Постанова

від 16.06.2015 по справі 816/1646/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/1646/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представників позивача - Глебської Ю.В., Карпенко Н.П.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Лазірки" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2015 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Лазірки" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 грудня 2014 року №0002412201, від 24 лютого 2015 року №0000231700 та від 27 лютого 2015 року №0000342201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежами податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 20 листопада 2014 року №3055/22-30132028, складений на підставі проведеної Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області позапланової документальної виїзної перевірки ПСП "Лазірки" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2014 року по 05 листопада 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01липня 2014 року по 05 листопада 2014 року та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 липня 2014 року по 05 листопада 2014 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними у Акті перевірки про заниження податку на додану вартість, вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договору і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн" на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із вказаним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, зауважує, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Також, позивач зазначав, що на момент проведення перевірки податок з доходів фізичних осіб, утриманий з виплаченої орендної плати, перерахований до бюджету у повному обсязі, тому, відповідач необґрунтовано застосував до підприємства штрафні санкції за несвоєчасне утримання податку.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що згідно наданих до перевірки позивачем копій первинних документів, складених по взаємовідносинах з ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн", встановлено, що ПСП "Лазірки" придбавало у липні-вересні 2014 року шрот соняшниковий. При цьому, надані як до перевірки, так і до матеріалів справи первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій складені неналежним чином, що не відповідає встановленим вимогам до їх оформлення. Так, у видаткових накладних відсутня посадова особа, що отримала шрот соняшниковий, відсутнє посилання на дату та номер довіреності, на підставі якої ОСОБА_5 уповноважено на отримання товару від постачальника. Крім того, відповідач звертав увагу суду, що згідно видаткових накладних їх місце складання м. Дніпропетровськ, хоча згідно товарно-транспортних накладних вантаж відправлявся з міста Верхівцеве, Дніпропетровської області. У наданих товарно-транспортних накладних зазначено, що продукцію відпустила Замкова О.Г. - директор ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн", однак товарно-транспортні накладні не містять відміток про отримання та здавання вантажу водіями експедиторами, не містять посади відповідальної особи що отримала вантаж від перевізника, не містять інформації про проведення вантажно-розвантажувальних робіт, відсутні відмітки стосовно дати відправлення вантажу від вантажовідправника та дати і часу прибуття вантажу до вантажоодержувача, а також не містять відмітки про передачу даного вантажу водієм перевізника уповноваженій особі позивача.

Крім того, відповідач наголошував, що шрот соняшниковий є сипучим продуктом, але в жодній товарно-транспортній накладній не зазначено, що автомашина, що здійснює його перевезення тентова.

Згідно інформації, отриманої з ресурсу АІС "Автомобіль" ДРІ МВС України, номерні знаки автомобілів, причепів не зареєстровані на автомобільних перевізників, які зазначені у товарно-транспортних накладних, також відсутні підписи водіїв/експедиторів про прийняття та передачу вантажу, печатки перевізників.

Також, відповідач звертав увагу суду на недоліки ветеринарних свідоцтв, "Книги вагаря" та "Книги обліку ТМЦ".

Таким чином, на думку позивача, не підтверджено фактичне відвантаження товарів, реальне транспортування шроту соняшникового від ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн" до позивача, а також отримання та зберігання його на ПСП "Лазірки".

Крім того, позивачем, як податковим агентом, порушено строки сплати податку на доходи фізичних осіб, які встановлені підпунктом 168.1.4. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України, а саме протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання. ПСП "Лазірки" невчасно (не на наступний банківський день) сплачено податок на доходи фізичних осіб після видачі натуральної оплати (пшеницю 5 кл.) за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) у кількості 65,31 т на суму 130620,40 грн. Сума податку, сплачена з порушенням складає 19593,06 грн, тому, на думку відповідача, до позивача правомірно застосовано штрафні санкції відповідно до статті 127 Податкового кодексу України у розмірі 25%, що складає 4898,27 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Лазірки" зареєстровано у якості юридичної особи 29 березня 2000 року, ідентифікаційний код 30132028, що підтверджується наявною у матеріалах справи Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №289738 /том І, а.с. 14/.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 05 листопада 2014 року по 18 листопада 2014 року Лубенською ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПСП "Лазірки" (код за ЄДРПОУ 30132028) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2014 року по 05 листопада 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01липня 2014 року по 05 листопада 2014 року та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 липня 2014 року по 05 листопада 2014 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 20 листопада 2014 року №3055/22-30132028, у якому зафіксовано порушення:

