р., у якому зазначено, що згідно з п.54.3.2 статті 54 та п. 58.1 статті 58 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1, 123.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами і доповненнями встановлено порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами і доповненнями та п.4.6.2-4.6.6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 76 668 грв.

Підставою для вказаних висновків контролюючого органу є посилання відповідача на нікчемність правочинів, вчинених позивачем з ПП ВКФ "Лорд" за період, що був предметом перевірки, в зв'язку з наявністю у контролюючого органу відомостей з іншого акта перевірки ПП ВКФ "Лорд" про те, що за перевіряємий період ПП ВКФ "Лорд" не підтверджено реальність господарських операцій з придбання товарів у його контрагентів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною і обов'язковою ознакою господарської операції є реальна зміна майнового стану платника податків, що також відповідає і кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пунктом 198.3 статті 198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Cудом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що у періоді, що перевірявся, між позивачем та ПП ВКФ "Лорд" був укладений договір поставки №260213 від 26.02.2013 р., за яким контрагент поставляє нафтопродукти позивачу (арк. с. 45-46).

Поставку та отримання товару за вищезазначеним договором підтверджено податковими накладними ( арк. с. 51-54), видатковими накладними (арк. с. 47-50), специфікаціями до договору (арк. с. 55-57), реєстром виданих та отриманих накладних за червень-серпень 2013 року (арк. с. 58-67) товаро - транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (арк. с. 68-74), платіжними дорученнями з формулюванням "дизельне паливо" та виписками з рахунку (арк .с. 75-82).

Підтвердженням реальності господарських операцій між позивачем та ПП ВКФ "Лорд" є також те, що придбаний товар був використаний позивачем, який є виробником сільськогосподарської продукції, у власній господарській діяльності, що підтверджується Актами на виконані роботи витрат палива за червень-серпень 2013 року (арк. с. 83-85), лімітно-збірними картками на отримання ПММ для використання в господарській діяльності за червень -серпень 2013 року (арк. с. 86-143), зворотно-сальдові відомості по рахунку, місця зберігання необоротні активи за 9 місяців 2013 року (арк .с .146), журналом-ордером за 01.06.2013 по 31.08.2013 року (арк. с. 147-150).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що факт придбання позивачем товару у ПП ВКФ "Лорд" та факт використання цього ж товару підтверджується вищезазначеними документами.

Також, до суду було надано видаткові, податкові накладні, договір поставки, договір на організацію перевезення та надання транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_1 разом з письмовими поясненнями, копією ліцензії на дозвіл даного виду робіт та копією посвідчення водія, а також банківські виписки третьої особи ПП ВКФ "Лорд" (арк. с.178-199).

Єдиним обґрунтуванням своєї позиції про нікчемність господарських операцій позивача та ПП ВКФ "Лорд" є посилання відповідача на Акт перевірки Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №244/14-03-22-08/35638678 від 27.03.2014 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ППВКФ "Лорд" з його контрагентами.

В акті перевірки, на який посилається відповідач, міститься перелік контрагентів ПП ВКФВ "Лорд", реалізація яким палива від ПП ВКФ "Лорд" на думку відповідача не підтверджено, але позивач у даному переліку відсутній (арк. с. 176-177). Навіть, якщо відповідач знайшов у ланцюгу постачання ознаки фіктивності контрагентів контрагента позивача, то позивач не може нести за нього відповідальність.

Крім того, судова колегія не приймає до уваги і доводи апелянта про не реальність господарських операцій щодо використання придбаних товарів у господарській діяльності на підставі окремих дефектів ТТН, оскільки наявність у контролюючого органу претензій до заповнення ТТН не позбавляє господарську операцію її реального змісту, з урахуванням наявних податкових та видаткових накладних, документу, що засвідчує оплату за придбаний товар, які у своїй сукупності підтверджують отримання товару, його оприбуткування та правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Отже, колегія суддів також погоджується з думкою суду стосовно того, що викладені в акті перевірки обставини ґрунтуються на припущеннях, без зазначення первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства. Адже, реальність та товарність господарських угод позивача з його контрагентами у перевіряємий період підтверджується наданими позивачем первинними документами, що повністю відповідають вимогами податкового законодавства.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року по справі за позовом Приватно - орендного підприємства « Вікторія» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області, треті особи: Приватне підприємство виробничо - комерційна фірма « Лорд», Фізична особа підприємець ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: