Постанова

від 16.06.2015 по справі 820/7220/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р. Справа № 820/7220/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

в присутності:

представників позивача: Скороходова Є.С., Бурлакової Т.А.,

представника відповідача Красовського В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі № 820/7220/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Десна», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з внесення до акту перевірки № 680/20-34-22-03-05/24485870 від 31.03.14 р. необґрунтованого висновку щодо встановлення порушення ТОВ «Десна» вимог п. 139.1 ст. 139 ПК України, безпідставного віднесення останнім до складу рядку 05.1 декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» витрат за 4 квартал 2012 р. в сумі 812367,0 грн., за 2013 р. у сумі 447068,0 грн., в результаті чого підприємством занижений податок на прибуток приватних підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, за 4 квартал 2012 р. у сумі 170597,0 грн., за 2013 р. у сумі 84943,0 грн.; визнати незаконним (протиправним) та скасувати висновок акту перевірки № 680/20-34-22-03-05/24485870 від 31.03.14 р. щодо встановлення порушення позивачем вимог п. 139.1 ст. 139 ПК України, безпідставного віднесення останнім до складу рядку 05.1 декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» витрат за 4 квартал 2012 р. в сумі 812367,0 грн., за 2013 р. в сумі 447068,0 грн., в результаті чого підприємством занижений податок на прибуток приватних підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, за 4 квартал 2012 р. в сумі 170597,0 грн., за 2013 р. у сумі 84943,0 грн.; визнати протиправними дії відповідача щодо збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 255540,0 грн. та накладення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 63885,0 грн.; визнати незаконним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001272203 від 14.04.14 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 255540,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 63885,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.14 р. по справі № 820/7220/14 у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.14 р. по справі № 820/7220/14 та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі № 820/7220/14 - задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі № 820/7220/14 - скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Десна» про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001272203 від 14.04.14 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 151159,5 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 37692,15 грн. та прийнято у вказаній частині нову постанову про задоволення позову. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі № 820/7220/14 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2015 року касаційні скарги Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна» задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2014 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно плану -графіку проведення документальних перевірок суб`єктів господарської діяльності за 1 квартал 2014 року та на підставі ст.20, ст.85 ПК України, контролюючий орган звернувся до підприємства із письмовим запитом від 18.02.2014 року № 784/10/20-34-22-05-10 про надання інформації та її документального підтвердження.

У вказаному запиті податковий орган повідомляв підприємство про необхідність підготовки та надання переліку документів на паперових носіях, у зв`язку з проведенням комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

18.02.2014 року відповідачем на підставі ст.20, ст.77 ПК України винесено наказ № 242 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Десна" та повідомлення від 18.02.2014 року № 16, які були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення 20.02.2014 року та вручені 28.02.2014 року, що не заперечується позивачем.

17.03.2014 року відповідачем, на підставі п.п. 82.1 ст.82 ПК України винесено наказ №378 "Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Десна".

У період з 03.03.2014 року по 24.03.2014 року працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова на підставі направлень від 03.03.2014 року № 354,355,356,357,358,359,360 згідно із ст.77, ст.82 ПК України та відповідно до наказу від 18.02.2014 року, проведена планова виїзна документальна перевірки ТОВ "Десна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, за наслідками чого складено акт від 31.03.2014 року №680/20-34-22-03/24485870 (а.с.1т, 11-34).

Згідно з висновками вказаного акту, в діяльності платника податків податковим органом виявлено наступне порушення:

- п.139.1 ст.139 ПК України, що виявилось у безпідставному віднесенні до складу рядка 05.1 Декларації « Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрат у сумі 1259435 грн., у т.ч. за 4 кв. 2012 року у сумі 812367 грн., за 2013 рік у сумі 447068грн., в результаті чого підприємство занижено податок на прибуток приватних підприємства, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 255540 грн., у т.ч. за 5 кв. 2012 року у сумі 170597 грн., за 2012 рік 84943 грн.;

- пп. 164.2.2. п.164.2 ст.164, п.177.8 ст.177 ПК України, що виявилось у неутриманні, не перерахуванні до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 375,00грн. на період з березня по жовтень 2013року;

- п.п. 176.2 (б) ст.176 ПК України, що виявилось у порушення порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платника податку, і сум утриманого з них податку.

