Постанова

від 16.06.2015 по справі 825/1592/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року Чернігів Справа № 825/1592/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Терехової Н.В.,

представника позивача Шокури А.Ю.,

представника відповідача Смуригіної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія ""Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень - рішень , -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2015 до Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Дочірньє підприємство "Чернігівськийоблавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"(далі - ДП "Чернігівський облавтодор", позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі-ДПІ у м. Чернігові, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2015 № 0000172200 та № 0000182200.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач непогоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки № 2302/22/32016315 від 09.10.2014, а відповідно, із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 14.01.2015 № 0000172200 та № 0000182200 та просить скасувати. На переконання позивача, нього наявні усі підтверджуючі реельність господарських операцій документи, які вимагає законодавство.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення згідно із наведеними у позовній заяві та додаткових поясненнях обґрунтуваннями та просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та пояснив, що встановлені перевіркою порушення діючого законодавства в дійсності мали місце, а також просить врахувати, що додані позивачем в судовому засіданні додаткові документи не були надані під час проведення перевірки. Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі направлення від 26.09.2014 №2803, наказу від 26.09.2014 №2776 відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст. 82 Податкового кодексу проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП "Чернігівський облавтодор", з питань декларування податкової звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій за липень 2013року з ТОВ "ПРОДСТАЙЛ", за серпень 2013року з ТОВ "МАГІСТРАЛЬБУДПРОЕКТ", за жовтень 2013року з ТОВ "ХК "НАФТА-ІНВЕСТ" і ТОВ ВКФ "АГРОНАФТОПРОДУКТ" та інших, а також декларацій з податку на прибуток підприємства.

За результатами перевірки складено акт перевірки №2302/22/32016315від 09.10.2014. Вказаним актом задокументовано ряд, наявних на думку контролюючого органу, порушень податкового законодавства, що допущені у своїй діяльності позивачем, в тому числі й ті, яким надається оцінка у справі, яка розглядається, а зокрема:

- п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу Україну від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ДП "Чернігівський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 32331грн. в т. ч. за серпень 2013р. на суму 13167грн,, за вересень2013р. на суму 2000грн., за жовтень 2013р. на суму 3997грн., за листопад 2013р. на суму 13167грн.;

- пп.14.1.27, п.14.1, ст.14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ занижено податок на прибуток на 30714 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 30714 грн.(а.с.163-174).

Не погоджуючись з вказаним актом ДП "Чернігівський облавтодор" звернулось до ДПІ у м. Чернігові із запереченнями. Однак, позивачу відмовлено з підстав пропуску строку для подання заперечень на акт перевірки.

Вказані висновки акта перевірки №2302/22/32016315 від 09.10.2014 стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003952200 від 27.10.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання ДП "Чернігівський облавтодор" за платежем податок на прибуток приватних підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на загальну суму 46 071,00 грн. (30 714,00 грн. + 15 357,00 грн. основний платіж та штрафні санкції) та податкове повідомлення-рішення № 0003942200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 48 498,00 грн. (32331,00грн. + 16 167,00 грн. основний платіж та штрафні санкції).

Не погодившись з проведеними донарахуваннями, ДП "Чернігівський облавтодор" 07.11.2014 оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та Державної фіскальної служби України.

08.01.2015 позивачем отримано рішення про результати розгляду первинної скарги (вих. № 29/10/25-01-10-05-15 від 06.01.2015), яким було частково скасовано оскаржені повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 27.10.2014 в частині взаємовідносин з ТОВ "ХК "НАФТА-ІНВЕСТ" та частково з ТОВ ВКФ "АГРОНАФТОПРОДУКТ", а саме:

-№0003942200 - збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в частині 21 045 грн., в т.ч. основного платежу 14 030 грн., штрафних (фінансових) санкцій 7015 грн.:

-№0003952200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в частині 19 993 грн., в т.ч. основного платежу 13 329 грн., штрафних (фінансових) санкцій 6 664 грн., а скаргу ДП "Чернігівський облавтодор"від 07.11.2014р. №015-11/775 (вх. №6441/10 від 10.11.2014р.) - в цій частині задоволено.