- пунктів 198.1., 198.2., 189.3. та статті 192 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на 2400,00 грн, у тому числі за липень 2014 року у сумі 2400,00 грн;

- пунктів 198.2., 198.3., 198.4., 198.6. статті 198, пункту 209.15. статті 209, пункту 201.1., 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суми податку на додану вартість, що залишаються у розпорядженні платника податку для цільового використання, на суму 72231,00 грн, у тому числі за серпень 2014 року у сумі 72231,00 грн;

- пунктів 198.2., 198.3., 198.4., 198.6. статті 198, пункту 209.15. статті 209 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 декларації) за перевіряємий період на загальну суму 7570 грн, у тому числі за вересень 2014 року у сумі 7570,00 грн;

- підпункту 168.1.4. пункту 168.1. статті 168, підпункту "а" пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб у серпні 2014 року, у результаті чого донараховано пеню по податку на доходи фізичних осіб у сумі 46,00 грн. Крім цього, за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб передбачена відповідальність статтею 127 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки, з урахуванням результатів адміністративного оскарження, Лубенською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 27 лютого 2015 року №0000342201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 104460,00 грн, у тому числі 69640,00 грн за основним платежем, 34820,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 34/;

- від 03 грудня 2014 року №0002412201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7570,00 грн за вересень 2014 року /том І, а.с. 32/;

- від 24 лютого 2015 року №0000231700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 4898,27 грн, у тому числі 4898,27 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 33/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 27 лютого 2015 року №0000342201 та від 03 грудня 2014 року №0002412201, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. статті 198 зазначеного Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до підпункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.4. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн" (Постачальник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з поставки товару.

Так, судом встановлено, що 21 лютого 2014 року між ПСП "Лазірки" та ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн" укладено договір про поставки №8 /том І, а.с. 109-110/, згідно пункту 1.1. умов якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати шрот соняшниковий (надалі іменується "Товар").

Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати кожної партії Товару визначаються Сторонами у Специфікаціях, які формуються Постачальником на підставі заявок Покупця та є невід'ємними частинами цього Договору /пункт 1.2. умов Договору/.

Відповідно до пункту 2.1. умов Договору ціна одиниці виміру Товару та загальна вартість кожної партії Товару визначаються Сторонами у Специфікаціях. Загальна вартість цього Договору складається із сум вартостей підписаних обома сторонами по цьому Договору Специфікацій (Додатків) та накладних на передачу партій замовленого Товару (видаткових накладних) чи/або товарно-транспортних накладних.

На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкової накладної від 08 липня 2014 року №86 (номенклатура товарів/послуг продавця шрот соняшниковий, кількість 14,230 т) на загальну суму 44397,60 грн, у тому числі ПДВ 7399,60 грн /том І, а.с. 53/, видаткової накладної від 08 липня 2014 року №1246 (товар шрот соняшниковий 14,23 т) на загальну суму 44397,60 грн, у тому числі ПДВ 7399,60 грн /том І, а.с. 44/, товарно-транспортної накладної від 08 липня 2014 року №080620 на перевезення 14,230 т шроту соняшникового /том І, а.с. 62/;

