Постанова

від 16.06.2015 по справі 826/10610/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2015 року 12:11 № 826/10610/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., при секретарі Мині І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма

«Полігран»

до Державної архітектурно - будівельної інспекції України

про скасування припису про усунення порушення законодавства у сфері

містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил

від 20 червня 2014 року № С-2006/1 та постанови про накладення штрафу від

08 липня 2014 року № З- 0807/8-7/10-36/0807/09/02,

за участю :

від позивача: Савицький Ф.І.,

від відповідача: Бездоля Ю.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Полігран» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області про скасування припису про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.06.2014 № С-2006/1 та постанови про накладення штрафу від 08.07.2014 № З - 0807/8-7/10-36/0807/09/02.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновок щодо віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва, а об'єкт будівництва є ІІІ категорії складності, тому не погоджується із винесеними приписом та постановою про накладення штрафу і вважає, що відповідач порушує його охоронювані права та інтереси.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014, в задоволенні позову про скасування припису та постанови відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України 17.02.2015 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Полігран» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2015 прийнято справу до свого провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 08.04.2015 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до журналу судового засідання, на підставі частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України судом замінено первинного відповідача - Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області на належного відповідача - Держану архітектурно - будівельну інспекцію України (далі по тексту - відповідач).

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, суду надав письмові заперечення проти позову та додаткові пояснення, просив позов залишити без задоволення.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 16.06.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - юридична особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Полігран», зареєстроване за адресою: 07100, Київська область, місто Славутич, село Лісне, вулиця Індустріальна, будинок 1.

20.05.2014 позивачем, як замовником будівництва, подано відповідачу декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті - дільниці зі знешкодження промислових та побутових відходів за адресою: Київська область, місто Славутич, село Лісне, вулиця Індустріальна, будинок 1, яку відповідачем зареєстровано 20.05.2014 за вх.№7/10-2005/6, із зазначенням у ній ІІІ категорії складності об'єкта.

20.06.2014 Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області, на підставі направлення від 06.06.2014 №1429.14/09/02, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва дільниці зі знешкодження промислових та побутових відходів за адресою: Київська область, місто Славутич, село Лісне, вулиця Індустріальна, будинок 1, замовник будівництва - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Полігран».

20.06.2014 відповідачем прийнято припис № С-2006/1 з вимогою усунути виявлені порушення, а саме: у строк до 20.09.2014, а також 08.08.2014 прийнято постанову № З- 0807/8-7/10-36/0807/09/02, і на позивача накладено штраф в розмірі 109 620 грн.

Позивач, вважаючи зазначені припис та постанову відповідача протиправними, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів, на час виникнення правовідносин, були визначені нормами Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі по тексту - Закон №687-XIV).

Згідно статті 3 Закону №687-XIV законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (статті 10 Закону №687-XIV).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, викладено в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553 (далі по тексту - Порядок №553).

Державний архітектурно-будівельний контроль, у відповідності до пункту 2 Порядку №553 здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (пункти 16, 18 Порядку №553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункти 17, 19, 20 Порядку №553).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (пункт 22 Порядку №553).

За результатами зазначеної вище перевірки відповідачем складено акт від 20.06.2014, в якому зазначено, що відповідно до листа філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Київській області від 17.06.2014 вх.№7/10-1706/2 об'єкт - дільниця зі знешкодження промислових та побутових відходів за адресою: Київська область, місто Славутич, село Лісне, вулиця Індустріальна, будинок 1 відноситься до V категорії складності, а отже, враховуючи вказаний лист, в наданій на реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт виявлена недостовірність даних - занижена категорія складності об'єкту: з V на ІІІ.

Також в акті зазначено, що замовником надана декларація про початок будівельних робіт, хоча будівельні роботи вже розпочаті: станом на 16.06.2014 було змонтовано навіс, на бетонній основі встановлено утилізатор термічний, який представляє собою установку для високотемпературного термічного знищення (знешкодження) небезпечних відходів.

Вищевказане, як зазначено відповідачем в акті перевірки, свідчить про порушення позивачем приписів статей 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

20.06.2014 відповідачем складено протокол №2-Л-3-2006/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийнято припис № С-2006/1 з вимогою усунути виявлені порушення, а саме: у строк до 20.09.2014.

У добровільному порядку зазначенні порушення усунуті позивачем не були, у зв'язку з чим 08.08.2014 відповідачем прийнято постанову № З- 0807/8-7/10-36/0807/09/02, якою за наведення недостовірних даних в наданій на реєстрацію декларації про початок будівельних робіт встановлено порушення вимог статей 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», і на позивача накладено штраф в розмірі 109 620 грн. відповідно до абзацу 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Щодо правомірності оскаржуваних постанови та припису, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначні Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі по тексту Закон №3038-VI).

Відповідно до статті 32 Закону №3038-VI усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 та визначає механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності (далі по тексту - Порядок №557).

Згідно пункту 7 Порядку №557 під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Аналіз приписів наведеної статті у системному зв'язку з іншими нормами Закону №3038-VI та Порядку №557 дає підстави для висновку, що вона встановлює загальне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва. У випадках же, коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня, чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належить до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів.

Визначення категорії складності об'єкта будівництва за відсутності проектної документації, у якій би було зазначено відповідну категорію, не віднесено до компетенції жодного іншого державного органу.