Залишено без змін оскаржені повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 27.10.2014р.:

-№0003942200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в частині 27 453 грн., в т.ч. основного платежу 18 302 грн., штрафних (фінансових) санкцій 9 151 грн.;

-№0003952200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в частині 26 078 грн., в т.ч. основного платежу 17 385 грн., штрафних (фінансових) санкцій 8 693 грн., а скаргу ДП "Чернігівський облавтодор" від 07.11.2014р. №015-11/775 (вх. №6441/10 від 10.11.2014) - в цій частині без задоволення.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області №29/10/25-01-10-04-15 від 06.01.2015 про результати розгляду скарги підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на загальну суму 26 078,00 грн. (17 385,00 грн. + 8 693,00 грн. основний платіж та штрафні санкції) та суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 27 453,00 грн. (18301,00грн. + 9 152,00 грн. основний платіж та штрафні санкції), (а.с.99-103). 14.01.2015 ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомленння рішення №0000172200 та №0000182200 (а.с.13-14).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач з метою їх скасування та захистом своїх прав, звернувся до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справі доказів, виходив з наступного.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В силу ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, усі документи, які підтверджують реальні зміни в діяльності товариства, мають характер первинних документів.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку на додану вартість за наявності формально складених, але не достовірних документів або сплати грошових коштів.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи викладені норми ПК України суд зазначає, що для формування податкового кредиту існує декілька підстав, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Також, згідно п. 36.1, 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку добюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбаченні законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товари мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд встановив, що в ході перевірки податковий орган дійшов висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "МАГІСТРАЛЬБУДПРОЕКТ", ТОВ ВКФ "АГРОНАФТОПРОДУКТ" (частково) та ТОВ "ПРОДСТАЙЛ " з приводу виготовлення техничного паспорту для під'їзної залізничної колії, придбання палива та бітумної емульсії.

Проте, такі висновки відповідача свого підтвердження в ході судового розгляду справи не знайшли.

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій, суд встановив, що діяльність позивача направлена на виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання автодоріг загального користування, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг для ведення власної господарської діяльності відповідно до мети, з якою створено підприємство. Позивач здійснює придбання товарів у продавців та постачальників, що працюють на ринку України. Отриманий від продавців та постачальників товар, використовується позивачем для виконання всіх видів робіт на автомобільних дорогах.

25.07.2013 між філією "Чернігівська ДЕД" ДП "Чернігівський облавтодор " ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Замовник) та ТОВ "МАГІСТРАЛЬБУДПРОЕКТ" (Виконавець) укладено угоду на виконання проектно-вишукувальних робіт №86/05, а саме технічного паспорту під'їзної залізничної колії, яка знаходиться в користуванні підприємства. Умовами вказаної угоди встановлено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання щодо виготовлення технічного паспорта під'їзної залізничної колії. Угода та протокол про договірну ціну проектно-вишукувальної роботи з виготовлення технічного паспорта під'їзної залізничної колії, встановлювали, що вартість робіт складатиме 12 000,00 грн. в тому числі ПДВ, на суму 2000,00 грн.(а.с.23-24).

На виконання взятих зобов'язань за відповідною угодою, між позивачем та ТОВ "МАГІСТРАЛЬБУДПРОЕКТ" підписано акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції № 86/05 від 25.07.2013(а.с.25), отримано податкову накладну №173/24 від 07.08.2013р. на суму 12000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2000,00 грн.(а.с.27-28) та проведено оплату, що підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів №21 від 07.08.2013 (а.с.26).

Оригінал технічного паспорту під'їзної залізничної колії надано суду для огляду в судовому засіданні.

Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включена ДП "Чернігівський облавтодор" до податкового кредиту за вересень 2013 року, що відповідає даним додатку 5 до податкових декларацій, та знайшло своє відображення на сторінці 12 акту перевірки.

На балансі філії "Чернігівська ДЕД" ДП "Чернігівський облавтодор" знаходиться під'їзна залізнична колія для отримання залізничним транспортом значної кількості будівельних матеріалів, які в подальшому використовуються для виконання робіт та завдань покладених на підприємство. Експлуатація залізничної колії транспортом Укрзалізниці та постачальників товарів можлива за умови існування технічного паспорта для такої під'їзної залізничної колії.

Податковий орган як на підставу правомірності оскаржуваних рішень також посилається на відсутність інформації про проведення оплати та недекларуванням з боку ТОВ "МАГІСТРАЛЬБУДПРОЕКТ" податкового зобов'язання по вищевказаній операції.