- податкової накладної від 16 липня 2014 року №166 (номенклатура товарів/послуг продавця шрот соняшниковий, кількість 13,290 т) на загальну суму 41464,80 грн, у тому числі ПДВ 6910,80 грн /том І, а.с. 54/, видаткової накладної від 16 липня 2014 року №1316 (товар шрот соняшниковий 13,29 т) на загальну суму 41464,80 грн, у тому числі ПДВ 6910,80 грн /том І, а.с. 46/, товарно-транспортної накладної від 16 липня 2014 року №321724 на перевезення 13,290 т шроту соняшникового /том І, а.с. 63/;

- податкової накладної від 16 липня 2014 року №167 (номенклатура товарів/послуг продавця шрот соняшниковий, кількість 14,000 т) на загальну суму 43680,00 грн, у тому числі ПДВ 7280,00 грн /том І, а.с. 55/, видаткової накладної від 16 липня 2014 року №1313 (товар шрот соняшниковий 14,00 т) на загальну суму 43680,00 грн, у тому числі ПДВ 7280,00 грн /том І, а.с. 45/, товарно-транспортної накладної від 16 липня 2014 року №321725 на перевезення 14,000 т шроту соняшникового /том І, а.с. 64/;

- податкової накладної від 28 липня 2014 року №268 (номенклатура товарів/послуг продавця шрот соняшниковий, кількість 17,470 т) на загальну суму 54506,40 грн, у тому числі ПДВ 9084,40 грн /том І, а.с. 56/, видаткової накладної від 28 липня 2014 року №1402 (товар шрот соняшниковий 17,47 т) на загальну суму 54506,40 грн, у тому числі ПДВ 9084,40 грн /том І, а.с. 47/, товарно-транспортної накладної від 28 липня 2014 року №341790 на перевезення 17,470 т шроту соняшникового /том І, а.с. 65/;

- податкової накладної від 11 серпня 2014 року №93 (номенклатура товарів/послуг продавця шрот соняшниковий, кількість 17,900 т) на загальну суму 59428,00 грн, у тому числі ПДВ 9904,67 грн /том І, а.с. 57/, видаткової накладної від 11 серпня 2014 року №1515 (товар шрот соняшниковий 17,9 т) на загальну суму 59428,00 грн, у тому числі ПДВ 9904,67 грн /том І, а.с. 48/, товарно-транспортної накладної від 11 серпня 2014 року №342181 на перевезення 17,900 т шроту соняшникового /том І, а.с. 66/;

- податкової накладної від 11 серпня 2014 року №94 (номенклатура товарів/послуг продавця шрот соняшниковий, кількість 17,660 т) на загальну суму 58631,20 грн, у тому числі ПДВ 9771,87 грн /том І, а.с. 58/, видаткової накладної від 11 серпня 2014 року №1516 (товар шрот соняшниковий 17,66 т) на загальну суму 58631,20 грн, у тому числі ПДВ 9771,87 грн /том І, а.с. 49/, товарно-транспортної накладної від 11 серпня 2014 року №342182 на перевезення 17,660 т шроту соняшникового /том І, а.с. 67/;

- податкової накладної від 11 серпня 2014 року №105 (номенклатура товарів/послуг продавця шрот соняшниковий, кількість 17,400 т) на загальну суму 57768,00 грн, у тому числі ПДВ 9628,00 грн /том І, а.с. 59/, видаткової накладної від 11 серпня 2014 року №1526 (товар шрот соняшниковий 17,4 т) на загальну суму 57768,00 грн, у тому числі ПДВ 9628,00 грн /том І, а.с. 50/, товарно-транспортної накладної від 11 серпня 2014 року №342195 на перевезення 17,400 т шроту соняшникового /том І, а.с. 68/;

- податкової накладної від 11 серпня 2014 року №106 (номенклатура товарів/послуг продавця шрот соняшниковий, кількість 17,460 т) на загальну суму 57967,20 грн, у тому числі ПДВ 9661,20 грн /том І, а.с. 60/, видаткової накладної від 11 серпня 2014 року №1527 (товар шрот соняшниковий 17,46 т) на загальну суму 57967,20 грн, у тому числі ПДВ 9661,20 грн /том І, а.с. 51/, товарно-транспортної накладної від 11 серпня 2014 року №342195-1 на перевезення 17,460 т шроту соняшникового /том І, а.с. 69/;

- податкової накладної від 01 вересня 2014 року №4 (номенклатура товарів/послуг продавця шрот соняшниковий, кількість 13,680 т) на загальну суму 45417,60 грн, у тому числі ПДВ 7569,60 грн /том І, а.с. 61/, видаткової накладної від 01 вересня 2014 року №1616 (товар шрот соняшниковий 13,68 т) на загальну суму 45417,60 грн, у тому числі ПДВ 7569,60 грн /том І, а.с. 52/, товарно-транспортної накладної від 01 вересня 2014 року №2227 на перевезення 13,680 т шроту соняшникового /том І, а.с. 70/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн" (код ЄДРПОУ 35394779), яке на момент її видачі знаходилося у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /том І, а.с. 230/, що не заперечується представником відповідача, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

На виконання пункту 2.1. умов Договору Сторонами Договору підписано Специфікації, копії яких залучено до матеріалів справи /том І, а.с. 111-112/

Оплата за поставлений Товар проведена у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками /том І, а.с. 79-87/.

Представник позивача зазначив у судовому засіданні 16 червня 2015 року, що перед укладення угоди з ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн", позивач перевіряв у базі даних ДПС відомості щодо державної реєстрації контрагента та наявності свідоцтва платника ПДВ, та через інтернет-ресурс переконався у наявності запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн".

На підтвердження якості придбаного товару позивачем до матеріалів справи залучено, а судом досліджено копії ветеринарних свідоцтв /том І, а.с. 71-73/ та паспортів якості /а.с. 74-78/.

На підтвердження транспортування придбаного позивачем товару до матеріалів справи залучено копії товарно-транспортних накладних /том І, а.с. 62-70/.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу, що надані позивачем товарно-транспортні накладні оформлені з порушеннями, з огляду на наступне.

По-перше, досліджені у судовому засіданні копії товарно-транспортних накладних містять підписи відповідальних осіб, а також інші обов'язкові реквізити, за допомогою яких можливо встановити масу, дату, перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування вантажу, його кількість тощо.

По-друге, суд зауважує, що незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, одержаних від виконавця, виявлені податковою інспекцією у результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення контролюючого органу щодо нарахування податкового зобов'язання.

На противагу доводам представника відповідача, що згідно інформації, отриманої з ресурсу АІС "Автомобіль" ДРІ МВС України, номерні знаки автомобілів, причепів не зареєстровані на автомобільних перевізників, які зазначені у товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що автомобільні перевізники ТОВ "Респект Ложистік", ФОП ОСОБА_7,ТОВ "Леон Груп" не позбавлені права орендувати зазначені транспортні засоби та причепи до них у фізичних та юридичних осіб, зазначені обставини відповідачем не перевірялись.

Суд звертає увагу, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Також, суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Приймання придбаного у ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн" товару здійснювалося на підставі довіреностей ОСОБА_5, що підтверджується залученим до матеріалів справи витягом з журналу реєстрації довіреностей /том І, а.с. 195-196/ та письмовими поясненнями ОСОБА_5 /том І, а.с. 182-184, 185-186/.

Оприбуткування придбаного у ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн" товару на складі позивача підтверджується залученою до матеріалів справи карткою рахунку 63121 /том І, а.с. 106-108/, витягом з Книги вагаря /том І, а.с. 88-98/, витягами з Книги обліку ТМЦ /том І, а.с. 99-105/.

При цьому, суд зазначає, що незначні недоліки у видаткових накладних, ветеринарних свідоцтвах та виправлення у Книзі вагаря не свідчать про недопустимість їх як доказів та не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту.