На підставі вищевикладеного, контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 14.04.2014 року № 0001272203 на суму 319425, 00 грн.

Позивач, не погодившись із вказаними рішеннями та прийнятим податковим повідомленням - рішеннями, звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки в акті перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки, а також обґрунтованістю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, дійшовши висновку про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами через формування витрат на підставі формально оформлених документів та не підтвердження руху активів у процесі їх здійснення.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, на думку колегії суддів є законним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій ДПІ у Московському районі м. Харкова зі внесення до акту перевірки від 31 березня 2014 року № 680/20-34-22-03-05/24485870 необґрунтованого висновку щодо встановлення порушення ТОВ "Десна" п. 139.1 п. 139 Податкового кодексу України, безпідставного віднесення останнім до складу рядку 05.1 Декларації "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" витрат в у сумі 1259435 гри., у т.ч. за 4 квартал 2012 року у сумі 812367 грн., за 2013 рік у сумі 447068 грн., в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток приватних підприємств, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 255540 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012 року у сумі 170597 грн., за 2013 рік у сумі 84943 грн.; визнати незаконним (протиправним) та скасувати висновок акту перевірки від 31 березня 2014 року № 680/20-34-22-03-05/24485870 щодо встановлення порушення позивачем п. 139.1 п. 139 ПК України зі змінами та доповненнями, безпідставного віднесення останнім до складу рядку 05.1 Декларації "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" витрат в у сумі 1259435 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012 року у сумі 812367 грн., за 2013 рік у сумі 447068 грн., в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток приватних підприємств, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 255540 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012 року у сумі 170597 грн., за 2013 рік у сумі 84943 грн.; визнати протиправними дії відповідача, щодо збільшення суми грошового зобов'язання, за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, на суму 255540,00 грн. та накладення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 63885,00 грн., з наступних підстав.

Відповідно до п.77.9 ст.77 ПК України, порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року N 984 (далі - Порядок) акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Положеннями п. 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Відповідно до положень п.6 розділу 4 Порядку за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого контролюючим органом може бути прийняте відповідне рішення.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин та у подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов'язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Таким чином, складання податковим органом акту перевірки із зазначенням виявлених порушень валютного, податкового та іншого законодавства узгоджується з приписами ст.86 Податкового кодексу України, прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як платника податків (зборів), не порушує. Доказів зворотного, позивачем до суду не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні даної частини позовних вимог.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині правомірності прийнятого ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкового повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, що підставою для висновків акту перевірки про наявність порушень та для донарахування суми грошового зобов'язання була встановлена в ході перевірки безтоварність здійснених господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ «Українська дистрибуційна компанія», ТОВ «Східна дистрибуційна мережа», ТОВ «АНД-Груп» та ТОВ «Кримська водочна компанія», оскільки позивачем до перевірки не було надано документів, що підтверджують транспортування продукції від вище перелічених контрагентів, внаслідок чого, на думку відповідача, неможливо підтвердити факт постачання такої продукції.

Як вказано вище, зазначений Акт перевірки став підставою для прийняття відповідачем оскарженого податкового повідомлення - рішення № 0001272203 від 14.04.2014 року.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як насідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

01.01.2013 року між ТОВ "Десна" (Покупець) та ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» (Постачальник) було укладено договір № 531, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.1. вказаного договору постачання товару здійснюється транспортом постачальника на склад покупця, відповідно до п. 3.4. відпуск товару може здійснюватись без довіреності, якщо покупець повідомив про осіб, які мають право на отримання товару, а право власності на товар відповідно до п. 3.5. переходить після отримання товару, що підтверджується підписами у товарних накладних (том 1, а.с. 32).