Проте такі обставини та доводи суперечать матеріалам справи та нормам чинного законодавства, адже п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів і послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, інформація про проведення оплати за отримані послуги, не може бути обов'язковою умовою для визнання або невизнання законним виникнення права у платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Несплата продавцем ПДВ до бюджету, не подання (не повне чи не точне подання) ними звітностей або вчинення будь-яких інших невідповідних законодавству дій, у разі фактичного здійснення господарської операції, не можуть впливати на формування податкового кредиту покупцем (платником податків), та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і мав всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

При цьому, ДП "Чернігівський облавтодор" та учасники цієї господарської операції, були наділені відповідною податковою правосуб'єктністю. Зокрема, ТОВ "МАГІСТРАЛЬБУДПРОЕКТ" на момент вчинення відповідних господарських операцій з надання послуг було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців як юридична особа, а також мало свідоцтво платника ПДВ (а.с. 31-35), що в свою чергу було підставою для надання податкових накладних, які слугували для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Отримання послуг по виготовленню технічного паспорту під'їзної залізничної колії не суперечить діяльності позивача, а навпаки відповідає їй, а тому є доцільним та обґрунтоване діловою метою.

Відповідачем не надано будь-яких доказів нереальності господарських операцій позивача з вказаним контрагентом з огляду на наведені критерії.

Фактичне виконання господарських операцій, по яких у контролюючого органу виник сумнів щодо їх реальності підтверджується наявними в матеріалах справи податковою накладною, актом приймання-передачі, платіжним дорученням.

Щодо розбіжності ПДВ на суму 3 133,58 грн. між ДП "Чернігівський облавтодор" та ТОВ ВКФ "АГРОНАФТОПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 22830363), суд зазначає таке.

ДП "Чернігівський облавтодор" в особі своїх філій "Ніжинський райавтодор", "Носівський райавтодор" та "Вертіївська ДЕД" мало взаємовідносини з ТОВ ВКФ "АГРОНАФТОПРОДУКТ" пов'язані з придбанням бензину та дизельного пального, як на заправних станціях ТОВ ВКФ "АГРОНАФТОПРОДУКТ", так і у вигляді талонів на пальне від цього контрагента.

Так, між філією "Вертіївська ДЕД" ДП "Чернігівський облавтодор" та ТОВ ВКФ "АГРОНАФТОПРОДУКТ" укладено договір № 131 від 04.02.2012 та між філією "Ніжинський райавтодор" ДП "Чернігівський облавтодор" та ТОВ ВКФ "АГРОНАФТОПРОДУКТ" укладено договір № 33 від 10.01.2012р на придбання дизпалива.

На підтвердження придбання та оплати дизпалива та бензину позивачем надано видаткову накладну № АНП - 004887 від 09.10.2013 на суму 2 145,00 грн., в тому числі ПДВ 375,50 грн., податкову накладну № 5109 від 09.10.2013 на суму 2 145,00 грн., в тому числі ПДВ375,50 грн., копію чека від 29.10.2013р. з АЗС м. Ніжин на 4,72 л. бензину А-92 на суму 50,03 грн., в тому числі ПДВ 8,34 грн., податкову накладна № 5163 від 11.10.2013 на загальну суму 3 037,50 грн., в тому числі ПДВ 506,25 грн., видаткову накладну № АПН - 004936 від 11.10.2013 за дизпаливо та бензин А-92 (дизпаливо та бензин А-92 отримано в талонах) на загальну суму 3 037,50 грн., в тому числі ПДВ 506,25 грн., податкову накладну № 5577 від 31.10.2013р. за ПММ на загальну суму 16 053,82 грн., в тому числі ПДВ 2 675, 64 грн., що зафіксовано в акті перевірки від 09.10.2014(а.с.169).

До податкової накладної №5577 від 31.10.2013р. надано копії чеків за пальне придбане на заправній станції, та розрахунок отриманого пального філією «Ніжинський райавтодор» в жовтні 2013 року, на загальну суму 16 053,82 грн., в тому числі ПДВ 2 675, 64 грн.(а.с.68-82)

Крім того, ДП «Чернігівський облавтодор» надано копії наступних документів:

-зведена податкова накладна № 5599 від 30.10.2013р. на загальну суму 2 697,65 грн., в тому числі ПДВ 449,61 грн.(а.с.57),

-копії чеків, які підтверджують придбання бензину та дизпалива в жовтні 2013р. на АЗС у м. Носівка в загальному розмірі 2 697,65 грн., в тому числі ПДВ 449,61 грн.(а.с.58-61,63).

