Постанова

від 24.06.2015 по справі 922/5437/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 922/5437/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Харківської міської ради

на постанову Харківського апеляційного господарського

суду від 14.04.2015 року

у справі № 922/5437/14 господарського суду

Харківської області

за позовом Харківської міської ради

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про повернення безпідставно набутого майна та стягнення

коштів в розмірі 57 432,47 грн., -

за участю представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.02.2015 року (суддя - Денисюк Т.С.) відмовлено у позові.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 р. (судді - Пелипенко Н.М., Камишева Л.М., Сіверін В.І.) рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2015 року залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківська міська рада, звернулась до господарського суду з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) про зобов'язання відповідача повернути в натурі територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,0262 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на користь позивача доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 57432,47 грн.

Судами встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з 28.11.2012 р. є власником нежитлової будівлі літ. "А-2" загальною площею 438,9 кв.м. по АДРЕСА_1, на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.07.2012 р. у справі № 2020/6121/2012.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Подальша реєстрація земельної ділянки передбачена ст. 202 Земельного кодексу України. Право на земельну ділянку здійснюється згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

За приписами ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельної ділянки державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Особа, яка зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається до відповідної ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі", невід'ємною частиною договору оренди землі є: план схема земельної ділянки; кадастровий план з відображенням обмежень; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі земельної ділянки; проект відведення земельної ділянки.

Рішенням Харківської міської ради Харківської області 25 сесії 6 скликання від 03.07.2013 р. № 1200/13 громадянці ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель промисловості загальною площею орієнтовно 0,0400 га для обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, літ. "А-2". Рішенням 29 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 25.12.2013 р. № 1379/13 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" затверджено наданий громадянкою ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки.

Попередніми судовими інстанціями правомірно відзначено, що громадянкою ОСОБА_1 виконано свої обов'язки щодо розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0400 га для обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, літ. "А-2". Крім того, рішенням 290 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 25.12.2013 р. № 1379/13 громадянці ОСОБА_1 надано в оренду строком до 01.12.2018 р. земельну ділянку площею 0,0400 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-2" по АДРЕСА_1, яка належить територіальній громаді м. Харкова (кадастровий номер НОМЕР_1), за рахунок земель промисловості (код класифікації видів цільового призначення - 11.02).

Пунктами 5, 6 рішення 29 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 25.12.2013 р. № 1379/13 зобов'язано громадянку ОСОБА_1 не пізніше, ніж у місячний термін з дня прийняття цього рішення, звернутись до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради для встановлення меж наданої в оренду земельної ділянки та оформлення договору оренди землі та у 4-х місячний термін з дня прийняття цього рішення оформити договір оренди землі.

Відповідачем були виконані його зобов'язання, встановлені пунктами 5, 6 рішення 29 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 25.12.2013 р. № 1379/13, що підтверджується листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 22.04.2014 р. № 3787/0/225-14, в якому зазначено, що Департаментом земельних відносин Харківської міської ради на підставі рішення 29 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 25.12.2013 р. № 1379/13 та Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" від 29.12.2012 р. № 960/12 підготовлено три примірника договору оренди земельної ділянки площею 0,0400 га по АДРЕСА_1, з гр. ОСОБА_1 Вказаний договір оренди земельної ділянки, після погодження з орендарем - ОСОБА_1, буде проходити процедуру подальшого оформлення (а.с. 22).

Вказані фактичні обставини вказують не те, що орендарем (відповідачем) було вжито необхідні заходи, спрямовані на підготовку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки.

В матеріалах справи міститься Акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 27.06.2014 р., складений Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради за результатами обстеження та визначення меж, площі та конфігурації зазначеної земельної ділянки (а.с. 13-14). Зазначеним актом обстеження встановлено, що ФОП ОСОБА_1, починаючи з 28.11.2012 р., використовується земельна ділянка площею 0,0262 га по АДРЕСА_1, без оформлення документів на право власності або право користування цією земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України.

Оскільки договір оренди земельної ділянки площею 0,0400 га по АДРЕСА_1, між позивачем та відповідачем не був укладений, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про повернення в натурі територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набутого майна - земельної ділянки площею 0,0262 га, розташованої по АДРЕСА_1, та стягнення з відповідача на користь позивача 57 432,47 грн. доходів, отриманих від безпідставно набутої спірної земельної ділянки.

Позивач в обґрунтування позову посилався на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, просив стягнути з відповідача 57 432,47 грн. доходів, отриманих від безпідставно набутої спірної земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (стаття 1213 цього ж Кодексу).

Згідно з приписами статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

В процесі розгляду спору суди установили, що відповідач набув право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці; що відповідач, у відповідності до вимог земельного законодавства, набув і право на земельну ділянку під такою нерухомістю на тих же умовах і в тому ж обсязі. Таким чином, спірна земельна ділянка не є безпідставно набутим майном у розумінні приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, оскільки земельна ділянка, яка є предметом спору, не є такою, що набута безпідставно, то місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість позову також і в частині стягнення з відповідача доходів, отриманих від такого майна.

Водночас, згідно з приписами статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 156 цього Кодексу, передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Отже, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

Крім того, апеляційний господарський суд відзначив, що позивач, приймаючи рішення 29 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 25.12.2013 р. № 1379/13, яким відповідачеві надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1, встановив відповідачу 4-х місячний термін для укладення договору оренди земельної ділянки. Тобто, позивач розраховував після спливу зазначеного терміну отримувати доходи у вигляді орендної плати за використання відповідачем зазначеної земельної ділянки, на якій розташована нежитлова будівля літ. "А-2", що належить відповідачу. Проте, враховуючи здійснення відповідачем необхідних заходів щодо укладання договору оренди земельної ділянки, позивачем всупереч ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено наявність правових підстав для стягнення не отриманого доходу, оскільки під час складання технічної документації із землеустрою згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" ще не могло бути безпідставно набутого прибутку, а наявність лише теоретичних обставин обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі № 922/5437/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Кравчук Г.А.

Мачульський Г.М.