На підтвердження отримання товару позивач надав накладні № 6294687 від 25.03.13 р., № 6297640 від 24.04.13 р., № 6304212 від 09.07.13 р., № 6304393 від 10.07.13 р., № 6305137 від 18.07.13 р., № 6305952 від 29.07.13 р., № 6306487 від 02.08.13 р., № 6307199 від 09.08.13 р., № 6308265 від 22.08.13 р., № 6313028 від 08.10.13 р., № 21927 від 16.10.13 р., № 26135 від 04.12.13 р., № 26719 від 10.12.13 р., № 28804 від 28.12.13 р.; податкові накладні № 2373 від 25.03.13 р., № 2522 від 24.04.13 р., № 737 від 09.07.13 р., № 883 від 10.07.13 р., № 1597 від 18.07.13 р., № 2577 від 29.07.13 р., № 331 від 02.08.13 р., № 1029 від 09.08.13 р., № 2071 від 22.08.13 р., № 905 від 08.10.13 р., № 1383 від 16.10.13 р., № 64 від 04.12.13 р., № 708 від 10.12.13 р., № 3033 від 28.12.13 р.; товарно-транспортні накладні: від 25.03.13 р., від 24.04.13 р., від 09.07.13 р., від 10.07.13 р., від 18.07.13 р., від 29.07.13 р., від 02.08.13 р., від 09.08.13 р., від 22.08.13 р., від 08.10.13 р., від 04.12.13 р., від 10.12.13 р., від 28.12.13 р. (т.2, а.с. 35-76).

Також між ТОВ «АНД-ГРУП» (Постачальник) та ТОВ «Десна» (Покупець) укладено догов № 528 від 22.04.201року, відповідно до умов якого Постачальник продає та поставляє, а Покупець купує та оплачує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2. вказаного договору, продукція поставляється на умовах DDP (Інкотермс 2000 року) - в пункт вказаний покупцем, відповідно до п. 1.3. право власності на товар переходить з моменту підписання накладної (Том 1 а.с. 33).

На підтвердження отримання товару позивачем надано: податкові накладні № 465 від 19.07.13 р., № 303 від 12.07.13 р., № 151 від 07.06.13 р., № 319 від 14.06.13 р., № 315 від 14.06.13 р., № 507 від 21.06.13 р., № 113 від 10.01.13 р., № 384 від 25.01.13 р., № 239 від 15.08.13 р., № 376 від 24.01.13 р., № 39 від 02.08.13 р., № 522 від 25.11.13 р., № 409 від 18.11.13 р., № 185 від 11.11.13 р., № 523 від 28.10.13 р., № 629 від 29.08.13 р., № 411 від 21.08.13 р., № 459 від 27.03.13 р., № 248 від 14.10.13 р., № 123 від 07.10.13 р., № 578 від 28.02.13 р., № 88 від 07.02.13 р., № 253 від 14.02.13 р., № 408 від 21.02.13 р., № 165 від 11.04.13 р., № 446 від 25.04.13 р., № 19 від 03.05.13 р., № 286 від 16.05.13 р., № 584 від 30.05.13 р., № 452 від 24.05.13 р., № 529 від 30.09.13 р., № 252 від 14.09.13 р. товарно-транспортні накладні: № ХРК-004471 від 19.07.13 р., № ХРК-004286 від 12.07.13 р., № ХРК-003332 від 07.06.13 р., № ХРК-003528 від 14.06.13 р., № ХРК-003524 від 14.06.13 р., № ХРК-003745 від 21.06.13 р., № ХРК-000127 від 10.01.13 р., № ХРК-000241 від 17.01.13 р., № ХРК-000430 від 25.01.13 р., № ХРК-005060 від 15.08.13 р., № ХРК-000418 від 24.01.13 р., № ХРК-004763 від 02.08.13 р., № ХРК-007586 від 25.11.13 р., № ХРК-007452 від 18.11.13 р., № ХРК-007238 від 11.11.13 р., № ХРК-006859 від 28.10.13 р., № ХРК-005502 від 29.08.13 р., № ХРК-006717 від 21.10.13 р., № ХРК-001715 від 27.03.13 р., ХРК-006527 від 14.10.13 р., № ХРК-006372 від 07.10.13 р., № ХРК-001187 від 28.02.13 р., № ХРК-000652 від 07.02.13 р., № ХРК-000830 від 14.02.13 р., № ХРК- 001002 від 21.02.13 р., № ХРК-001961 від 11.04.13 р., № ХРК-002288 від 25.04.13 р., № ХРК-002423 від 03.05.13 р., № ХРК-002752 від 16.05.13 р., № ХРК-003115 від 30.05.13 р., № ХРК-002962 від 24.05.13 р., № ХРК-006209 від 30.09.13 р., № ХРК-005863 від 14.09.13 р. (том 1, а.с. 95/10, том 2 а.с. 1-34).