-витяг з єдиного реєстру податкових накладних, в якому значиться серед інших і накладна №5599 від 30.10.2013 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій на придбання позивачем ПММ на станціях ТОВ ВКФ "АГРОНАФТОПРОДУКТ" позивачем надані в судовому засіданні копії наступних документів:

- по філії "Ніжинський райавтодор" стосовно ПН № 5577 від 31.10.2013 - матеріальний звіт Ф.М-19 (а.с.123-124), відомості видачі ПММ (а.с.125-138).

- по філії "Носівський райавтодор" стосовно ПН № 5599 від 30.10.2013 матеріальний звіт Ф.М-19 (а.с.144-145), фіскальні чеки (а.с.146), зведена відомость на видачу ПММ (а.с.147), відомості видачі ПММ (а.с.148-152).

- по філії "Вертіївська ДЕД", додатково до узгодженої ПН № 5109 від 09.10.2013 - накладна від 29.10.2013 (а.с.158), заправочна відомость(а.с.159).

Отже, вищевказані обставини та документи підтверджують факт здійснення господарської операції ДП "Чернігівський облавтодор" з вказаним контрагентом та відображення у своєму податковому обліку.

Представник відповідача посилається на те, що ті документи, які були надані позивачем в судовому засіданні, в ході перевірки останнім не надавались.

Суд не може погодитись із вказаними доводами відповідача, оскільки відсутність таких документів як копії матеріальних звітів на придбання дизпалива та бензину у сукупності із іншими первинними документами не може свідчити про безтоварність цих господарських операцій.

Cуд вирішуючи спір, критично оцінює посилання відповідача як на ознаку безтоварності господарської операції на ненадання позивачем товарно-транспортних накладних щодо транспортування товару з огляду на таке.

Так, товарно-транспортні накладні є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажодержувача при перевезенні вантажі в межах України, однак не є обов'язковими документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких формується податковий кредит із операцій відмінних від тих, які пов'язані із наданням транспортних послуг.

Як уже зазначалось, ДП "Чернігівський облавтодор" в особі своїх філій "Ніжинський райавтодор", "Носівськийрайавтодор" та "Вертіївська ДЕД" мало взаємовідносини з ТОВ ВКФ "АГРОНАФТОПРОДУКТ" пов'язані з придбанням бензину та дизельного пального, як на заправних станціях ТОВ ВКФ "АГРОНАФТОПРОДУКТ", так і у вигляді талонів на пальне від цього контрагента, що свідчить про відсутність у позивача обов'язку володіти товарно-танспортними накладними та пред'являти їх контролюючому органу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для висновків про нездійснення господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків в зв'язку з його господарської діяльністю мали місце.

Щодо розбіжності ПДВ на суму 13 166,67 грн. між ДП "Чернігівський облавтодор" та ТОВ "ПРОДСТАЙЛ" (код ЄДРПОУ 38405400), порушення якого викладено на сторінці 7-9 акту перевірки, суд зазначає таке.

ТОВ "ПРОДСТАЙЛ" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 10.06.2015 (а.с.175-176).

Податковий орган дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "ПРОДСТАЙЛ" на придбання товару не підтверджується відповідною угодою.

Суд не може погодить із зазначеними доводами відповідача, оскільки у судовому засіданні з'ясовано, що детальна інформація щодо придбання бітумної емульсії для використання при виконанні ряду робіт з експлуатаційного утримання автодоріг, що передбачається нормами СОУ 45.2 -00018112-071:2011 "Ресурсні елементні кошторисні норми на роботи з експлуатаційного утримання", узгоджувалася з ТОВ "ПРОДСТАЙЛ" в усному порядку, що не суперечить приписам статті 205 ЦК України, тому вважати, що господарська діяльність позивача носить безтоварний характер є помилковою.

На виконання цієї домовленості, філією "Чернігівська ДЕД " ДП "Чернігівський облавтодор" отримано від ТОВ "ПРОДСТАЙЛ" бітумну емульсію в кількості 10 т., що підтверджується первинними документами, які були надані продавцем, а саме:

-видатковою накладною № 215 від 29.07.2013р. на отримання бітумної емульсії на суму 79 000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 13 166,67 грн.(а.с.36),

-податковою накладною № 24 від 29.07.2013р. за поставлену бітумну емульсію на суму 79 000,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 13 166,67 грн.(а.с.37).