Судом встановлено, підтверджено учасниками судового розгляду та матеріалами справи, що під час перевірки позивачем були надано, зокрема, проектну документацію на об'єкт - дільницю зі знешкодження промислових та побутових відходів за адресою: Київська область, місто Славутич, село Лісне, вулиця Індустріальна, будинок 1.

На вимогу суду позивачем надано витяг з проектної документації, розробленої малим приватним підприємством «Науково-виробничий центр «Булат», в якому зазначено ІІ категорію складності об'єкту.

Отже, категорія складності, зазначена позивачем - замовником будівництва в декларації про початок будівельних робіт від 20.05.2014 суперечить категорії складності, визначеній в наданому суду в якості доказів у справі витязі з проектної документації.

Щодо доводів позивача, що будівництво на об'єкті відноситься до ІІІ категорії складності, що підтверджується висновком філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» від 09.07.2014 №1068, то такі твердження позивача спростовуються і самим висновком, оскільки в ньому зазначено, що об'єкт може бути віднесений, і наданими поясненнями державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» щодо розбіжностей у висновках філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Київській області від 17.06.2014 (про віднесення об'єкта до V категорії складності, яке підлягає проведенню експертизи) та державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» від 09.07.2014 (про можливе віднесення об'єкта до ІІІ категорії складності).

Згідно письмових пояснень ДП «Укрдержбудекспертиза» від 20.08.2014, наявних у матеріалах справи, вбачається, що дані висновки суперечать один одному через різницю у часі щодо їх надання, оскільки висновок філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Київській області був зроблений станом на 17.06.2014 на підставі ДСТУ-Н Б.В.1.2-16:2013, в т.ч. як висновок державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» від 09.07.2014 був прийнятий на підставі Зміни № 1 до ДСТУ-Н Б.В.1.2-16:2013, яка набрала чинності 01.07.2014.

Аналізуючи надані докази, суд погоджується, що висновок філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Київській області станом на 17.06.2014 є чинним, не скасованим щодо V категорії складності об'єкта, на відміну від висновку державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» від 09.07.2014 наданого позивачем, де є лише припущення щодо можливого віднесення об'єкта до ІІІ категорії складності.

Крім цього, на момент подачі товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Полігран» декларації про початок будівельних робіт (20.05.2014) до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області діяли норми ДСТУ-Н Б.В.1.2-16:2013, а зміни № 1 до ДСТУ-Н Б.В.1.2-16:2013 набрали чинності лише 01.07.2014, тобто після подання позивачем декларації.

У відповідності до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

З огляду на зазначене, суд погоджується з висновками відповідача, що вказаний об'єкт будівництва відноситься до V категорії складеності, а отже відомості, зазначені позивачем у декларації, були недостовірними.

При цьому, в оскаржуваній постанові та приписі вказано, що позивачем порушено вимоги статті 34 Закону №3038-VI, які стосуються наведення недостовірних відомостей у декларації про початок виконання будівельних робіт.

Тоді як відповідно до частини першої статі 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Також, позивач вважає, мотивує свої позовні вимоги тим, що будівельні роботи на об'єкті не проводились, а відбувалася лише контрольна збірка з метою перевірки відповідності і комплектності металоконструкції навісу, а не монтаж в проектному положенні на фундамент.

Проте, такі твердження позивача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме: фотознімками до акту перевірки 20.06.2014, з яких вбачається, що проводились роботи на будівництві, а наявна металоконструкція навісу підпадає під ознаки змонтованої, а не просто контрольної збірки, як вказує в позовній заяві позивач.

Згідно частини 8 статті 36 Закону №3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.

Отже, із системного аналізу зазначеного вище, суд вважає доведеним, що позивачем було порушено законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому оскаржуваний припис від 20.06.2014 № С-2006/1 був прийнятий відповідачем правомірно.

Також, державна архітектурно-будівельна інспекція України (на сьогодні - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю) за змістом статей 6, 7 Закону №3038-VI здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VI та частиною другою статті 3 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4220-VI; далі по тексту - Закон №208/94-ВР) до повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю віднесено також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування санкцій за ці правопорушення.

Розмір штрафу за таке правопорушення залежить від категорії складності об'єкта будівництва (пункт 6 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР).

Окрім того, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, зокрема, з виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат; на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат, - відповідно до абзацу 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР .

Проте відповідальність за правопорушення, що стосуються об'єктів будівництва V категорії складеності, передбачені іншими нормами Закону.

Таким чином, відповідач дійшов суперечливих висновків щодо міри відповідальності позивача відповідно до цієї категорії складності об'єкта будівництва.

З огляду на встановлені вище обставини та досліджені матеріали справи, вбачається що позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Полігран» у межах спірних правовідносин порушено вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, тому склад правопорушення вимог Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відносно позивача нормативно та документально підтверджується, однак, накладення штрафу постановою № З- 0807/8-7/10-36/0807/09/02 відбулось неправомірно.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Таким чином, суд частково задовольняє позовні вимоги товариства з обмежено відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Полігран».

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Полігран» задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області від 08 липня 2014 року № З- 0807/8-7/10-36/0807/09/02.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Полігран» на користь Державного бюджету решту судового збору у розмірі 2 046,24 грн., стягнення доручити відповідному органу Державної фіскальної служби України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головучий суддя І.О. Іщук

Судді І.М. Погрібніченко

В.П. Шулежко

Повний текст постанови виготовлений 22.06.2015.