Також, між ТОВ «Східна дистрибуційна мережа» (Продавець) та ТОВ «Десна» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 871-Х від 14.01.2013року, відповідно до умов якого відповідно до умов якого Продавець продає та поставляє, а Покупець купує та оплачує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору поставка товару здійснюється на склад покупця, відповідно до п. 2.2. приймання товару може здійснюватись без довіреностей, а відповідно до п. 1.3. перехід права власності на товар підтверджується підписом покупця у товарній накладній (Том 1 а.с. 34).

По операціям з ТОВ «Східна дистрибуційна мережа» позивачем до матеріалів справи були надані ТТН (видаткові) накладні за період з 27.04.13 р. по 03.08.13 р. №37781 від 31.05.2013 р., № 30011 від 10.05.2013р., № 25621 від 27.04.2013р., № 55651 від 03.08.2013р., № 45061 від 21.06.2013р., № 42701 від 15.06.2013р., № 40261 від 08.06.2013р. та податкові накладні № 37781 від 31.05.2013 р., № 30011 від 10.05.2013р., № 25621 від 27.04.2013р., № 55651 від 03.08.2013р., № 45061 від 21.06.2013р., № 42701 від 15.06.2013р., № 40261 від 08.06.2013р., в яких наведені найменування товару, кількість та ціна. В ТТН вказані назва автомобілів, прізвища водіїв, відмітка про повернення тари, що не суперечить формі ТТН.

Колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що твердження суду першої інстанції про те, що позивач при проведенні перевірки не надав документи первинного бухгалтерського обліку про вказаним операціям, в т.ч. Журнал реєстрації довіреностей, є необ'єктивними, оскільки серед залучених до матеріалів справи документів відсутній додаток № 3 до акту перевірки, в якому має бути узагальнений перелік документів, які були використані при проведенні перевірки. Тобто висновки в цій частині судом першої інстанції зроблені на припущеннях без дослідження (витребування) необхідних доказів.

Також слід відмітити, що наявність або відсутність сертифікатів якості або відповідності при поставці товарів має значення виключно для подальшої їх реалізації і не впливають на оподаткування таких операцій, тому посилання суду першої інстанції на п. 39 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 108 від 08.02.95 р. Слід також зауважити, що твердження суду першої інстанції про необхідність надання позивачем при перевірці доказів наявності приміщень для зберігання придбаних ТМЦ не враховує того, що в акті перевірки відповідач не заперечує наявності у позивача належним чином оформленої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, де вказується зареєстроване місце зберігання таких товарів.

Крім того, 15.11.2010 року між ТОВ «Кримська водочна компанія» (Постачальник) та ТОВ «Десна» (Покупець) укладено договір поставки № 0204-526, відповідно до умов якого Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує товар в асортименті, партіями відповідно до накладних, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.4. вказаного договору продукція поставляється на умовах DDP (Інкотермс 2000 року) - адреса торгової точки покупця, відповідно до п. 2.10. датою поставки є дата зазначена у видатковій накладній, а відповідно до п. 2.11 відпуск продукції здійснюється без довіреності (Том 1 а.с. 35).