Отримана бітумна емульсія була оприбуткована та використана позивачем при виконанні робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг Чернігівської області, філією "Чернігівська ДЕД", що підтверджується відомостями з журналу реєстрації довіреностей філії на отримання матеріалів від постачальника, прибутковою накладною філії, картками та відомостями по рахунку 201 про місце зберігання отриманих під звіт матеріалів, накладними на внутрішнє переміщення матеріалів, відомостями з журналу-звіту про виконані роботи і використані матеріали та долученими до матеріалів справи відповідними актами приймання виконання будівльних робіт за серпень (а.с. 117-120), липень-серпень (а.с.120) та довідкою філії "Чернігівська ДЕД" від 12.06.2015 № 187 про відсутність заборгованості Служби автомобільних доірг у Черніігвській області за виконані філією роботи по експлуатаційному утриманню автомобільної дороги Київ-Чернігів-Н.Яриловичі в серпні 2013 року (а.с. 121).

Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною в розмірі 13166,67 грн. включена позивачем до податкового кредиту за серпень 2013 року.

Оплата за придбаний у ТОВ "ПРОДСТАЙЛ" товар в сумі 79000,00грн. проведена позивачем на підставі вищевказаних первинних документів, що підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів № 722 від 29.07.2013(а.с.38).

Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування спірних податкових повідомлень-рішень відповідач посилається також на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.11.2013 №1849/26-59-22-01/38405400 (а.с. 105) про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Продстайл" (код ЄДРПОУ 38405400) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 (а.с.105-108)

Однак, суд вважає, що дані підстави, якими відповідач обґрунтовує правомірність прийнятих повідомлень-рішень, не є належними, оскільки обмеження права платника податку на податковий кредит з посиланням на невиконання контрагентом своїх податкових зобов'язань, як платника податків, є неправомірним.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника податків, - достовірними.

Подання платником податків до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом. При цьому юридична відповідальність особи, згідно ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" встановлено, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Крім того, суд зазначає, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець (замовник) не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ПРОДСТАЙЛ "зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV яка встановлює, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд не погоджується із позицією податкового органу з приводу того, що товар (бітумну емульсію), придбаний у ТОВ "ПРОДСТАЙЛ" відноситься до сертифікованої продукції, а відтак має супроводжуватися відповідним паспортом.

Так, обов'язкова сертифікація продукції в Україні здійснюється згідно з Переліком продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженим Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 року, до яких бітумна емульсія не відносяться. Відтак, положення ст. 13 Закону України "Про підтвердження відповідності" на господарські відносини позивача із контрагентом ТОВ "ПРОДСТАЙЛ" не поширюються.

Більше того, відсутність паспорту у продавця не може бути самостійним доказом нереальності поставки товару та його прийняття покупцем.

Отже, первинні документи, якими оформлені операції щодо виготовлення технічного паспорту під'їзної залізничної колії, придбання бітумної емульсії та дизтоплива від контрагентів позивачу складені належним чином та відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак спростовується твердження податкового органу про те, що взаємовідносини позивача з його контрагентами не мали реального характеру.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови набуття права на податковий кредит та має його документальне підтвердження, сформував суми податкового кредиту на реально придбаний товар, який був використаний у власній господарській діяльності.

Відсутність порушення податкового законодавства не надає підстав для застосування до позивача штрафних санкцій. Відповідно дост. 112 Податкового кодексу України фінансова відповідальність застосовується лише за порушення законів. Таким чином, враховуючи відсутність порушень ДП "Чернігвський облавтодор" вимог чинного законодавства, застосування у повідомленні-рішенні фінансової санкції також є безпідставним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає задоволенню, а податкові повідомлення-рішення №0000172200 та № 0000182200 від 14.01.2015 скасуванню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат у справі, суд виходить з такого.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи суд вбачає, що за звернення до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір на загальну суму 182,70 грн., що становить 10% розміру ставки судового збору за позовну вимогу майнового характеру. Дана сума сплачена відповідно до квитанції №534 від 16.06.2015 (а.с.3).

Таким чином, за правилами розподілу судових витрат відшкодуванню підлягає сума 182,70грн.

Керуючись ст.ст.70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія ""Автомобільні дороги України" - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000172200 та №0000182200 від 14.01.2015.

Повернути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) на користь Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія ""Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 32016315) судові витрати в розмірі 182,70 грн

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.І. Соломко