У судовому засіданні 16 червня 2015 року представник відповідача пояснив, що одним з основних видів діяльності ПСП "Лазірки" є розведення великої рогатої худоби. З метою підвищення продуктивності тварин позивачем були розроблені збалансовані кормові раціони, які задовольняють потребу тварин у необхідних поживних речовинах. Одним з основних складових раціону є комбікорм, який складається з декількох компонентів, таких як зернові (пшениця, кукурудза), сіль, крейда, шрот соняшниковий, шрот соєвий, сода, кормові добавки тощо. Завдяки високому вмісту білка шрот соняшниковий грає велику роль у годівлі молодняку і дорослих тварин.

На підтвердження зазначених пояснень представником позивача залучено до матеріалів справи Добові раціони годівлі ВРХ по ПСП "Лазірки" за період з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року з розрахунку на одиницю поголів'я /том І, а.с. 197/ та рецепти комбікормів /том І, а.с. 198-199/.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим наведений відповідачем розрахунок максимальної кількості шроту соняшникового , який на думку Лубенської ОДПІ, повинен бути використаний ПСП "Лазірки" на годівлю ВРХ.

Відповідачем достовірність записів у первинних документах позивача не заперечуються, відповідність податкових накладних вимогам закону ревізором-інспектором, що проводив перевірку, під сумнів не ставляться.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Сторони у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеним договором настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн".

Таким чином, у ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн".

З огляду на викладене, контролюючий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір від'ємного значення та податкового кредиту з ПДВ, задекларованого позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн".

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо органом доходів і зборів не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, фактичність поставки товарів від ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в ході судового розгляду.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 27 лютого 2015 року №0000342201 та від 03 грудня 2014 року №0002412201.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо правомірності формування ПСП "Лазірки" податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Керуюча Компанія "Гранд Дистриб'юшн" у сумі 69640,00 грн та від'ємного значення за вересень 2014 року у сумі 7570,00 грн.

З огляду на викладене, необґрунтованим є також висновок органу доходів і зборів про застосування до ПСП "Лазірки" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 34820,00 грн.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленю-рішенню від 24 лютого 2015 року №0000231700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 4898,27 грн, у тому числі 4898,27 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 33/, суд зазначає наступне.

Перевіркою повноти та своєчасності сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб встановлено, що ПСП "Лазірки" 30 серпня 2014 року проведено видачу натуральної оплати (пшениця 5 кл.) за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) у кількості 65,31 т на суму 130620,40 грн, що не заперечується представниками сторін.

При цьому, податок на доходи фізичних осіб перераховано до бюджету: 04 вересня 2014 року у сумі 825,91 грн, 05 вересня 2014 року у сумі 6234,46 грн, 08 вересня 2014 року у сумі 12532,69 грн, що підтверджено у судовому засіданні представниками позивача.

Згідно підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Підпункт 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 зазначеного Кодексу встановлює, що платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Підпунктом 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно підпункту 168.1.4. пункту 168.1. статті 168 наведеного вище Кодексу якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) .

Підпунктом "а" пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України передбачено обов'язок осіб, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу , що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до пункту 127.1. статті 127 цього ж Кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків , тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно Акту перевірки ПСП "Лазірки" невчасно (не на наступний банківський день) сплачено податок на доходи фізичних осіб після видачі натуральної оплати (пшеницю 5 кл.) за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) у кількості 65,31 т на суму 130620,40 грн, що не заперечується представниками позивача.

Таким чином, сума податку, сплачена з порушенням складає 19593,06 грн (825,91 грн + 6234,46 грн + 12532,69 грн).

Отже, суд приходить до висновку, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції відповідно до статті 127 Податкового кодексу України у розмірі 25%, що складає 4898,27 грн (19593,06 грн х 25%), а тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 24 лютого 2015 року №0000231700 відсутні.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Лазірки" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 03 грудня 2014 року №0002412201, від 27 лютого 2015 року №0000342201.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Лазірки" витрати зі сплати судового збору у розмірі 135,90 грн /сто тридцять п'ять гривень дев'яносто копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 червня 2015 року.

Суддя Л.М. Петрова