Позивачем до матеріалів справи по операціям з ТОВ «Кримська водочна компанія» надані видаткові накладні: № РН-26-038915 від 02.10.2012р., № РН-26-043687 від 02.11.2012р., № РН-26-045494 від 15.11.2012р., № РН-26-045495 від 15.11.2012р., № РН-26-039685 від 08.10.2012р., № РН-26-040015 від 09.10.2012р., № РН-26-040813 від 16.10.2012р., № РН-26-040812 від 16.10.2012р., № РН-26-048119 від 06.12.2012р., № РН-26-051327 від 29.12.2012р., № РН-26-051248 від 28.12.2012р., № РН-26-051249 від 28.12.2012р., податкові накладні: № 67 від 02.10.2012р., № 209 від 02.11.2012р., № 2238 від 15.11.2012р., № 2239 від 15.11.2012р., № 841 від 08.10.2012р., № 989 від 09.10.2012р., № 2010 від 16.10.2012р., № 2009 від 16.10.2012р., № 605 від 06.12.2012р., № 3920 від 29.12.2012р., № 3833 від 28.12.2012р., ,№ 3834 від 28.12.2012р. та ТТН: ТТ-26 № 041508 від 02.10.2012р., ТТ-26 № 046548 від 02.11.2012р., ТТ-26 № 048412 від 15.11.2012р., ТТ-26 № 048413 від 15.11.2012р., ТТ-26 № 042453 від 08.10.2012р., ТТ-26 № 042534 від 09.10.2012р., ТТ-26 № 043529 від 16.10.2012р., ТТ-26 № 043530 від 16.10.2012р., 02 ААВА № 679326 від 06.12.2012р., 02 ААВА № 689762 від 29.12.2012р., 02 ААВА № 688900 від 28.12.2012р., 02 ААВА №688901 від 28.12.2012р., в яких наведений перелік товарів, поставлених у період з 02.10.12 р. по 29.12.12 р., в яких є відомості про товар, його кількість та ціну, перевізником, замовником та відправником зазначений постачальник. В ТТН є відомості про найменування вантажу, довіреності, осіб, що відпустили та прийняли товар.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні (видаткові) накладні по операціям з ТОВ «Східна дистрибуційна мережа» та ТОВ "АНД-Груп" були визнані податковим органом під час проведення перевірки, як видаткові накладні та посилання на їх наявність, саме як видаткових, міститься в тому числі в Акті перевірки від 31.03.2014 року №680/20-34-22-03/24485870 9 (а.с. 19, 10, 11).

Відповідно до п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Вищенаведені первинні документи TOB «Десна» (видаткові накладні) за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704), спричиняли втрату означеними видатковими накладними юридичного статусу первинних документів не вбачається.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про дотримання позивачем вимог ст.139 Податкового кодексу України з реалізації права відображення витрат. Задекларовані позивачем суми повністю підтверджуються даними бухгалтерського обліку, складеного на підставі первинних бухгалтерських документів, а тому збільшення суми грошового зобов'язання Позивачу за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, на суму 255540,00 грн. (двісті п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок гривень 00 копійок) та накладення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 63885,00 грн. (шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) за податковим повідомленням-рішенням від 14 квітня 2014 року №0001272203 є необґрунтованим та незаконним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до частково неправильного вирішення справи, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції в зазначеній частині.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При цьому приписи ч. 1 ст. 94 КАС України визначають, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Десна» згідно платіжних доручень №3157 від 16.04.2014 р. та № 8049.19.2 від 12.05.2014 року було сплачено судовий збір за подання позову до Харківського окружного адміністративного суду в розмірі 487,20 та 73,08 грн. відповідно. Крім того, за подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду позивачем було сплачено згідно платіжних доручень №1839 від 02.07.2014 р. в сумі 280,14 грн., № 6238.33.2 від 06.08.2014 року в сумі 2156,00 грн., № 6238.33.4 від 06.08.2014 р. в сумі 36.54 грн.

Оскільки постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 року апеляційна скарга ТОВ «Десна» задовольняється частково, суд апеляційної інстанції у відповідності до приписів ст. 94 КАС України змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі № 820/7220/14 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Десна».

Прийняти у вказаній частині нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001272203 від 14.04.14 р.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі № 820/7220/14 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна" ( код ЄДРПОУ 24485870 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 780,80 (сімсот вісімдесят ) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст постанови виготовлений 22.06.2015 р.