Постанова

від 23.06.2015 по справі 910/7950/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 910/7950/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І. за участю представників: від позивача:Острова В.В., дов. №47-1 від 05.01.2015р.; від відповідача:Пампуха Л.О., дов. №13 від 25.11.2014р., Локтіонов А.М., дов. №14 від 29.12.2014р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Тінент" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014р. у справі господарського суду№910/7950/14 міста Києва за позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінент" простягнення 203 650,86грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2014р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014р. у справі №910/7950/14, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 192 657,99грн - заборгованості, 3095,16грн. - інфляційних. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінент", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти господарських судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.05.2015р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінент" про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 09.06.2015р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 23.06.2015р. представники відповідача підтримали вимоги касаційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінент".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тінент" (споживач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (виконавець) укладений договір №763/409 про надання комунальних послуг, відповідно до умов якого підприємство на підставі укладених договорів з виробниками комунальних послуг зобов'язалось транспортувати по внутрішньо будинкових мережах відповідачу, що є власником нежилого приміщення, загальною площею 669,10кв.м. за адресою м.Київ, бул. Перова, 40, комунальні послуги, а відповідач у відповідності до даного договору зобов'язався приймати комунальні послуги та своєчасно їх оплачувати. Термін дії договору встановлений з 01.01.2011р. по 01.01.2016р.

Відповідно до Переліку комунальних послуг (додаток №1 договору) відповідачу надаються комунальні послуги з центрального опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання та каналізації, холодної води на підігрів.

Згідно з п. 2.2 вищезазначеного договору, відповідач повинен до 10-го числа поточного місяця сплатити платежі за комунальні послуги минулого місяця та 4% пов'язані з нарахуванням, збором, розщепленням та обліком платежів.

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що підприємство не несе відповідальності за несвоєчасне включення, не включення, відключення центрального опалення постачальною організацією послуг з причин наявності боргу за теплоносії за споживачем чи по об'єкту в цілому, а також з інших технічних причин, усунення яких не є в компетенції підприємства.

Судами встановлено, що за період з 01.01.2011р. по 31.03.2014р. позивачем були надані відповідачу комунальні послуги з центрального опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання і каналізації, а також з холодної води на підігрів на загальну суму 192 657,99грн., що підтверджується розробками по групрахункам по кожному виду послуг.

Відповідно до витягу з пояснювальної записки ПАТ "Київпроекту", будинок за адресою бул. Перова, 40 є житловим будинком серії 1-480-15кму. Система опалення централізована, водяна, однотрубна з нижньою розводкою. При забудові будинку, приміщення, яке займає відповідач, було запроектоване під магазин. Торгові зали магазинів, згідно пояснювальній записці, опалюються ребристими трубами, розташованими в підпільних каналах у зовнішніх стінах. Пояснювальна записка дає роз'яснення, що з метою осушки остеклення вітрин, під ребристі труби, розташовані в каналі, передбачається подача зовнішнього повітря через приточні короби.

Технічні вказівки до проекту (п.2.), наданому суду ПАТ "Київпроект", свідчать про те, що в торгових залах магазинів опалення запроектовано змішане, обігріваючими приладами до температури + 5 і приточною вентиляцією від + 15 до розрахункової опалювальної приміщення. Розрахункова опалювальна температура приміщення згідно наданого проекту + 12. В якості нагрівальних приладів в торгових залах магазинів прийняті ребристі труби (п.З), поверхня нагрівальних приладів розрахована з урахуванням тепловіддачі стояків. З проекту, вбачається, що врізка вітринного опалення знаходиться до обмежувальних (дросельних) пристроїв. Розмір шайби та сопла, розрахований на загальне навантаження 0,196 Гкал/год х 2 = 0,392 Гкал/год. Труба, яка йде на вітринне опалення, відгалужена і знаходиться перед обмежувальним (дросельним) пристроєм. Розбиття загального договірного навантаження з виділенням навантаження на вітринне опалення відсутнє.

Таким чином, обмежувальні звужувальні пристрої на вузлах приєднання розраховані та встановлені згідно договірного теплового навантаження на систему централізованого опалення будинку та забезпечують розрахункову витрату теплоносія.

Судами також встановлено, що відповідач звертався до Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" ПАТ "Київенерго" з проханням провести перерахунок обсягів теплової енергії та вартості опалення відповідачеві з моменту встановлення блінди і отримав відповідь, що для здійснення такого перерахунку відповідачу необхідно звернутися до ПАТ "Київенерго" та замовити відповідний проект, який відповідачем не замовлявся.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, відповідно до наявних матеріалів справи та встановлених на їх підставі обставин справи, перевіривши відповідність наданого позивачем розрахунку заборгованості, дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання комунальних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами попередніх інстанцій перевірений розрахунок нарахованих позивачем інфляційних втрат та відсотків річних.

Беручи до уваги вищевикладене, Вищий господарський суд України, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, з'ясованих судами з урахуванням наданих доказів та наявних матеріалів справи, перевіривши застосування ними норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Не приймаються до уваги заперечення заявника касаційної скарги щодо висновків судів, оскільки відповідачем не надавались належні та допустимі докази недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо надання послуг за спірний період.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014р. у справі №910/7950/14 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014р. у справі №910/7950/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінент" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач